Рішення

від 09.09.2020 по справі 908/561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/45/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 Справа № 908/561/19

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш", код ЄДРПОУ 31836817 (71708, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд. 50, кв. 53)

до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000", код ЄДРПОУ 42705999 (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 63-а; адреса для листування: 49101, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 11 кв. 73)

до відповідача 2 : Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, код ЄДРПОУ 20509272 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 45)

до відповідача 3 : Державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих Віталія Віталійовича, код ЄДРПОУ 04352227 (70132, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Терсянка, вул. Карташова Євгена, 63)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Новопрокопівська сільська рада, код ЄДРПОУ 04353439 (71721, Запорізька область, Токмацький район, с. Новопрокопівка, вул. Нова, буд. 21А)

про визнання недійсним договору оренди, визнання права на оренду, скасування рішення державного реєстратора та поновлення в реєстрі запису про право оренди

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" заявлено позов до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000", 2) Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, 3) Державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих Віталія Віталійовича, про:

1) визнання недійсним договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 29.12.2018 укладеного між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000" (загальна площа 11,1554 гектарів);

2) скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха Віталія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45040137 від 14.01.2019 15:43:38 та запису про інше речове право номер 29843289 (спеціальний розділ) від 10.01.2019 21:10:36 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 11,1554 га, кадастровий номер 2325283200:07:002:0014, орендаря ТОВ "Агро-С 2000" на підставі договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 29.12.2018, видавник: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області / Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000";

3) визнання за ТОВ "Укрінспецмаш" права на оренду земельної ділянки площею 11,1554 гектарів з кадастровим номером 2325283200:07:002:0014, розташованої на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населених пунктів), на підставі договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 23.09.2016, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новопрокопівської сільської ради за № 24 від 10.10.2016;

4) поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запису про строкове платне право користування - оренди земельної ділянки за ТОВ "Укрінспецмаш" на підставі договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 23.09.2016, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новопрокопівської сільської ради за № 24 від 10.10.2016.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/561/19, присвоєний номер провадження 9/45/19, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2019 в порядку ст.ст.99, 100, 228 ГПК України призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. 06.11.2019 від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 908/561/19 без виконання судової земельно-технічної експертизи. Ухвалою суду від 15.11.2019 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.12.2019 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі №908/561/19 зупинено на час проведення експертизи.

03.06.2020 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України на адресу Господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи № 908/561/19 без виконання судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 12.06.2020 поновлено провадження у справі з 10.07.2020, підготовче засідання призначено на 10.07.2020. Ухвалою суду від 10.07.2020 встановлено, що строк судового розгляду справи вважається продовженим на строк дії карантину, підготовче засідання відкладено на 19.08.2020. Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2020.

09.09.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня усій території України установлено карантин. На засіданні Уряду 25.03.2020, запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів, всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів - до 24 квітня 2020. В подальшому дію карантину неодноразово продовжували і на засіданні Уряду 22 липня 2020 року постановлено продовжити дію карантину на всій території України до 31 серпня 2020. На засіданні Уряду 26.08.2020 ухвалено рішення про продовження адаптивного карантину в Україні до 31 жовтня 2020.

Згідно з Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Ухвалою суду від 10.07.2020 встановлено, що строк судового розгляду справи вважається продовженим на строк дії карантину.

Разом з тим, згідно з п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IХ від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Протягом зазначеного 20-денного строку будь-яких заяв (клопотань) щодо продовження або поновлення процесуальних строків до суду від сторін не надходило.

09.09.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без участі представника, в заяві також зазначено, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

Позовні вимоги ТОВ "Укрінспецмаш" мотивовані, зокрема, наступним. 23.09.2016 між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та ТОВ "Укрінспецмаш" (орендар) був укладений договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 11,1554 гектарів, у тому числі рілля площею 11,1554 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є єдиним масивом нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області. За актом прийому-передачі від 10.10.2016 Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області передала, а ТОВ "Укрінспецмаш" прийняло об`єкт оренди. 29.12.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Ю.О., строкове платне право оренди земельної ділянки, згідно договору від 23.09.2016 зареєстровано за ТОВ "Укрінспецмаш". З моменту укладення договору від 22.02.2017 орендар належним чином виконував і виконує умови договору, жодних пропозицій або вимог з боку орендодавця про внесення змін до договору чи його розірвання на адресу орендаря не надходило. В подальшому, 29.12.2018 між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та ТОВ "Агро-С 2000" підписано договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки. Об`єкт оренди за договором від 29.12.2018 є тим самим об`єктом оренди, що й за договором від 23.09.2016. 10.01.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелих В.В. проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки за договором від 29.12.2018. 16.01.2019 ТОВ "Укрінспецмаш" отримало інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з якої вбачається, що право оренди земельної ділянки за договором від 23.09.2016, яке зареєстровано 29.12.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Ю.О., за ТОВ Укрінспецмаш - відсутнє. Щодо підстав визнання недійним договору від 29.12.2018 позивач зазначив про наступне. По-перше, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10.07.2018 № 2498-VIII, що набрав чинності 01.01.2019, визначено, що право на передачу невитребуваних паїв та нерозподілених ділянок в оренду мають лише органи місцевого самоврядування - тобто, сільські, селищні, міська ради, тоді як до набрання чинності вказаним законом таким правом наділені також місцеві державні адміністрації (щодо земельних часток (паїв), що знаходяться за межами населених пунктів). Орендодавцем об`єкта оренди за договором від 29.12.2018 виступає Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області. Пунктом 15.1. договору від 29.12.2018 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст.210 ЦК України). Державна реєстрація права оренди земельної ділянки за ТОВ "Агро-С 2000" здійснена 10.01.2019, а тому, з урахуванням пунктів 3.2., 15.1 договору від 29.12.2018, останній набрав чинності 10.01.2019. Отже строк дії спірного договору починається після набрання ним чинності, а не з моменту його підписання. Саме з моменту набрання договором чинності почали діяти права та обов`язки по договору. Таким чином, на думку позивача, Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області не наділена повноваженнями орендодавця земельної ділянки за договором від 29.12.2018, який укладено 10.01.2019. По-друге, всупереч вимогам Закону України Про оцінку земель не було проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Для визначення розміру орендної плати на земельні ділянки, нормативна грошова оцінка земель є обов`язковою і непроведення такої оцінки є підставою для визнання такого договору недійсним у зв`язку з недодержанням сторонами в момент вчинення такого правочину встановленого законом порядку. По-третє, при укладенні договору від 29.12.2018 не було виготовлено агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки. З огляду на положення Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, який затверджено наказом Міністерства агарної політики та продовольства України 11.10.2011 № 536 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 за № 1517/20255, виготовлення агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки при передачі в оренду землі є обов`язковим. По-четверте, об`єкт оренди за договором від 29.12.2018 є тим самим об`єктом оренди, що й за договором від 23.09.2016, укладеним за позивачем. Договір від 23.09.2016 є чинним, дія останнього не припинена, підстав для розірвання договору від 22.09.2016 не настало, ТОВ "Укрінспецмаш" належним чином виконував і виконує умови договору від 23.09.2016. В судовому порядку договір від 23.09.2016 не розірвано, договір не визнаний недійсним. В даному випадку, Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області не припинивши у встановленому законом порядку договірні відносини щодо оренди земельної ділянки з орендарем за договором від 23.09.2016 передала цей же об`єкт у користування (оренду) іншій особі, що є неприпустимим. Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора, позивач зазначив, що оскільки договір від 29.12.2018 на підставі якого зареєстровано право оренди, суперечить чинному законодавству, з підстав, які були зазначені позивачем, рішення про державну реєстрацію такої угоди повинно бути скасоване. За змістом ч. 1 п. 5 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження. Державний реєстратор Пелих В.В., який отримав від ТОВ "Агро-С 2000" документи для державної реєстрації права оренди за договором від 29.12.2018 зобов`язаний був з`ясувати наявність чинного зареєстрованого права користування іншої особи на об`єкт, з`ясувати чинність цієї угоди, що останнім зроблено не було. Щодо вимоги про визнання за ТОВ "Укрінспецмаш" права на оренду земельної ділянки на підставі договору від 23.09.2016 та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про строкове платне право користування позивач зазначив, що договір від 23.09.2016, який укладений між Токмацькою районною державно адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Укрінспецмаш" є чинним, дія договору не припинена, в судовому порядку договір від 23.09.2016 не розірвано, і такий договір не визнано судом недійсним. Уклавши спірний договір від 29.12.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000" звернувся до державного реєстратора і останнім 10.01.2019 проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки за договором від 29.12.2018, і на підставі цих реєстраційних дій право оренди ТОВ "Укрінспецмаш" за договором від 23.09.2016, яке було зареєстроване 29.12.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Ю.О., відсутнє (скасоване). Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили. Оскільки Реєстр прав функціонує так, що внаслідок скасування запису про право власності попередній запис автоматично не поновлюється і позивачу треба наново надавати реєстратору правовстановлюючий документ для повторної реєстрації права власності, тому така вимога - поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запису про строкове платне право користування є ефективним способом захисту права позивача, яке порушене. Позов обґрунтовано ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України, ст.ст. 15, 16, 27 Закону України Про оренду землі , Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 93, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України Про оцінку земель .

Відповідач-1 у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. У відзиві на позов, який надійшов до суду 14.05.2019, заперечив проти позову, зазначивши, зокрема, про наступне. 29.12.2018 між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та ТОВ "Агро-С 2000" був укладений договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки, за яким йому була надана у строкове платне користування нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча (за межами населеного пункту), загальною площею 11,1554 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до діючого законодавства України (ст.ст. 125, 126 ЗК України, ч. 5 ст.6, ст. 17 Закону України Про оренду землі , ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) 10.01.2019 відповідач провів державну реєстрацію права користування земельної ділянки та набув на законних підставах право оренди земельною ділянкою, яка стосується цієї справи. В подальшому, Законом України від 10.07.2018 Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) були внесені зміни, якими було конкретизовано порядок використання зазначеної категорії земель та повністю виключено можливість районних державних адміністрацій розпоряджатися зазначеною категорією земель. Вказані зміни набули чинності 01.01.2019. Тобто на момент укладення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Агро-С 2000", у Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області було право передавати в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, зокрема, спірну. У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.12.2018 земельна ділянка вперше була сформована лише 26.12.2018 та враховуючи діючі на момент передачі в оренду земельної ділянки норми законодавства, у позивача не виникло саме право оренди на спірну земельну ділянку та, відповідно, не могло виникнути й право користування нею. Щодо обов`язковості проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач зазначив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель колективної власності, а тому не є обов`язковим проведення її грошової оцінки в силу приписів статті 13 Закону України Про оцінку земель . Разом з тим, відповідно до даних загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: за земельну ділянку площею 11,1554 га, з кадастровим номером 2325283200:07:002:0014 на момент укладення договору оренди складає 52859,31 грн., що також підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 27.12.2018 № 28-8-0.211-1673/120-18. Щодо не виготовлення агрохімічного паспорту, то відповідач зазначив, що чинним Наказом Мінагрополітики та продовольства України № 536 від 11.10.2011 не передбачено визнання договору оренди недійсним у випадку не виготовлення агрохімічного паспорту. Також відповідачем зазначено, що позивач, зі свого боку, не надав документи, що свідчили б про реєстрацію ним договору оренди у відповідності до Закону України Про державне реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тому вважає, що у позивача відсутнє право оренди та підстави для подання даного позову. Крім того, Розпорядження голови Токмацької РДА № 204 від 02.06.2016 (а також № 332 від 15.09.2016), на підставі якого було передано позивачу в оренду земельну ділянку, скасоване Розпорядженням голови Обласної державної адміністрації Запорізької області № 655 від 10.12.2018. Вважає, що право оренди позивача не доведене, а договір на який він посилається має численні порушення як матеріального права так і процесуального щодо його укладення, зокрема щодо відведення земельної ділянки, реєстрації такого права, відсутність будь-яких доказів того, що земельна ділянка накладається на таку, яка передана в оренду відповідачу, так і те, що законність укладення договору оренди відповідачем не викликає сумнів, обробляється у відповідності до вимог чинного законодавства, договір містить необхідні істотні умови та належним чином зареєстрований. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач-2 у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився.

07.09.2020 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання в якому останній просить суд розглянути справу без участі представника відповідача у зв`язку з продовженням карантинних заходів в Україні та неможливістю прибути в судове засідання. Проти позову заперечує. Поданий у справі відзив на позов та письмові пояснення підтримує. Вважає, що лист інженера-землевпорядника ФОП Стаценко А.О. не є висновком судового експерта, а тому, на думку відповідача, не може бути прийнятий судом до уваги.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 08.04.2019, відповідач-2 заперечив проти позову, зазначивши, зокрема, про наступне. Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державна реєстрація щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2325283200:07:002:0014, площею 11,1554 га (об`єкт оспорюваного договору) проведена 26.12.2018, тобто земельна ділянка сформована (створена як об`єкт цивільних прав) лише 26.12.2018 року, а тому в принципі не могла бути об`єктом оренди за договором, укладеним 23.09.2016. Взагалі, позивач не надав доказів, які б підтвердили, що райдержадамністрація будь-якими своїми розпорядчими актами, укладеними угодами чи в іншій спосіб надавала ТОВ "Укрінспецмаш" в оренду чи будь-яке інше користування (власність, володіння) земельну ділянку за кадастровим номером 2325283200:07:002:0014, площею 11,1554 га, та, відповідно до чого, позивач міг би вважати своє право на користування саме цією земельною ділянкою порушеним та звертатись за захистом цього права до суду. Щодо доводів позивача про те, що при укладені оспорюваного договору від 29.12.2018 не було дотримано вимог закону, відповідач зазначив про наступне. По-перше, правочин щодо надання в оренду ТОВ "Агро-С 2000" було вчинено 29.12.2018 райдержадміністрацією як належним орендодавцям в межах повноважень наданих ст. 13 Закону України Про Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , договір від 29.12.2018 укладено у відповідності до вимог Закону України Про оренду землі , оскільки враховуючи ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Посилання позивача на ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу є недоречним, оскільки жодним актом цивільного законодавства не передбачено, а позивачем не зазначено, яке саме повинно бути передано майно або які саме повинні бути вчинені дії до моменту укладення договору оренди землі, та які саме дії (в тому числі отримати/передати певне майно тощо) райдержадміністрацією не здійснені в порушення зазначеної норми права. Натомість відповідно до ст. 6 Закону Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто право оренди у орендаря вже повинно з`явитись до моменту проведення реєстраційних дій, відповідно до вчиненого правочину щодо оренди землі. Момент вчинення реєстраційної дії жодним чином не може впливати чи ставити під сумнів момент волевиявлення сторін, що досягли згоди стосовно усіх умов вже укладеного договору оренди. Отже посилання позивача на ст. 210 ЦКУ також є безпідставним, оскільки правочин щодо оренди земельної ділянки не підлягає державній реєстрації. Правочин вважається вчиненим з моменту підписання (укладення) сторонами договору оренди земельної ділянки. По-друге, доводи позивача щодо відсутності нормативної грошової оцінки при укладанні оспорюваного договору оренди спростовуються листом міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру від 27.12.2018 № 28-8-0.211-1673/120-18 щодо нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь (пасовища) на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, землі колишнього КСП ім. Ілліча та її розміру станом на момент укладення оспорюваного договору. До того ж, відповідно до ст. 13 Закону України Про оцінку земель , на яку посилається позивач, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки лише державної та комунальної власності, таких вимог щодо земель іншої форми власності не вимагається. Отже сторонами оспорюваного договору дотримано усі вимоги законодавства (ст. 15 Закону України Про оренду землі ) щодо зазначення в договорі усіх істотних умов договору, що підтверджується наданими позивачем копією договору оренди від 29.12.2018 та копією витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 157022972. Щодо другої вимоги про скасування рішення державного реєстратора, відповідач вважає цю вимогу також такою, що не підлягає задоволенню, оскільки основним доводом щодо підтримання цієї вимоги позивач визначив своє припущення щодо недійсності оспорюваного договору, не надавши доказів щодо факту порушення державним реєстратором вимог законодавства при вчиненні реєстраційної дії, спрямованих на проведення державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2325283200:07:002:0014. Щодо вимог про визнання за позивачем права на оренду земельної ділянки на підставі договору від 23.09.2016 та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про строкове платне право користування за позивачем, відповідач вважає ці вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач ніколи не набував право на оренду земельної ділянки, що є об`єктом оренди оспорюваного договору, договір оренди невитребуваних часток (паїв) від 23.09.2016, що укладений з ТОВ Укрінспецмаш , є договором оренди земельних часток (паїв) та ніколи не містив і не міг містити ті істотні умови, що вимагаються законом для договору оренди земельної ділянки (відсутній кадастровий номер земельної ділянки, оскільки кадастровий номер надається саме земельній ділянці, а не земельним часткам (паям) - об`єктом оренди за цим договором), не був та не міг бути зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (жодних доказів протилежного позивачем не надано), отже неможливо поновити право якого ніколи не існувало, тим більше провести реєстраційні дії щодо поновлення запису якого не існувало. Також відповідач зазначив, що Розпорядження голови райдержадміністрації від 02.06.2016 № 204 Про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча в оренду ТОВ Укрінспецмаш для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області в порядку ч. 3 ст.33 та ч. 3 ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації скасоване Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 10.12.2018 № 655 Про скасування розпоряджень голови Токмацької районної державної адміністрації від 30.05.2016 №199, від 15.09.2016 № 333, від 02.06.2016 № 204, від 15.09.2016 № 332, від 15.07.2016 № 269, від 26.05.2016 № 191, від 11.01.2017 № 8 . Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач-3 відзив на позов суду не надав, в судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа в судове засідання не з`явилась. 09.09.2020 до господарського суду від третьої особи надійшли письмові пояснення з яких слідує наступне. Вважає договір оренди укладений між Токмацькою РДА та ТОВ "Укрінспецмаш" дійсним. Так, при виділенні земельної ділянки ТОВ "Укрінспецмаш" погоджувало зазначені земельні частки паїв з землевпорядником Новопрокопівської сільської ради та Новопрокопівською сільською радою. Договір оренди зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новопрокопівської сільської ради. Позивач з 2017 року і до цього часу своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату, виконує усі умови договору. В свою чергу, при виділенні земельної ділянки ТОВ "Агро-С 2000" не погоджував зазначені земельні частки паїв з землевпорядником Новопрокопівської сільської ради та Новопрокопівською сільською радою. ТОВ "Агро-С 2000" присвоєно кадастровий номер на зазначену земельну ділянку без повідомлення Новопрокопівської сільської ради. ТОВ "Агро-С 2000" жодного разу не сплатив орендну плату. Також третя особа стверджує, що об`єкт оренди за договором від 23.09.2016, який укладено Токмацькою РДА з ТОВ "Укрінспецмаш", є одним і тим же об`єктом що й за договором від 29.12.2018, підписаним між Токмацькою РДА та ТОВ "Агро-С 2000". Відтак, договір від 29.12.2018 укладено з ТОВ "Агро-С 2000" без припинення договірних відносин з ТОВ "Укрінспецмаш" за договором від 23.09.2016. Зазначив, що підтримує позовну заяву та просить задовольнити її у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутністю представників учасників справи, які повідомлені належним чином про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2016 року між Токмацькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" (Орендар) було укладено Договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) (надалі - Договір від 23.09.2016), згідно з пунктом 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є єдиним масивом нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі Розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 02.06.2016 року № 204 та Розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 15.09.2016 року №332.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,1554 га, у тому числі рілля площею 11,1554 га, ґрунти якої представлені такими агровиробничими групами: 86 Є Чорноземи несолонцюваті і слабосолонцюваті на щільних глинах середньозмиті, середньо- і важкоглинисті; 133 Л Лучні, чорноземно-лучні грунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни, легкоглинисті, на площі 11,1554 га та межі якої встановлені в натурі (на місцевості). На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 373172,49 грн. за загальну площу (пункти 2, 3, 5 Договору від 23.09.2016 року).

В пунктах 9-13 Договору від 23.09.2016 визначено орендну плату, порядок її обчислення та внесення.

Відповідно до пункту 8 Договору від 23.09.2016 року його укладено до отримання власниками земельних часток (паїв) документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, але не довше ніж на 49 років.

Пунктами 32-36 Договору від 23.09.2016 року встановлені підстави зміни умов договору і припинення його дії.

Договір від 23.09.2016 року зареєстрований 10.10.2016 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новопрокопівської сільської ради за № 24.

10.10.2016 за актом прийому-передачі Токмацька районна державна адміністрація передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" прийняло об`єкт оренди за вказаним Договором.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 655 від 10.12.2018 року, зокрема, скасовані розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації № 204 від 02.06.2016 року Про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча в оренду ТОВ Укрінспецмаш для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області та Розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 15.09.2016 року № 332.

29.12.2018 року державним реєстратором Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченко Ю.О. строкове платне право оренди земельної ділянки на підставі Договору від 22.02.2017 року зареєстровано за ТОВ "Укрінспецмаш".

Також, 29.12.2018 року між Токмацькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000" (Орендар) був укладений Договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки (надалі - Договір від 29.12.2018 або оспорюваний договір), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча (за межами населеного пункту) загальною площею 11,1554 га, угіддя пасовища (кадастровий номер 2325283200:07:002:0014), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В оренду передається: нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пункту) загальною площею 11,1554 га, угіддя пасовища (кадастровий номер 2325283200:07:002:0014), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору згідно з листом міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку ГУ ДГК у Запорізькій області від 27.12.2018 року № 28-8-0.21-1673/120-18 становить 52859,31 грн. за загальну площу земельної ділянки, що орендується з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 2018 рік (пункти 2.1, 2.2, 2.3 Договору від 29.12.2018).

В пунктах 4.1-4.5 Договору від 29.12.2018 визначено орендну плату, порядок її обчислення та внесення.

Відповідно до пункту 3.1 Договору від 29.12.2018 його укладено на строк до державної реєстрації права власності на належні земельні ділянки власниками земельної частки (паю) по зазначеному КСП, але не довше ніж на 25 років.

10.01.2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди земельної ділянки за Договором оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 29.12.2018 року.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 року № 899-IV (із змінами і доповненнями, надалі - Закон).

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону встановлено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Згідно з пунктом 17 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю (пункт 16 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Відповідно до вказаної статті Закону у разі подання заяв про виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (стаття 11 Закону).

Тобто, в подальшому, для осіб, які здійснюють оформлення державного акта на право приватної власності, необхідно відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку. Однак вказаний обов`язок визначений лише для власників земельних часток (паїв).

Виходячи з положень пункту 3 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та вимоги до форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)", встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

За змістом положень Закону (в редакції, чинній на час укладення спірного договору), Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Разом із тим, на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України визначено, що об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 79 цього Кодексу земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі № 6-6200св09, а також у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року у справі № 908/1947/16.

Із змісту пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) " № 122 від 04.02.2004 року слідує, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону (у редакції, чинній на час укладання оспорюваного договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб`єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у статті 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Слід зазначити, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Таким чином законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

При цьому оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Із наведених вище норм спеціального законодавства вбачається, що передача нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду унеможливлює розроблення технічної документації на землю потенційним орендарем та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці за такою документацією (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року у справі №908/1947/16).

Як слідує з матеріалів справи, договір оренди від 29.12.2018 року підписано на підставі розпорядження Токмацької райдержадміністрації № 610 від 21.12.2018 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ Агро-С 2000 та розпорядження Токмацької райдержадміністрації № 641 від 28.12.2018 року Про передачу в оренду нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населених пунктів) ТОВ Агро-С 2000 .

Матеріали справи свідчать, що оспорюваним договором передано ТОВ "Агро-С 2000" в оренду нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пункту) загальною площею 11,1554 га, угіддя пасовища (кадастровий номер 2325283200:07:002:0014), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру виключає статус цієї земельної ділянки як нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які можуть передаватися в оренду районними державними адміністраціями в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діяла станом на дату підписання розпорядження Токмацької РДА № 641 від 28.12.2018 року).

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже господарський договір може бути визнаний недійсним за наявності двох умов:- порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача;- наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).

За приписами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Станом на 29.12.2018 року Токмацька районна державна адміністрація не була позбавлена права на укладення договорів на передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), що узгоджується з вимогами законодавства, оскільки зміни до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) набули чинності з 01.01.2019 року. Разом із тим, присвоєння земельній ділянці, яка за договором від 29.12.2018 року надана ТОВ "Агро-С 2000", кадастрового номеру виключало можливість визначення цієї ділянки як нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв).

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Як вбачається із матеріалів справи та вже встановлено судом, 23.09.2016 року між Токмацькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" (Орендар) було укладено Договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв), згідно з пунктом 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є єдиним масивом нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі Розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 02.06.2016 року № 204 та Розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 15.09.2016 року № 332.

Відповідно до пункту 8 вказаного Договору його укладено до отримання власниками земельних часток (паїв) документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, але не довше ніж на 49 років.

На час розгляду справи Договір від 23.09.2016 року є чинним, його дія не припинена, в судовому порядку його не розірвано та не визнано судом недійсним.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначила третя особа - Новопрокопівська сільська рада у своїх письмових поясненнях, об`єкт оренди за договором від 23.09.2016, який укладено Токмацькою РДА з ТОВ "Укрінспецмаш", є одним і тим же об`єктом що й за договором від 29.12.2018, підписаним між Токмацькою РДА та ТОВ "Агро-С 2000". Відтак, договір від 29.12.2018 укладено з ТОВ "Агро-С 2000" без припинення договірних відносин з ТОВ "Укрінспецмаш" за договором від 23.09.2016.

Факт тотожності земельних ділянок переданих за договорами від 23.09.2016 року та від 29.12.2018 року підтверджується також висновком спеціаліста - інженера-землевпорядника Стаценко А.О. (копія міститься в матеріалах справи), від 30.07.2020, в якому зазначено, що передана в оренду ТОВ "Укрінспецмаш" земельна ділянка та земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ "Агро-С 2000", - це майже ідентичні земельні ділянки, які мають схожі координати, відстань, лежать в одній площині, межі земельних ділянок накладаються одна на одну та перетинаються між собою.

Відповідачами іншого не доведено.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, в тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку.

За наведених обставин договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 29.12.2018 року порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду невитребуваних земельних часток (паїв) за договором від 23.09.2016 року.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

На підставі всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 29.12.2018 року є таким, що суперечить положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та статті 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У зв`язку з цим не є дійсними записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, зроблені на підставі договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 29.12.2018 року, укладеного між Токмацькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000".

З наведених обставин також є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45040137 від 14.01.2019 15:43:38, та запису про інше речове право номер 29843289 (спеціальний розділ) від 10.01.2019 21:10:36 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 11,1554 га, кадастровий номер 2325283200:07:002:0014 орендаря ТОВ "Агро-С 2000" (код ЄДРПОУ 42705999) на підставі договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки номер: б/н, від 29.12.2018.

Щодо вимог позивача про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" права на оренду земельної ділянки на підставі договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 23.09.2016 року та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного запису суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі визнання права, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення.

Згідно з умовами договору невитребуваних земельних часток (паїв) від 23.09.2016 року між Токмацькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" в оренду позивачу передана земельна ділянка загальною площею 11,1554 га (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є єдиним масивом нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча та знаходиться за межами населених пунктів на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району.

Умовами пункту 8 Договору від 23.09.2016 року передбачено, що договір укладено до отримання власниками земельних часток (паїв) документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, але не довше ніж на 49 років. Вказаний договір на час розгляду справи судом першої інстанції не припинив свою дію.

Оскільки, відповідачем не визнається право Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" на оренду земельної ділянки загальною площею 11,1554 га, яка є єдиним масивом невитребуваних земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча, та знаходиться за межами населених пунктів на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, позивач мав достатні правові підстави для звернення до господарського суду із позовом про визнання права оренди зазначеної земельної ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв).

Відповідно правомірними є вимоги позивача про поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про строкове платне користування - оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш" на підставі договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 23.09.2016 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новопрокопівської сільської ради № 24 від 10.10.2016 року.

Отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд також зазначає, що предметом судового розгляду вже був аналогічний спір (Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі №908/402/19).

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів -1,2 у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 29.12.2018, укладений між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Агро-С 2000".

Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області Пелиха В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45040137 від 14.01.2019 15:43:38 та запис про інше речове право номер 29843289 (спеціальний розділ) від 10.01.2019 21:10:36 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 11,1554 га, кадастровий номер 2325283200:07:002:0014, орендаря ТОВ "Агро-С 2000", код ЄДРПОУ 42705999, країна реєстрації: Україна, на підставі договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 29.12.2018, видавник: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000".

Визнати за ТОВ "Укрінспецмаш" право на оренду земельної ділянки площею 11,1554 га, розташованої на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами настелених пунктів) на підставі договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 23.09.2016, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новопрокопівської сільської ради за №24 від 10.10.2016.

Поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про строкове платне право користування - оренди земельної ділянки за ТОВ "Укрінспецмаш" на підставі договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 23.09.2016, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новопрокопівської сільської ради за № 24 від 10.10.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С 2000", код ЄДРПОУ 42705999 (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 63-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш", код ЄДРПОУ 31836817 (71708, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд. 50, кім. 53) суму 3842,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, код ЄДРПОУ 20509272 (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінспецмаш", код ЄДРПОУ 31836817 (71708, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд. 50, кім. 53) суму 3842,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва