Рішення

від 21.09.2020 по справі 915/327/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Справа № 915/327/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

представника прокуратури: Данилової О.Г., посв.№053035 від 18.06.2019,

представника позивача: не з`явився ,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Івана Виговського, буд.18),

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.34; ідент.код 39825404),

до відповідача-1 : Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області (55225, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с.Грушівка, вул.Центральна, буд.34; ідент.код 20904672),

до відповідача-2 : Фізичної особи-підприємця Вороніна Бориса Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

про : визнання недійсним договору про надання послуг по обробітку землі,-

в с т а н о в и в:

20.03.2020 Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд:

1) визнати недійсним договір про надання послуг по обробітку землі від 27.10.2014 зі змінами внесеними додатковими угодами до такого договору від 01.09.2015 та від 02.09.2016, укладений між Грушівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем Вороніним Борисом Івановичем;

2) зобов`язати Фізичну особу-підприємця Вороніна Бориса Івановича повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4825480800:04:000:0011 загальною площею 38,4371 га вартістю 1274992,82 грн, що розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом оренди Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що предметом позову є вимоги про визнання недійсним договору про надання послуг по обробітку землі, укладеного 27.10.2014 між відповідачами, оскільки виходячи з вимог ст.ст.1130 - 1139 ЦК України, ст.ст.15, 16 Закону України "Про оренду землі" договір є удаваним, прикриває відносини щодо суборенди землі, на укладання якого у Грушівської ЗОШ відсутні правові підстави та обсяг повноважень. Вказане відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.203, ст.215 ЦК України, ст.207 ГК України є підставою для визнання цього договору недійсним та, з урахуванням положень ст.1212 ЦК України, просить повернути спірні земельні ділянки у розпорядження держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області з правом оренди Грушівської ЗОШ.

Прокурор вважає, що спірний правочин є удаваним, так як зі змісту оспорюваного договору вбачається, що він фактично є договором суборенди землі, а тому використання ФОП Вороніним Б.І. земельної ділянки на підставі спірного договору про надання послуг по обробітку землі суперечить вимогам чинного законодавства.

Прокурор у позові зазначає, що аналіз положень спірного договору дає підстави стверджувати про відсутність наміру сторін на укладення договору про надання послуг по обробітку землі, укладений сторонами правочин не спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладення між відповідачами договору про надання послуг по обробітку землі суперечить встановленому державою порядку передачі в суборенду земель сільськогосподарського призначення, зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом, оскільки до цього часу ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області не вжито заходів до усунення вищевказаних порушень та повернення спірної земельної ділянки з незаконного користування.

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що спірний договір не є договором про надання послуг по обробітку землі, а є прихованим договором суборенди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельному кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, отже є підстави для визнання його недійсним.

Ухвалою суду від 30.03.2020 даний позов залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.04.2020 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи без визначення дати судового засідання до відміни чи послаблення обмежувальних протиепідемічних заходів, застосованих внаслідок введення в Україні карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Суд також ухвалив провести розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

27.04.2020 від Фізичної особи-підприємця Вороніна Бориса Івановича до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, що обґрунтовує тим, що 27.03.2020 між відповідачами було укладено угоду про дострокове розірвання спірного договору про надання послуг по обробітку землі від 27.10.2014, згідно з якою сторонами за взаємною згодою було розірвано спірний договір.

06.05.2019 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтверджує повернення ФОП Вороніним Б.І. Грушівській ЗОШ спірної земельної ділянки за актом приймання-передачі від 27.03.2020, та просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору лише в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця Вороніна Бориса Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4825480800:04:000:0011 загальною площею 38,4371 га, вартістю 1274992,82 грн, що розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом оренди Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про надання послуг по обробітку землі від 27.10.2014 зі змінами внесеними додатковими угодами до такого договору від 01.09.2015 та від 02.09.2016, укладеного між Грушівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем Вороніним Борисом Івановичем, прокурор просить суд розглянути по суті та задовольнити в повному обсязі.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області в поясненнях від 13.05.2020 підтримує вимоги прокурора щодо визнання недійсним спірного договору про надання послуг по обробітку землі та не заперечує щодо закриття провадження у справі в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця Вороніна Бориса Івановича повернути спірну земельну ділянку.

Враховуючи, що з 11.05.2020 Кабінетом Міністрів України введено пом`якшення обмежувальних заходів, застосованих постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд ухвалою від 22.06.2020 призначив справу до розгляду на 20.07.2020.

20.07.2019 підготовче засідання відкладалось на 25.08.2019 в зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою суду від 25.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.09.2020.

Ухвалою суду від 21.09.2020 було закрито провадження у справі в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця Вороніна Бориса Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4825480800:04:000:0011 загальною площею 38,4371 га, вартістю 1274992,82 грн, що розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом оренди Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про надання послуг по обробітку землі від 27.10.2014 зі змінами внесеними додатковими угодами до такого договору від 01.09.2015 та від 02.09.2016, укладений між Грушівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем Вороніним Борисом Івановичем.

В ході розгляду справи прокурор підтримав висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Відповідачі та позивач явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач-1 наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, вимоги та доводи прокурора та позивача не спростував.

Відповідач-2 у відзиві від 22.04.2020 просив розглядати справу без його участі.

Господарським судом також враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників відповідачів та позивача.

У судовому засіданні 21.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

21.10.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області та Грушівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області (далі - Грушівська ЗОШ) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди) (а.с.50-52).

Відповідно до умов Договору оренди Грушівській ЗОШ передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 4825480800:04:000:0011 із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області загальною площею 38,4371 га ріллі для дослідних і навчальних цілей (п.п.1, 2 Договору оренди).

Договір оренди укладено на 10 років (п.7 Договору оренди).

Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу (п.40 Договору оренди).

27.10.2014 між Грушівською ЗОШ та Фізичною особою-підприємцем Вороніним Борисом Івановичем (далі - ФОП Воронін Б.І.) укладено договір про надання послуг по обробітку землі (далі - Договір по обробітку землі).

Відповідно до п.1.1 Договору по обробітку землі сторони досягли взаємної домовленості про співпрацю в області вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці з кадастровим номером 4825480800:04:000:0011 площею 38,4371 га, що знаходиться в землекористуванні Грушівської ЗОШ на підставі укладеного з ГУ Держземагенства у Миколаївській області договору оренди землі від 21.10.2014.

Метою співпраці сторін визначено зайняття земельної ділянки сільськогосподарськими культурами, збільшення продуктивності використання вищевказаної землі, перешкоджання ерозії ґрунту на використовуваній землі, перешкоджання заростання бур`янами (п.1.2 Договору по обробітку землі).

Пунктом 1.3 Договору по обробітку землі передбачено, що ФОП Вороніним Б.І. з моменту підписання договору надається право виконання на земельній ділянці площею 38,4371 га циклу агротехнічних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур .

Сторони за умовами п.п.2.1, 2.2 Договору по обробітку землі дійшли згоди, що права визначення напрямків вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, власності на зібраний урожай та розпорядження ним належать ФОП Вороніну Б.І.

Порядок проведення між сторонами розрахунків передбачений п.4.1 Договору по обробітку землі, зі змінами, внесеними додатковими угодами від 01.09.2015 та від 02.09.2016 (а.с.72, 73), відповідно до яких щорічно при розрахунках ФОП Воронін Б.І. сплачує Грушівській ЗОШ з 27.10.2014 - 31355,0 грн - 5% від нормативно грошової оцінки землі (627100,14 грн х 1,5%); з 01.09.2015 - 38437,0 грн; та з 02.09.2016 - 57 655,00 грн, із розрахунку 1500,0 грн за 1 га.

Відповідно до п.6.3 Договору по обробітку землі він набирає чинності з моменту підписання і діє до 22.10.2024.

Згідно інформації, яка міститься в листі Грушівської ЗОШ №08 від 11.02.2020 (а.с.74) школа не має вкладу у спільну діяльність, не приймає участі у співпраці в області вирощування сільськогосподарських культур по спірному договору, ніякої матеріально-технічної бази школи не залучено у спільній діяльності, учні та вчителі школи не залучалися до робіт, пов`язаних зі спільним обробітком землі.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зокрема зазначив, що вказаний договір є удаваним, оскільки його вчинено для приховання іншого правочину - договору суборенди земельної ділянки. При цьому, сам договір укладений з порушенням земельного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до змісту ч.2 ст.45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно інформації прокурора та листа ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області №10-14-0.6-928/2-20 від 05.02.2020 (а.с.97), останнім до моменту звернення з позовом до суду не вжито заходів до усунення вказаних вище порушень та повернення спірної земельної ділянки з незаконного користування, що й стало підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п.1.1 укладеного між відповідачами Договору по обробітку землі сторони досягли взаємної домовленості про співпрацю в області вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці з кадастровим номером 4825480800:04:000:0011 площею 38,4371 га, що знаходиться в землекористуванні Грушівської ЗОШ на підставі укладеного з ГУ Держземагенства у Миколаївській області договору оренди землі від 21.10.2014.

Метою співпраці сторін визначено зайняття земельної ділянки сільськогосподарськими культурами, збільшення продуктивності використання вищевказаної землі, перешкоджання ерозії ґрунту на використовуваній землі, перешкоджання заростання бур`янами (п.1.2 Договору по обробітку землі).

Пунктом 1.3 Договору по обробітку землі передбачено, що ФОП Вороніним Б.І. з моменту підписання договору надається право виконання на земельній ділянці площею 38,4371 га циклу агротехнічних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур .

Сторони за умовами п.п.2.1, 2.2 Договору по обробітку землі дійшли згоди, що права визначення напрямків вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, власності на зібраний урожай та розпорядження ним належать ФОП Вороніну Б.І.

Відповідно до ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст.1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

При цьому, суд зазначає, що зміст спірного договору та його правова природа не залежать від його назви.

Як зазначено у листі Грушівської ЗОШ №08 від 11.02.2020 (а.с.74) школа не має вкладу у спільну діяльність, не приймає участі у співпраці в області вирощування сільськогосподарських культур по спірному договору, ніякої матеріально-технічної бази школи не залучено у спільній діяльності, учні та вчителі школи не залучалися до робіт, пов`язаних зі спільним обробітком землі.

Отже, вирощування, переробка та реалізація товарної сільськогосподарської продукції здійснюється тільки ФОП Вороніним Б.І. без участі Грушівської ЗОШ, оскільки за умовами спірного договору права визначення напрямків вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, власності на зібраний урожай та розпорядження ним належать ФОП Вороніну Б.І.

Таким чином, спільної діяльності за Договором по обробітку землі не велося, а відбувалось платне користування ФОП Вороніним Б.І. земельною ділянкою наданою Грушівською ЗОШ у користування.

Умови спірного договору свідчать, що за своєю правовою природою він є саме договором суборенди землі, укладення якого регулюється Законом України Про оренду землі та Земельним кодексом України.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства..

Відповідно до ст.8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Згідно ст.8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Пунктом 40, укладеного між ГУ Держземагенства у Миколаївській області та Грушівською ЗОШ, Договору оренди встановлено, що право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

З огляду на викладене, Грушівська ЗОШ, як користувач земельної ділянки державної власності, не наділена правами передавати ці землі в користування третім особам, в тому числі шляхом надання в суборенду чи в спільну діяльність.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди (суборенди) землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди (суборенди) землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Крім того, статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на дату укладення спірного договору) визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частинами 2, 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Судом встановлено, що порядок проведення між сторонами розрахунків передбачений п.4.1 Договору по обробітку землі, зі змінами, внесеними додатковими угодами від 01.09.2015 та від 02.09.2016 (а.с.72, 73), відповідно до яких щорічно при розрахунках ФОП Воронін Б.І. сплачує Грушівській ЗОШ з 27.10.2014 - 31355,0 грн - 5% від нормативно грошової оцінки землі (627100,14 грн х 1,5%); з 01.09.2015 - 38437,0 грн; та з 02.09.2016 - 57 655,00 грн, із розрахунку 1500,0 грн за 1 га; - такі розрахунки, згідно наведених вимог Закону України "Про оренду землі", є фактично є орендною платою за право користування земельною ділянкою для, в даному випадку, вирощуванню сільськогосподарських культур (п.п.1.1, 1.3 Договору по обробітку землі) та отримання Грушівською ЗОШ плати за користування цією земельною ділянкою.

Таким чином, визначення сум для проведення розрахунків за договором проводиться із врахуванням нормативної грошової оцінки землі та не залежить від наслідків здійснення господарської діяльності сторін, а тому вказані розрахунки проведено за аналогією обчислення орендної плати за землю, що суперечить положенням ст.1139 ЦК України та свідчить про фактичне укладення між сторонами договору суборенди землі.

Порівняльний аналіз положень спірного договору з положеннями як глави 77 Цивільного кодексу України, так і ст.ст.4, 8, 15 Закону України "Про оренду землі", в частині визначення його умов, дає підстави стверджувати, що між відповідачами в даній справі фактично було укладено договір суборенди земельної ділянки.

Тобто, ФОП Воронін Б.І. у будь-якому випадку набуває право власності на весь урожай, оскільки в обов`язковому порядку сплачує грошові кошти Грушівській ЗОШ, що фактично являється сумою орендної плати за користування землею та в цілому нівелює поняття спільної діяльності, адже за таких умов Грушівська ЗОШ фактично отримує грошові кошти від іншої сторони за Договором, що не відповідає принципам спільної діяльності.

Визначення у договорі фіксованої суми, яку отримує Грушівська ЗОШ за результатами спільної діяльності, як фактичний користувач спірних земельних ділянок, свідчить про те, що сторонами при укладенні Договору не враховано розмір вкладу кожного учасника у спільну діяльність, господарський результат та комерційний ризик. За таких обставин, вказаний платіж за своєю правовою природою фактично є платою ФОП Вороніним Б.І. за користування землею.

Строк дії Договору по обробітку землі встановлений сторонами до 22.10.2024 (п.6.3 Договору). Вказані положення спірного Договору в свою чергу є істотною умовою саме договору оренди (суборенди).

Таким чином, судом встановлено, що в спірному Договорі по обробітку землі сторонами зазначено об`єкти суборенди (п.1.1), строк дії договору (п.6.3), а також дані щодо орендної плати та порядку її внесення (п.п.4.1, 4.2).

Враховуючи зміст вищенаведених умов оспорюваного правочину, досліджуючи правову природу означеного договору, суд вважає, що укладенням Договору по обробітку землі відповідачі фактично приховали укладення договору суборенди земельної ділянки.

Відповідність чи не відповідність правочину вимогам закону має оцінюватися судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (пункт 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013, пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009).

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (в редакції на дату укладення спірного договору), господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За приписами статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, суд зауважує, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним, що відповідає приписам частини 3 статті 207 Господарського кодексу України.

Основні положення Договору по обробітку землі стосуються умов платного використання ФОП Вороніним Б.І. земельної ділянки з метою її обробітку, посіву та вирощування сільськогосподарської продукції, тобто використання її для сільськогосподарського виробництва, що по своїй суті є договором оренди (суборенди) землі.

Тобто, виходячи з наведених умов договору та обставин, фактично Грушівська ЗОШ за спірним договором передала ФОП Вороніну Б.І. у платне користування земельну ділянку для виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, при цьому не уклавши договір суборенди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та статей 4, 8, 15 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору про надання послуг по обробітку землі від 27.10.2014 зі змінами внесеними додатковими угодами до такого договору від 01.09.2015 та від 02.09.2016, укладеного між Грушівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем Вороніним Борисом Івановичем, - підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України розподіл судових витрат покладається на обох відповідачів в рівних частках по 1051,0 грн.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про надання послуг по обробітку землі від 27.10.2014, зі змінами внесеними додатковими угодами до такого договору від 01.09.2015 та від 02.09.2016, укладений між Грушівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем Вороніним Борисом Івановичем .

3. Стягнути з Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області (55225, Миколаївська обл., Первомайський р -н, с.Грушівка, вул.Центральна, буд.34; ідент.код 20904672) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, ідент.код 02910048; р/р UA748201720343150001000000340, банк - ДКСУ м.Києва, МФО 820172) 1051,0 грн судового збору.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вороніна Бориса Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, ідент.код 02910048; р/р UA748201720343150001000000340, банк - ДКСУ м.Києва, МФО 820172) 1051,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва