У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.09.2020 Справа №607/15998/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі, в порядку ст.107 КПК України, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному проваджені №12020210180000381,-
встановив:
Старший слідчий СВ Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за №12020210180000381 від 02 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.15 ч.3, ч. 1 ст. 364 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про арешт майна.
З метою забезпечення розумних строків прийняття процесуального рішення, в порядку ст.28 КПК України, враховуючи подану слідчим письмову заяву, клопотання доцільно розглянути без його участі.
У клопотанні зазначено наступне обґрунтування: «02.09.2020 року до Тернопільського РВП ГУНП в Тернопільській області з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР НП України надійшли матеріали за зверненням Тернопільської обласної ради щодо посадових осіб Смиковецької сільської ради Тернопільської області, які зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, в порушення вимог Повітряного та Земельного кодексів України намагаються передати фізичним особам під садівництво земельну ділянку, площею 5.0617 га, яка знаходиться в межах приаеродромної території Аеропорту «Тернопіль» на території сільської ради, однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
За даним фактом 02 вересня 2020 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування №12020210180000381 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, ч. 1 ст. 364 КК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення незакінчений замах на зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
В ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було встановлено, що 15.03.2019 року відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженнь» та згідно даних Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, земельна ділянка за кадастровим номером 6125287500:02:001:3119 площею 5,0617 га, право власності належить Смиковецькій сільській раді.
На території Смиковецької сільської ради, розташований цілісний майновий комплекс Аеропорт «Тернопіль», що є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області. Функції розпорядника майна Аеропорту «Тернопіль» виконує Тернопільська обласні рада, а балансоутримувачем майнового комплексу аеропорту являється Тернопільське обласне комунальне підприємство «Тернопільавіаавтотранс».
06.11.2018 року рішенням №1195 Тернопільської обласної ради затверджено концепцію розвитку цілісного майнового комплексу аеропорту «Тернопіль» із схемою генерального плану підприємства. Відповідно до затвердженої схеми генплану Аеропорту «Тернопіль», як невід`ємної частини Концепції, враховуючи суспільний інтерес області, передбачено розширення території аеропорту за рахунок (приєднання) земельної ділянки загальною площею 5,0617 га, що межує із землями аеропорту та знаходиться в межах населеного пункту с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області.
14.05.2018 року Смиковецькою сільською радою проведено громадські обговорення по генеральному плану розвитку населеного пункту, на якому було відображено схему розбудови цілісного майнового комплексу аеропорту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із зазначеними орієнтовними площами земельних ділянок, які передбачається долучити в процесі модернізації аеропорту. Даний проект генерального плану села був схвалений Смиковецько громадою.
Всупереч цьому депутати Смиковецької сільської ради Тернопільського району роблять спроби щодо поділу земельної ділянки загальною площею 5,0617 га, кадастровим номером 6125287500:02:001:3119 на земельні ділянки площами 0,08-0.10 га для передачі їх фізичним особам в приватну власність під садівництво, що є порушенням ч.1, пунктів 2,7 ч.2, ч.3, ч.5, ч.6, ч.7, ч.8, ч.9, ч.10, ч.11, ст 69 ; ч.1, ч.5 ст 74; пункт 2 ч.1, ч.3 ст 79 Повітряного кодексу України та ч.2 ст. 72 Земельного кодексу України. Дані дії можуть завдати значних збитків підприємству, зірвати процес модернізації аеропорту «Тернопіль» та нанести шкоди Національній безпеці України.
Також в ході проведення досудового розслідування встановлено, що на даний час в Смиковецьку сільську раду надійшло 96 заяв, щодо відведення у власність земельних ділянок за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6125287500:02:001:3119 загальною площею 5,0617 га, комунальної форми власності, цільове призначення землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), на території с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області за рахунок якої передбачено розширення території аеропорту.
Допитаний як свідок голова Смиковецької сільської ради ОСОБА_5 , повідомив, що на 23 вересня 2020 року скликається чергова сесія Смиковецької сільської ради.
На даний час земельна ділянка кадастровий номер № 6125287500:02:001:3119 площею 5,0617 га, згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №160329980 від 20 березня 2019 року перебуває у комунальній власності Смиковецької сільської ради ЄДРПОУ 14052940.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положенням ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Частиною ч.1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вищевикладенета те,що земельнаділянка кадастровий номер №6125287500:02:001:3119площею 5,0617га,відповідає критеріямпередбаченим ст.98КПК Україниоскільки вонає об`єктомкримінально протиправнихдій,а такожмістить іншівідомості якіможуть бутивикористані якдоказ фактучи обставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,з метоюзбереження речовихдоказів якінеобхідні дляпроведення усіхнеобхідних експертиз,інших слідчихдій, длядослідження усіхобставин справи,а такожте,що незастосуванняарешту даногомайна шляхомзаборони відчуженнята розпорядженняможе призвестидо відчуженнячи перетворенняданої земельноїділянки».
Із змісту клопотання слідчого вбачається, що він просить суд проводити розгляд поданого ним клопотання в порядку визначеному ч.2 ст. 172 КПК України, без повідомлення представника Смиковецької сільської ради, однак слідчий суддя критично оцінює дане прохання, оскільки для його обґрунтування слідчим не долучено жодного доказу, тому для повного та всебічного розгляду було викликана представника володільця майна.
Смиківецька сільська рада будучи повідомленою в порядку визначеному ст. 135 КПК України до суду не з`явились, причини не повідомили, заяв про відкладення не надходило.
Ознайомившись із клопотанням із додатками, - матеріалами, якими слідчий обґрунтовує необхідність у накладенні арешту на майно, приходжу до наступних висновків.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 171 КПК України слідчим суддею встановлено, що в поданому клопотанні зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Оцінивши доводи слідчого викладені у клопотанні з додатками слідчий суддя відзначає обґрунтованість та підставність клопотання оскільки:
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення в кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втратити, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення із юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, як виду покарання.
На думку суду, майно зазначене у клопотанні органом досудового розслідування обґрунтовано вважається об`єктом кримінального правопорушення.
На підставі постанови слідчого від 22 вересня 2020 року земельну ділянку кадастровий номер № 6125287500:02:001:3119 площею 5,0617 га, яка згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №160329980 від 20 березня 2019 року перебуває у комунальній власності Смиковецької сільської ради визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020210180000381.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно із ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього на думку слідчого судді стороною обвинувачення доведено, що в разі не застосування заходу забезпечення вказане майно може бути приховано, пошкоджено, піданно псуванню, втрачено, знищено.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі («Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Враховуючи вищевикладене та те, що для забезпечення завдання кримінального провадження вбачається необхідність у накладенні арешту на майно вказане у клопотанні слідчого враховуючи доведеність слідчим обставин які вказують на те, що у разі не накладення арешту на вказану земельну ділянку яка містить ознаки речового доказу може бути відчужено, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 22, 94, 98, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Накласти арешт на: земельну ділянку кадастровий номер № 6125287500:02:001:3119 площею 5,0617 га, яка згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №160329980 від 20 березня 2019 року перебуває у комунальній власності Смиковецької сільської ради ЄДРПОУ 14052940 шляхом заборони відчуження та розпорядження даною земельною ділянкою.
Виконання ухвалипокласти настаршого слідчогоСВ ТернопільськогоРВП ТВПГУНП вТернопільській області ОСОБА_3 зобов`язавши повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту.
Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2020 |
Оприлюднено | 03.06.2024 |
Номер документу | 91802387 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Багрій Т. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні