Рішення

від 24.09.2020 по справі 940/861/20

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.09.2020 Провадження по справі № 2/940/321/20

Справа № 940/861/20

Рішення

Іменем України

24 вересня 2020 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 1859 від 19.08.2016 року в сумі 7500 грн., 1581,81 грн. відсотків за користування кредитом, 3647,78 грн. пені, 141,44 грн. інфляційних нарахувань, 73,98 грн. 3% річних за користування кредитом, а також 7500 грн. кредиту, що залишився до сплати, 37750 грн. штрафу за нецільове використання кредиту та пропорційно стягнути судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.08.2016 року між Київським обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1859, відповідно до якого останній отримав довгостроковий кредит для добудови та реконструкції житлового будинку в АДРЕСА_1 в сумі 50 000 гривень зі сплатою 3 % річних за користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 перераховано на особистий рахунок грошові кошти в сумі 15000 гривень як перший транш на придбання будівельних матеріалів, конструкцій та обладнання, про використання яких останній повинен був відзвітуватися перед позивачем протягом року для отримання наступного траншу. Проте, ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань не виконав, порушивши умови кредитного договору.

В якості забезпечення зобов`язання 19.08.2016 року було укладено договір поруки, згідно якого відповідальність по сплаті кредиту ОСОБА_1 взяли на себе ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідачі зобов`язались відповідати за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, проте не дотримались умов укладеного договору, що призвело до нарахування штрафних санкцій.

З метою досудового врегулювання спору позивачем неодноразово направлялися відповідачам вимоги про здійснення платежів по кредитному договору, які були проігноровані, кредитні кошти повернуті не були.

Представник позивача в підготовче засідання не прибув, до суду надіслав заяву про слухання справи у відсутності представника Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче засідання не прибули, до суду надіслали заяву про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 19.08.2016 року між ОСОБА_1 та Київським обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1597 від 05.10.1998 року було укладено кредитний договір № 1859 про надання довгострокового кредиту в сумі 50000 гривень на строк 7 років для добудови та реконструкції житлового будинку загальною площею 55,7 кв.м. в АДРЕСА_1 зі сплатою 3 % річних за користування кредитом (а.с.29-31).

Відповідно п.п. 2.3, 2.4 договору, кредит надається поетапно згідно графіку будівництва. Наступна частка кредиту надається за умови надання позивальником звіту за використання попередньої суми коштів. Загальний термін добудови не повинен перевищувати 1 року. Позичальник отримує кошти авансом у безготівковій формі на придбання будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання в розмірі до 30 % суми кредиту.

Згідно п. 2.6 договору, відсотки за користування кредитом сплачуються на розрахунковий рахунок або через касу фонду щоквартально з дня видачі кредиту не пізніше 5-го числа місяця, що настає за звітним періодом, а за 4-й квартал до 30 листопада звітного періоду.

Згідно п.п. 6.2, 6.4 договору, ОСОБА_1 зобов`язаний використовувати позику за цільовим призначенням. Позичальник зобов`язується повертати кредит у терміни, передбачені строковим зобов`язанням.

Згідно п.7.1, 7.3 кредитного договору, за нецільове використання кредиту позичальник сплачує Фонду на протязі двох місяців після виявлення порушення штраф в розмірі 25% від наданого кредиту. У випадку несплати визначеного строковим зобов`язанням платежу позичальник сплачує Фонду штраф у розмірі у розмірі 0,5% від суми невнесеного або не в строк внесеного основного платежу та відсотків за кожний день прострочки.

Згідно п. 7.5 договору, у разі нецільового використання кредиту, несплати платежів, інших порушень з боку позичальника вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1597 від 05.10.1998 року Фонд має право припинити фінансування, розірвати договір, вимагати дострокового погашення позики на протязі 60 діб з моменту укладення акту про невиконання зобов`язань цього договору позичальником або гарантом, реалізувати за рішенням суду закладене майно та грошові кошти позивальника, а також його поручителів.

Крім того, відповідальність по сплаті кредиту взяли на себе поручителі - відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підписавши договір поруки від 19.08.2016 року, надавши до Фонду необхідні документи. Згідно п.1.1 договору поруки, поручителі зобов`язуються відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_1 , що виникли з договору №1859 від 19.08.2016 року, який був укладений між кредитором та позичальником.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 22.08.2016 року платіжним дорученням № 56 перераховано на особистий рахунок грошові кошти в сумі 15000 гривень як перший транш на придбання будівельних матеріалів, конструкцій та обладнання (а.с.34).

Проте, останній в порушення вимог умов кредитного договору не надав позивачу звіт про використання кредитних коштів (першого траншу в сумі 7500 грн.) за цільовим призначенням та не здійснював чергових платежів на погашення суми кредиту та відсотків за користування кредитом, сплативши лише 1000 грн. 09.04.2019 року та 2000 грн. 02.12.2019 року, які на підставі п. 2.7 кредитного договору зараховані на погашення штрафних санкцій.

04.06.2020 року представником Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було складено акт перевірки освоєння та цільового використання кредиту, згідно якого було встановлено нецільове використання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 15000 гривень (а.с.61).

З метою досудового врегулювання спору позивачем неодноразово направлялися відповідачам вимоги про здійснення платежів по кредитному договору, проте вони були проігноровані, кредитні кошти повернуті не були (а.с.62-70).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦПК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, і трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що в порушення вищезазначених приписів закону та умов кредитного договору, позичальником не було повернуто борг в обумовлений договором строк, останній використав позику не за цільовим призначенням, не подавши звіту позивачу про використання першого траншу кредитних коштів, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а грошові кошти знецінюються внаслідок інфляційних процесів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості за договором, відсотків за користування кредитом, штрафу (пені), інфляційних нарахувань та 3% річних за користування позикою є обґрунтованими та законними, у зв?язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в тій сумі, яку просить стягнути позивач, так як правильність зроблених ним розрахунків перевірена судом.

Крім того, відповідно до п.п.7.1, 7.5 кредитного договору № 1859 від 19.08.2016 року, суд задовольняє вимоги позивача про дострокове стягнення всієї суми позики та штрафу за нецільове використання кредиту.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, було укладено договір поруки від 19.08.2016 року з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якого поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати солідарно з боржником ОСОБА_1 за своєчасне та в повному обсязі виконання всіх боргових зобов`язань боржника за кредитним договором № 1859 від 19.08.2016 року, який був укладений між кредитором та боржником, з усіма додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладання та можуть бути укладені після укладення цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги те, що кредитор просить стягнути всю суму заборгованості за невиконання умов кредитного договору від усіх боржників разом, суд солідарно стягує борг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 2102 гривні, що підтверджується платіжним дорученням від 02.07.2020 року (а.с.1), які суд у відповідності ст. 141 ЦПК України пропорційно стягує з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 543, 549, 551, 553, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_3 , на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, код ЄДРПОУ 30303378, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, оф. 316, - 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень заборгованості за кредитним договором № 1859 від 19.08.2016 року, 1581 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят одну) гривню 81 копійку відсотків за користування кредитом, 3647 (три тисячі шістсот сорок сім) гривень 78 копійок пені, 141 (сто сорок одну) гривню 44 копійки інфляційних нарахувань, 73 (сімдесят три) гривні 98 копійок три проценти річних за користування кредитом, 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень кредитних коштів, що залишилася до сплати, та 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень штрафу за нецільове використання кредиту, а всього стягнути 24195 (двадцять чотири тисячі сто дев`яносто п`ять) гривень 01 копійку на р/р НОМЕР_4 в АТ Укрексімбанк , МФО 322313.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_3 , на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, код ЄДРПОУ 30303378, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, оф. 316, - 2102 (дві тисячі сто дві) гривні сплаченого судового збору, відповідно по 700 (сімсот) гривень 66 копійок з кожного на р/р НОМЕР_4 в АТ Укрексімбанк , МФО 322313.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного рішення: 29 вересня 2020 року.

Суддя: Т.П.Косович