Рішення

від 28.09.2020 по справі 910/10123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2020Справа № 910/10123/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Юрівка, вул. Набережна, 12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА БУД АЛЬЯНС" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 41)

про стягнення 112 594,40 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА БУД АЛЬЯНС" про стягнення 112 594,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином свого зобов`язання щодо внесення орендних платежів за користування орендованим майном згідно з Договором оренди №ДОП-11-03/19 від 11.03.2019, а також не сплачено за надані позивачем згідно з вказаного договору послуги, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА БУД АЛЬЯНС" заборгованість у загальному розмірі 66 232,00 грн., а також нараховані за неналежне виконання грошових зобов`язань штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, що становить суму 19 869,60 грн., та штраф у розмірі 40% від суми заборгованості, що становить суму 26 492,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10123/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 04.08.2020 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 20.07.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

11 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мега Буд Альянс (надалі - орендар, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Булава Транс (надалі - орендодавець, позивач) укладено Договір оренди №ДОП 11-03/19 (надалі - Договір), за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає у в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Найменування обладнання, яке передається орендарю за цим Договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в Акті прийому-передачі, який є додатком до цього Договору та складає єдиний документ (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору сторони погодили, що відповідно до умов даного Договору, сторона орендодавця може надавати орендарю також транспортні послуги (послуги перевезення вантажу) із застосуванням власного транспорту. Умови надання таких послуг визначаються розділом 15 даного Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору при передачі орендарю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим Договором сторони підписують Акт прийому-передачі, який є невід`ємною частиною Договору. Такий Акт прийому-передачі складається безпосередньо орендодавцем та підписується сторонами в двох екземплярах по одному для кожної зі сторін.

Згідно з п. 3.6 Договору підписання Акту прийому-передачі сторонами свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю в оренду на умовах даного Договору.

Пунктом п. 4.1 Договору визначено, що початок строку перебігу оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі такого обладнання.

Відповідно до п. 6.1 Договору орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.3. Договору і закінчується датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.1 Договору або датою припинення/розірвання договору, якщо Акт прийому-передачі не підписаний орендарем з його вини, або з моменту фактичного вилучення орендодавцем орендованого майна.

Згідно з п. 6.4 Договору період розрахунків орендаря становить 5 діб. Орендар сплачує орендну плату за кожен конкретний період в розмірі та на підставі рахунків наданих орендодавцем. У вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчується факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що орендар вносить орендну плату за оренду обладнання в наступному порядку: орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо за перший місяць: після підписання цього Договору, і до фактичного отримання обладнання в оренду; за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк за 3 робочі дні до початку такого періоду розрахунків; не внесення попередньої орендної плати в повному обсязі за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за цим Договором стосовно певного об`єкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо орендар не вніс попередню плату за період розрахунків і продовжує користуватись обладнанням, він вважається таким, що прострочив (несвоєчасно оплатив) цей платіж; орендар сплачує також орендодавцю попередньо після підписання Договору за майбутнє прибирання орендованого обладнання в розмірі 600,00 грн. з ПДВ. Якщо потреби в прибиранні орендованого обладнання немає - орендодавець повертає сплачений аванс орендарю.

У випадку затримки орендарем внесення орендної плати на строк більше, ніж 5 (п`ять) діб, орендодавець має право здійснити в односторонньому порядку заходи по припиненню користування обладнанням, вилучити обладнання, розірвати договір та вимагати стягнення неустойки за прострочку сплати згідно із Законом та Договором (п. 9.1 Договору).

Пунктом 9.2. Договору визначено, що за цим Договором орендар несе наступну відповідальність: за кожен день прострочки внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки; у випадку якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 10 календарних днів орендар додатково сплачує штраф в розмірі 30% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному Договору протягом всього періоду дії Договору; у випадку якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів - орендар, додатково оплачує штраф в розмірі 40% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному Договору протягом всього строку дії Договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю Булава Транс було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Мега Буд Альянс отримано на тимчасове оплатне користування обладнання, а саме: побутовий госпблок БТ74/7 (одна одиниця), ліжко двоярусне (чотири одиниці), реклама на ПВХ (дві одиниці) на наступних умовах: вартість оренди становить 120,00 грн. з ПДВ/одна доба (3 600,00 грн. з ПДВ/один місяць) за одну одиницю побутовий госпблок; вартість оренди становить 04,00 грн. з ПДВ/одна доба (120,00 грн. з ПДВ/30 календарних діб) за одну одиницю ліжко двоярусне; вартість оренди становить 0,00 грн. з ПДВ/одна доба (0,00 грн. з ПДВ/один місяць) за одну одиницю реклама на ПВХ; строк оренди розпочинається з 11.03.2019 по 10.04.2019, про що сторонами складено та підписано Акти здачі-передачі обладнання №01 від 11.03.2019.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю Булава Транс було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Мега Буд Альянс отримано на тимчасове оплатне користування обладнання, а саме: побутовий госпблок БТ38/2 (одна одиниця), ліжко двоярусне (чотири одиниці), реклама на ПВХ (дві одиниці) на наступних умовах: вартість оренди становить 120,00 грн. з ПДВ/одна доба (3 600,00 грн. з ПДВ/один місяць) за одну одиницю побутовий госпблок; вартість оренди становить 04,00 грн. з ПДВ/одна доба (120,00 грн. з ПДВ/30 календарних діб) за одну одиницю ліжко двоярусне; вартість оренди становить 0,00 грн. з ПДВ/одна доба (0,00 грн. з ПДВ/один місяць) за одну одиницю реклама на ПВХ; строк оренди розпочинається з 27.03.2019 по 26.04.2019, про що сторонами складено та підписано Акти здачі-передачі обладнання №02 від 27.03.2019.

Згідно складених та підписаних Товариством з обмеженою відповідальністю Булава Транс Актів здачі-приймання обладнання № 03 від 16.03.2020 та № 4 від 16.03.2020, орендар передав, а орендодавець повернув орендоване обладнання, а саме побутовий госпблок БТ74/7 (одна одиниця), ліжко двоярусне (чотири одиниці), реклама на ПВХ (дві одиниці), побутовий госпблок БТ38/2 (одна одиниця), ліжко двоярусне (дві одиниці), реклама на ПВХ (дві одиниці).

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату орендних платежів у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 66 232,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору оренди, так і договору надання послуг.

Приписами ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 63 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797, 901 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Актами здачі-приймання обладнання №01 від 11.03.2019 та №02 від 27.03.2019 підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем в оренду обладнання за Договором.

Як вбачається з Актів здачі-приймання обладнання №03 від 16.03.2020 та №04 від 16.03.2020 відповідач повернув позивачу орендоване обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на викладені норми вбачається, що на орендаря покладається обов`язок сплачувати оренду плату за весь час користування об`єктом оренди у період дії відповідного правочину.

В даному випадку, позивач вказує, що відповідачем не було виконано взятого на себе зобов`язання по сплаті орендної плати за користування орендованим обладнанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що орендар вносить орендну плату за оренду обладнання в наступному порядку: орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо за перший місяць: після підписання цього Договору, і до фактичного отримання обладнання в оренду; за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк за 3 робочі дні до початку такого періоду розрахунків.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем в свою чергу, не надано суду доказів на підтвердження оплати орендних платежів у повному обсязі та у строки визначені Договором, у тому числі протягом розгляду справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 66 232,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, що становить суму 19 869,60 грн. та штраф у розмірі 40% від суми заборгованості, що становить суму 26 492,80 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.2. Договору, зокрема, визначено, що у випадку якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 10 календарних днів орендар додатково сплачує штраф в розмірі 30% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному Договору протягом всього періоду дії Договору; у випадку якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів - орендар, додатково оплачує штраф в розмірі 40% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному Договору протягом всього строку дії Договору.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочення сплати орендних платежів більш ніж на 15 календарних днів, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 9.2 Договору є обґрунтованою.

При цьому, суд не застосовує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, оскільки даного висновку Верховний Суд України дійшов за результатом розгляду цивільних спорів щодо боржників фізичних осіб за кредитними договорами, що не є подібними правовідносинами до правовідносин у даній справі щодо стягнення неустойки за порушення господарського зобов`язання за договором оренди, яке регулюється Господарським кодексом України.

Аналогійний висновок щодо неможливості застосування правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, до господарських правовідносин наведений у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №908/1843/17 та від 20.06.2018 у справі №911/2314/17.

Здійснивши власний розрахунок штрафу, з врахуванням суми заборгованості по орендній платі, суд дійшов висновку, що правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості, що становить суму 19 869,60 грн. та у розмірі 40% від суми заборгованості, що становить суму 26 492,80 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас, за приписами ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, з аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221, ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що позивач до закінчення розгляду справи по суті, мав подати суду відповідну заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу, які сторона має сплатити за розгляд даної справи.

Позивач до закінчення розгляду справи по суті не подав заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу або заяву про те, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Слід зазначити, що з долученого до матеріалів справи Договору про надання правової допомоги № 15/05 від 15.05.2020, вбачається, що обсяг наданих послуг, в тому числі кількість затрачених годин, і загальний розмір винагороди за надані відповідно до цього Договору послуги фіксують в актах виконаних робіт, що повинні бути укладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін (п. 4.2).

Однак, матеріали справи не містять складених в порядку п. 4.2 Договору про надання правової допомоги № 15/05 від 15.05.2020 Актів, які б фіксували обсяг наданих послуг, в тому числі кількість затрачених годин, і загальний розмір винагороди за надані відповідно до цього Договору послуги, як і не містять документів, які б підтверджували фактичну оплату таких послуг.

Враховуючи те, що позивачем не доведено та не підтверджено обсяг наданих послуг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача заявлених витрат позивача на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Буд Альянс (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 41; ідентифікаційний код: 42059266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Булава Транс (08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, буд. 12; ідентифікаційний код: 35671867) заборгованість в сумі 66 232 (шістдесят шість тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп., штраф в розмірі 30% в сумі 19 869 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 60 коп., штраф в розмірі 40% в сумі 26 492 (двадцять шість тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин