Ухвала

від 21.09.2020 по справі 537/3089/20

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-кс/537/830/2020

Справа № 537/3089/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 року м. Кременчук

Слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника ПП " Кременчуцька паперова фабрика " ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2020 року за №12020170110001121,

в с т а н о в и в :

18.09.2020 року заступник начальника СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 12.07.2020 року за №12020170110001121 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України. Просив накласти арешт в частині заборони відчужити, розпоряджатися та користуватися на речові докази, а саме навантажувач паперу, токарний станок №420 моделі 1М63Ф101, станок для виготовлення паперу та пульт управління до нього, металевий котел, туалетний папір (619 упаковок), які виявлені 17.09.2020 року в ході проведеного на підставі ухвали слідчого судді обшуку за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ПП "Кременчуцька паперова фабрика". Виявлене під час обшуку майно не вилучалося, передано на відповідальне зберігання керівнику підприємства. Постановою слідчого від 17.09.2020 року вказане майно визнано речовими доказами, оскільки підтверджує факт здійснення ПП "Кременчуцька паперова фабрика" підприємницької діяльності та виробництва паперової продукції, що має істотне значення для розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, по факту забруднення довкілля та створення незадовільних умов проживання мешканців м. Кременчука внаслідок здійснення ПП "Кременчуцька паперова фабрика" підприємницької діяльності. Підставою для арешту названого майна слідчим зазначено, що воно є речовим доказом, предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, могло зберегти на собі сліди та містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються в кримінальному провадженні, з метою збереження останніх.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання про арешт майна, просили його задовольнити.

Представник ПП "Кременчуцька паперова фабрика" адвокат ОСОБА_5 заперечував проти накладення арешту на майно підприємства, оскільки виявлені в ході обшуку території підприємства навантажувач паперу, токарний станок №420 моделі 1М63Ф101, станок для виготовлення паперу та пульт управління до нього, металевий котел, туалетний папір (619 упаковок) не є ані предметом, ані знаряддям злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, а є засобами виробництва та готовою продукцією підприємства. Накладення арешту на засоби виробництва та готову продукцію із забороною розпоряджатися та користуватися ними зупинить господарську діяльність підприємства. Адвокат ОСОБА_5 зазначив, що у виробничому процесі виготовлення паперу із вторинної сировини не використовуються речовини, які можуть спричинити шкоду життю та здоров`ю людей. Тому відсутня подія та склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України. Дійсно на території підприємства є бруд, оскільки паперова продукція виготовляється із вторинної сировини, але цей бруд не створює небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля. Дійсно підприємство не отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду, але цей недолік не створює складу злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, та на теперішній час усувається. За вказані порушення Державна екологічна інспекція Центрального округу притягнула керівника підприємства ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення у виді штрафу, який на теперішній час ним вже сплачений в добровільному порядку.

Слідчий суддя, дослідивши Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, надані докази, встановив наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області проводить досудове розслідування відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2020 року за №12020170110001121 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,по факту, що ПП "Кременчуцька паперова фабрика", яка розташована в м. Кременчук по вул. Соломії Крушельницької, 46, здійснює забруднення компонентів довкілля та створення незадовільних умов проживання мешканцям м. Кременчука. (а.с. 4).

Підставою для внесення до ЄРДР відомостей про злочин, передбачений ч.1 ст.239 КК України, стали повідомлення Державної Екологічної інспекції Центрального округу та виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про забруднення довкілля внаслідок здійснення господарської діяльності ПП "Кременчуцька паперова фабрика", яка розташована в м. Кременчук по вул. Соломії Крушельницької, 46.

Ухвалою слідчогосудді Крюківськогорайонного судум.Кременчука від05.09.2020року частковозадоволено клопотанняслідчого пропроведення обшуку.Групі слідчих,із залученнямспеціалістів,надано дозвілна проведенняобшуку земельноїділянки тагосподарських будівель,розташованих в АДРЕСА_1 , з метою фіксації відомостей, що підтверджують факт забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, несанкціонованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та перевищення норм гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин, що є шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, взяття проб ґрунту шару землі, проведення замірів земельної ділянки, відшукання дозвільних документів на здійснення господарської діяльності ПП "Паперова фабрика Кременчука", а саме дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду-обладнання, що експлуатується в процесі господарської діяльності, договору оренди приміщення між ОСОБА_9 та ПП "Паперова фабрика Кременчука", дозвільних документів на здійснення виробництва паперової маси, картону та паперових виробів, договорів на вивезення відходів виробництва, які можуть мати значення по справ. (а.с.12).

Зі змісту Ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.09.2020 року вбачається, що слідчим не надавався дозвіл на вилучення у ПП "Паперова фабрика Кременчука" засобів виробництва та виготовленої паперової продукції.

Незважаючи на наведене, 17.09.2020 року при проведенні обшуку земельної ділянкита господарськихбудівель,розташованих в АДРЕСА_1 , слідчим було вилучено проби ґрунту, ще виявлено навантажувач паперу, токарний станок №420 моделі 1М63Ф101, станок для виготовлення паперу та пульт управління до нього, металевий котел, туалетний папір (619 упаковок), які передані на відповідальне зберігання керівнику підприємства ПП "Кременчуцька паперова фабрика".

Постановою слідчого від 17.09.2020 року вказане майно визнано речовими доказами, з підстав, що воно підтверджувало факт здійснення ПП "Кременчуцька паперова фабрика" підприємницької діяльності та виробництва паперової продукції.

Разом з тим факт здійснення ПП "Кременчуцька паперова фабрика" господарської діяльності, визначеної в їх установчих документах, а саме виготовлення паперової продукції, -визнавався представником підприємства в судовому засіданні.

Органами досудового розслідування не повідомлялося про підозру жодній особі у вчиненні вказаного злочину.

В ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 132 КПК України, заходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються напідставі ухвалислідчого суддіабо суду,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зі змісту ст. 64-2 КПК України вбачається, що для забезпечення збереження речових доказів, якими є цінності, не належні підозрюваному чи обвинуваченому, до слідчого судді може звернутися з клопотанням про арешт майна лише прокурор.

В порушення положень ст. 64-2 КПК України до суду з клопотанням про арешт майна звернувся слідчий.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна ПП "Кременчуцька паперова фабрика", а саме засобів виробництва та готової продукції, вилучені під час обшуку, - подано не уповноваженою особою.

В ч.3-5 ст.132 КПК України встановлено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

В ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок вирішення питання про арешт майна визначений в ст.173 КПК України.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Зі змісту клопотання вбачається, що слідчий просив накласти арешт на засоби виробництва та готову паперову продукцію, виявлені під час обшуку ПП "Кременчуцька паперова фабрика", з метою збереження предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

Так, в ч.1 ст. 239 КК України передбачена кримінальна відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

Таким чином об`єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, є екологічно безпечний стан земель, який визначає придатність їх для використання за призначенням.

Предметом даного злочину є земля у прямому розумінні, як поверхневий ґрунтовий шар, який виконує екологічні (взаємозв`язок живої і неживої природи), економічні (як засіб виробництва в промисловості, сільському, лісовому господарстві, як просторовий базис), культурно-оздоровчі, рекреаційні та інші функції.

З огляду на наведене, слідчим в клопотанні неправильно визначено завдання накладення арешту на засоби виробництва підприємства та готову паперову продукцію для збереження предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, оскільки перераховане майно не є предметом вказаного правопорушення.

В клопотанні слідчий не довів необхідність арешту майна з метою збереження запобіжних заходів, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою виробничу діяльність ПП "Кременчуцька паперова фабрика", було виявлено засоби виробництва та готову паперову продукцію. Вказане майно не вилучалось, а було залишено керівнику підприємства для відповідального зберігання. Наступного дня слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт виявлених під час обшуку засобів виробництва та готової продукції майна.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що керівник ПП "Кременчуцька паперова фабрика" може приховувати, пошкодити, псувати, знищити, перетворити, відчужити виявлене під час обшуку майно підприємства.

Тому оцінюючи потреби досудового розслідування, слідчий суддя вважає можливим без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна забезпечити збереження речових доказів, які, на думку слідчого, можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що на момент розгляду клопотання не було подано доказів на підтвердження наявності забруднення або псування земель шкідливими речовинами, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей або довкілля, а тому позбавлення ПП "Кременчуцька паперова фабрика" права розпоряджатися та користуватися засобами виробництва та готовою паперовою продукцією не може вважатися розумним та співрозмірним обмеженням права власності, оскільки призведе до зупинення правомірної підприємницької діяльності підприємства та інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах його працівників та власників.

Таким чином слідчий та прокурор не довели, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, не довели наявність підстав вважати неможливим в добровільному порядку виконання керівництвом підприємства виконання завдання забезпечення збереження речових доказів, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Враховуючи вище викладене, слідчий та прокурор не довели наявність обставин, передбачених ч.3 ст.132, ч.2 ст.170, ст.173 КК України для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2020 року за №12020170110001121 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

Копію ухвали направити у ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, Кременчуцьку місцеву прокуратуру Полтавської області, ПП " Кременчуцька паперова фабрика ".

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Повний текст ухвали складений і оголошений 25.09.2020 року о 15 год. 40 хв.

Слідчий суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 .