Рішення

від 23.09.2020 по справі 914/1284/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020 Справа № 914/1284/20

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальність "Захід Енерго Системс", до відповідача:Меденицька селищна рада Дрогобицького району Львівської області, про:стягнення 208' 119,54 грн. СуддяРим Т.Я. Секретар судового засіданняТурчин Л.Я. Представники: позивача:Сковронський Тарас Сергійович - адвокат, відповідача:Шулак Володимир Володимирович - селищний голова, Андренко Володимир Іванович - адвокат. Судові процедури.

1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальність "Захід Енерго Системс" до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про стягнення 240' 615,53 грн., згодом зменшивши розмір позовних вимог до 208'119,54 грн.

2. Ухвалою від 02.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.07.2020. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

3. В підготовчому засіданні 09.09.2020 суд, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, подання сторонами всіх заяв, доказів, повідомлення всіх відомих їм обставин справи, закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 23.09.2020.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

4. Позивач поставив відповідачеві товар вартістю 198' 660,00 грн. на підставі укладеного договору про закупівлю товарів від 02.06.2019, однак відповідач не оплатив його вартості. У зв`язку з порушенням грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачеві 3% річних та інфляційні втрати.

5. В судовому засіданні 23.09.2020 з огляду на неточності в заяві про зменшення позовних вимог суд з`ясував у представника позивача, що предметом позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог є стягнення 208' 119,54 грн., з яких:

5.1. 198'660,00 грн. - основна заборгованість.

5.2. 5'267,81 грн. - 3% річних.

5.3. 4'191,73 грн. - інфляційні втрати.

6. Підставою позову є порушення відповідачем договору про закупівлю товарів від 02.06.2019.

7. Попередній розрахунок судових витрат позивача становить:

7.1. 3'639,23 грн. сплаченого судового збору.

7.2. 12'239,42 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечення відповідача (а.с. 38-40) .

8. Між позивачем та відповідачем немає договірних відносин. Подані позивачем договір та видаткова накладна виготовлені незаконно, про що заявлено в правоохоронні органи.

9. Позивач та відповідач склали проект договору та видаткової накладної. В разі успішного проведення переговорів зазначені документи потрібно було б зареєструвати в казначейській службі з присвоєнням номеру та дати складання. Однак в ході переговорів відповідач відхилив пропозицію позивача.

10. Оскільки договір не був узятий на бюджетне зобов`язання та не зареєстрований в органах казначейства, виконання умов такого договору було неможливим. Договір не набув чинності та згідно з частиною 5 статті 203, частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України вважається нікчемним.

11. Позивач не підтвердив поставку товару товарно-транспортною накладною, що спростовує факт перевезення товару. Відповідач не отримував жодного товару від відповідача.

12. Твердження про надіслання відповідачеві вимоги № 22/07 від 22.07.2019 та претензії № 1 від 05.08.2019 не відповідають дійсності. Позивач не долучив до позову документів, що підтверджують відправлення вимоги та претензії на адресу відповідача.

Відповідь позивача на відзив (а.с. 80-81).

13. Правова позиція позивача підтверджується письмовими доказами, а саме письмовим примірником договору, на підставі якого здійснена поставка, а також видатковою накладною, підписаною відповідачем та скріпленою його печаткою.

14. Відповідач не ставить під сумнів автентичність підпису сільського голови та печатки відповідача.

15. Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на придбання дров у липні 2019 року, а також відсутність реєстрації договору в органах Державної казначейської служби України не спростовує факту виникнення цивільних відносин між сторонами у справі.

16. Товарно-транспортні накладні можуть підтвердити надання транспортних послуг (послуг із перевезення). У той же час факт надання транспортних послуг не є предметом цього спору.

Заперечення відповідача на відповідь (а.с. 86-90).

17. Договір про закупівлю товарів від 02.06.2019 не є укладеним в силу того, що

17.1. Відповідач не є платником ПДВ, а тому не може укласти такого роду договір.

17.2. Позивач не надав на вимогу відповідача необхідних документів: Витягу з ЄДРПОУ, довідку з банку про рахунки та довідку про походження деревини.

17.3. Цей договір у порушення розпорядження селищного голови Меденицької селищної ради від 09.10.2009 № 06 не зареєстрований у спеціальному журналі "Реєстрації договорів" та йому не присвоєно відповідного номера.

17.4. В проекті договору в главі 12 відсутній розрахунковий рахунок відповідача, який є істотною умовою такого договору.

17.5. Договір підписано в неділю, що є вихідним днем.

18. Позивач не надає товарно-транспортних накладних, які є допустимим доказом поставки деревини відповідачу.

Фактичні обставини, встановлені судом.

19. На підтвердження своєї позиції позивач надав суду договір про закупівлю товарів від 02.06.2019 (далі - Договір від 02.06.2019) (а.с. 5-9). Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар за цінами, асортиментом, що вказані в Додатку № 1 (Специфікації), що є невід`ємною частиною цього Договору. Предметом Договору є дрова для опалення твердих порід (дуб, бук, граб)… Договір підписаний від імені відповідача селищним головою Шулаком В.В., скріплений печаткою відповідача. У підготовчих засіданнях та під час розгляду справи по суті відповідач підтвердив факт підписання ним Договору та скріплення його тексту печаткою селищної ради.

20. Додаток № 1 до Договору (Специфікація) (а.с. 10), підписаний від імені відповідача селищним головою Шулаком В.В., проставлена печатка відповідача.

21. Видаткова накладна № ДР-МСР001 від 13.06.2019 (а.с. 11) про поставку 176 м 3 дрів загальною вартістю 198'660,00 грн., підписана від імені відповідача селищним головою Шулаком В.В., скріпленою печаткою відповідача. У судовому засіданні 08.07.2020 відповідач підтвердив факт підписання ним видаткової накладної та скріплення його тексту печаткою селищної ради.

22. Позивач представив вимогу про сплату заборгованості в розмірі 198'660,00 грн. № 22/07 від 22.07.2019 (а.с. 12). Доказів надіслання вимоги немає в матеріалах справи, а тому суд робить висновок про недоведення позивачем надсилання цієї вимоги.

23. Позивач представив претензію № 1 від 05.08.2019 (а.с. 13). Доказів надіслання цієї претензії немає в матеріалах справи, а тому суд робить висновок про недоведення позивачем надсилання цього документа.

24. Позивач представив претензію № 26/02-МД від 26.02.2020 (а.с. 14). Доказів надіслання цієї претензії немає в матеріалах справи, а тому суд робить висновок про недоведення позивачем надсилання цього документа. Зазначене підтверджує тезу відповідача, викладену в пункті 12 цього рішення.

25. В ході проведення підготовчих засідань позивач підтвердив, що не володіє товарно-транспортними накладними на перевезення дрів на адресу відповідача.

26. Обґрунтовуючи свої твердження, відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Ухвалою від 30.06.2020 у справі № 442/3943/20 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області зобов`язав унести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, викладені у заяві голови Меденицької селищної ради Дрогобицького району від 17.06.2020 (а.с. 67).

27. Крім того, відповідач надав суду такі докази:

27.1. Довідку про зміни до річного розпису бюджету на 2019 рік (а.с. 47-48).

27.2. Уточнений помісячний розпис Меденицької селищної ради на 2019 рік, затверджений селищним головою станом на 17.06.2019 (а.с. 49-52).

27.3. Рішення від 18.10.2019 № 414 (а.с. 43-46), яким Меденицька селищна рада затвердила акти приймання-передачі об`єктів спільної власності територіальних громад сіл Дрогобицького району Львівської області у комунальну власність Меденицької селищної ради, у тому числі акт приймання-передачі бюджетної установи дошкільного навчального закладу "Калинонька" Дрогобицької районної ради Львівської області та майна.

27.4. Довідку Меденицької селищної ради № 634/02-24 від 31.07.2020 (а.с. 91) про те, що відповідач не є платником ПДВ.

27.5. Журнал реєстрації договорів Меденицької селищної ради (а.с. 92-115), в якому немає інформації про Договір від 02.06.2019.

27.6. Розпорядження селищного голови Меденицької селищної ради № 06 від 09.10.2009 (а.с. 116) про призначення головного бухгалтера ОСОБА_1 відповідальною особою за ведення реєстрації договорів Меденицької селищної ради.

Щодо заяви свідка.

28. Відповідач надав суду заяву свідка від 17.06.2020 (а.с. 42), не засвідчену нотаріально. В заяві свідка Козар Галина Петрівна (головний бухгалтер відповідача) зазначає, що в кабінеті селищного голови у липні 2019 року відбувалася зустріч з керівником позивача щодо можливої співпраці та поставки дрів для опалення школи. Козар Галина Петрівна була викликана в кабінет селищного голови та пояснила керівнику позивача, що швидке укладення договору неможливе через відсутність бюджетного асигнування, яке буде передбачене у серпні 2019 року.

29. Аналізуючи поданий документ, суд робить такі висновки. Правила подання показань свідків та їх дослідження врегульовано параграфом 2 глави 5 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих норм суд робить висновок, що подана заява не відповідає вимогам, визначеним частинами 2 та 3 статті 88 Господарського процесуального кодексу України, адже не засвідчена нотаріально.

30. За таких обставин суд не бере до уваги та не враховує при ухваленні рішення подану відповідачем заяву Козар Г.П. від 17.06.2020.

Оцінка суду.

Щодо обставини укладеності договору від 02.06.2019.

31. Спір у цій справі виник з огляду на різне трактування сторонами наслідків підписання договору та видаткової накладної.

32. Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Для договорів даного виду (поставки) не є необхідними (істотними) умови щодо правил дотримання податкового обліку, надання певних документів, правил реєстрації у спеціальному журналі, розрахункового рахунку покупця тощо. Натомість ні матеріали справи, ні положення Договору від 02.06.2019 не містять доказів того, що зазначені вище умови є істотними умовами договору в розумінні цивільного чи господарського законодавства. Потрібно зазначити, що факт підписання договору та скріплення його печаткою засвідчує власне фіксацію згоди сторін із запропонованими умовами.

33. Можливе порушення правил ведення бухгалтерського, податкового чи іншого обліку (див. пункти 17.1 та 17.3 цього рішення) не свідчить про неукладеність цього договору. Зазначені порушення можуть вплинути на відносини відповідача з державними органами або ж із власними працівниками.

34. Що стосується надання певних документів (див. пункт 17.2 цього рішення), то суд звертає увагу на те, що в силу статті 666 Цивільного кодексу України відповідач мав право установити розумний строк для передання таких документів або ж відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Проте матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем наданих йому законом повноважень.

35. Таким чином, відповідач не довів обставини неукладеності договору від 02.06.2019. З огляду на це суд робить висновок, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Зазначене спростовує заперечення відповідача, викладені в пунктах 8, 9, 10, 17 цього рішення.

36. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Щодо обставини отримання відповідачем товару.

37. Суд установив, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 198' 660,00 грн. (див. пункт 21 цього рішення). Суд не бере до уваги заперечення відповідача в цій частині (див. пункти 11 і 18 цього рішення) з таких підстав.

38. Факт наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних не може спростовувати факт наявності підписаної видаткової накладної, яка є первинним доказом власне поставки. Суд погоджується з твердженням позивача в тій частині, що товарно-транспортні накладні в першу чергу є доказами здійснення перевезення вантажу. Товарно-транспортні накладні не можуть вважатися єдиними доказами поставки товару. У зв`язку з цим спростовуються заперечення відповідача, викладені в пунктах 11 та 18 цього рішення.

Щодо стягнення основного боргу.

39. Договір не містить положень про строк оплати поставленого товару.

40. Водночас відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

41. Отже, обов`язок відповідача оплатити поставлений товар виник після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів.

42. Суд установив, що відповідач не виконав свого обов`язку та не оплатив отриманий товар. Зважаючи на вказане, позовні вимоги про стягнення 198' 660,00 грн. основної заборгованості є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних.

43. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

44. Згідно з положеннями пункту 1.7 постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару , якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

45. Таким чином, нарахування 3% річних є можливим з наступного дня після дати поставки товару - з 14.06.2019.

46. Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд погоджується з правильністю такого. Отже, до стягнення підлягає 5'267,81 грн. - 3% річних .

Щодо стягнення інфляційних втрат.

47. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Пленум Вищого господарського суду у своїй постанові № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць . Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

48. З наведеного вбачається, що найменший період визначення інфляційних нарахувань становить місяць , а тому нарахування інфляційних втрат за менший період часу не допускається.

49. Вказана позиція підтверджується висновками Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 904/7401/16, від 24.10.2018 у справі № 910/19576/17, від 12.03.2020 у справі № 906/232/19 тощо).

50. Зважаючи на зазначене, перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд виявив в такому помилки. Зокрема, позивач нарахував інфляційні втрати до 18.05.2020, однак в межах визначеної позивачем дати (18.05.2020) правильним є нарахування до 30.04.2020, оскільки індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Оскільки період з 01.05.2020 до 18.05.2020 не є повним календарним місяцем, то й нарахування інфляційних втрат за 18 днів місяця є неправильним.

Розрахунок інфляційних втрат

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.07.2019 - 30.04.2020 198660.00 1.019 3781.47 51. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат позивача в межах визначених ним періодів, суд встановив, що до стягнення підлягає 3'781,47 грн. інфляційних втрат .

Судові витрати.

52. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за позовні вимоги у розмірі 208'119,54 грн. підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3'121,79 грн., то саме від цієї суми потрібно визначати пропорції відшкодування судового збору. Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3'115,64 грн.

53. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

54. Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

55. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

56. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

56.1. Договір про надання правової допомоги № 1 від 30.01.2020 (а.с. 23-24).

56.2. Протокол узгодження ціни договору від 30.01.2020 (а.с. 25). Цим протоколом позивач з адвокатом погодили, що ціна договору становить 4'000,00 грн. У випадку задоволення позову клієнт сплачує адвокатові гонорар у розмірі 8% від розміру задоволених вимог.

56.3. Ордер на надання правової допомоги № 1014929 від 30.01.2020 (а.с. 26).

56.4. Платіжне доручення № 43 від 30.01.2020 на суму 2'000,00 грн. (а.с. 27).

56.5. Платіжне доручення № 44 від 21.02.2020 на суму 2'000,00 грн. (а.с. 28).

57. Згідно з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких потрібно розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

58. Таким чином, 8% від розміру задоволених позовних вимог становить 16'616,74 грн. Позивач у заяві про зменшення позовних вимог просить стягнути 12'239,42 грн. гонорару успіху (не враховуючи при цьому сплачені попередньо 4'000,00 грн.). Таким чином, не виходячи за межі вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 12'239,42 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач при цьому не надав доказів неспівмірності такого розміру гонорару успіху.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області (адреса: 82100, Львівська область, Дрогобицький район, смт. Меденичі, вулиця Незалежності, будинок 42; ідентифікаційний код 04374743 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго Системс" (адреса: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, будинок 44; ідентифікаційний код 42512080 ) 198'660 (сто дев`яносто вісім тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 5'267 (п`ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 81 коп. - 3% річних, 3'781 (три тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 3'115 (три тисячі сто п`ятнадцять) грн. 64 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору та 12'239 (дванадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 42 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.09.2020.

Суддя Т.Я. Рим