Рішення

від 22.09.2020 по справі 908/1766/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/115/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 Справа № 908/1766/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Приватного підприємства "Аскона" (87509, м. Маріуполь, вул. Брестська, буд. 32)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (69039, м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, буд. 13)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача : Гайтан К.О., ордер, Грисько Є.В., директор;

від відповідача : не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне підприємство "Аскона" з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів від 17.12.2018 №86 у розмірі 568808,00 грн, 351367,57 грн пені, 34095,00 грн. 3% річних.

10.07.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1766/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 10.07.2020 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 30.07.2020, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

29.07.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1766/20, присвоєно справі номер провадження 35/115/20. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 01.09.2020. Ухвалою суду від 01.09.2020 відкладено розгляд справи по суті на 22.09.2020.

В судовому засіданні 22.09.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач у призначені судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвали суду не виконані, відзив на позов не надано.

Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідача повідомлено належним чином. Так, зокрема, судом на юридичну адресу відповідача (69039, м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, буд. 13), яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку визначеному ГПК України направлялись копії ухвал Господарського суду Запорізької області у справі.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали від 03.08.2020 про відкриття провадження у справі № 908/1766/20 особисто 02.09.2020.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу Акорд .

В судому засіданні 15.09.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2018 між Приватним підприємством "Аскона" (виконавцем, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (замовником, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів №86 (далі за текстом - Договір).

Згідно даного договору, виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт (далі по тексту "Техніка") на будівельних об`єктах замовника, а замовник приймає виконанні послуги та оплачує їх вартість на умовах додатка № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Послуги щодо експлуатації Техніки надаються виконавцем за заявкою замовника, яка направляється у письмовому вигляді або усно. В заявці зазначається місце проведення робіт, тип необхідної техніки, дату початку робіт, термін роботи, а також інші умови, які ускладнюють процес експлуатації (в разі наявності). Замовник повинен надати заявку на послуги техніки не пізніше ніж за добу, що передує дню в якому потрібно отримати послуги (п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 та 3.4 договору, вартість послуг виконавця за цим договором вказується в рахунках та актах надання послуг. Оплата праці персоналу, що обслуговує техніку входить до ціни послуги. Сума договору складається з суми вартості активів надання послуг на протязі дії цього договору. Оплата послуг здійснюється 100% передоплатою. Усі розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно п. 4.1.1. договору виконавець за цим договором зобов`язується надавати послуги техніки у відповідності до заявок замовника.

У відповідності до п.5.2.2 договору замовник зобов`язаний у встановлені терміни згідно пп.3.3.-3.4. даного договору своєчасно здійснювати платежі за наданні послуги.

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку якщо одна із сторін не доведе до відома іншу сторону про розірвання договору за 10 днів до закінчення, цей договір автоматично пролонгується на наступний рік (п. 9.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач надав, послуги на загальну суму 568808, 00 грн., що підтверджується актами наданих послуг, а саме:

- Акт наданих послуг № 99 від 11.06.2019 на загальну суму 230184,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 101 від 19.06.2019 на загальну суму 91740,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 109 від 30.06.2019 на загальну суму 166848,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 114 від 04.07.2019 на загальну суму 17554,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 126 від 20.07.2019 на загальну суму 100992,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 130 від 25.07.2019 на загальну суму 30600,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 134 від 31.07.2019 на загальну суму 36276,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 152 від 05.09.2019 на загальну суму 5280,00 грн.,

- Акт наданих послуг № 163 від 19.09.2019 на загальну суму 4080,00 грн.

Зазначені акти скріплені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств позивача і відповідача, без зауважень та заперечень.

При цьому, відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань, суб`єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника або суб`єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.

Також, позивачем виставлені рахунки-фактури на загальну суму 568808, 00 грн.

У зв`язку з невиконанням своїх, зобов`язань за договором про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів №86 від 17.12.2018, Приватним підприємством "Аскона" на адресу замовника направлено претензію № 1 від 29.04.2020 про сплату заборгованості за спірним договором. Проте, дана кореспонденція повернулась на адресу відповідника за закінченням терміну зберігання , тому 27.05.2020 позивачем було направлене повідомлення на адресу відповідача про розгляд претензії та акт звірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" у своїй відповіді на повідомлення за вих. №341 від 28.05.2020 підтвердило суму боргу за підприємством, та прохало відстрочити сплату боргу до 31.08.2020. Підписаний з боку відповідача та скріплений печаткою акт звірки повернуто позивачеві.

Однак відповідачем суму боргу в обумовлений термін не сплачено, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Предметом розгляду позовних вимог є стягнення 568808,00 грн. основної заборгованості за договором про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів №86 від 17.12.2018, 351367,57 грн. пені, 34095,00 грн. 3 % річних , нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, а саме проведення оплати вартості наданих послуг.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши доводи представників позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено ст. 902 ЦКУ України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, в той же час відповідачем вимоги позивача не спростовано, правом надати відзив на позов та правом участі в судовому засіданні відповідач не скористався.

За викладених обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 568808,00 грн. основного боргу за договором про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів №86 від 17.12.2018 є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних у сумі 34 095,00 грн.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 34095,00 грн. 3 % річних за період з 10.06.2020 по 01.09.2020.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3% річних виконаний вірно. З відповідача на користь позивача стягується 34095,00 грн. 3 % річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

В позовній заяві позивача відсутні будь-які посилання на норми законодавства та умови договору щодо стягнення пені.

Відповідно до п. 6.1. договору, у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Майнова відповідальність сторін регулюється даним договором та діючим законодавством України (п. 6.2. договору).

За умовами п. 6.3. договору сплата пені та компенсація збитків не звільняє сторони від взятих зобов`язань за договором.

Законодавець встановлює, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 за № 543/96-ВР, пеня стягненню не підлягає. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинним законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства.

В даному випадку, сторони в договорі не передбачили відповідальності замовника перед виконавцем за прострочення платежу, договір не містить посилання на конкретний розмір пені, а доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у відносинах сторін відсутні.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 351 367,57 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється частково.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Позивач до позовної заяви долучив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання послуг адвоката від 26.04.2020, укладений між Приватним підприємством "Аскона" (замовник) та адвокатом Гайтан Катериною Олександрівною, предметом якого є надання адвокатом юридичної допомоги замовнику щодо ведення зокрема господарських справ; свідоцтво про право на заняття Гайтан К.О. адвокатською діяльністю № 2011 від 21.09.2005; ордер АН №1015611 від 20.07.2020; платіжні доручення №148 від 03.07.2020 на суму 9200,00 грн та №95 від 06.05.2020 на суму 800,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову, вимоги позивача щодо стягнення правничої допомоги з відповідача підлягають частковому задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 6318,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Приватного підприємства "Аскона" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (69039, м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, буд. 13; код ЄДРПОУ 42262361) на користь Приватного підприємства "Аскона" (87509, м. Маріуполь, вул. Брестська, буд. 32; код ЄДРПОУ 24161587) заборгованість за договором про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів від 17.12.2018 у розмірі 568 808,00 грн (п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот вісім гривень 00 коп.), 3% річних у розмірі 34 095,00 грн (тридцять чотири тисячі дев`яносто п`ять гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 8 411,75 грн (вісім тисяч чотириста одинадцять гривень 75 коп.), витрати на правничу допомогу у розмірі 6318,00 грн(шість тисяч триста вісімнадцять гривень 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій