Ухвала від 25.09.2020 по справі 908/123/20

УХВАЛА

25 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/123/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 і рішення Господарського суду Запорізької області від 19.05.2020 у справі

за позовом Державного підприємства "Укрветсанзавод" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" звернулося 04.09.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020, повний текст якої підписаний 14.08.2020 (колегія суддів: Березкіна О. В., Орєшкіна Е. В., Кощеєв І. М.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 19.05.2020 (суддя Боєва О. С.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І. В.

У зв`язку з відставкою судді Кушніра І. В. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до протоколу від 16.09.2020 справу № 908/123/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції, чинній з 08.02.2020).

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 ГПК України Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом :

2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Таким чином скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 288 ГПК України .

Відповідно до статті 288 ГПК України , касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу .

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) , № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 7 частини 1, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України , у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду прийнята 10.08.2020, повний текст якої підписаний 14.08.2020. Таким чином, останній день строку відповідно до частини 1 статті 288 ГПК України, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 03.09.2020.

Касаційну скаргу направлено 04.09.2020, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та в підтвердження отримання оскаржуваної постанови, скаржником додано роздруківку з офіційного сайту Укрпошти про відстеження руху поштового відправлення з зазначеним ШКІ 4900084684169 та копію оскаржуваної постанови з відміткою канцелярії на першій сторінці копії постанови суду апеляційної інстанції. Згідно з наданими документами поштове відправлення було отримано скаржником 19.08.2020.

Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними, оскільки зазначені вище документи не можуть бути належними доказами отримання оскаржуваної постанови 19.08.2020. За зазначеним номером ШКІ не можливо ідентифікувати саме яке поштове відправлення було отримано скаржником, а копія оскаржуваної постанови з власною відміткою вхідного штемпелю не є належним доказом, з огляду на те, що дана відмітка проставляється власноруч Скаржником, який є зацікавленою особою, а не незалежним органом.

Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу , і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, для встановлення факту, чи була касаційна скарга подана в межах строку, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази отримання оскаржуваної постанови (копія конверту суду, лист суду тощо).

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" залишити без руху до 25.10.2020.

2. Встановити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу kgs@supreme.court.gov.ua із застосуванням власного електронного підпису, з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя С. Могил