Рішення

від 25.09.2020 по справі 910/10370/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2020Справа № 910/10370/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР Транс"

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 80 703,60 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОР Транс" (далі - ТОВ "ТОР Транс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", відповідач) про стягнення 80 703,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як перевізником, своїх зобов`язань щодо дотримання строків доставки вантажу за залізничними накладними №№ 36122042, 36121259, 36139764, 36200160.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 80 703,60 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/10370/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 22.07.2020 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473208250 отримана позивачем - 03.08.2020, згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105473208268 відповідач отримав ухвалу суду 30.07.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

17.08.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк позовної давності, встановлений ст. 136 Статуту залізниць України, за перевезеннями, які здійснювались за залізничними накладними №№ 36122042, 36121259, 36139764, 36200160, а тому просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволені позову.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

АТ "Укрзалізниця" на замовлення ТОВ "ТОР Транс" було виконане перевезення вантажу залізничним транспортом від станції Звиняче ЛЬВ до станції Чорноморська (єксп. Для ОПЗ) ОД, що підтверджується залізничними накладними №№ 36122042, 36121259, 36139764, 36200160.

З вищевказаних залізничних накладних вбачається, що:

- вантаж був відправлений зі станції Звиняче ЛЬВ 04.10.2019, а прибув на станцію призначення та був виданий вантажоодержувачу - 21.10.2019 (накладні №№ 36122042, 36121259);

- вантаж був відправлений зі станції Звиняче ЛЬВ 06.10.2019, а прибув на станцію призначення та був виданий вантажоодержувачу - 21.10.2019 (накладна № 36139764);

- вантаж був відправлений зі станції Звиняче ЛЬВ 10.10.2019, а прибув на станцію призначення та був виданий вантажоодержувачу - 21.10.2019 (накладна № 36200160);

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено терміни доставки вантажу за вказаними накладними та перевищено термін доставки, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 80 703, 60 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Таким чином, відповідачем взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу на підставі складених залізничних накладних №№ 36122042, 36121259, 36139764, 36200160.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____ число _____ місяць" (п. 2.1. Правил).

Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п. 2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно зі статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Статтею 23 Статуту залізниць передбачено, що дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Календарний штемпель станції містить: дату, місяць, рік, найменування станції і найменування залізниці, до якої належить станція.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" № 01-06/420/2012 від 04.04.2012, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш, як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення , то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Судом встановлено, що відстань перевезення зазначена у графі 30 спірних залізничних накладних та складає 925 км. Отже, термін доставки вантажу повинен становити 5 діб, згідно розрахунку: 925 км : 200 км = 4, 63 = 5 діб + 1 доба на операції, пов`язані з відправленням вантажу = 6 діб або 144 години.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи:

- вантаж за накладною № 36122042 був відправлений 04.10.2019, а прибув на станцію призначення лише 21.10.2019, про що одержувача вантажу повідомлено 21.10.2019 о 09 год. 00 хв. та здійснено відповідну відмітку у накладній. Отже, загальний термін доставки становить 16 діб 09 год. 00 хв. (або 393 год. 00 хв.). Таким чином, судом встановлено, що термін доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною № 36122042, не дотриманий залізницею (договірним перевізником), перевищення терміну доставки вантажу становить 249 годин (393 годин - 144 години) або 10 повних діб (249 годин / 24 години = 10, 4 доби), що відповідачем не спростовано. Отже, застосуванню підлягає штраф за ставкою 30%. Розмір штрафу за порушення строку виконання перевезення необхідно обраховувати від розміру провізної плати, яка відповідно до залізничної накладної № 36122042 становить 35 898,00 грн (графа накладної № 34). Таким чином, розмір штрафу становить 10 769,40 грн (35 898,00 грн * 30%);

- вантаж за накладною № 36121259 був відправлений 04.10.2019, а прибув на станцію призначення лише 21.10.2019, про що одержувача вантажу повідомлено 21.10.2019 о 09 год. 00 хв. та здійснено відповідну відмітку у накладній. Отже, загальний термін доставки становить 16 діб 09 год. 00 хв. (або 393 год. 00 хв.). Таким чином, судом встановлено, що термін доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною № 36121259, не дотриманий залізницею (договірним перевізником), перевищення терміну доставки вантажу становить 249 годин (393 годин - 144 години) або 10 повних діб (249 годин / 24 години = 10,4 доби), що відповідачем не спростовано. Отже, застосуванню підлягає штраф за ставкою 30%. Розмір штрафу за порушення строку виконання перевезення необхідно обраховувати від розміру провізної плати, яка відповідно до залізничної накладної № 36121259 становить 125 420,00 грн (графа накладної № 34). Таким чином, розмір штрафу становить 37 626,00 грн (125 420,00 грн * 30%);

- вантаж за накладною №36139764 був відправлений 06.10.2019, а прибув на станцію призначення лише 21.10.2019, про що одержувача вантажу повідомлено 21.10.2019 о 09 год. 00 хв. та здійснено відповідну відмітку у накладній. Отже, загальний термін доставки становить 14 діб 9 год. 00 хв. (або 345 год. 00 хв.). Таким чином, судом встановлено, що термін доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною № 36139764 не дотриманий залізницею (договірним перевізником), перевищення терміну доставки вантажу становить 201 година (345 годин - 144 години) або 8 повних діб (201 година / 24 години = 8,38 доби), що відповідачем не спростовано. Отже, застосуванню підлягає штраф за ставкою 30%. Розмір штрафу за порушення строку виконання перевезення необхідно обраховувати від розміру провізної плати, яка відповідно до залізничною накладної № 36139764 становить 89 745,00 грн (графа накладної № 34). Таким чином, розмір штрафу становить 26 923,50 грн (89 745,00 грн * 30%);

- вантаж за накладною № 36200160 був відправлений 10.10.2019, а прибув на станцію призначення лише 21.10.2019, про що одержувача вантажу повідомлено 21.10.2019 о 09 год. 00 хв. та здійснено відповідну відмітку у накладній. Отже, загальний термін доставки становить 10 діб 09 год. 00 хв. (або 249 год. 00 хв.). Таким чином, судом встановлено, що термін доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною № 36200160, не дотриманий залізницею (договірним перевізником), перевищення терміну доставки вантажу становить 105 годин (249 годин - 144 години) або 4 повні доби (105 годин / 24 години = 4, 38 доби), що відповідачем не спростовано. Отже, застосуванню підлягає штраф за ставкою 30%. Розмір штрафу за порушення строку виконання перевезення необхідно обраховувати від розміру провізної плати, яка відповідно до залізничної накладної № 36200160 становить 17 949,00 грн (графа накладної № 34). Таким чином, розмір штрафу становить 5 384, 7 грн (17 949,00 * 30%);

Отже, судом встановлено, що загальний розмір штрафу становить 80 703,60 грн.

Крім того, суд зазначає про наступне, за приписами ст. 130 Статуту залізниць України, у разі прострочення доставки вантажу право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів має одержувач за умови пред`явлення накладної.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничні накладні містять переуступний напис про те, що право на пред`явлення претензії та позову передано вантажовідправнику - ТОВ "ТОР Транс".

За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду з позовом.

Щодо тверджень відповідача про наявність правових підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частинами 1, 2 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів.

Відповідно до п. 134 Статуту претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з п. 136 Статуту позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Разом з тим, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що якщо заявлену перевізнику претензію, що випливає з договору перевезення вантажу, відхилено або відповідь на неї не одержано у строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із частиною 4 статті 909, статтею 920 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, пункти 134, 136 Статуту є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу.

Суд звертає увагу, що Статут залізниць України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, тоді як Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 за № 436-IV і набрав чинності з 01.01.2004, статтею 315 якого передбачено певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення, у випадку звернення сторони з претензією про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу перевізником, також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права, як такий, що прийнятий пізніше та має особливості обчислення строків позовної давності у випадках застосування позивачем претензійного порядку врегулювання спору.

Відтак, положення пунктів 134, 136 Статуту слід застосовувати у системному зв`язку з положенням частини 4 статті 315 Господарського кодексу України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 Господарського кодексу України для відповіді на претензію.

Отже, шестимісячний термін для пред`явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію. Це узгоджується з положеннями статті 315 Господарського кодексу України та пунктів 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України у справі № 10-26/166-10-4300 від 19.04.2012, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 905/487/19, у постановах Верховного Суду у справі № 905/729/18 від 11.04.2019, у справі № 910/11614/18 від 13.08.2019, у справі № 905/2303/18 від 10.09.2019. З огляду на викладене, початком строку позовної давності є день одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді на претензію.

Як встановлено судом, обставини, що спричинили звернення позивача до суду з цим позовом виникли 21.10.2019 (день видачі вантажу), 24.12.2019 позивач звернувся до відповідача з претензію № 249 від 24.12.2019 про сплату штрафу за порушення терміну доставки вантажу за залізничними накладними №№ 36122042, 36121259, 36139764, 36200160, яка отримана відповідачем 24.12.2019, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції Регіональної філії Одеської залізниці АТ Укрзалізниця , доказів надання відповіді на яку матеріали справи не містять, у свою чергу, позовну заяву надіслано до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв`язку 15.07.2020, тобто в межах визначеного частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України та пунктами 134, 136 Статуту строку, відтак строк позовної давності не пропущено.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР Транс" (65059, Одеська обл., місто Одеса, Адміральський проспект, 33А, каб. 201, код 40643538) штраф у розмірі 80 703,60 грн (вісімдесят тисяч сімсот три грн 60 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.09.2020.

Суддя О.Г. Удалова