Рішення

від 16.09.2020 по справі 914/72/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 Справа № 914/72/20

місто Львів

За позовом: фізичної особи - підприємця Мацигіна Юрія Васильовича (далі - Підприємець), до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Спа Україна" (далі - Товариство), про:усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її передання позивачу. Суддя Рим Т.Я. Секретар судового засідання Демчук А.П. Представники: позивача:не з`явився, відповідача:Савчин Володимир Зіновійович - адвокат. СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

1. Підприємець звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

2. Ухвалою від 13.01.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 12.02.2020. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

3. В підготовчому засіданні 12.08.2020 суд

3.1) відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки подане клопотання не було підписано електронним цифровим підписом, що не дало змогу з певністю ідентифікувати автора клопотання. Суд уже звертав увагу позивача та його представника на необхідності дотримуватися правил подання електронних документів до суду (наприклад, в ухвалі від 20.05.2020 - а.с. 192);

3.2) відхилив клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 150-151, 165-167), адже подані клопотання стосувалися заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 114-122). Проте суд ухвалою від 20.05.2020 (а.с. 190-193) відмовив у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог;

3.3) закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.09.2020.

4. В судове засідання для розгляду справи по суті 16.09.2020 представник позивача вчергове не з`явився (хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання), причин неявки не повідомив суду. Після судового засідання на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не підписане електронним цифровим підписом та без жодних доказів поважності причини відсутності позивача.

5. Згідно з положеннями частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, підстави для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 16.09.2020 відсутні.

6. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

7. Зважаючи на зазначене, неодноразову неявку позивача в судові засідання, суд вважає за необхідне здійснити розгляд справи без участі позивача.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція позивача.

8. Відповідач допустив заборгованість зі сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою, чим порушив умови укладеного договору оренди земельної ділянки.

9. Зазначене стало підставою для розірвання цього договору в односторонньому порядку.

10. Відповідач після розірвання договору не звільнив земельної ділянки.

11. Предметом позову є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача демонтувати автомийку самообслуговування та передання земельної ділянки власнику.

12. Підставою позову є обставина неправомірного користування відповідачем земельною ділянкою після припинення дії договору оренди землі, яка належить на праві власності позивачу.

13. Попередній розрахунок судових витрат становить 1'921,00 грн. - судовий збір.

Заперечення відповідача (а.с. 87-90, 170-173).

14. Перебіг строку дії укладеного між сторонами договору розпочинається з моменту державної реєстрації відповідного договору. Оскільки станом на дату звернення Підприємця до суду державна реєстрація договору не проводилась, договір є таким, що не укладений. Отже, положення договору, на які посилається Підприємець, не можуть бути підставою для розірвання договору.

15. Товариство зареєструвало право власності на нерухоме майно - будівлю автомийки самообслуговування. Тому вимога Підприємця щодо демонтажу мийки самообслуговування не може бути задоволена, оскільки призведе до знищення об`єкта нерухомості та позбавлення права приватної власності Товариства. Так, будівля автомийки споруджена на бетонному фундаменті, в який вмонтовані сендвіч-панелі стін та металеві стовпи, а також технологічне обладнання автомийки. Підлога залита бетоном та викладена керамічна плитка. Вказане робить неможливим демонтаж автомийки без її руйнування.

16. Товариство станом на дату набуття права власності на нерухоме майно - будівлю автомийки самообслуговування, мало право користування земельною ділянкою для здійснення будівництва. Таке право користування не було скасоване на той час.

Інші заяви по суті справи.

17. Сторони не подали інших заяв по суті справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Набуття Товариством права власності на нерухоме майно - будівлю автомийки самообслуговування.

18. Підприємець та приватне підприємство "Лаваторія" уклали договір суперфіцію № 1 від 07.06.2013 (далі - Договір суперфіцію) (а.с. 154-160). Згідно з пунктом 1.1 Договору суперфіцію власник (Підприємець) надає, а Суперфіціарій (приватне підприємство "Лаваторія") приймає в строкове платне користування земельну ділянку, визначену в пункті 2.1 цього Договору, для здійснення будівництва та подальшої експлуатації комплексу мийки та шиномонтажу автомобілів. Пунктами 2.1 та 2.2 Договору суперфіцію встановлено, що в користування передається частина земельної ділянки (0,0400 га) з кадастровим номером 4610600000:01:076:0012 загальною площею 1,2801 га, яка розташована за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 258/3.

19. Сторони Договору суперфіцію підписали акт приймання-передачі земельної ділянки від 07.06.2013 (а.с. 161).

20. Строкове платне користування земельною ділянкою для здійснення будівництва на підставі Договору суперфіцію було зареєстроване 26.06.2013 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 174).

21. З інформації, розміщеної на веб-сайті Держбудінспекції України (а.с. 163, 164) вбачається, що у вересні 2013 року зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт на підставі Договору суперфіцію, а у червні 2014 року - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

22. Право власності на будівлю з навісом площею 152,2 м 2 , що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 258/6 (надалі - Автомийка) зареєстровано за відповідачем 04.06.2015, про що свідчить Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 67), свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.06.2015 (а.с. 91).

23. Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2016 у справі № 914/649/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016, визнано недійсним Договір суперфіцію. В основу зазначених судових рішень покладено висновок про те, що не сформована земельна ділянка, не може бути об`єктом цивільних прав та не є оборотоздатною.

24. Приватне підприємство "Лаваторія" припинено 28.04.2015 (а.с. 177). Відповідно до статуту Товариства (а.с. 175, 176) Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків приватного підприємства "Лаваторія".

Поділ Підприємцем земельної ділянки площею 1,2801 га.

25. В подальшому позивач вчинив дії з метою поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:076:0012 загальною площею 1,2801 га, яка розташована за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 258/3. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 63-66) 27.12.2016 за адресою: місто Дрогобич, вулиця Стрийська, 258/3 зареєстровано 2 земельні ділянки Підприємця загальною площею 1,2801 га:

25.1. 4610600000:01:076:0149 площею 1,2138 га.

25.2. 4610600000:01:076:0150 площею 0,0663 га.

26. В результаті Автомийка стала розташованою на земельній ділянці площею 0,0663 га за адресою: місто Дрогобич, вулиця Стрийська, 258/3, кадастровий номер 4610600000:01:076:0150 (надалі - Земельна ділянка). Зазначена обставина сторонами не заперечується.

Орендні правовідносини.

27. Підприємець і Товариство уклали договір оренди земельної ділянки № 0000072 від 01.02.2018 (надалі - Договір оренди) (а.с. 9-12). За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) надає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування Земельну ділянку для обслуговування нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі (Автомийка).

28. Підприємець передав Товариству Земельну ділянку в користування за актом прийому-передачі від 01.02.2018 (а.с. 13).

29. Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору оренди земельна ділянка передається в користування орендареві для обслуговування нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі (Автомийка). Будівництво та експлуатація об`єкту відповідає основному цільовому призначенню земельної ділянки. На момент укладення цього договору та передачі земельної ділянки у користування на даній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить орендареві на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.06.2015, індексний номер: 38627748, яке зареєстроване згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 38627136 від 05.06.2015.

30. Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди договір укладено на строк з дати підписання цього договору до 31 грудня 2018 року. Сторони усно пояснили, що строк дії Договору оренди не продовжувався.

31. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 63-68) право користування Земельною ділянкою не зареєстроване ні за Товариством, ні за будь-ким іншим.

32. Підприємець надіслав Товариству листа від 02.12.2019 № 02-12/1 (а.с. 15), яким повідомив про наявну заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 71'550,00 грн. Цим же листом позивач повідомив про розірвання укладеного Договору оренди на підставі пунктів 4.1 та 10.3.3 Договору оренди, а також пропонував відповідачу з`явитися для повернення Земельної ділянки з оренди. Факт надіслання цього листа підтверджено описом вкладення до цінного листа від 03.12.2019 (а.с. 16), поштовою накладною (а.с. 17). Відповідач отримав цього листа 06.12.2019, про що свідчить інформація з веб-сайту Укрпошти (а.с. 18).

33. Підприємець надіслав Товариству листа від 26.12.2019 № 26-12/1 (а.с. 19), яким повторно пропонував відповідачу з`явитися для повернення Земельної ділянки з оренди. Факт надіслання цього листа підтверджено описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною (а.с. 20).

ОЦІНКА СУДУ.

Щодо правовідносин сторін на підставі Договору оренди.

34. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

35. Особливості укладення договору оренди землі визначаються спеціальним законодавством. Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Статтями 6, 17 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

36. Пунктом 5.2 Договору оренди встановлено, що укладений між сторонами договір підлягає державній реєстрації…, яка здійснюється після складення та підписання акта прийому-передачі земельної ділянки. Без укладення акта прийому-передачі земельної ділянки та проведення державної реєстрації цей договір вважається таким, що не був укладений . Пунктом 13.4 Договору оренди встановлено, що обов`язок щодо державної реєстрації цього договору покладається на орендаря.

37. Зазначені положення Договору оренди відповідають положенням Цивільного кодексу України. Так, відповідно до частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно з частинами 1 та 2 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення . Частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що коли сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

38. Таким чином, в силу положень цивільного законодавства Договір оренди не є укладеним. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17.

39. Оскільки Земельна ділянка не була передана в оренду, між Товариством та Підприємцем не виникло цивільних правовідносин з оренди землі, а тому Товариство не має права користуватися Земельною ділянкою на підставі Договору оренди.

Щодо суті позову.

40. Як установив суд, право власності Товариства на Автомийку зареєстровано 05.06.2015. Натомість право власності Підприємця на Земельну ділянку зареєстровано 27.12.2016.

41. Суд установив, що між Підприємцем та Товариством не існує договірних відносин щодо користування Земельною ділянкою. Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

42. Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

43. Так, в матеріалах справи немає доказів встановлення судом незаконності набуття Товариством права власності на Автомийку. Отже, презюмується, що Товариство набуло право власності на Автомийку (яка знаходиться на спірній Земельній ділянці) на законних підставах. Відсутність договірних правовідносин щодо користування Земельною ділянкою, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для припинення права власності Товариства на Автомийку.

44. Більше того, початково позивач особисто надав згоду на забудову земельної ділянки. Варто наголосити, що згодом саме позивач ініціював позов про визнання договору суперфіцію недійсним. При чому це відбулося уже після того, як у відповідача виникло право власності на збудований об`єкт нерухомості.

45. Вищезазначене узгоджується з практикою Верховного Суду (див. постанови від 27.06.2018 у справі № 902/889/16, від 26.06.2018 у справі № 906/989/17).

46. Крім того, позов містить взаємовиключні вимоги: усунути перешкоди в користуванні майном (негаторний позов) та передати земельну ділянку (віндикаційний позов).

47. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати.

48. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 12, 176, 177, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.09.2020.

Суддя Т.Я. Рим