Рішення

від 25.09.2020 по справі 345/3024/20

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/3024/20

Провадження № 2/345/1061/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2020 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Онушканича В.В.

за участю секретаря судового засідання Пукіш В.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голинської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3121 га, розташовану на території Голинської сільської ради Калуського району, кадастровий номер земельної ділянки 2622881600:02:001:0105.

Коли представник позивача звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину на дану земельну ділянку, оскільки право власності на спірне майно ОСОБА_2 виникло після її смерті. Однак земельна ділянка належала померлій. Так, згідно сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, виданого 23.02.1998 року, на підставі рішення сесії Голинської сільської ради народних депутатів від 07.11.1997 року, ОСОБА_2 передано земельну ділянку. Водночас у сертифікаті на право приватної власності імя матері позивача помилково записано, як ОСОБА_2 замість правильного ОСОБА_2 . Тому позивач змушений звернутися до суду та просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право приватної власності на землю серії ІФ№86, виданого на імя ОСОБА_2 , а також визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , а саме на земельну частку (пай), розміром 7,33 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території с.Голинь Калуського району.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просить суд розглядати справу в його відсутності, позов визнає, не заперечує щодо його задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.3). На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, заповіла позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою в.о. державного нотаріуса Федини А.М. від 03.10.2017 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3121 га, яка знаходиться на території с.Голинь у зв`язку із тим, що право власності на вказану земельну ділянку виникло у спадкодавця після її смерті (а.с.4).

Відповідно до рішення ХІУ сесії ІІ скликання Голинської сільської ради від 07.11.1997 року Про передачу земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність вирішено передати землі, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 323,6 га з середньою оцінкою 28,2 бала безоплатно у приватну власність на території Голинської сільської ради, громадянам в межах середньої земельної частки без визначення меж ділянок в натурі (а.с.5).

Згідно наявної в матеріалах справи фотокопії сертифікату серії ІФ №86, виданого 23.02.1998 року на підставі рішення ХІУ сесії ІІ скликання Ради народних депутатів від 07.11.1997 року, ОСОБА_2 передано в приватну власність земельну ділянку в розмірі 7,33 умовних кадастрових гектарів на території с.Голинь в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості (а.с.8).

При цьому вищевказаний сертифікат серії ІФ №86 від 23.02.1998 року виданий на ім`я ОСОБА_2 та вказано, що особу ОСОБА_2 встановлено на підставі паспорта серії НОМЕР_1 .

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, зокрема копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копію паспорта серії НОМЕР_1 , який видано власне на ім`я ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що у сертифікаті серії ІФ №86, виданого на підставі рішення ХІУ сесії ІІ скликання Ради народних депутатів від 07.11.1997 року допущено помилку в частині вказівки імені спадкодавця, а саме помилково вказано ОСОБА_2 замість правильного ОСОБА_2 .

Отже, слід встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сертифікату на право приватної власності на землю серії ІФ №86, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну частку (пай), розміром 7,33 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території с.Голинь Калуського району.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику в справах про спадкування спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно зі ст.534 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять,

так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме: 1) якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, проживаючи спільно зі спадкодавцем.

Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 529, 534, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) , керуючись ст.ст.200,206, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сертифікату на право приватної власності на землю серії ІФ №86, виданого 23.02.1998 року на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну частку (пай), розміром 7,33 умовних кадастрових гектарів на території с.Голинь Калуського району Івано-Франківської області в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю серії ІФ №86 від 23.02.1998 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 25.09.2020року.

Головуючий