Ухвала

від 25.09.2020 по справі 491/757/20

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/757/20

УХВАЛА

25 вересня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Желяскова О. О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, заяву Ананьївського районного центру зайнятості про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання по цивільній справі №2-726/2008 за позовом Ананьївського центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат

В С Т А Н О В И В:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшла заява Ананьївського районного центру зайнятості про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання по цивільній справі №2-726/2008 за позовом Ананьївського центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.

Згідно заяви, 4 грудня 2008 року суддею Ананьївського районного суду Одеської області Дорош В.В. винесено рішення по справі №2-726/2008 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ананьївського районного центру зайнятості (далі - стягувач) заборгованості в сумі 3603,84 грн. (три тисячі шістсот три грн. 84 коп.) На виконання зазначеного рішення 16 січня 2009 року був виданий виконавчий лист № 2-726, який неодноразово надсилався на виконання до органів державної виконавчої служби.

В ході виконавчого провадження ОСОБА_1 була повернута частина боргу. Залишок боргу складає 1254,71 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят чотири грн. 71 коп.).

Останній раз зазначений виконавчий лист був надісланий на виконання до відділу державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області.

Як зазначено в заяві, 29 травня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області Чівільовою О.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47699186 та надіслано її копію на адресу стягувана.

12 грудня 2018 року згідно інформаційного запиту в автоматизованій системі виконавчого провадження, використовуючи ідентифікатор доступу, стягувачеві стало відомо, що, у зв`язку із встановленням факту отримання ОСОБА_1 заробітної плати в комунальному підприємстві Автотранспортне Житомирської Міської ради, на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (чинний на дату винесення постанови) державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 21 грудня 2015 року ВП №47699186 та направлено виконавчий лист за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

В заяві вказано, що згідно ч.3 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV копія постанови про закінчення виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження у триденний строк з моменту винесення постанови, однак, з того часу та на теперішній день на адресу стягувача копія постанови не надходила.

Відповідно до п.6.4 розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень (ред. від 23 жовтня 2015 року), затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року №489/20802 передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС здійснюється вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження, однак, на адресу стягувана зазначена постанова також не надходила.

У зв`язку з неналежним виконанням виконавчою службою своїх обов`язків по надісланню стягувачеві копій постанов про рух виконавчого провадження та відсутністю з цієї причини належної інформації про стан його виконання, 26 листопада 2019 року стягувачем було направлено заяву №690 до Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області з проханням направити на адресу стягувана належно завірену копію постанови про передачу виконавчого провадження до іншого відділу державної виконавчої служби.

Заявник вказує, що зазначена заява була отримана представником Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області 25 листопада 2019 року, що підтверджується проставленням на копії заяви печатки отримувача. Відповіді на заяву одержано не було.

Відповідно до наказів Державної служби зайнятості (Центральний апарат) від 18 жовтня 2016 року №177 та 08 червня 2018 року №64 Про реорганізацію базових центрів зайнятості Одеської області Одеський обласний центр зайнятості є правонаступником майна, прав та обов`язків Ананьївського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20993262).

Наказом Одеського ОЦЗ від 25 квітня 2018 року №134 утворено відокремлений підрозділ Одеського обласного центру зайнятості Ананьївську районну філію Одеського обласного центру зайнятості.

Ананьївським районним центром зайнятості 03 жовтня 2018 року передано на баланс Одеського ОЦЗ заборгованість у сумі 1254,71 грн., яка обліковується за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується передавальним актом від 03 жовтня 2018 року, додатком №10 до нього та бухгалтерською довідкою Одеського ОЦЗ від 16 червня 2020 року №2586/06/42-20 (копії додаються, стор. 7-10, 23 додатку до заяви).

На підставі вищезазначеного 13 лютого 2020 року Одеським обласним центром зайнятості було направлено заяву №742/10/42-20 до Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - далі відділ ДВС, з проханням направити на нашу адресу завірену копію постанови про передачу виконавчого провадження до іншого відділу державної виконавчої служби.

Як вказано в заяві, у відповіді начальника відділу ДВС Скрипник І.П. від 16 квітня 2020 року №3790 зазначається, що 21 грудня 2015 року державним виконавцем було завершене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-726, виданого 16 січня 2009 року Ананьївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ананьївського районного центру зайнятості боргу в сумі 3603,84 грн., на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV. Копію постанови про закінчення виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа було направлено для виконання до органу ДВС м.Житомира. В той же час матеріали виконавчого провадження були передані до архіву і знищені згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (без зазначення дати знищення). Також у відповіді зазначається, що станом на 01 квітня 2020 року зазначений виконавчий лист або виконавче провадження з його примусового виконання до них повторно не надходили.

Таким чином, на думку заявника, у зв`язку із втратою виконавчого листа №2-726 від 16 січня 2009 року, що унеможливлює виконання судового рішення, стягувач потребує видачі його дубліката.

Також, в заяві зазначено, що, на думку стягувача, стягувачем строк пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений з поважних причин. Не зважаючи на всі намагання стягувана, у зв`язку з неналежним виконанням посадовими особами органів виконавчого провадження своїх обов`язків щодо інформування сторін виконавчого провадження про винесенні ними постанови про рух виконавчого провадження та зміну органу виконання, які б надали стягувачеві можливості відстежувати стан виконавчого провадження та своєчасно реалізувати свої права, ігнорування звернень стягувана. - стягувач був позбавлений можливості у передбачений законом строк звернутися до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

Враховуючи викладене заявник звернувся до суду з даною заявою та просить: 1) поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-726, виданого 16 січня 2009 року Ананьївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ананьївського районного центру зайнятості боргу в сумі 3603.84 грн. по справі № 2-726/2008; 2) видати дублікат виконавчого листа по справі № 2-726/2008 за позовом Ананьївського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу в сумі 3603.84 грн.

Частиною 3 статті 433 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа визначено, що така заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Положень, які б встановлювали вимоги щодо повідомлення або виклику учасників справи під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа ЦПК України не містить.

Проте, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 6 постанови від 25 вересня 2015 року №8 Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах зазначив, що заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. Тобто під час розгляду питань про видачу дубліката виконавчого листа чи судового наказу явка сторін виконавчого провадження є їх правом, а не обов`язком.

Судом було вжито заходів до повідомлення учасників справи, зокрема направлено на їх адреси, зазначені в заяві, копій ухвали про прийняття заяви до провадження, в яких зазначено дату та час розгляду справи (а.с.32, 33).

При цьому, представник заявника у судове засідання не з`явився, про причин неявки суду не повідомив.

Боржник - ОСОБА_1 17 вересня 2020 року до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

При цьому, суд, враховуючи положення ст.ст.433 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за заявою Ананьївського районного центру зайнятості за відсутності учасників справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

В заяві заявник зазначає, що 4 грудня 2008 року суддею Ананьївського районного суду Одеської області Дорош В.В. винесено рішення по справі №2-726/2008 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ананьївського районного центру зайнятості заборгованості в сумі 3603,84 грн. (три тисячі шістсот три грн. 84 коп.)

Зазначене твердження підтверджується копією рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 4 грудня 2008 року (а.с.14-15), з якої вбачається, що вказаним рішення було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ананьївського районного центру зайнятості Одеської області витрати на професійне навчання, витрати на проживання на час навчання та матеріальну допомогу по безробіттю на період навчання 3603 гривні 84 копійки. Рішення набрало законної сили 15 грудня 2008 року.

Як зазначено в заяві, на виконання зазначеного рішення 16 січня 2009 року був виданий виконавчий лист № 2-726, що підтверджується доданою до заяви копією виконавчого листа (а.с.16).

На час видачі зазначеного документу діяв Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV). Тоді як на час звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання діє Закон України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV).

Частиною 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів:у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу Перехідні положення ГПК України).

Отже, приписи підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаного кодексу не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в Постанові Великої Палати Верховного суду від 21 серпня 2019 року № 2-836/11, в якій серед іншого Верховний суд також зазначив, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне в першу чергу розглянути питання щодо поновлення стягувачу строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як зазначалося, 16 січня 2009 року на виконання рішення Ананьївського районного суду Одеської області від був виданий виконавчий лист № 2-726 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ананьївського районного центру зайнятості Одеської області витрат на професійне навчання, витрат на проживання на час навчання та матеріальну допомогу по безробіттю на період навчання, що підтверджується доданою до заяви копією виконавчого листа (а.с.16).

Стягувачем вказаний виконавчий лист було подано для примусового виконання судового рішення до Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

З доданої до заяви копії постанови державного виконавця від 29 травня 2015 року (а.с.17) вбачається, що Ананьївським районним відділом державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області було відкрите виконавче провадження №47699186 з примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №2-726, виданим Ананьївським районним судом Одеської області 16 січня 2009 року.

Частиною 1 статті 22 Закону № 606-XIV визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

З наведеного вбачається, що на момент видачі виконавчого листа №2-726 для пред`явлення його до виконання було встановлено строк в 1 рік.

Частиною 1 статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Про необхідність наявності саме поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначив також Верховний Суд України, який в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року №8 Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах зазначив, що перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст.212 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Заявник посилається на те, що постановою державного виконавця Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21 грудня 2015 року виконавче провадження №47699186 з примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №2-726, виданим Ананьївським районним судом Одеської області 16 січня 2009 року, було закінчено.

Проте, стягувачу про даний факт стало відомо лише 12 грудня 2018 року шляхом отримання інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, на підтвердження цього доводу до заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу додано копію витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження (а.с.18).

У зв`язку з чим заявник вважає що строк пред`явлення виконавчого документу ним пропущено з поважної причини, а саме у зв`язку з неналежним виконаннями посадовими особами органів виконавчого провадження щодо інформування сторін виконавчого провадження про винесення ними постанови про рух виконавчого провадження.

З цього приводу слід зазначити наступне, так дійсно частиною 3 статті 49 Закону № 606-XIV було визначено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З наведеного вбачається, що дійсно законодавством встановлено обов`язок державного виконавця повідомити сторони про закінчення виконавчого провадження шляхом направлення їм копії відповідної постанови не пізніше трьох днів з моменту її вико несення.

Стягувач в заяві зазначає, що державним виконавцем обов`язок направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачу виконано не було.

Проте, будь-яких доказів, які б підтверджували зазначене твердження заява та додані до неї матеріали не містять.

Крім того, слід зазначити, що частиною 2 статті 12 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року), визначено кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Аналогічні положення містились в ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року.

Так, частиною 2 статті 10 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) було визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 11 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) було визначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, наведеній у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження .

З заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що стягувачу було достеменно відомо про те, що Ананьївським відділом державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції 29 травня 2015 року було відкрито виконавче провадження №47699186 з примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №2-726, виданим Ананьївським районним судом Одеської області 16 січня 2009 року, що підтверджується копією зазначеної постанови.

При цьому, частиною 1 статті 4 Закону № 606-XIV було визначено, що з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.

На виконання зазначеної норми Наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Положення).

Пунктом 1.1 Положення визначено, що Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп`ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1.5 користувачем реєстру є фізичні та юридичні особи в порядку, передбаченому цим Положенням.

Пунктом 3.1 Положення визначено, що до Єдиного реєстру обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.1 Положення право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь.

Згідно абзацу 2 пункту 5.1 Положення указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі Інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру.

Абзацом 3 пункту 5.1 Положення визначено, що з метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Як вбачається з доданої до заяви копії постанови державного виконавця від 29 травня 2015 року (а.с.17) державним виконавцем вимоги абз.3 пункту 5.1 Положення виконано та постанова містить ідентифікатор доступу до Реєстру та його адресу в мережі Інтернет.

З наведеного вбачається, що ще з моменту отримання постанови від 29 травня 2015 року стягувач мав змогу безпосередньо отримувати інформацію про хід виконавчого провадження.

Проте, стягувач поцікавився станом виконавчого провадження лише через понад три роки з моменту його відкриття, а саме 12 грудня 2018 року.

Будь-яких причин, які б пояснювали неотримання заявником інформації з Реєстру до грудня 2018 року заява та додані до неї матеріали не містять.

Крім того, слід звернути увагу на те, що як зазначає сам стягувач інформацію про закриття виконавчого провадження №47699186 було отримано 12 грудня 2018 року, зазначений факт підтверджується доданою до заяви копією Інформацією про виконавче провадження з Реєстру (а.с.18).

З даною заявою стягувач звернувся до суду лише 27 серпня 2020 року, тобто через більш ніж півтори роки після того, як стягувачу стало відомо про закриття виконавчого провадження №47699186.

Будь-яких відомостей про неможливість здійснення такого звернення раніше заява не містить.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що стягувачем не доведено існування поважних причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим в задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.

При цьому, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, висловлену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року № 2-836/11 з урахуванням відмови в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в задоволенні заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа слід також відмовити.

З приводу видачі дублікату виконавчого документу слід також зазначити, що як вбачається з копії інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с.18), а також листа Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції від 16 квітня 2020 року №3790 (а.с.23-24), виконавче провадження за виконавчим листом від 16 січня 2009 року №2-726 було закрито на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону №606-XIV.

Пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону №606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно пункту 3.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25 грудня 2008 року №2274/5, який був чинний на момент винесення постанови від 21 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №47699186, після завершення виконавчого провадження виконавчий документ з відміткою про виконання (повне, часткове, про неможливість стягнення тощо) надсилається за належністю разом з відповідною постановою державного виконавця та супровідним листом, який підписується керівником органу державної виконавчої служби або його заступником.

З огляду на викладене, існує доцільність звернення стягувача до органу державної виконавчої служби, до якого було передано виконавчий лист №2-726 від 16 січня 2009 року, з метою з`ясування наявності в цьому органі оригінала виконавчого листа, а також існування виконавчого провадження з його примусового виконання.

Керуючись ст.ст.258-261, 433, підпунктом 17.4 пункту 17 частини 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні Ананьївського районного центру зайнятості про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання по цивільній справі №2-726/2008 за позовом Ананьївського центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат - відмовити в повному обсязі.

Копію ухвали направити учасникам справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У хвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: Желясков О.О.

Ухвала набрала законної сили _____