Рішення

від 26.08.2020 по справі 905/378/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2020 Справа № 905/378/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Лисих О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інста груп" (42004, Сумська область, місто Ромни, вулиця Полтавська, будинок 170; код ЄДРПОУ 41393390)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 8а; код ЄДРПОУ 36569396)

про стягнення 191 396, 37 грн., з яких: 168 990, 13 грн. - основний борг, 18 431, 50 грн. - пеня, 2 196, 87 грн. - інфляційні втрати, 1 777, 87 грн. - 3% річних,-

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 8а; код ЄДРПОУ 36569396)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інста груп" (42004, Сумська область, місто Ромни, вулиця Полтавська, будинок 170; код ЄДРПОУ 41393390)

про стягнення 103 209, 90 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інста груп" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" про стягнення 191 396, 37 грн., з яких: 168 990, 13 грн. - основний борг, 18 431, 50 грн. - пеня, 2 196, 87 грн. - інфляційні втрати, 1 777, 87 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки продукції №26/04А від 02.05.2019, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 168 990, 13 грн., що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

12.03.2020 через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю «НПП "Метрика» надійшла зустрічна позовна заява до товариства з обмеженою відповідальністю «Інста груп» про стягнення 103 209, 90 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «НПП "Метрика» посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Інста груп» не було поставлено продукцію за договором №26/04А від 02.05.2019 на суму попередньої оплати в розмірі 103 209,90 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2020 прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НПП "Метрика» до спільного розгляду з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інста груп» та призначено справу №905/378/20 до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти задоволення первісних позовних вимог заперечував. Як вбачається з наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, ТОВ Інста груп частково виготовило та поставило відповідачу продукцію на загальну суму 601 842,97 грн., а саме 21.06.2019 - на суму 87 385,00 грн. (видаткова накладна № РН-0000029 від 21.06.2019), 08.08.2019 - на суму 364 184,65 грн. (видаткова накладна №РН-0000039 від 08.08.2019), 15.08.2019 - на суму 150 273,33 грн. (видаткова накладна № РН-0000041 від 15.08.2019). Разом із тим, за твердженням відповідача за зустрічним позовом, надані позивачем за первісним позовом копії є неналежними доказами, які могли підтверджувати поставку продукції, у зв`язку з тим, що умови договору не містять узгодження сторонами можливості використання відбитку факсиміле підпису представників у господарських відносинах (скріплення договору, додатків, видаткових накладних, довіреностей тощо). Відтак, на його думку, вказані документи не мають ознак первинних документів у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не підтверджують поставку продукції відповідачу.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

02.05.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю ІНСТА ГРУП (далі - виробник) та товариством з обмеженою відповідальністю НПП Метрика (далі - замовник) було укладено договір поставки продукції № 26/04А (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого виробник зобов`язується виготовити та передати у власність замовника продукцію, найменування, кількість, строк поставки та ціна якої визначаються сторонами у специфікаціях (додатках до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору розрахунки проводяться у національній валюті України - гривні в безготівковій формі.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна сума договору визначається як сума вартостей всіх партій продукції, виготовленої відповідно до цього договору. Під партією продукції сторони домовились розуміти виготовлення та передачу продукції за однією специфікацією (додатком до договору).

Вартість продукції, що виготовляється, зазначається у підписаних та скріплених печатками сторін специфікаціях (додатках до договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Вартість продукції може змінюватись за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою підписаною та скріпленою печатками сторін (п. 2.3. договору).

Згідно п. 2.5. договору оплата партії продукції здійснюється на підставі оригіналу рахунку-фактури, оформленого у відповідності з п. 3.5. даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідна партія продукції має бути виготовлена та передана замовнику у строк, що визначається у специфікаціях (додатках до договору).

Згідно п. 3.2. договору про виготовлення продукції виробник повідомляє замовника протягом 3 днів з моменту виготовлення. Повідомлення здійснюється будь-яким доступним способом: електронною поштою, поштою або кур`єром.

Відвантаження (поставка) продукції здійснюється після внесення замовником на рахунок виробника повної вартості продукції, що поставляється, і підписання оригіналу договору (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.4. договору продукція передається замовнику на умовах FCA м. Ромни, відповідно до INCOTERMS-2010. Місце поставки: склад виробника.

Відповідно до п. 3.7. договору зобов`язання виробника по поставці продукції вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження замовника у вищезазначеному пункті поставки (склад продавця) за умови точної відповідності поставленої продукції договору та відповідній специфікації по строкам, номенклатурі і обсягу, після надання виробником супроводжувальних документів, зазначених в п. 3.5. договору.

Оплата кожної партії продукції здійснюється замовником відповідно до умов та у строки визначені сторонами у специфікаціях (додатках до договору) за фактично виготовлену продукцію (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.2. договору датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок виробника.

Відповідно до п. 5.3. договору відлік строку виготовлення та передачі продукції, документів на неї виробником замовнику розпочинається після отримання передоплати від останнього і підписання договору.

Виробник зобов`язується виготовити і передати замовнику продукцію у строк зазначений у відповідному додатку цього договору (п. 7.1. договору).

Згідно п. 10.1 договору у випадку порушення строків виготовлення та передачі товару за цим договором підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від вартості непоставленої (несвоєчасно поставленої) продукції, за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Нарахування пені здійснюється за період прострочення.

Відповідно до п. 10.2. договору у випадку порушення строків оплати за цим договором замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) продукції, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2019 року (п. 11.1 договору).

Згідно п. 11.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати цей договір за 10 календарних днів до закінчення терміну його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Відповідно до додатку № 1 до договору поставки продукції № 26/04А від 02.05.2019 товариство з обмеженою відповідальністю Інста Груп прийняло на себе зобов`язання виготовити та поставити товариству з обмеженою відповідальністю НПП Метрика продукцію на загальну суму 874 043,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 673,83 грн., а останнє повинно було сплатити передоплату у розмірі 60% від вартості продукції, у строк до 3 банківських днів з дня отримання рахунку і підписання додатку № 1. Оплата 40 % вартості продукції, проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення замовника виконавцем про готовність продукції та її наявність у виробника. Строк виготовлення та поставки продукції складає 40 робочих днів. Місце поставки - склад виробника.

Позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу за зустрічним позовом рахунок-фактуру № СФ-0000047 від 02.05.2019 на загальну суму 874 043,00 грн. (з ПДВ).

На виконання умов договору відповідачем за первісним позовом було здійснено попередню оплату на загальну суму 705 052,87 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7489 від 07.05.2019 на суму 524 425,00 грн., № 7674 від 24.06.2019 на суму 34 954,00 грн., № 7810 від 09.08.2019 на суму 145 673,87 грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що на виконання умов договору поставки продукції №26/04А від 02.05.2019 підприємством було здійснено поставку товару згідно специфікації до вказаного договору на загальну суму 656 282,97 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000029 від 21.06.2019 на суму 87 385,00 грн. з ПДВ, № РН-000039 від 08.08.2019 на суму 364 184,65 грн. з ПДВ, № РН-000041 від 15.08.2019 на суму 150 273,32 грн. з ПДВ та № РН-000043 від 27.08.2019 на суму 54 440,00 грн. з ПДВ, підписаними представником відповідача за первісним позовом без зауважень.

Як зазначає позивач за первісним позовом, листом вих.. № 13/09-19 від 13.09.2019 ТОВ Інста Груп зверталось до відповідача з вимогою доплатити вартість поставленої продукції за видатковими накладними № РН-000041 від 15.08.2019 та № РН-000043 від 27.08.2019. Також у вказаному листі повідомлено про те, відповідачем не виконані зобов`язання щодо оплати товару згідно договору № 26/04А від 26.04.2019, який певний час зберігається на складі ТОВ Інста Груп .

Оскільки вищезазначений лист залишено відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся із даним позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача за первісним позовом до виконання грошових зобов`язань.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору, виробник зобов`язувався виготовити та передати у власність замовника продукцію, на умовах, викладених в даному договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки продукції № 26/04А від 02.05.2019 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Як вже зазначалося, відповідно до додатку № 1 до договору поставки продукції № 26/04А від 02.05.2019 товариство з обмеженою відповідальністю Інста Груп прийняло на себе зобов`язання виготовити та поставити товариству з обмеженою відповідальністю НПП Метрика продукцію на загальну суму 874 043,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 673,83 грн., а останнє повинно було сплатити передоплату у розмірі 60% від вартості продукції, у строк до 3 банківських днів з дня отримання рахунку і підписання додатку № 1. Оплата 40 % вартості продукції, проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення замовника виконавцем про готовність продукції та її наявність у виробника. Строк виготовлення та поставки продукції складає 40 робочих днів. Місце поставки - склад виробника.

Виходячи із правової природи даного договору та його змісту можна дійти висновку, що у такому випадку має місце зустрічне виконання зобов`язання.

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст. 538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України).

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.

Таким чином, за висновком суду, обов`язок покупця з оплати товару (40 % вартості продукції) пов`язаний з обов`язком продавця повідомити про готовність продукції та її наявність у виробника.

Під час розгляду справи позивачем за первісним позовом не доведено факт виконання п. 3.2. договору поставки продукції № 26/04А від 02.05.2019 щодо повідомлення замовника протягом 3 днів з моменту виготовлення продукції ані електронною поштою, ані поштою, ані кур`єром. Присутній у судових засіданнях 24.06.2020 та 11.08.2020 представник відповідача за первісним позовом заперечував щодо повідомлення позивачем підприємства про виготовлення продукції, як це передбачено п. 3.2. договору. Протилежного позивачем за первісним позовом не доведено.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява N 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Згідно приписів ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються, зокрема, в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Разом із тим, додана до позовної заяви ТОВ Інста Груп копія видаткової накладної № РН-000043 від 27.08.2019 не засвідчена належним чином та не може бути прийнята судом до уваги в якості належного доказу на підтвердження факту поставки продукції на суму 54 440,00 грн. за видатковою накладною № РН-000043 від 27.08.2019. Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти факту поставки продукції за вказаною видатковою накладною, оскільки наявна в матеріалах справи копія не засвідчена належним чином. Інші первинні документи у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на підтвердження факту поставки продукції на суму 54 440,00 грн. за видатковою накладною № РН-000043 від 27.08.2019 позивачем за первісним позовом не надано. Факт поставки товару за видатковими накладними № РН-0000029 від 21.06.2019 на суму 87 385,00 грн. з ПДВ, № РН-000039 від 08.08.2019 на суму 364 184,65 грн. з ПДВ, № РН-000041 від 15.08.2019 на суму 150 273,32 грн. з ПДВ відповідач за первісним позовом не заперечував.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає недоведеним факт поставки позивачем за первісним позовом продукції на суму 54 440,00 грн. за видатковою накладною № РН-000043 від 27.08.2019.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 168 990,13 грн. вартості продукції, яка виготовлена на замовлення замовника за договором поставки продукції №26/04А від 02.05.2019 та яку відповідач за первісним позовом відмовляється отримати та оплатити.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази поставки позивачем за первісним позовом продукції на суму 168 990,13 грн., з огляду на відсутність доказів повідомлення позивачем товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" про виготовлення продукції, як це передбачено п. 3.2. договору, суд відмовляє у задоволенні позовних товариства з обмеженою відповідальністю "Інста груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" про стягнення 191 396, 37 грн., з яких: 168 990, 13 грн. - основний борг, 18 431, 50 грн. - пеня, 2 196, 87 грн. - інфляційні втрати, 1 777, 87 грн. - 3% річних у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «НПП "Метрика» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інста груп» про стягнення 103 209,90 грн. суд зазначає наступне.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «НПП "Метрика» посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Інста груп» не було поставлено продукцію за договором №26/04А від 02.05.2019 на суму попередньої оплати в розмірі 103 209,90 грн.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, позивачем за зустрічним позовом було здійснено попередню оплату на загальну суму 705 052,87 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7489 від 07.05.2019 на суму 524 425,00 грн., № 7674 від 24.06.2019 на суму 34 954,00 грн., № 7810 від 09.08.2019 на суму 145 673,87 грн.

Як вже зазначалося, відповідно до додатку № 1 до договору поставки продукції №26/04А від 02.05.2019 товариство з обмеженою відповідальністю Інста Груп прийняло на себе зобов`язання виготовити та поставити товариству з обмеженою відповідальністю НПП Метрика продукцію на загальну суму 874 043,00 грн., в т.ч. ПДВ 145 673,83 грн. протягом 40 робочих днів.

Таким чином, з огляду на додаток № 1 до договору поставки продукції № 26/04А від 02.05.2019 та п. 5.3. даного договору, відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити продукцію протягом 40 робочих днів з дати отримання передоплати.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, товариством з обмеженою відповідальністю "Інста груп" було здійснено поставку товару згідно специфікації до вказаного договору на загальну суму 601 842,97 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000029 від 21.06.2019 на суму 87 385,00 грн. з ПДВ, № РН-000039 від 08.08.2019 на суму 364 184,65 грн. з ПДВ та № РН-000041 від 15.08.2019 на суму 150 273,32 грн. з ПДВ, підписаними представником відповідача за первісним позовом без зауважень. Факт поставки на вказану суму за спірним договором товариством з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" не заперечується.

Таким чином, сума попередньої оплати, на яку не було поставлено продукцію товариством з обмеженою відповідальністю "Інста груп", складає 103 209,90 грн.

Отже, позивач за зустрічним позовом реалізував своє право, у порядку встановленому ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, шляхом вставлення відповідачу за зустрічним позовом вимоги щодо повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" до товариства з обмеженою відповідальністю «Інста груп» про стягнення 103209,90 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Судові витрати на підставі статті 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Інста груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика".

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Інста груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" про стягнення 191 396, 37 грн., з яких: 168 990, 13 грн. - основний борг, 18 431, 50 грн. - пеня, 2 196, 87 грн. - інфляційні втрати, 1 777, 87 грн. - 3% річних - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" до товариства з обмеженою відповідальністю «Інста груп» про стягнення 103 209, 90 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інста груп" (42004, Сумська область, місто Ромни, вулиця Полтавська, будинок 170; код ЄДРПОУ 41393390) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 8а; код ЄДРПОУ 36569396) 103 209, 90 грн. попередньої передоплати, судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 26.08.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020.

Суддя Ю.В. Бокова