Рішення

від 15.09.2020 по справі 911/740/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/740/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТІС" (08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Київська, буд. 78, код ЄДРПОУ 32864075)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер Буд" (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 30, код ЄДРПОУ 38268184)

про стягнення боргу за договором оренди,

за участю представників:

позивача: Кузнєцов М. А. (ордер, серія КВ №092663 від 26.03.2020);

відповідача : Ненада О.А. (ордер, серія КВ №26196 від 31.05.2020).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 26.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер Буд" про стягнення заборгованості за договором оренди.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

07.04.2020 до Господарського суду Київської області надійшла заява позивача б/н від 07.04.2020 про усунення недоліків позовної зави.

Також, 15.04.2020 до Господарського суду Київської області надійшла чергова заява позивача б/н від 07.04.2020 про усунення недоліків позовної зави.

Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 11.05.2020. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

У зв`язку з цим, суд в ухвалі від 23.04.2020 запропонував сторонам вирішити питання щодо можливості розгляду даної справи судом у підготовчому судовому засіданні та по суті без участі представників сторін за матеріалами та доказами, які подані та будуть подані сторонами у справі, а також, з поданням письмових тез-виступів представників при розгляді справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 виправлено описку в ухвалі від 23.04.2020, а саме зазначено нову дату підготовчого засідання - 12.05.2020.

У підготовчому судовому засіданні 12.05.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.06.2020.

01.06.2020 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 01.06.2020 про витребування доказів.

01.06.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 01.06.2020. про відкладення розгляду справи.

У підготовчому судовому засіданні 01.06.2020 судом відмовлено в задоволенні клопотання б/н від 01.06.2020 ТОВ «ІТІС» про витребування доказів та відкладено розгдляд справи у підготовчому засіданні на 14.07.2020.

13.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 13.07.2020 про витребування доказів.

У підготовчому судовому засіданні 14.07.2020 судом відкладено розгляд клопотання б/н від 13.07.2020 про витребування доказів до наступного судового засідання. Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.07.2020.

20.07.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 20.07.2020 про приєднання доказів до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 20.07.2020 судом задоволено клопотання позивача б/н від 13.07.2020 про витребування доказів та витребувано у ТОВ «Клінкер Буд» договір оренди №26/07-2019 від 26.07.2019, укладений між ТОВ «ІТІС» та ТОВ «Клінкер Буд» . З цих підстав судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні на 10.08.2020.

11.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшли пояснення б/н від 01.07.2020 щодо неможливості надати оригінал витребуваного документу.

У підготовчому судовому засіданні 10.08.2020 судом надано відповідачу додатковий строк (один тиждень) для надання додаткових доказів щодо неможливості подати витребуваний документ та оголошено перерву у судовому засіданні до 17.09.2020.

10.08.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 10.08.2020 про ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовчому судовому засіданні 17.08.2020 суду наданий витребуваний документ (Договір оренди №26/07-2019 від 26.07.2019). Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті на 15.09.2020.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.09.2020 позивачем підтримано текст позовної заяви та викладені в ній вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Позов обгрунотовано наступним:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТІС" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінкер Буд" (орендар, відповідач) укладено Договір оренди №26/07-2019 від 26.07.2019;

- відповідач неналежно виконував свої зобов`язання зі сплати орендних платежів за договором оренди, у зв`язку з цим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 480000,00 грн;

- у зв`язку з не оплатою відповідачем орендних платежів, позивачем, також, нараховано відповідачу 3056,64 грн 3% річних та 30994,65 грн пені.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, проте, відповідно до інших поданих документів, зокрема, пояснення б/н від 10.07.2020, відповідач стверджує, що він не підписував (не пам`ятає щоб підписував) Ат приймання-передачі об`єкту оренди. Водночас, згідно пункту 5.2. Договору нарахування орендодавцем орендної плати починається саме з дати підписання сторонами акту приймання-передачі, а отже, у зв`язку з не підписанням останнього вимоги позивача про стягнення боргу та штрафних санкцій є безпідставними.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТІС" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінкер Буд" (орендар, відповідач) укладено договір оренди №26/07-2019 від 26.07.2019 (далі - Договір) за яким Орендодавець передає в строкове платне користування (оренду) Орендарю, а Орендар приймає в Орендодавця в оренду на весь Строк оренди, який зазначений у пункті 2.1., комплекс - торгівельно-побутовий центр та виробничо-складська база, А, загальною площею 1499,2 кв.м., та будинок охорони, Б, загальною площею 21,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, будинок ЗО (надалі - Об`єкт оренди ) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 1.1.1., 1.2. Договору орендодавець передає в строкове платне користування (оренду) земельні ділянки, на яких розташований Об`єкт оренди - земельна ділянка кадастровий номер 3221455300:01:017:0157 площею 0,6470 га, яка розташована за адресою: смт Глеваха, вул. Вокзальна, Васильківського району Київської області, цільове призначення - для комерційного використання та земельна ділянка кадастровий номер 3221455300:01:017:0144 площею 1,9260 га, яка розташована за адресою: смт Глеваха, вул. Вокзальна, Васильківського району Київської області, цільове призначення - для комерційного використання (надалі за текстом Договору - Земельні ділянки) Об`єкт оренди знаходиться у власності Орендодавця, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серія САС № 381699 від 18.02.2010 р. виданого Глевахівською селищною радою на підставі рішення № 236 від 25.12.2009 року та зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24 лютого 2010 року, реєстраційний номер 18313953 (номер запису 68 в книзі 1-183) Балансова вартість Об`єкта оренди становить 2 518 900 грн. 00 коп. (Два мільйони п`ятсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок).

Пунктами 2.1. та 2.2. Договору сторони погодили строк Оренди за даним Договором починається від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту оренди та Земельних ділянок, та продовжується протягом 20-ти місяців (надалі - Строк оренди ), тобто включно до 25 березня 2021 року. Передача Об`єкту оренди та Земельних ділянок здійснюється уповноваженими представниками Сторін. Об`єкт оренди вважається переданим в оренду і починається нарахування орендної плати з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту прийому - передачі. Нарахування орендної плати у відповідності до умов цього Договору починається з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі Об`єкта оренди та Земельних ділянок і закінчується в момент підписання Сторонами Акта приймання- передачі (повернення).

Відповідно до п. 5.1., 5.2, 5.3 Договору протягом 10 (Десяти) днів, з моменту підписання Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві договірну орендну плату за Об`єкт оренди та Земельні ділянки (надалі - Орендна плата ) за поточний місяць оренди.Нарахування Орендодавцем Орендної плати починається з дати підписання Сторонами Акту приймання - передачі Об`єкту оренди та Земельних ділянок.Розмір Орендної плати становить: Орендна плата (Об`єкт оренди та Земельні ділянки) становить - 80 000 грн. 00 коп. (Вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ на місяць.

Розділом 9 Договору сторони погодили, що за порушення строків сплати Орендної плати, передбаченої п. 5.4. Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день закінчення встановленого строку сплати. В усіх інших випадках, не зазначених у Договорі, Сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України. Спори між Сторонами, які пов`язані з Договором або виникають у процесі його виконання, вирішуються шляхом переговорів. При недосягненні згоди сторонами спір передається на вирішення господарського суду в порядку, передбаченому діючим законодавством України, без обов`язкового досудового врегулювання.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на наслідках порушення відповідачем договірних зобов`язань, в частині сплати орендної плати, а спірні правовідносини виникли з договору оренди нерухомості та землі, до них, відповідно, застосовуються положення Глав 47-53, 58 Цивільного кодексу України, Глав 19-20, 26 Господарського кодексу України, Глави 16 Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (Законом України Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, позивач у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання відповідачем за Договором оренди №26/07-2019 від 26.07.2019, просить суд стягнути з останнього борг, пеню та 3% річних.

Суд не погоджується з здійсненими нарахуваннями позивача виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 2.2., 5.2. Договору сторони погодили, що нарахування орендної плати у відповідності до умов цього Договору починається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акта прийому-передачі Об`єкта оренди та земельних ділянок.

Відтак, вбачається, що вказаними пунктами Договору сторони визначили чітку юридично значиму подію з настанням якої, у позивача б виникло право на нарахування орендних платежів та права вимоги щодо їх оплати останньому.

Крім того, ст. 17 Закону України Про оренду землі (в редакції на момент укладення Договору) встановлено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, позивачем, до справи не будо додано відповідного Акта прийому-передачі Об`єкта оренди та земельних ділянок з якого суду можна було б встановити момент початку нарахування орендної плати та, відповідно, відраховувати штрафні санкції у разі її несплати.

Так само позивачем не надано доказів проведення державної реєстрації права оренди, що б надало суду можливість зробити висновок про факт передачі земельних ділянок в оренду відповідачу згідно Договору оренди №26/07-2019 від 26.07.2019.

Між тим, позивачем не надано суду пояснень щодо неможливості подати вказані докази та не використано процесуальний інструмент у вигляді застосування ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування вказаного Акта прийому-передачі у особи, в якої він знаходиться (може знаходитись) та доказів державної реєстрації права оренди земельних ділянок.

Тобто, позивачем не здійснено всіх необхідних дій щодо наповнення матеріалів справи доказами, які безпосередню вказували б не те, що у позивача виникло безспірне право на нарахування відповідачу як орендних платежів так і штрафних санкцій.

Поряд з тим, суд наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, з наведених процесуальних норм вбачається, що суд не може з власної ініціативи збирати докази та формувати склад доказової бази у справі, позаяк вказані дії можуть мати ознаки порушення принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Під час, розгляду даної справи позивачем було подано клопотання про витребування у відповідача лише оригіналу Договору оренди №26/07-2019 від 26.07.2019, яке задоволено судом. Оригінал вказаного Договору досліджено судом у підготовчому судовому засіданні, оскільки останній було надано для огляду керівником відповідача під час подання ним до справи належним чином завіреної копії даного Договору

Водночас, наявність самого лише Договору не дає суду підстави стверджувати, що у позивача виникло право на нарахування орендних платежів, позаяк, суду не надано доказів виконання сторонами умови, погодженої у відповідному Договорі, з виконанням якої, пов`язано момент початку здійснення таких нарахувань та виконання вимог ЗУ Про оренду землі з якими закон пов`язує момент виникнення у відповідача права оренди земельних ділянок., а відтак і обовязку сплати орендних платежів.

Разом з тим, суд вважає додатково зауважити на тому, що відповідачем, зокрема, подано до справи ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2019 у справі №362/7474/19 про забезпечення позову, як доказ визнання відповідачем договірних відносин з позивачем.

Водночас, у тексті вказаного рішення суду не зазначається про підписання сторонами Акту приймання-передачі Об`єкту оренди, що є предметом розгляду у даній справі, з цих підстав, суд у даній справі не може застосувати приюдиційні аспекти встановлені іншим судом щодо фізичної наявності такого Акту та стверджувати про його підписання сторонами.

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини, які вбачаються з укладеного між сторонами Договору оренди, проте позивачем, не доведено належними та допустимими доказами факту виникнення права оренди у відповідача, а відтак і наявності у позивача права на нарахування орендних платежів, а також штрафних санкцій.

Відтак, на підставі викладеного суд вважає позовні вимоги не доведеними, не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз