Рішення

від 16.09.2020 по справі 915/740/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року Справа № 915/740/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: адвокат Татарінов В.П., за ордером

від позивача: Бондарєв Р.С., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Фізичної особи-підприємця Сірої Любові Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача: Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573)

про : визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною в редакції позивача

В С Т АН О В И В:

29.05.2020 Фізична особа-підприємець Сіра Любов Василівна (далі - ФОП Сіра Л.В.) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.05.2020 (вх. № 6500/20) до Миколаївської міської ради, в якій просить визнати в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" укладеною в редакції, запропонованій позивачем, додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013 № 9780, наступного змісту:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013, зареєстрованого у Книзі

реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.11.2013 за № 9780

м. Миколаїв "____"

---

20__ р.

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА , ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець , в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони, та ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СІРА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА , що надалі іменується Орендар , РНОКПП - НОМЕР_1 , з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п.3.1 Договору оренди землі зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.11.2013 за № 9780 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору оренди на 2 (два) роки, до 17 березня 2022 року, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець Орендар МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДАФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СІРА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА Ідентифікаційний код : 26565573РНОКПП : НОМЕР_1 Місцезнаходження : АДРЕСА_2 тел. НОМЕР_3Місце проживання : АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_2 Міський голова

---

О.Ф. Сєнкевич (підпис) М.П.".ФОП СІРА Л.В.

---

Л.В.Сіра (підпис) Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяви позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Ухвалою суду від 03.06.2020 за правилами загального позовного провадження було відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.07.2020; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У зв`язку з перебуванням судді Адаховської В.С. у відпустці, 02.07.2020 розгляд даної справи не відбувся.

Ухвалою суду від 09.07.2020 призначено підготовче засідання на 23.07.2020.

23.07.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н та б/дати (вх. № 8974/20), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки:

- позивачем не дотримано процедури звернення за наданням адміністративної послуги щодо видачі рішення Миколаївської міської ради про поновлення договору оренди землі, незважаючи на те, що позивачу було відомо про вказану процедуру;

- позивач у встановлений договором строк не повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, тому підстави для поновлення дії договору, в тому числі і на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відсутні. Зазначені доводи відповідач обґрунтовує посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц;

- згідно висновку Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 20.05.2020 № 15452/12.01-19/20-2 щодо розгляду звернення позивача про поновлення терміну дії правових документів на спірну земельну ділянку, не рекомендовано поновлення терміну дії вказаних правових документів, зважаючи на внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та враховуючи невідповідність діючим нормам.

23.07.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 23.07.2020, в якій позивач просить суд позов задовольнити та зазначає, що:

- порядок надання повідомлення, на який посилається відповідач, встановлений самим відповідачем та виконкомом міськради, не уточнює, а звужує права орендаря в питанні поновлення договору оренди землі, порівняно із нормами встановленими законом, що є недопустимим;

- відповідно до правової позиції позивача, яка відповідає практиці Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі згідно до положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" фактичні обставини, які б свідчили про виконання або не виконання сторонами договору вимог ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не мають значення, тобто, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається;

- позивач вважає, що висновок Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 20.05.2020 № 15452/12.01-19/20-2 не є листом-повідомленням орендодавця - Миколаївської міської ради, оскільки був зроблений при розгляді іншого звернення (датований раніше, ніж було звернення позивача) та був надісланий Управлінню земельних ресурсів міської ради.

Крім того, позивач у відповіді на відзив просить долучити до матеріалів справи копію листа Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 15.07.2020 № 11.02-06/1037, який доводить належне виконання орендарем умов договору оренди землі від 22.11.2013 № 9780, як до його закінчення, так і після закінчення строку договору. Також позивач зазначає, що неподання цього доказу разом з позовною заявою зумовлено тим, що він виник після подання позову.

23.07.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.07.2020.

Ухвалою суду від 30.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2020.

10.09.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.09.2020.

В судове засідання 16.09.2020 з`явилися представники обох сторін, які підтвердили актуальність своїх правових позицій, викладених у письмових заявах по суті.

Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, 16.09.2020 за результатами розгляду даної справи, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Між ФОП Сірою Л.В. (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 22.11.2013 № 9780 (далі - договір оренди), що зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що вчинено запис від 22.11.2013 за № 9780.

Умовами договору передбачено, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.12.2012 № 23/47 продовжила ФОП Сірій Л.В. оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску "Кондитерські вироби" по вул.Васляєва, 47, поблизу входу до онкологічного диспансеру, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Ленінський район/; - в оренду позивачу передано земельну ділянку загальною площею 18 кв.м. (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий №4810136900:01:070:0014).

На земельній ділянці знаходиться торговий кіоск ФОП Сірої Л.В. Об`єктом оренди є тільки земельна ділянка (п.п. 1.1, 2.1-2.3 договору оренди).

Сторонами погоджено, що договір діє до 20.12.2015 (п. 3.1 договору оренди).

В подальшому на виконання рішення Миколаївської міської ради від 17.03.2016 № 3/38 між Миколаївською міською радою та ФОП Сірою Л.В. 01.07.2016 було укладено Договір про зміни № 75-16 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 22.11.2013 за № 9780.

У відповідності до п. 1.2. вказаного договору про зміни, дію договору оренди продовжено з 20.12.2015 до 17.03.2018.

За передбаченими пунктом 3.1 умовами договору оренди орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 у справі №915/1794/19, залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, позов ФОП Сірої Л.В. задоволено, визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстрований Миколаївською міською радою 22.11.2013 за № 9780 в редакції позивача, відповідно до якої договір оренди землі поновлено на 2 роки до 17.03.2020.

Згідно поданого позивачем Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.01.2020 № 196834458, право оренди земельної ділянки зареєстроване 28.11.2013 з номером запису про інше речове право: 3657820, зі строком дії: 17.03.2020.

13.01.2020 року ФОП Сіра Л.В. звернулась до Миколаївської міської ради із заявою (вх. № 284/19 від 13.01.2020) про поновлення оренди землі із долученням проекту додаткової угоди.

Однак, Миколаївською міською радою не прийнято рішення про поновлення або відмову в поновленні договору оренди.

22.04.2020 позивач повторно звернувся до Миколаївської міської ради із заявою (вх. №4230/19 від 22.04.2020) про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013 № 9780, до якої було додано, зокрема, і проект додаткової угоди про поновлення дії договору оренди землі строком на 2 роки, тобто до 17.03.2022, на тих самих умовах.

Відповіді на свої звернення щодо поновлення договору оренди землі позивач не отримав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Позивач і досі за відсутності заперечень відповідача продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 15.07.2020 № 11.02-06/1037, відповідно до якого, орендна плата за договором № 9780 у період 2019 року та до 01.06.2020 сплачена у повному обсязі.

Зазначені обставини позивач вважає такими, що свідчать про "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору оренди.

Відповідач у відзиві зазначив про неможливість, на його думку, поновлення договору оренди у зв`язку з висновками Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 20.05.2020 № 15452/12.01-19/20-2 про неможливість погодження такого поновлення. При цьому, вказаний лист відповідачем до відзиву на позовну заяву не додано. Натомість до відзиву додано лист Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 28.10.2019 № 17-3037.

Разом із тим, із змісту наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що листом Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 28.10.2019 № 17-3037, направленого на адресу Управління земельних ресурсів, перший не погодив поновлення договору оренди земельної ділянки площею 18 кв.м для обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску по вул. Театральній, поблизу житлового будинку №47 в Інгульському районі м. Миколаєва зважаючи на внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та враховуючи невідповідність діючим нормам, а саме: ДБН В 2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" п.5.3.3., ДБН Б 2.2.-5.2011 "Благоустрій території".

Крім того, судом встановлено, що відповідачем не подано суду доказів направлення позивачу жодних відомостей щодо результатів цього розгляду.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Правова конструкція, передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

У той же час, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається з указаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. При цьому, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ч.ч. 1-5, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18.

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим, для визначення того, чи застосовувати певний висновок Верховного Суду, сформульований у конкретній справі, при вирішенні аналогічної справи, необхідно, насамперед, встановити, чи подібними є правовідносини у цій справі та у справі, яку розглянув Верховний Суд.

Термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси, так і правовідносини, що є тотожними, тобто такими самими як інші. Подібність правовідносин визначається за їх елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).

Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості застосування певних висновків Верховного Суду, необхідно встановити чи прийняті такі висновки щодо правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається судом; які спільні риси мають правовідносини у порівнюваних справах та чи можна дійти висновку про їх тотожність.

Судом встановлено, що правовідносини у згаданих вище розглянутих Верховним Судом справах №№ 920/739/17, 915/1004/18 є подібними до правовідносин у даній справі, оскільки в указаних справах, як і у справі, що розглядається, йшлося про обставини, коли: орендодавець, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву орендаря, подану разом з додатковою угодою; після спливу строку договору оренди землі орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, а орендодавцем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Тобто, в указаних випадках не йдеться про порушення переважного права на поновлення дії договору оренди; натомість, предметом розгляду є пролонгація договору внаслідок користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди за "мовчазної згоди" орендодавця.

Доводи відповідача, у яких він, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вказує на неможливість визнання запропонованої позивачем додаткової угоди укладеною у зв`язку з відсутністю в даному випадку повідомлення орендарем орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ? відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки, по-перше, зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 цієї норми, з підстав якої позивачем заявлено позовну вимогу; по-друге, указана вище постанова Великої Палати Верховного Суду ухвалена, виходячи з інших обставин справи; так, зокрема, у справі № 594/376/17-ц позивач посилався на те, що діями орендодавця та третьої особи, між якими укладено новий договір оренди земельної ділянки, яку раніше орендував позивач, порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі.

Судом також відхиляються доводи відповідача про неможливість поновлення договору оренди у зв`язку з непогодженням Департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 20.05.2020 № 15452/12.01-19/20-2 поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки Миколаївською міською радою не подано до відзиву вказаний лист, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості дослідити вказаний лист.

Натомість доданий до відзиву лист Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 28.10.2019 № 17-3037, яким останній не рекомендував поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку площею 18 кв.м для обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску по вул. Театральній, поблизу житлового будинку № 47 в Інгульському районі м. Миколаєва, не є доказом направлення позивачу у встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строк відповідних заперечень щодо поновлення договору оренди землі, оскільки вказаний лист адресований Управлінню земельних ресурсів та надісланий останньому - 28.10.2019, а позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі - 13.01.2020.

Твердження відповідача, що позивачем не дотримано процедури звернення за наданням адміністративної послуги щодо видачі рішення Миколаївської міської ради про поновлення договору оренди землі, судом відхиляються, оскільки нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено обов`язковість дотримання орендарем при зверненні до орендодавця з листом-повідомленням відповідного порядку, зазначеного відповідачем.

З урахуванням викладених вище приписів законодавства та встановлених судом обставин, зокрема, що: 1) ФОП Сіра Л.В. звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; 2) відповідачем з 13.01.2020 розглядається надіслана ФОП Сіра Л.В. заява, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 3) позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 15.07.2020 № 11.02-06/1037 про сплату орендної плати; 4) запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, ? суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Викладеним спростовуються твердження Миколаївської міської ради про відсутність підстав для продовження строку дії договору оренди.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Враховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду, за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ФОП Сірої Л.В. підлягаючим задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 210, 220, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 22.11.2013 за № 9780, укладеною в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013, зареєстрованого у Книзі

реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.11.2013 за № 9780

м. Миколаїв "____"

---

20__ р.

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА , ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець , в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони, та ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СІРА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА , що надалі іменується Орендар , РНОКПП - НОМЕР_1 , з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п. 3.1 Договору оренди землі зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.11.2013 за № 9780 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору оренди на 2 (два) роки, до 17 березня 2022 року, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець Орендар МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДАФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СІРА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА Ідентифікаційний код : 26565573РНОКПП : НОМЕР_1 Місцезнаходження : АДРЕСА_2 тел. НОМЕР_3Місце проживання : АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_2 Міський голова

---

О.Ф. Сєнкевич (підпис) М.П.".ФОП СІРА Л.В.

---

Л.В.Сіра (підпис)

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2020.

Суддя В.С. Адаховська