Рішення

від 10.09.2020 по справі 910/7849/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2020Справа № 910/7849/20 За позовом Фізичної особи-підприємця Карпінського Геннадія Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Торгстандарт"

про стягнення 202 755,32 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 202 755,32 грн., з яких: 129 143,52 грн. основного боргу, 73 611, 80 грн. пені, на підставі договору купівлі-продажу пиломатеріалів №06/12-19 від 06.12.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу пиломатеріалів №06/12-19 від 06.12.2019, останньому було перераховано передоплату в розмірі 129 143,52 грн., проте відповідач товар не поставив, кошти не повернув, у зв`язку з чим просив стягнути 129 143,52 грн. основного боргу, 73 611, 80 грн. пені за порушення виконання свого зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7849/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09.07.2020 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою суду 10.07.2020 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 30.07.2020.

У судовому засіданні 30.07.2020 судом оголошено перерву до 10.09.2020.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Так, ухвали суду були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, буд. 16/14.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

У судовому засідання 10 вересня 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019 року між позивачем, фізичною особою-підприємцем Карпінським Геннадієм Івановичем та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Техно-Торгстандарт , в особі директора Кулик Максима Ігоровича було укладено договір купівлі-продажу пиломатеріалів №06/12-19.

Згідно умов договору, відповідач продає, а позивач купує пиломатеріал обрізний - сосна 56x123x1200 вологістю 8-10%.

Відповідно до п. 2.3. Договору позивач мав здійснити оплату в безготівковій формі шляхом перерахування 100% передоплати визначеної суми на розрахунковий рахунок відповідача.

На виконання умов договору позивачем фізичною особою-підприємцем Карпінським Геннадієм Івановичем було перераховано на поточний рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Торгстандарт передоплату на загальну суму 129 143 (сто двадцять дев`ять тисяч сто сорок три) гривні 52 коп., у тому числі ПДВ: 21 523 (двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять три) гривні 92 коп., згідно з платіжним дорученням від 26.12.2019 року № 94.

Відповідно до п.2.1, 2.2 договору, загальна кількість товару становить 34,716 м3, ціна за 1 м3 товару 3720 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов`язався передати у власність позивача товар на протязі 40 (сорока) діб з моменту отримання передоплати на поточний рахунок відповідача, а саме до 04.02.2020 року.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Незважаючи на своєчасне виконання позивачем обов`язків з оплаті: вартості товару, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплачений товар не поставив. У зв`язку з чим загальна вартість непоставленого товару складає 129 143, 52 грн.

У зв`язку з порушенням з боку відповідача передбачених договором строків поставки товару, 20.02.2020 року позивач направив відповідачу претензію щодо виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу пиломатеріалів № 06/12-19 від 06 грудня 2019 року належним чином та здійснити поставку товару протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання претензії або перерахувати протягом 3 (трьох) робочих днів на рахунок: НОМЕР_2 в філії ЖИТ. ОБЛ.УПР. АТ ОЩАДБАНК , МФО 311647 борг за непоставлений товар у розмірі 129 143 (сто двадцять дев`ять тисяч сто сорок три) гривні 52 коп. та пеню в розмірі 10 331 (десять тисяч триста тридцять одна) гривня 48 коп. за порушення строків поставки товару (претензія № 1 від 20.02.2020 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення). Вказана претензія повернулася з відміткою АТ Укрпошта : інші причини повернення - 25.02.2020 року (про що свідчить довідка Ф20).

Також, претензію з додатками, було надіслано через ТОВ Нова Пошта на юридичну адресу товариства та місце реєстрації засновника, котрий є і директором, з зазначенням відомого позивачу контактного номера телефону - (0981-07-81- 806. Однак, документи повернулись у зв`язку з відмовою їх прийняття (копія експрес- накладної № 59000493884202 та № 59000493883260 від 10.03.2020 року наявна в справі).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, станом на час розгляду справи залишок неповернутих Відповідачем коштів по Договору становить 129 143,52 грн.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов`язання щодо повернення суми в розмірі 129 143,53 грн. не виконав.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 129 143,53 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення відповідачем п. 4.1. цього Договору він сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % вартості товару за кожен прострочення виконання зобов`язань.

Як передбачено ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст.551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що Відповідач не повернув Позивачу частину авансового платежу у розмірі 129 143, 52 грн. та у встановлені Договором терміни не виконав своїх зобов`язань по Договору, відповідно до п.6.2 Договору Відповідач повинен сплатити пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірено розрахунок пені, зроблений позивачем, визнано його обґрунтованим, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 73 611, 80 грн. пені задовольняється судом в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір за розгляд вимог стягується з відповідача в Дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця Карпінського Геннадія Івановича задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Торгстандарт" (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, буд. 16/14, ідентифікаційний код 42588008) на користь Фізичної особи-підприємця Карпінського Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 129 143 (сто двадцять дев`ять тисяч сто сорок три) грн. 52 коп. заборгованості, 73 611 (сімдесят три тисячі шістсот одинадцять) грн. 80 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Торгстандарт" (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, буд. 16/14, ідентифікаційний код 42588008) в Дохід Державного бюджету України 3 041 (три тисячі сорок одну) грн. 33 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.09.2020

Суддя І.І. Борисенко