Рішення

від 24.09.2020 по справі 152/898/20

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шаргородський районний суд

Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року

м. Шаргород

Cправа № 152/898/20

провадження №2/152/328/20

Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Соколовської Т.О.

за участі

секретаря судового засідання Здищук А.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом адвоката Чоловського Олександра Миколайовича, який діє від імені ОСОБА_1 до Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю,

учасники справи - не з`явилися,

встановив:

I. Виклад позицій позивача та відповідача.

20.08.2020 адвокат Чоловський О.М. від імені ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю.

У обґрунтування позовних вимог зазначив, що матері позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на підставі розпоряджень голови Шаргородської районної державної адміністрації від 30 серпня 2006 року № 388 "Про затвердження проекту роздержавлення та приватизації земель СВАТ ім. 9 - ої Кримської Кавалерійської дивізії на території Рахнівсько - Лісової сільської ради" та від 8 жовтня 2008 року № 413 "Про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадян, які мають право на земельну частку (пай) на території Рахнівсько - Лісової сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки" передано у власність земельні ділянки в розмірах земельної частки (паю) площею 0,8410 га та 1,3707 га, які розташовані на території Рахнівсько - Лісової сільської ради і були надані спадкодавцю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, не отримавши державних актів на зазначені земельні ділянки, що є перешкодою для отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на належні його покійній матері земельні ділянки, через відсутність правовстановлюючих документів.

ОСОБА_1 є спадкоємцем спадкового майна за законом першої черги, як син померлої.

Просить визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на його ім`я, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку загальною площею 2,2117 га, в тому числі 0,8410га ріллі та 1,3707 га багаторічних насаджень, що розташовані на території Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Представник відповідача Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області сільський голова Мудрик В.В. позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с.60).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо задоволення позовної заяви не заперечували (а.с. 64 - 66).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У підготовче засідання сторони не з`явилися, до суду надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чоловський О.М. позовні вимоги підтримує, представник відповідача - сільський голова Мудрик В.В. визнає позовні вимоги в повному обсязі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо задоволення позовної заяви ОСОБА_1 не заперечують. Сторони просили ухвалити рішення в підготовчому засіданні (а.с. 60, 64 - 66).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і відкрито підготовче провадження.

Відповідачеві - Рахнівсько - Лісовій сільській раді Шаргородського району Вінницької області запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с. 47-48).

Ухвалу суду від 21.08.2020 направлено на адресу відповідача, яку він отримав 02.09.2020 (а.с.59).

Відповідач - Рахнівсько - Лісова сільська рада Шаргородського району Вінницької області відзив на позовну заяву не подала.

Третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запропоновано в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати письмові пояснення щодо позову (а.с.47-48).

Ухвалу суду від 21.08.2020 направлено на адресу третіх осіб, яку вони отримали 28.08.2020 (а.с.55, 57,58).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 письмові пояснення щодо позову не подали.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення у підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, судом не установлено.

За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

У підготовчому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконкомом Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області 11 липня 2007 року (а.с.13).

ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 за законом першої черги, як син померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Рахнівсько - Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 02 серпня 1999 року (а.с.11).

Головою Шаргородської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 30 серпня 2006 року № 388 "Про затвердження проекту роздержавлення та приватизації земель СВАТ ім. 9 - ої Кримської Кавалерійської дивізії на території Рахнівсько - Лісової сільської ради", від 8 жовтня 2008 року № 413 "Про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадян, які мають право на земельну частку (пай) на території Рахнівсько - Лісової сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки", якими ОСОБА_5 передано у власність земельні ділянки в розмірах земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8410га та 1,3707 га відповідно, які розташовані на території Рахнівсько - Лісової сільської ради (а.с. 23-43).

При житті ОСОБА_5 була працівником СВАТ ім. 9 - ої Кримської Кавалерійської дивізії на території Рахнівсько - Лісової сільської ради і включена до списку осіб, що мають право на земельні частки (паї),

Вище зазначені розпорядження голови Шаргородської районної державної адміністрації є актами місцевого самоврядування, що породжують набуття прав та обов`язків власника землі.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після її смерті, що підтверджується довідкою Рахнівсько - Лісової сільської ради № 42 від 02.04.2018 (а.с.19).

Спадкоємців, які прийняли спадщину, у встановлені законом терміни, у померлої ОСОБА_5 немає.

ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні частки (паї) 0,8410га та 1,3707 га після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області Масилюк Р.М. 24.05.2019 відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на них (а.с.17,18).

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно зі ст.ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі .

Стаття 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифіковано ї Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII від 19.10.73 року; статті 7, 17 Загальної декларації прав людини прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року визначають, що всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Кожна людина має право володіти майном як особисто так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно положень ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Постановою Пленуму ВС України №2 від 12.06.2009 "Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 3 статті 12, статтями 76 - 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного цивільно - правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом… Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України .

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно з положеннями ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

З урахуванням викладеного у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 червня 2018 року в справі № 128/1911/15-ц.

Відповідно до абзацу 6 п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України розпочато, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті громадянина відкривається спадщина.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За приписами ст.ст. 1217, 1218 ЦК України та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року № 666/94 право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом одержання їх внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (п. "б" ч. З ст. 116 ЗК).

Право на земельну частку (пай), що отримують працівники, набувається ними на період з моменту прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) до завершення землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) в натурі у вигляді земельних ділянок та видачі громадянам державних актів про право власності на землю.

VІ. Висновки суду

Судом встановлено, що оскільки ОСОБА_5 була включена до списків осіб, які мали право на земельну частку (пай), то і спадкоємці вправі порушувати питання про успадкування цієї частки (паю).

Так, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_5 за законом першої черги, має право на завершення приватизації та одержання свідоцтва про право власності на земельні ділянки площею 0,8410 га та 1,3707 га, що розташовані на території Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Визнання за позивачем ОСОБА_1 права на завершення приватизації та одержання свідоцтв про право власності на землю на його ім`я на спірні земельні ділянки не порушує прав, свобод чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 13, 41, 55 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 328, 331, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1225, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 76- 81, 83, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст.273 ЦПК України, ст.ст.81, 116, 118, 120, 125, 126, 131 ЗК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов адвоката ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_1 до Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на ділянку загальною площею 2,2117га, в тому числі 0,8410 га ріллі та 1,3707 га багаторічних насаджень, яка розташована за межами населеного пункту на території Рахнівсько - Лісової сільської ради і була надана ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в процесі роздержавлення та приватизації земель Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства ім. 9-ої Кримської Кавалерійської дивізії с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області відповідно до розпоряджень голови Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області від 30 серпня 2006 року № 388 "Про затвердження проекту роздержавлення та приватизації земель СВАТ ім. 9 - ої Кримської Кавалерійської дивізії на території Рахнівсько - Лісової сільської ради" та від 8 жовтня 2008 року № 413 "Про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадян, які мають право на земельну частку (пай) на території Рахнівсько - Лісової сільської ради та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ім`я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Галицьким РС УДМС України в Івано-Франківській області 08.10.2015;

відповідач - Рахнівсько-Лісова сільська рада Шаргородського району Вінницької області, с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, вул. Макаренка, 26, Код ЄДРПОУ: 04325727;

третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 ;

третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт громадянина України НОМЕР_8 ;

третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 31.03.2015 Галицьким РС УДМС України в Івано-Франківській області.

Рішення ухвалено та підписано суддею 24.09.2020.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська