Рішення

від 21.09.2020 по справі 920/865/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2020 Справа № 920/865/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/865/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНДУЛІН БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, будівля В, код 24588148),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговий дім» (40011, м. Суми, вул. Супруна, буд. 15, код 41356055),

про стягнення 208671 грн. 17 коп.

Справа розглядається без виклику сторін

встановив:

Відповідно до вимог позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 208671 грн. 17 коп. основного боргу, який виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №33 від 20.06.2018 поставки з відстроченням платежу, а також 3130 грн. 08 коп. судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №33 від 20.06.2018, укладеного між сторонами щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2020 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговий дім» (40011, м. Суми, вул. Супруна, буд. 15), проте 03.09.2020 повернулася до суду.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідач відзиву на позов та доказів проведення розрахунку із заборгованості суду не надав. Повідомляючи відповідача про дату, місце та час судового засідання, йому направлялася ухвала за адресою, яка згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною (40011, м. Суми, вул. Супруна, буд. 15, код 41356055). Ухвала суду повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» . Проте, враховуючи направлення кореспонденції за реєстраційною адресою, суд виходить з того, що Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-торговий дім належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Матеріали справи свідчать, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

20 червня 2018 року між ТОВ ОДНУЛІН БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ і ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВИЙ ДІМ був укладений договір №33 поставки з відстроченням платежу, відповідно до умов якого ТОВ ОДНУЛІН БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ (далі - позивач) зобов`язалося передати непродовольчі товари, зокрема будівельні матеріали у власність ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВИЙ ДІМ (далі - відповідач), а відповідач в свою чергу зобов`язався прийняти товар і оплатити його на умовах укладеного договору.

Згідно із укладеним договором сторони погодили, що поставка товару буде здійснюватися партіями відповідно до замовлень покупця, погоджених продавцем; кількість, асортимент і ціна товару зазначаються продавцем у відповідних видаткових накладних, що є невід`ємними частинами укладеного договору, видаткові накладні при передачі товару підписуються представником покупця.

Відповідно до 9.10, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і укладений на строк 14 місяців (тобто до 19 жовтня 2019 року включно). У випадку, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, договір вважається продовженим на такий самий строк.

У зв`язку із тим, що сторони договору не скористалися своїм правом на припинення його дії, договір від 20.06.2018 року №33 поставки з відстроченням платежу діє на час звернення до суду.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки сторони встановили, що продаж товару здійснюється у кредит з максимальним строком відстрочення платежу у сімдесят днів з моменту переходу права власності на товар.

Згідно із частиною першої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторони в п. 4.3. встановили, що моментом переходу права власності на товар є дати підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що відбувається при передачі товару.

Отже, п. 1.2. договору встановлював максимальний строк відстрочення платежу сімдесят днів з моменту передачі товару. Аналогічне правило було також закріплено і п. 5.3.1. укладеного договору №33 поставки з відстроченням платежу, відповідно до якого, відповідач зобов`язаний був оплатити вартість поставлених товарів протягом наступних 70 календарних днів, починаючи з дня поставки товару.

Протягом 2018-2020 років на підставі укладеного договору від 20.06.2018 року №33 позивачем було передано відповідачу у власність будівельні матеріали на суму 1 576 114,51 грн на підставі видаткових накладних підписаних представниками сторін та скріплених печатками.

Згідно із Актом звірки, підписаним сторонами, станом на 09.12.2019 року борг покупця перед продавцем становив 564 786,02 грн. Жодних заперечень щодо правильності визначення боргу відповідач не заявляв.

Відповідно до 5.6. укладеного договору від 20.06.2018 року №33 поставки з відстроченням платежу, відповідач зобов`язався при оплаті товару вказувати у платіжному дорученні номер рахунку-фактури, за яким здійснюється оплата. Проте, відповідачем цього обов`язку не дотримано, у призначеннях платежу платіжних доручень відповідача на оплату отриманого за договором поставки товару відсутні будь-які посилання, які б дозволяли віднести отримані грошові кошти в оплату певних партій товару за певними видатковими накладними. У зв`язку із чим зарахування грошових коштів від відповідача,, які надійшли на банківський рахунок позивача за поставлений товар, здійснювалося в першу чергу зараховувалися кошти в оплату більш ранніх партій.

Відповідач часткового розрахувався за поставлений товар, що підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень та довідкою Відділення КІБ АТ Креді Агріколь Банк № 12324/ТР/168 від 05.03.2020 на підтвердження надходження коштів від ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВИЙ ДІМ за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо оплати поставленого товару, виникла заборгованість перед позивачем в сумі 208 671,17 грн.

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар на суму 208 671,17 грн. 45 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач отримав поставлений позивачем товар без будь-яких зауважень, а тому, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення умов договору, укладеного між сторонами, та вимог статей 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі та у встановлені договором строки, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Відповідач доказів оплати товару суду не надав, не надав і обґрунтованих заперечень вимогам позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення з відповідача 208 671,17 грн боргу за договором № 33 від 20.06.2018.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3130,07 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 233, 236-238, 248, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов ТОВ «ОНДУЛІН БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ» до ТОВ «Будівельно-торговий дім» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговий дім» (40011, м. Суми, вул. Супруна, буд. 15, код 41356055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНДУЛІН БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ» (04071, м.Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, будівля В, код 24588148) 208 671 грн 17 коп - боргу та 3130 грн 07 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Суддя О.Ю. Соп`яненко