Ухвала

від 24.09.2020 по справі 679/1248/20

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/679/210/2020

Справа № 679/1248/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м.Нетішин

Слідчий суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Нетішинського міського суду клопотання заступника начальника СВ Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020241270000041 від 18.09.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Нетішинського міського суду з клопотанням, погодженим з прокурором про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020241270000041 від 18.09.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 18.09.2020 року з Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури надійшли матеріали про те, що 12.04.2019 року, службові особи виконавчого комітету Нетішинської міської ради під час прийняття рішення №54/3703 на п`ятдесят четвертій сесії Нетішинської міської ради VII скликання, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, незаконно передали у власність обслуговуючому кооперативу «ЖБК Успішний 2019», земельну ділянку площею 7,7921 га. для іншої забудови, яка розташована у м. Нетішин, на північ від житлової забудови, що спричинило тяжкі наслідки.

Зазначає, що факт незаконної передачі у власність ОК «ЖБК» Успішний 2019» вищезазначеної земельної ділянки знайшов своє підтвердження під час планової перевірки, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Вказує, що 23.04.2019 року за ОК «ЖБК «Успішний 2019», посвідчено право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:004:0805.

В подальшому, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, здійснено поділ вищезазначеної земельної ділянки з кадастровими номерами 6810500000:02:004:1051 - 6810500000:02:004:1116.

Стверджує, що в ході досудового розслідування встановлено, що на даний час органом місцевого самоврядування підготовлений проект рішення щодо зміни цільового призначення зазначених земельних ділянок.

Враховуюче наведене, з метою проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування у кримінальному провадженні, буде проведено ряд слідчих дій, які мають значення для встановлення істини по справі, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 6810500000:02:004:1051 - 6810500000:02:004:1116.

В судовому засіданні слідча СВ Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 просила задовольнити клопотання з підстав зазначених у ньому.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила задовольнити клопотання з підстав зазначених у ньому.

З урахуванням відсутності достатньої інформації за якою можливо повідомити власника майна про розгляд даного клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність власника.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні СВ Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП знаходиться кримінальне провадження № 42020241270000041 від 18.09.2020 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не наводить у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.

Також не доведено органом досудового розслідування і існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Згідно з положеннями ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

При цьому, обов`язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що відсутні завдання арешту майна, так як немає підстав вважати, що земельні ділянки на які слідчий просить накласти арешт будуть пошкоджуватися, псуватися, знищуватися, перетворюватися або відчужуватись. Крім того, вказані земельні ділянки не можуть бути приховані, оскільки вони є нерухомим майном.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На теперішній час на думку суду слідчим не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного нерухомого майна.

Відтак, доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення збереження майна як речових доказів, є безпідставними та немотивованими.

Беручи до уваги вищевикладене, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, обґрунтованість необхідності обмеження у праві власності нерухомим майном, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.167,168,170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника СВ Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020241270000041 від 18.09.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК У країни.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1