Рішення

від 24.09.2020 по справі 497/1855/19

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.09.2020

Справа № 497/1855/19

Провадження № 2/497/149/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Болградська міська рада Одеської області, про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Болградська міська рада Одеської областіта просить визнати за нею право власності на частку земельної ділянки загальним розміром 0,1466 га (тобто визначити частку 733 кв.м від 0,1466 га), що була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником 50/100 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 733 кв.м., згідно державного акту на землю серії ЯЕ № 663514 від 17.01.2008 року і рішення Болградського районного суду від 2.04.2010 року. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є співвласниками вказаної земельної ділянки за вказаною адресою. При зверненні до державного реєстратора з заявою про реєстрацію її права власності на цю земельну ділянку, виявилось неможливим зареєструвати її право власності з причини невизначеності її частки в земельній ділянці загальним розміром 0,1466 га, тому вона змушена звернутися до суду з цім позовом.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року було відкрито провадження та справу було вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

22.01.2020 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому вона не визнає позовні вимоги та просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. Свій відзив вона обґрунтовує тим, що відповідно до договору дарування від 27 грудня 2007 року по реєстру № 10648 позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка складає 50/100 частин будинку. На підставі рішень виконкому Болградської міської ради № 254 від 16.06.2011 року та № 406 від 20.10.2011 року про надання згоди на зміну цільового призначення і реконструкцію квартири АДРЕСА_3 в магазин промислових товарів, з відкриттям входу з боку АДРЕСА_1 , з будівництвом прибудови та складу, з демонтажем сараю літера Е . Позивач ОСОБА_1 здійснила реконструкцію належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_3 у магазин, а також побудувала склад під літерою Р . В зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 провела реконструкцію належної їй квартири, змінилися розмірі часток всіх співвласників житлового будинку, ці частки на теперішній час не визначені. Роботи з реконструкції квартири та побудови сараю літера Р позивач здійснювала без отримання її згоди на проведення цих робіт. Відповідачка звертає увагу суду на те, що призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 визначено під будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Окрім того ОСОБА_2 зазначає, що при ухваленні рішення Болградського районного суду від 02.04.2010 року по справі № 2-ц-364 вона не була присутня та їй не було відомо про розгляд справи.

Ухвалою суду від 06.03.2020 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

До початку розгляду справи позивачка надала заяву про уточнення позовних вимог, в якій вона зазначає частку в загальній земельній ділянці, що складає 50/100 часток.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивачки Цоєва В.В., яка діє на підставі ордеру серії ОД № 547102 та угоди про надання правової допомоги від 06.12.2019 року (а.с.18,19) до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, та відсутності позиваки.

Відповідачка ОСОБА_2 про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, доказів поважності своєї неявки суду не надала, не з`являється в судові засідання вже не вперше, клопотань про відкладення розгляду справи не надала, надала відзив на позовні вимоги, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - ОСОБА_3 позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить справу розглянути у його відсутності (а.с.56).

Представник третьої особи - Болградської міської ради Одеської області - Арнаутов М.І., який діє на підставі довіреності (а.с.72), надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 не надав (а.с.71).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За правилами ст. 4 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 27.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. та зареєстрованим в реєстрі 10648, належить квартира АДРЕСА_3 , яка складає 50/100 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.7).

17 січня 2008 року Болградською міською радою Одеської області на ім`я ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 серія НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010851800001, кадастровий номер 5121410100:02:003:0007 (а.с.6). Співвласниками земельної ділянки в державному акті зазначені: ОСОБА_5 - 733 кв.м., ОСОБА_6 - 396 кв.м., ОСОБА_4 - 337 кв.м.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 02.04.2010 року по справі № 2-ц-364/2010 було визнано частково недійсним державний акт серії ЯЕ № 663514 в частині права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку розміром 733 кв.м. та визнано за позивачкою ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 733 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили (а.с.9). Цим рішенням також було встановлено, що ОСОБА_5 продав вищезазначену квартиру ОСОБА_7 , який в свою чергу подарував цю квартиру ОСОБА_1 , тобто на момент видачі державного акту власником 50/100 часток житлового будинку була позивачка, а тому саме вона повинна була бути зазначена у списку співвласників земельної ділянці та її частка повинна була складати 733 кв.м., що у відсотках складає: 733 кв.м. (частка у спільній власності) х 100% : 1466 кв.м. (загальна площа земельної ділянці) = 50%, у дробовому значені 50/100 часток.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5121410100:02:003:0007, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) право власності зареєстровано тільки за ОСОБА_2 на 27/100 часток, інші співвласники не зазначені (а.с.10).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Лазаренко Л.І. від 27.11.2019 року № 49877975 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності, так як на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області № 2-ц-364 від 02.04.2010 року неможливо встановити частину у спільній частковій власності, що належить заявникові (а.с.15).

Згідно положень ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так як рішенням Болградського районного суду Одеської області від 02.04.2010 року було встановлено належність ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки розміром 733 кв.м., але не зазначено розміру частки у загальній площі земельної ділянки, саме це стало приводом для звернення позивачки до суду. Виправити помилку в рішенні неможливо, так як ця вимога не була заявлена позивачкою при зверненні до суду у 2010 році, тому захистити порушені права позивачки можливо тільки прийняттям нового судового рішення.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_2 , що позивачка змінила цільове призначення і реконструкцію квартири АДРЕСА_3 через що змінилися розміри часток всіх співвласників житлового будинку, суд зазначає наступне.

У витребуваній судом інвентарній справі на домоволодіння по АДРЕСА_1 в наявності є рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області № 254 від 16.06.2011 року, яким затверджено акт обстеження від 17.11.2010 року на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 , в магазин промислових товарів з відкриттям входу зі сторони пр-т Леніна, з будівництвом прибудови, розміром в плані 7,80 х 4,30 м. реконструкції крівлі, з влаштування мансарди, будівництвом складу. Також є декларація про початок виконання будівельних робіт. Документів вводу в експлуатацію приміщень для використання як магазин промислових товарів, а також прибудов та приміщень після реконструкції в матеріалах інвентаризації відсутні.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Частинами 1, 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно абзацу 2 п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки на спростування вимог позивачки, відповідачкою не надано жодного доказу, а також судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 321, 328 ЦК України, ст.ст.78,120 ЗК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Болградська міська рада Одеської області, про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на 50/100 часток земельної ділянки загальним розміром 0,1466 га, що становить 733 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца