Рішення

від 23.09.2020 по справі 619/2618/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/2618/20

провадження №2/619/860/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А. за участю секретаря судового засідання Молотко А.В.

Справа № 619/2618/20

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи :

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

відповідач: Садівниче товариство Ріта ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов про визнання права власності.

Стислий виклад позиції позивача.

10 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , СТ Ріта , в якому після уточнення просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, яка розташована в СТ Ріта за № 147. В обґрунтування позову зазначила, що 15.03.2013 між нею та відповідачем був укладений договір, згідно якому ОСОБА_2 добровільно передала ОСОБА_1 у володіння земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,12 га, яка розташована в СТ Ріта за № 147, що належала відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-10-16-053440, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 759. Вказаний договір було посвідчено свідками та головою СТ Ріта . Всі істотні умови цього договору були погоджені сторонами. Реалізуючи свої законні права на земельну ділянку позивач зверталася до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва та згідно наказу № 10876 від 11 жовтня 2016 року отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в СТ Ріта . Згідно відповіді з відділу у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, на земельну ділянку № НОМЕР_1 в СТ Ріта дійсно був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ХР-10-16-053440, однак вказаний акт оформлений не належним чином.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

15 червня 2020 року ухвалою судді позовну заяву було залишено без руху.

03 липня 2020 року позивачем усунені недоліки позовної заяви.

16 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву.

16 липня 2020 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідачів було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09 год 00 хв 27 серпня 2020 року. Направлено відповідачам копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позов в строк до 17 серпня 2020 року.

27 серпня 2020 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 23 вересня 2020 року.

У судове засідання представник відповідача СТ Ріта керівник Плутахін С.В. не з`явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що з позовними вимогами згоден, заперечень проти задоволення позову не має, справу просить розглядати його відсутність.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. На адресу останнього відомого місця реєстрації відповідача судом було направлено судову повістку разом з копіями відповідних документів, які були повернуті працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99 1 Правил надання послуг поштового зв`язку , затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка . Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою Судова повістка , працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Також судом, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковано 27 серпня 2020 року.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідачів, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання та не подали відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-10-16-053440, ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,12 га, яка розташована в СТ Ріта . Акт зареєстровано у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 759.

Згідно договору від 12.03.2013 ОСОБА_2 добровільно передала ОСОБА_1 у володіння земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,12 га, яка розташована в СТ Ріта за № 147.

Відповідно до виписки з протоколу № 4 зборів правління СТ Ріта від 03.03.2013 заяву ОСОБА_2 про переоформлення її земельної ділянки № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 задоволено.

Згідно довідки від 19.09.2018 керівника СТ Ріта ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є членом СТ Ріта та має земельну ділянку № НОМЕР_1 .

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 10876-СГ від 11 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в СТ Ріта .

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 577/109-20 від 16.07.2020 Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР-10-16-053440, зареєстрований за № 759, земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,12 га, яка розташована в СТ Ріта перебуває у власності ОСОБА_2 . Відомостей щодо переходу права власності на вказану земельну ділянку у відділі відсутні, а також відсутні відомості про скасування вказаного правовстановлюючого документу або визнання його недійсним.

Згідно листа приватного нотаріуса Смоляної В.В. №214/01-16 від 16.07.2020 на державному акті на право приватної власності на землю серії ХР-10-16-053440, виданому на ім`я ОСОБА_2 , відсутня дата видачі.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України .

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, може бути визнання права.

Згідно з ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 статті 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно з ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

За положеннями ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.

Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 37 своєї Постанови № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року дав судам роз`яснення, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановленому порядку отримала у володіння земельну ділянку № НОМЕР_1 у СТ Ріта , проте з об`єктивних причин не може в установленому порядку зареєстровати право власності на неї.

У зв`язку з викладеним, суд визнає за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно з п.15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354, пунктом 15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, яка розташована в СТ Ріта за № 147.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 .

Відповідач: Садове товариство Ріта , місцезнаходження: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лермонтова, буд. 18, код в ЄДРПОУ 22662233.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2020 року.

Суддя Є. А. Болибок