Рішення

від 23.09.2020 по справі 911/1389/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1389/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 6, код 20077720)

до

товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 11, код 31835216)

про стягнення 2995835,71 гривень

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

15.05.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі по тексту - позивач/НАК Нафтогаз ) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (далі по тексту - ТОВ Комунтехсервіс /відповідач) 2995835,71 гривень заборгованості з яких: 17281466,66 гривень основний борг, 316566,81 гривень пені, 208164,50 гривень 3% річних, 742957,74 гривень інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу від 15.12.2015 № 1119/БО-ТЕ-17, позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 17281466,66 гривень, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Однак, відповідач за спожитий газ не розрахувався, а тому утворилася стягувана сума, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1389/20 за правилами загального позовного провадження; проведення підготовчого засідання призначено на 17.06.2020.

Підготовче засідання неодноразово судом було відкладено.

Ухвалою суду від 02.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 23.09.2020.

В судове засідання 23.09.2020 представники позивача та відповідача не з`явились.

Поштові відправлення, якими суд скеровував відповідачу копії судових рішень щодо дати та часу розгляду справи, повернуті підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою про їх невручення.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення у справі № 911/1389/20 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому відповідач міг ознайомитися з текстом останніх.

Враховуючи викладені вище обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Наведе вище, зумовлює висновки суду про те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2015 НАК Нафтогаз (продавець/постачальник) та ТОВ Комунтехсервіс (покупець/споживач) укладено договір постачання природного газу № 1119/16-БО-17, із подальшими змінами внесеними додатковими угодами від 31.12.2015 № 1, від 29.01.2016 № 2, від 22.02.2016 № 3 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам (пункти 1.1., 1.2.) ;

- постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) природний газ обсягом до 546,00 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях (тис. куб. м): у січні - 186,00; у лютому - 174,00; у березні - 186,00 (пункт 2.1.) ;

- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (пункт 3.4.) ;

- не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику, зокрема, підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість (пункт 3.5.) ;

- ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 6474,00 грн без урахування податку на додану вартість,збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6603,48 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7924,18 грн (пункт 5.2.) ;

- загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 5.4.) ;

- оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п. 5.2. цього договору або у відповідних додаткових угодах (п. 5.1. даного договору). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1.) ;

- у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 8.2.) .

Додатковою угодою від 31.12.2015 № 1 сторони погодили внести зміни до договору та викласти пункти 1.2., 1.3., 2.1.5., 3.1., 5.1., 5.2., 6.1., підпункт пункту 7.2. та статтю 4 договору в редакції, зазначеній в додатковій угоді. Зокрема пункти 1.2., 5.2. та 6.1. викладено в наступній редакції: Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами (п. 1.2.). Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 01.01.2016 становить 6398,00 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз , відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств, - 197,5 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 237,00 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6595,50 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7914,60 грн (п. 5.2.). Оплата планових обсягів газу з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз здійснюється покупцем виключно коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1.). .

У пункті 9 додаткової угоди від 31.12.2015 № 1 визначено, що така набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.01.2016.

Додатковою угодою від 29.01.2016 № 2 сторони погодили внести зміни до пункту 5.2. договору, виклавши такий пункт в наступній редакції: Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 01.02.2016 становить 6239,00 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз , відповідно до території ліцензованої діяльності ПАТ Київоблгаз , - 197,5 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 237,00 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6436,50 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7723,80 грн .

Додатковою угодою від 22.02.2016 № 3 сторони погодили внести зміни до пункту 5.2. договору, виклавши такий пункт в наступній редакції: Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 01.03.2016 становить 6255,00 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз , відповідно до території ліцензованої діяльності ПАТ Київоблгаз , - 197,5 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 237,00 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6452,50 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7743,00 грн .

Так, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1728146,66 гривень, що підтверджується копіями підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі газу, а саме: від 31.01.2016 за січень на суму 1134565,82 гривень; від 29.02.2016 за лютий на суму 45732,62 гривень; від 31.03.2016 за березень на суму 547848,22 гривень.

Як стверджує позивач та підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою по операціях по підприємству Комунтехсервіс ТОВ за період з грудня 2015 року по грудень 2019 року, відповідач, в порушення своїх договірних зобов`язань, за отриманий природний газ не розрахувався.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений природний газ становить 1728146,66 гривень.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого газу, стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом та, відповідно, застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Приписами статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки енергоносіїв приєднаними мережами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у відповідності до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

А тому за отриманий природний відповідач мав розрахуватися наступним чином:

- за актом від 31.01.2016 остаточний розрахунок мав бути здійснений в строк до 14.02.2016 включно, з урахуванням того, що 14.02.2016 припадає на вихідний день, то останнім днем виконання зобов`язання є 15.02.2016, а прострочення настає з 16.02.2016;

- за актом від 29.02.2016 остаточний розрахунок мав бути здійснений в строк до 14.03.2016 включно, а прострочення настає з 15.03.2016;

- за актом від 31.03.2016 остаточний розрахунок мав бути здійснений в строк до 14.04.2016 включно, а прострочення настає з 15.04.2016.

Судом встановлено, що згідно наявної у матеріалах справи довідки по операціях Комунтехсервіс ТОВ за період з грудня 2015 року по грудень 2019 року вбачається, що відповідач розрахунок за спожитий газ не здійснив, що в перебігу розгляду справи відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів сплати коштів на користь позивача за отриманий природний газ за договором не надав, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором та по суті відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1728146,66 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача облікованої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 316566,81 гривень пені розрахованої за загальний період з 16.02.2016 по 14.10.2019, по кожному акту окремо, а саме:

- 215598,51 гривень за зобов`язаннями січня 2016 року на суму 1134565,82 гривень, період прострочення з 16.02.2016 по 15.08.2016;

- 8313,09 гривень за зобов`язаннями лютого 2016 року на суму 45732,62 гривень, період прострочення з 15.03.2016 по 14.09.2016;

- 92655,21 гривень за зобов`язаннями березня 2016 року на суму 547848,22 гривень, період прострочення з 15.04.2016 по 14.10.2016.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до положень ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Перевіривши розрахунок позивача на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що його здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору та вимог закону, тож вимога позивача про стягнення пені в сумі 316566,81 гривень підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 208164,50 гривень 3% річних розрахованих за загальний період з 16.02.2016 по 11.03.2020 та 742957,74 гривень інфляційних втрат розрахованих за загальний період з січня 2016 року по лютий 2020 року.

Положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що його здійснено арифметично вірно, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у заявленому позивачем розмірі, а саме 208164,50 гривень та 742957,74 гривень відповідно.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс на користь акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 1728146,66 гривень основного боргу, 316566,81 гривень пені, 208164,50 гривень 3% річних та 742957,74 гривень інфляційних втрат.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 44937,53 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 11, код 31835216) на користь акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 6, код 20077720) 1728146,66 гривень основного боргу, 316566,81 гривень пені, 208164,50 гривень 3% річних, 742957,74 гривень інфляційних втрат та 44937,53 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення .

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2020.

Суддя Р.М. Колесник