Рішення

від 21.09.2020 по справі 398/3697/19

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3697/19

провадження №: 2/398/278/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" вересня 2020 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Коліуш Г.В., з участю секретарів судового засідання Хілевич Ю.П., Замкової Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації невикористаної відпустки та зобов`язання повернути трудову книжку,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Азюр 165535 грн. 12 коп., з яких: 60000,00 грн. - заборгованість по заробітній платі, 74285,12 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з моменту звільнення по день винесення рішення та 11250,00 грн. - компенсація за невикористану відпустку, та зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 трудову книжку серії НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03.05.2018 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ Азюр та працював на посаді заступника директора з виробництва з посадови окладом згідно штатного розпису 7500 грн. з повним робочим днем 8 годин за основним місцем роботи на Жаботинському цегельному заводі за адресою: Черкаська область, Кам`янський район, с. Жаботин, вул.. Шкільна, 58. При працевлаштуванні він надав працедавцю, крім відповідної заяви, свою трудову книжку серії НОМЕР_1 . 09.05.2019 року його телефоном повідомили про його звільнення. В подальшому йому поштою було надіслано трудову книжку АФ №258589 на його ім`я, але в ній є запис тільки про період роботи в ТОВ Азюр і відсутні всі попередні записи його трудової діяльності. Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_2 він був звільнений з ТОВ Азюр 19.12.2018 року за п.2 ст. 36 КЗпП. Телефонні перемовини з роботодавцем не дали жодного результату: трудову книжку йому не повернули, компенсації за невикористану відпустку та весь розмір заробітної плати за період роботи з 03.05.2018р. по момент звільнення не виплатили. 15.05.2019 року він звернувся на урядову Гарячу лінію , де зареєстрували його звернення за №9347707 та передали його на розгляд до Головного управління Держпраці у Київській області. Після розгляду його звернення, ГУ Держпраці в Київській області було надано декілька відповідей про неспроможність вирішення його проблеми. Таким чином він використав всі наявні можливості для досудового вирішення трудового спору з ТОВ Азюр .

Ухвалою від 16.10.2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного провадження, судове засідання призначене на 28.11.2019 року.

19.11.2019 року представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву про невизнання позову з підстав того, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду 18.06.2018 року, що підтверджується підписом позивача в наказі №8-К від 18 червня 2018 року. Посадовий оклад ОСОБА_1 визначено штатним розписом від 18.06.2018 року в розмірі 3950,00грн. на місяць, всупереч вказаному позивачем в позові розмірі 7500 грн.. При прийнятті на роботу в ТОВ "АЗЮР" ОСОБА_1 надав відповідачу трудову книжку НОМЕР_2 , про що позивачем було засвідчено власним підписом в контрольному листку проходження інструктажів з охорони праці при прийомі на роботу в ТОВ "АЗЮР". Жодної іншої трудової книжки позивачем не надавалось та інформація про те, що позивачем було надано трудову книжку серія НОМЕР_1 є неправдивою та не підтвердженою жодними доказами. нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати проведені в повному обсязі, що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку з квитанціями про їх отримання ДФС за звітні періоди: 2 квартал 2018р., 3 квартал 2018р., 4 квартал 2018р. та 2 квартал 2019 року та дублікатами відомостей на виплату грошуй: №11 за червень 2018р., №12 за липень 2018р., №13 за липень 2018р., №14 за серпень 2018р., №15 за серпень 2018р., №16 за вересень 2018р., №17 за вересень 2018р., №18 за жовтень 2018р., №19 за жовтень 2018р., №30 за листопад 2018р., №31 за грудень 2018р. Дублікати вищезазначених відомостей на виплату грошей були зроблені відповідачем внаслідок знищення кадрової та іншої документації ТОВ "АЗЮР" через настання несприятливої поді на місці ведення господарської діяльності відповідача, а саме обвалу даху на сараях для сушки сирцю та адміністративній будівлі. Проте, дізнавшись про настання несприятливої події, позивач відмовився від підписання вищезазначених дублікатів відомостей на виплату грошей, що здійснено, на погляд відповідача через власні злісні наміри позивача отримати повторно заробітну плату, що була раніше ним отримана. Факт відмови ОСОБА_1 у підписанні дублікатів відомостей на виплату йому грошей підтверджується записом відповідальної особи ТОВ Азюр за видачу коштів, що міститься на вищезазначених дублікатах відомостей. Разом з цим, як вбачається із розрахунку, доданого самим позивачем до позовної заяви, що зроблений виходячи із індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України форма ОК-7 "Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування", відповідачем за період з червня 2018 року по грудень 2018 року включно на користь позивача нараховувалась сума заробітку для нарахування пенсії у розмірі 26 830,14грн. (3950,00 грн. на місяць) та сплачувались страхові внески. За отриманням нарахованої в повному обсязі компенсації за невикористану основну щорічну відпустку ОСОБА_1 не з`явився, у зв`язку з чим, в порядку, визначеному законом відповідачем було направлено позивачу лист з проханням з`явитися за її отриманням за місцем роботи або надати особисту письмову згоду Товариству на її виплату через установу банку або поштовим переказом, з зазначенням реквізитів рахунку (адреси) для здійснення виплати. 24.09.2019 року до відповідача надійшла вичерпна відповідь від позивача на вищезазначений лист. Таким чином, на підставі письмової згоди та реквізитів рахунку для здійснення виплати, відповідач здійснив виплату позивачу компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку в повному обсязі в розмірі 1257,92 грн. Після звернення позивача до ГУ Держпраці в Київській області жодних приписів відповідачу не винесено, жодних порушень не зафіксовано. Враховуючи викладене, зазначені в позовній заяві позивачем доводи, в тому числі розрахунки заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку є хибними та безпідставними.

28.11.2019 року судовий розгляд відкладений на 23.01.2020 року за клопотанням представника позивача через його зайнятість в іншій справі.

23.01.2020 року судовий розгляд відкладений на 02.03.2020 року в зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

02.03.2020 року судовий розгляд відкладений на 10.04.2020 року в зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

10.04.2020 року судовий розгляд відкладений на 29.05.2020 року за клопотанням представника відповідача в зв`язку з запровадженням на території України карантину.

29.05.2020 року судовий розгляд відкладений на 30.06.2020 року за клопотанням представника позивача про ознайомлення з клопотанням представника відповідача.

30.06.2020 року судовий розгляд відкладений на 23.07.2020 року в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

2.07.2020 року судовий розгляд відкладений на 21.09.2020 року року в зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, показав, що він з 03.05.2018 року працював на посаді заступника директора ТОВ Азюр , з керівництвом товариства була домовленість, що він буде працювати с окладом 7500 грн. на місця, але буде отримувати заробітну плату не кожного місяця, а однією сумою через певний проміжок часу, а товариство буде сплачувати за нього щомісяця податки, але жодного разу заробітну плату він не отримав, просив стягнути заробітну плату з розрахунку 7500 грн. на місяць, середній заробіток був розрахований, виходячи з середньоденного заробітку із розрахунку заробітної плати в розмірі 7500 грн. на місць, щодо розрахунку компенсації за невикористану відпустку обґрунтування розрахунку суми компенсації не надав, він отримав від повідача трудову книжну серії НОМЕР_2 , проте надавав при працевлаштуванні в ТОВ Азюр трудову книжку серії АО №131716, доказом чого є довідка з попереднього місця роботи ТОВ Товариство технічного нагляду Діекс про те, що згідно запису в журналі трудових книжок рахувалася трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові, пояснення щодо розрахунку компенсації за невикористану відпустку не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, даьу та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від представника Ковальова В.М. надійшла заява про закінчення строку дії договору про надання правової допомоги між ним та ТОВ Азюр , від директора ТОВ Азюр надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши вступне слово учасників справи, всебічно, повному, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявних у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ Азюр з 18.06.2018 року по 19.12.2018 р., був звільнений з посади заступника директора з виробництва на підставі ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки, наказом №8-к від 18.06.2018 року про прийняття позивача на роботу.

18.06.2018 року ОСОБА_1 був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, вступним інструктажем, ознайомлений з небезпечними та шкідливими виробничими факторами, з пільгами та компенсаціями, інструктажем на робочому місці.

Відповідно до штатного розпису ТОВ Азюр на квітень-грудень 2018 року посадовий оклад заступника директора за виробництва становить 3950,00 грн.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України від 18.09.2019 року ОСОБА_1 за час роботи в ТОВ Азюр було нараховано за червень 2018 р. - 2950,00грн., за липень 2018р. - 3950,00 грн., за серпень 2018р. - 3950,00 грн., за вересень 2018р. - 3950,00 грн., за жовтень 2018р. - 3950,00 грн., за листопад 2018р. - 3950,00 грн., за грудень 2018р. - 4130,14 грн. (2567,50 грн. - заробітна плата та 1562,64 - компенсація за невикористану відпустку).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків ОСОБА_1 за період з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року отримував доходу з таких джерел: ТОВ Азюр - сума доходу нараховано 10467,50 грн, сума доходу виплаченого - 0 грн.

З довідки про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням №2 від 12.11.2019 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за період з червня 2018 року по грудень 2018 року в розмірі 25267,50 грн.

Згідно з довідкою ТОВ "Азюр" про середній заробіток №13-1 від 13.11.2019 року, середньодення заробітна плата ОСОБА_1 в розрахунку на 1 робочий день становила 186,21 грн.

З податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку вбачається, що ОСОБА_1 за 2 квартал 2018 року було нараховано 2950,00грн., за 3 квартал 2018 року - 11850,00грн., за 4 квартал 2018 року - 12030,14 грн.

З дублікатів відомостей на виплату грошей №11, 12,13,14,15,16,17,18,19,30,31 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника директора з виробництва отримував заробітну плату, але від підпису у відомостях відмовився, про що проставлені відмітки за підписом головного бухгалтера. На думку суду, проставлення такої відмітки не свідчить про отримання заробітної плати позивачем.

Листами Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_1 роз`яснено право звернутися до суду з позовом про стягнення йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України, ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Суд дійшов висновку про доведеність наявності заборгованості по заробітній платі позивачу ОСОБА_1 з моменту його прийняття на роботу в ТОВ "Азюр" з 18 червня 2018 року по день звільнення - 19 грудня 2018 року в розмірі 25267,50 грн.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що в зв`язку з обвалом даху були знищені, зокрема, кадрова документація та відомості про виплату грошей, на підтвердження чого був наданий акт про настання несприятливої події та фотографії, та позивач відмовився підписати дублікати відомостей про виплату зарплати, суд зазначає таке. Пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704, визначено порядок дій у разі втрати первинних документів. Так, у разі зникнення або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства має: письмово повідомити про це правоохоронні органи; наказом призначити комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх зникнення або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства. Копія акта надсилається органу, у сфері управління якого перебуває підприємство, а також державній податковій інспекції в 10-денний строк. Водночас при втраті, пошкодженні або достроковому знищенні первинних документів, платник податків зобов`язаний у 5-денний строк з дня такої події повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому для подання податкової звітності. Відновити утрачені документи платник податків має протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Надані представником акт про настання несприятливої події та фотографії, з яких неможливо дійти висновку щодо дати, місця та належності до події, не є доказами, які підтверджують факт знищенні відомостей про виплату заробітної плати позивачу.

Враховуючи, що заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена на день розгляду справи судом, то позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають частковому задоволенню в розмірі 25267,50 грн., оскільки саме такий розмір заробітної плати підтверджується дослідженими судом доказами, а посилання позивача на посадовий оклад в розмірі 7500 грн. жодними належними та допустимими доказами позивачем не доведений, тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.177 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 зазначеного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Нарахована відповідачем заробітна плата ОСОБА_1 за останні два повних календарні місяці роботи, що передували звільненню складає 7900,00 грн. (3950,00 грн. (заробітна плата за жовтень 2018 року) + 3950,00грн. (заробітна плата за листопад 2018 року). Кількість робочих днів складає 44 дні (22 робочих днів в жовтні 2018 року + 22 робочих дня в листопад 2018 року). Отже, враховуючи приписи Порядку №100, середньоденний заробіток позивача становить 179,54 грн. (7900,00 грн. : 44 робочих дня).

Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення даного рішення, тобто з 20.122018 року по 21.09.2020 р., становить 437 робочих дня, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 78458,98 грн. (179,54 грн. х 437 днів), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з утриманням з цієї суми встановлених законом податків.

Щодо стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 83 КЗпП України і ч. 1 ст. 24 Закону України Про відпустки , при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про відпустки право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: - гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; - забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

Згідно ст.ст. 74-84 КЗпП України, громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

З платіжних доручень №251-353 від 12.11.2019 року позивачу 12.11.2019 року виплачена компенсація за 12 днів невикористаної відпуски в розмірі 1562,64 грн. з урахуванням податків та зборів,

Суд не погоджується з розрахунком представником суми компенсації, зазначеної в відзиві на позов, з огляду на таке.

На момент звільнення позивач мав право на 12 календарних днів, що не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" (до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 N 100 (100-95-п) "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Отже, розмір компенсації за невикористану відпустку становить 2154,48 грн.(179,54 грн. (середньоденний заробіток позивача) х 12 днів). Оскільки відповідачем сплачена компенсація за невикористану відпуску в розмірі 1562,64, то з відповідача на користь відповідача слід стягнути 591,84 грн. (2154,48 грн. - 1562,64 грн) компенсації за невикористану відпустку, тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо зобов`язання відповідача повернути позивачу належну йому трудову книжку серії НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

В контрольному листку проходження інструктажу в ТОВ Азюр зазначено, що ОСОБА_1 надав роботодавцю трудову книжку серії НОМЕР_2 .

23.12.2018 року директором та учасником ТОВ Азюр складений акт про факт неявки позивача за отриманням трудової книжки 19 грудня 2018 року та проігнорував телефонні вимоги керівництва щодо необхідності отримання трудової книжки або дозволити її вислати поштою.

З заяви позивача від 27.08.2019 року на адресу відповідача про надання згоди на відправлення йому трудової книжки засобами поштового зв`язку вбачається, що ТОВ Азюр 20.08.2019 року зверталося до позивача з листом про надання позивачем згоди на направлення трудової книжки поштою.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

До трудової книжки вносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (ч. ч. 4 та 5 ст. 48 КЗпП України).

Порядок ведення трудових книжок затверджено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58.

Пунктом 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, визначено, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Судом встановлено, та не заперечується позивачем, що позивач отримав від відповідача засобами поштового зв`язку трудову книжку.

Щодо твердження позивача про те, що йому повернута інша трудова книжка, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволеннб з таких підстав.

Так, з відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України від 18.09.2019 року вбачається, що позивач працював на інших підприємствах в період з 2012 року по вересень 2015 року. Згідно з довідкою №942 від 03.10.2019 року виданої ТОВ Спільне українсько-німецьким підприємство Товариство технічного нагляду Діекс ОСОБА_1 дійсно працював в ТОВ Спільне українсько-німецьким підприємство Товариство технічного нагляду Діекс з 02.07.2012 року на посаді інженера у відділі технічного діагностування об`єктів котлонагляду. З 01.01.2014 року був переведений на посаду фахівця з неруйнівного контролю у відділі технічного діагностування об`єктів котлонагляду, 02.09.2016 року був звільнений за власним бажанням. Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 згідно запису в журналі обліку трудових книжок.

Діючим КЗпП України та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 встановлено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред`явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Отже, відсутній обов`язок роботодавця перевіряти попередній стаж роботи працівника та відсутність чи наявність трудової книжки, подати нову трудову книжку, якщо умови праці не вимагають наявності певного стажу та досвіду роботи, - це право працівника. Доказів того, що саме трудова книжка серії НОМЕР_1 надавалася при працевлаштуванні в ТОВ Азюр позивачем не надано, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Надані позивачем як докази відповідь Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві від 26.12.2019 року, відповідь Головного управління Держпраці у Київській області від 27.11.2019 року, видаткова накладна т від 27.09.2018 року, роздруківки з месенджер-додатків, переписка за допомогою електронної пошти, контрольний листок проходження інструктажу в ТОВ Азюр ОСОБА_5 ,відомість ПП Везувій ,довідка Олександрійського МРЦЗ від 17.09.2019 року про перебування позивача на обліку в центрі зайнятості, звернення позивача до Міністерства соціальної політики України, відповідь Міністерства соціальної політики України від 20.11.2020 року, які, на думку позивача, підтверджують факт його роботи на підприємстві саме з 03.05.2018 року та наявність моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, суд не приймає до уваги, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування. Щодо доведення наявності та розміру моральної шкоди суд звертає увагу, що такі позовні вимоги позивачем не заявлені та суд розглядає справу лише в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Представником відповідача до відзиву наданий договір про надання правничої допомоги б/н від 06.09.2019 року та завдання №1 до договору, відповідно до якого загальна вартість послуг становить 10 000 грн. без ПДВ, яка підлягає сплаті до 06.03.2020 року. За умовами договору за фактом надання послуг Адвокатське бюро направляє клієнту на узгодження і підписання Акт приймання-передачі наданих послуг, витрати, понесені Адвокатським бюро відшкодовуються на підставі рахунку/Акту здійснення платежів шляхом безготівкового банківського переказу (п.4.3-4.5 договору.)

Згідно з ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Оскільки передбачених ч.3 ст.137 ЦПК України представником відповідача не надано, не зважаючи на часткове задоволення позову, суд не вбачає підстав для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн. в дохід держави (за позовну вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати), 768,40 грн. судового збору на користь позивача (за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку), 40,42 грн. на користь позивача (за позовну вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 89, 137, 141, 258-260, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр (код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації невикористаної відпустки та зобов`язання повернути трудову книжку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр (код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 18 червня 2018 року по 19 грудня 2018 року в сумі 25 267 (двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр (код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні без утримання податків в сумі 78 458 (сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 98 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр (код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 591 (п`ятсот дев`яноста одна) гривня 84 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр (код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5) на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр (код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азюр (код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 40 грн. 42 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , адреса робочого місця: АДРЕСА_2 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю Азюр , код ЄДРПОУ 36689304, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, офіс 5;

Ковальов Віктор Михайлович , адреса робочого місця: Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, 1-т, к. 65 .

Повний текст рішення складений 25 вересня 2020 року.

Суддя Г.В. Коліуш