Рішення

від 25.09.2020 по справі 910/10507/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2020Справа № 910/10507/20 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ОРТ", м. Київ

про стягнення 126 991,53 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Руш" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ОРТ" (відповідач) суми штрафу в розмірі 126 991,53 грн, нарахованої у відповідності до умов Договору №2812/19 від 28.12.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не своєчасне складання та реєстрація відповідачем податкової накладної позбавила позивача підстав для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрито провадження у справі №910/10507/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, будинок 10, направлялась ухвала суду від 27.07.2020 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105473248154 отримав ухвалу суду від 27.07.2020 про відкриття провадження у справі 31.07.2020.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 17.08.2020 року (включно).

20.08.2020 року (з пропущенням визначеного судом строку) відповідачем засобами поштового зв`язку надіслано до суду відзив на позовну заяву (відзив судом отримано 26.08.2020 року) в якому зазначено, що позивачем не доведено суду належними доказами факту неправомірних дій відповідача та його вина не підтверджена.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. (ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем до відзиву не прикладено відповідного клопотання про поновлення судом строку на подачу відзиву на позов.

Таким чином, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Поданий відповідачем відзив долучається до матеріалів справи без прийняття його судом до уваги та без надання йому належної правової оцінки.

04.09.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо невиконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включенням сум ПДВ до податкового кредиту позивачем.

Відповідач правом на подачу до суду заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений Договір №2812/19 (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого умовами якого виконавець зобов`язується впродовж терміну дії Договору, надати замовнику послуги з проведення рекламної кампанії - розміщення реклами замовника на зовнішніх рекламоносіях виконавця (далі - послуги) або третіх осіб на умовах і в порядку, передбаченому цим Договором. Розміщення реклами замовника на зовнішніх рекламоносіях виконавець здійснює шляхом трансляції на відеобордах та відеоекранах відеороликів, розміщення на зовнішніх носіях та транспортних засобах реклами замовника.

Відповідно до п. 2.3. Договору замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених цим Договором та Додатковими угодами та Додатками до нього.

У п. 3.2. договору сторони погодили, що замовник оплачує вартість послуг виконавця за цим Договором на підставі виставлених виконавцем рахунків шляхом передоплати 100% коштів на поточний рахунок виконавця до початку рекламної кампанії, але не пізніше ніж за 3 календарних дні до дня старту рекламної кампанії замовника.

Нарахування ПДВ здійснюється згідно чинного законодавства. (п. 3.3. Договору).

Засвідченням факту належного надання послуг виконавцем є акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін цього Договору та скріплений печатками сторін. (п. 4.1. Договору).

У відповідності до п. 5.16. Договору, у випадку, якщо по господарській операції з надання послуги сума ПДВ входить до вартості наданої послуги, Виконавець зобов`язується скласти ПН в електронній формі, підписану та зашифровану електронним підписом уповноваженої особи Виконавця в порядку, передбаченому нормами діючого законодавства України про електронний цифровий підпис, складеної державною мовою у відповідності до статті 201 ПКУ з виконанням умов відносно її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Виконавець зобов`язаний зареєструвати податкові накладні в ЄРПН протягом: а) при здійсненні господарської операції з надання послуги з 01 по 15 календарного дня включно - до останнього числа поточного календарного місяця (включно), в якому була здійснена така послуга; б) при здійсненні господарської операції з надання послуги з 16 календарного дня за останнім календарним днем (включно) поточного календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено господарську операцію з надання послуги. Для виконання вимоги щодо відправлення електронної копії зареєстрованої податкової накладної Замовника, Виконавець в електронній системі документообігу заповнює відповідні поля, підтверджуючи відправлення електронної версії ПН Замовнику. Факт реєстрації в ЄРПН Виконавцем ПН є підтвердженням та безумовною гарантією Виконавця того, що Виконавець не звільняється від сплати ПДВ за рішенням суду, а зареєстрована ним в ЄРНН ПН не може бути не визнана. У протилежному випадку Виконавець зобов`язується відшкодувати Замовнику всі понесені Замовником збитки, у зв`язку з невизнанням податкового кредиту. Відповідальність за належне виконання умов цього пункту в повному обсязі несе Виконавець. При цьому, в разі порушення Виконавцем умов даного пункту, в тому числі відсутність реєстрації ПН Виконавцем в терміни та в порядку цього Договору. Виконавець є таким, що не виконав свою зобов`язання з надання послуг і договір вважається не виконаним, а Замовник має право в односторонньому порядку стягнути з Виконавця штраф, який складається з двох частин. Першу частину штрафу Замовник стягує на суму ПДВ по операції з надання послуги, по якій Виконавцем порушено зобов`язання, шляхом її неперерахування без повідомлення про таке Виконавця. У випадку, якщо послуга, по якому Замовником не отримано підтвердження реєстрації ПН в порядку та в строки за цим пунктом Договору, вже сплачена, Виконавець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок Замовника першу частину штрафу у розмірі суми ПДВ, яка входить до вартості надання послуги, протягом трьох календарних днів, які відраховуються від граничних строків реєстрації ПН за цим Договором. Сума ПДВ, розрахована Замовником у зв`язку з порушенням Виконавцем свого зобов`язання за реєстрацію ПН в ЄРПН або оплачена Виконавцем за порушення свого зобов`язання з реєстрації ПН в ЄРПН по сплаченій Замовником послуги, є першою частиною штрафу Виконавця за невиконання власних зобов`язань і вважається (прирівнюється) к оплаті Виконавцем такої суми першої частини штрафу Замовнику. Виконавець, у випадку порушення ним зобов`язань відповідно до цього пункту Договору, сплачує Замовнику другу частину штрафу у розмірі 18% від суми ПДВ, по якій Виконавець не виконав зобов`язання відповідно до цього пункту договору, протягом трьох календарних днів, які відраховуються по спливу 15 календарних днів від граничних строків реєстрації ПН за цим Договором.

Цей Договір набуває чинності від дати його укладення і діє до 31 грудня 2019 року, проте, в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 11.1. Договору).

Додатковими угодами №№ 1, 2, 3 сторони погоджували адресну програму.

Як зазначає позивач, що вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, замовником згідно платіжного доручення №4501255 від 23.12.2019 була здійснена оплата в сумі 287 511,45 гривень та в сумі 16 534, 00 гривень згідно платіжного доручення №4501260 за надані послуги розміщення реклами у повному обсязі.

Окрім цього, сторонами підписано акти надання послуг:

- №54 від 30.04.2020 року на суму 223 756,18 грн;

- №59 від 27.05.2020 року на суму 11 905,00 грн;

- №63від 30.06.2020 року на суму 106 013,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем обов`язку реєстрації електронних податкових накладних, за послугами наданими відповідачем позивачу за Договором, що призвело до позбавлення позивача можливості віднести суми податку на додану вартість до податкового кредиту, та у зв`язку із чим позивач нарахував відповідачу штраф по Договору у розмірі 126 991,53 грн.

Проаналізувавши доводи позивача, надані докази в їх сукупності, умови договірних відносин, та норми чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом встановлено таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору убачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобов`язання, об`єму робіт, а також їх вартості та строку виконання. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.1. Договору факт надання підтверджується шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, що було здійснено сторонами, як вбачається з матеріалів справи

В той же час, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, зокрема, покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Таким чином, відповідач повинен був зареєструвати податкові накладні по вказаним вище операціям.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем були подані відповідні податкові накладні.

Отже, відповідач порушив свої зобов`язання за договором зі своєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки кінцевою датою реєстрації податкових накладних за вказаними операціями (отримання коштів та складання актів наданих послуг) згідно п. 5.16 Договору - є дати 15.01.2020, та 15.05.2020,15.06.2020, 15.07.2020 року відповідно.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Пунктом 5.16 Договору узгоджено, що Першу частину штрафу Замовник стягує на суму ПДВ по операції з надання послуги, по якій Виконавцем порушено зобов`язання, шляхом її неперерахування без повідомлення про таке Виконавця. У випадку, якщо послуга, по якому Замовником не отримано підтвердження реєстрації ПН в порядку та в строки за цим пунктом Договору, вже сплачена, Виконавець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок Замовника першу частину штрафу у розмірі суми ПДВ, яка входить до вартості надання послуги, протягом трьох календарних днів, які відраховуються від граничних строків реєстрації ПН за цим Договором. Сума ПДВ, розрахована Замовником у зв`язку з порушенням Виконавцем свого зобов`язання за реєстрацію ПН в ЄРПН або оплачена Виконавцем за порушення свого зобов`язання з реєстрації ПН в ЄРПН по сплаченій Замовником послуги, є першою частиною штрафу Виконавця за невиконання власних зобов`язань і вважається (прирівнюється) к оплаті Виконавцем такої суми першої частини штрафу Замовнику. Виконавець, у випадку порушення ним зобов`язань відповідно до цього пункту Договору, сплачує Замовнику другу частину штрафу у розмірі 18% від суми ПДВ, по якій Виконавець не виконав зобов`язання відповідно до цього пункту договору, протягом трьох календарних днів, які відраховуються по спливу 15 календарних днів від граничних строків реєстрації ПН за цим Договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з реєстрації податкових накладних за вказаними операціями, позивачем на підставі п.п. 5.16. Договору правомірно нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 126 991,53 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 126 991,53 грн відповідають умовам Договору та вимогам закону, а тому, відповідно, підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, з огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений до державного бюджету, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ОРТ" (ідентифікаційний код 42189360, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш" (ідентифікаційний номер 32007740, місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 6) суму штрафу в розмірі 126 991,53 грн (сто двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто одну гривню 53 копійки) та суму судових витрат в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов