Рішення

від 25.09.2020 по справі 127/56/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/56/20

Провадження № 2/127/17/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

25 вересня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Яковенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя про визнання договорів недійсними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя про визнання договорів недійсними та стягнення коштів, мотивуючи свій позов тим, що 04.01.2017 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування життя UL №3000 068925, предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям та пенсійним забезпеченням особи, яким є позивач, строк дії договору 20 років. На виконання зазначеного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача страховий платіж у розмірі 500 дол. США, що еквівалентно 13600,00 грн.

Також, 21.11.2016 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування життя UL №3000 061369, предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям та пенсійним забезпеченням особи, яким є позивач, строк дії договору 20 років. На виконання зазначеного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача страховий платіж у розмірі 500 дол. США, що еквівалентно 12947,63 грн.

Крім того, 21.11.2016 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування життя UL №3000 061368, предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям та пенсійним забезпеченням особи, яким є позивач, строк дії договору 20 років. На виконання зазначеного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача страховий платіж у розмірі 500 дол. США, що еквівалентно 12947,63 грн.

21.11.2016 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування життя UL №3000 061370, предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям та пенсійним забезпеченням особи, яким є позивач, строк дії договору 20 років. На виконання зазначеного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача страховий платіж у розмірі 500 дол. США, що еквівалентно 12947,63 грн.

Позивач зазначає, що умови договорів є несправедливими, наявний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін, тобто має місце порушення Закону України Про захист прав споживачів . Разом з тим, прийнято розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2018 року № 161 щодо анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг Приватному акціонерному товариству Страхова Компанія Класік Страхування Життя , а саме на послуги у сфері страхування в частині проведення добровільного страхування життя; розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03.10.2018 року № 1740 виключено відповідача з державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати недійсними вказані договора добровільного страхування життя та стягнути з відповідача на його користь 52442,89 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, проте від його представник на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність та позивача. Також представник зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, не подали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя було укладено чотири договори добровільного страхування життя, зокрема: 04 січня 2017 року договір UL № 3000 068925; 21 листопада 2016 року UL №3000 061368; 21 листопада 2016 року UL №3000 061369; 21 листопада 2016 року UL №3000 061370 (а.с. 11-15, 17-21, 23-27, 29-34).

Як вбачається зі змісту вказаних договорів, їх предметом є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям та пенсійним забезпеченням застрахованої особи; строк договорів - 20 років; періодичність сплати страхових внесків - щорічно; страховий внесок - 100,00 доларів США; страховий тариф - 5,48%.

На виконання вказаних вище договорів позивачем ОСОБА_1 було перераховано на рахунок відповідача ПрАТ Страхова компанія Класік страхування життя страхові платежі по кожному з зазначених договорів, що на день платежу за офіційним курсом Національного банку України становило еквівалент 500 доларів США, що підтверджується квитанціями: від 04.01.2017 року № 1-2454К (13600,00 грн.), від 21.11.2016 року № 1-795К (12947,63 грн.), від 21.11.2016 року № 1-797К (12947,63 грн.) та від 21.11.2016 року № 1-791К (12947,63 грн.) (а.с. 16, 22, 28, 35).

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2018 року № 161 анульовано ліцензію ПрАТ Страхова компанія Класік страхування життя на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на послуги у сфері страхування в частині проведення добровільного страхування життя (а.с. 36-39) .

Також Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03.10.2018 року №1740, виключено ПрАТ Страхова компанія Класік страхування життя з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с. 40).

За змістом ст. 1 Закону України Про страхування , страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону, страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку; умови договору страхування життя можуть також передбачати обов`язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи; у разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов`язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат; в інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов`язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

Згідно із ч. 1 ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі; договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Статтею 28 Закону України Про страхування передбачена можливість дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування; про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено; якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід`ємною частиною правил страхування життя; Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

За змістом ч. 1 ст. 215, ст. 216 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, частиною першою статті 998 ЦК України встановлено, що договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом; аналогічне положення закріплено і у ч. 1 ст. 29 Закону України Про страхування , згідно якої договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Слід зазначити, що позивач звертаючись до суду з вказаним позовом, як на підставу для визнання договорів недійсними вказує на несправедливість їх умов з посиланням на положення ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів .

Так, ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача; частина 3 цієї ж статті визначає конкретні умови договорів, які є несправедливими, водночас, даний перелік не є вичерпним.

Проаналізувавши зміст вказаної статті, суд вважає, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності; по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов`язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Пунктом 17.3 оспорюваних договорів визначено, що у випадку дострокового припинення договору з ініціативи страхувальника, страхувальник має право на отримання викупної суми, за умови, що договір діяв не менше 19 років і за цей термін страхові внески були внесені в повному обсязі.

Суд погоджується із доводами позивача, що аналіз змісту спірних договорів страхування дійсно дає підстави дійти висновку, що у договорах мають місце несправедливі його умови стосовно отримання викупної суми у разі дострокового припинення договору, обмеження їх строком дії договору та внесенням усіх страхових внесків, що суперечать одночасно як вимогам Закону України Про страхування , так і ст. 18 Закону України Про захист справ споживачів та є неприпустимим.

При цьому, зі змісту пунктів 16.5-16.6, 18.1-18.4 оспорюваних договорів також вбачається істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору, оскільки його умовами обмежена можливість їх зміни страхувальником, не передбачені права споживача у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання страховиком договірних зобов`язань.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2019 року в справі № 127/10334/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя про визнання недійсним договору страхування від 04.01.2017 року № 3000068926 встановлено, що позивач ОСОБА_1 не мав реальної можливості ознайомитися з Правилами добровільного страхування життя в новій редакції при укладенні договору, оскільки їх обсяг, за повідомленням Нацкомфінпослуг від 16.05.2018 за № 2949/13-9, становить 1300 аркушів (вказані обставини в силу положень ч. 4 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають) (а.с. 41-49).

Положенням ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів у разі визнання окремого положення договору несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір; тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Таким чином, з врахуванням викладених вище норм чинного законодавства, вказані положення договору є несправедливими, вигідними лише страховику, з обмеженням прав страхувальника, тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині визнання договорів недійсними знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України,у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 на виконання умов оспорюваних договорів було сплачено відповідачеві 52442,89 грн., які мають бути йому повернуті.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 3842,00 грн. (чотири вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 981, 998 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 28 Закону України Про страхування , ст.ст. 18, 21 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 10 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя про визнання договорів недійсними та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір добровільного страхування життя UL №3000 068925, який був укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя .

Визнати недійсним договір добровільного страхування життя UL №3000 061368, який був укладений 21 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя .

Визнати недійсним договір добровільного страхування життя UL №3000 061369, який був укладений 21 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя .

Визнати недійсним договір добровільного страхування життя UL №3000 061370, який був укладений 21 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Класік страхування життя .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя на користь ОСОБА_1 52442,89 грн. (п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок дві гривні 89 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя в дохід держави судовий збір в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Класік страхування життя , місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 5, корп. 3, ЄДРПОУ 33783296.

Повний текст рішення суду складено 25.09.2020 року.

Суддя: