Рішення

від 28.09.2020 по справі 910/10785/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2020Справа № 910/10785/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Фізичної особи-підприємця Мостового Станіслава Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-РЕСУРС" (03062, м.Київ, вул. Туполева, 12-А, код ЄДРПОУ 33834628)

про стягнення 34500,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Мостовий Станіслав Валерійович звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-РЕСУРС" 34 500,00 грн заборгованості за надані послуги перевезення по договору № НУ-81 про надання транспортних послуг по Україні за заявками №2482 від 20.08.2019, № 2595 від 28.08.2019, а також покладення на відповідача 5200,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.07.2020 відкрив провадження у справі № 910/10785/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 27.07.2020 позивач отримав 06.08.2020, відповідач - 06.08.2020.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 між ФОП Мостовий С.В. (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" (замовник) укладено договір № НУ-81 про надання транспортних послуг по Україні (надалі - Договір), у відповідності до якого предметом договору є регламентування взаємовідносин між замовником та виконавцем, які виникають при плануванні та виконанні перевезень вантажів по Україні автомобільним транспортом та розрахункам по них.

Відповідно до абзацу 2 Розділу ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ , виконавець зобов`язався доставити ввірений йому згідно замовлення вантаж до пункту призначення (або організувати доставку вантажу) у встановлений договором та додатками до нього строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплатити за це перевезення встановлену плату.

Об`єм вантажу, маршрути перевезень, терміни доставки, вартість послуг та інші суттєві додаткові дані визначаються за угодою сторін в додаткових угодах або заявках, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.4 договору Розділу ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ).

У розділі ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ договору передбачено, що сторони визначають вартість послуг по кожному перевезенню у додатках до цього договору або заявках. Всі оплати по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів по реквізитам, що вказані в рахунку-фактурі.

Для здійснення оплати виконавець надає замовнику не пізніше ніж через 5 банківських днів після виконання перевезення наступні документи:

- рахунок-фактура;

- акт виконаних робіт (2 екземпляри);

- товарно-транспортні накладні (2 екземпляри).

Сторонами погоджено, що підтвердженням факту надання послуг є печатка та підпис вантажоодержувача у оригіналах товарно-транспортних накладних. Оплата за виконані перевезення здійснюється протягом 30 банківських днів після отримання замовником зазначених у п. 6.2 договору документів.

У відповідності до абзацу 1 розділу ІНШІ УМОВИ , строк дії договору становить 1 рік з дати його підписання сторонами. У випадку відсутності письмових заперечень жодної із сторін по завершенню строку дії договору, цей строк автоматично вважається продовженим та договір зберігає чинність на тих же умовах.

20.08.2019 ФОП Мостовим С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" складено заявку № 2482 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів (надалі - Заявка № 2482), згідно якої позивач зобов`язався здійснити на замовлення відповідача перевезення автомобілем Даф рефрежиратор, державний номер НОМЕР_2 , тягач НОМЕР_3 , вантаж: перець (навалом) в кількості 20 000 кг із м.Берислав (Херсонська область) до м.Київ, дата завантаження 20.08.2019, дата вивантаження 21.08.2019, сума фрахту 17 000,00 грн, перелік документів для оплати: 1 Заявка, 2 ТТН.

28.08.2019 ФОП Мостовий С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" складено заявку №2595 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів (надалі - Заявка №2595), згідно якої позивач зобов`язався здійснити на замовлення відповідача перевезення на автомобілі Даф рефрежиратор, державний номер НОМЕР_4 , тягач НОМЕР_5 , вантаж: цибуля (навалом) в кількості 20 000 кг із м.Таврійськ (Херсонська область) до Перемога (Київ), дата завантаження 28.08.2019, дата вивантаження 29.08.2019, сума фрахту 17 500,00 грн, перелік документів для оплати: 1 Заявка, 2 ТТН.

Відповідно до ТТН від 20.08.2019, 28.08.2019 позивач виконав за Заявками № 2482, № 2595 обумовлене сторонами перевезення, вантажоотримувачем прийнято вантаж, що засвідчено його підписом та печатками.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг за перевезення вантажу згідно договору № НУ-81 від 20.08.2019 по Заявках № 2482, № 2595 не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 34500,00 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № НУ-81 від 20.08.2019 є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказані заявки № 2482, № 2595 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі договору та № НУ-81 від 20.08.2019 по перевезенню вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними від 20.08.2019, 21.08.2019.

Крім того, в матеріалах справи наявні підписані представниками та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №0650 від 21.08.2019 на суму 17000,00 грн, № 0654 від 29.08.2019 на суму 17500,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг згідно договору та заявок № 2482, № 2595 на загальну суму 34500,00 грн.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору визначено, що оплата за виконані перевезення здійснюється протягом 30-ти банківських днів після отримання замовником документів (рахунок-фактура, акт виконаних робіт, ТТН).

Позивачем на підтвердження виконання договору в частині направлення відповідачу документів, в тому числі товарно-транспортних накладних, долучено до позовної заяви експрес-накладну перевізника ТОВ Нова пошта №10034758584 від 11.09.2019 та копію витягу з Книги обліку вихідної документації ФОП Мостового С.В. від 11.09.2019.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві зазначає про отримання відповідачем документів за вказаним відправленням 15.09.2019, та відповідно настання строку оплати 28.10.2019.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наявність в матеріалах справи відписаних представником та скріплених печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" актів здачі-приймання робіт (надання послуг)№ 0650 від 21.08.2019, № 0654 від 29.08.2019 за спірними Заявками, у суду відсутні підстави для сумнівів у твердженням позивача щодо дат одержання відповідачем передбачених договором документів, оформлених за наслідками надання послуг з перевезення вантажів за Заявками.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманих послуг перевезення є таким, що настав, та враховуючи підписання сторонами без зауважень Актів здачі-приймання робіт (надання послуг)№ 0650 від 21.08.2019, № 0654 від 29.08.2019 за Заявками № 2482, № 2595 на загальну суму 34500,00 грн., за відсутності доказів такої оплати, будь-яких заперечень відповідача, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми 34500,00 грн. боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми боргу не надав, стверджувань позивача не спростував.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мостового Станіслава Валерійовича про стягнення 34500,00 грн боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5200,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги про правову допомогу від 04.05.2020, укладений між ФОП Мостовим С.В., як довірителем та адвокатом Лозою В.М., як повіреним, предметом якого є надання правової допомоги у спорі, що виник з ТОВ Транс-Ресурс , копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 01-05 від 03.05.2020 на суму 5200,00 грн , копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2020 на суму 5200,00 грн, копію ордера серія ТР №079723 від 07.05.2020, копію свідоцтва № 507 від 16.05.2008 про право Лози В.М. на заняття адвокатською діяльністю.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №910/10785/20, не надходило.

Враховуючи погоджені між клієнтом умови оплати наданих послуг професійної правничої допомоги, пов`язаної із розглядам даної справи, надані докази та пояснення позивача, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та покладення на відповідача витрат позивача, пов`язаних із оплатою правничої допомоги адвоката у сумі 5200,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-РЕСУРС" (03062, м.Київ, вул. Туполева, 12-А, код ЄДРПОУ 33834628) на користь Фізичної особи-підприємця Мостового Станіслава Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 34500 (тридцять чотири п`ятсот) грн. 00 коп заборгованості, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору, 5200 (п`ять тисяч двісті) грн. 00 коп витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак