Рішення

від 28.09.2020 по справі 916/1157/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1157/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/1157/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр.-т. Соборності, 15, ЄДРПОУ 30262667)

до відповідача Фермерського господарства "ГРОНО" (68750, Одеська область, Болградський район, с. Баннівка, вул. Центральна, буд. 65, код ЄДРПОУ 32625315)

про стягнення 48 249,63 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "ГРОНО" заборгованості за договором поставки № АП-09-0138 від 12.07.2019р. у розмірі 48 249,63 грн., з яких: 32 000 грн. - основний борг, 5 782,25 грн. - штраф за несвоєчасне виконання зобов`язання, 3 201,30 грн. - пеня, 7 266,08 грн. - відсотки за користування кредитними коштами, а також 2 102 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № АП-09-0138 від 12.07.2019р. щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

04.05.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 04.05.2020р. надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 11.05.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 04.05.2020р., яка надіслана відповідачу на адресу, що визначена у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, отримана останнім 13.05.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Тим більш, що 31.07.2020р. закінчився строк розгляду даної справи, встановлений вимогами ч.1 ст.248 ГПК України, та 06.08.2020р. закінчився 20-ти денний строк, який встановлений Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020р. №731-ІХ, та згідно з яким процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено

12.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (Продавець) та Фермерським господарством "ГРОНО" (Покупець) укладений договір поставки №АП-09-0138, згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступні засоби захисту рослин (Товар): Стробітек Мульті - 40 літрів - загальна ціна з ПДВ 18 792 грн.; Фрегат - 60 літрів - загальна ціна з ПДВ 20 358 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору вартість Товару на дату укладання цього договору становить 39 150 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п.2.1. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в п.1.2. даного договору у наступні строки: не пізніше 01.11.2019р. - 39 150 грн.

Відповідно до п. 2.7. Договору, оплата вартості Товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у пункті 2.1 даного Договору.

Згідно п. 3.1. Договору поставка Товару здійснюється в строки, які передбачені п.3.3 договору, або раніше за заявкою Покупця.

Відповідно до п. 3.2. Договору право власності на товар виникає у покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 3, 4 Договору.

Згідно п. 3.3. Договору поставка Товару здійснюється продавцем на наступних умовах: 1) Стробітек Мульті - кількість 40 літрів; Адреса доставки (отримувач): Одеська область, Болградський район; строк поставки - до 19.07.2019р.;

2) Фрегат - кількість 60 літрів; Адреса доставки (отримувач): Одеська область, Болградський район; строк поставки - до 19.07.2019р.

Відповідно до п. 5.2 Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату Товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Згідно п. 5.3. Договору Сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої частиною п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлених розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконане.

Відповідно до п. 5.4 Договору у випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж 10 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків від ціни Договору.

Згідно п.5.5 Договору Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та дев`яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни Товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу Продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а Покупець зобов`язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.

Відповідно до п. 7.1. Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.01.2020р., а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 39 150 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП-09-0188 від 16.07.2019р. .

В свою чергу відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар в сумі 7150 грн., а саме: 18.10.2019р. відповідач оплатив позивачу 4150 грн., про що свідчить платіжне доручення №547 від 18.10.2019р., та 01.11.2019р. відповідач оплатив позивачу 3000 грн., про що свідчить платіжне доручення № 561 від 01.11.2019р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 12.07.2019р. № АП-09-0138 у позивача виникло зобов`язання поставити відповідачу товар, а у відповідача виникло зобов`язання прийняти та оплатити цей товар не пізніше 01.11.2019р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Судом на підставі поданих позивачем доказів (договір, видаткова накладна, платіжні доручення) встановлено, що борг відповідача за поставлений позивачем товар становить 32 000 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату Товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені з 02.11.2019р. по 19.03.2020р., становить 3 201,30 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до п. 5.4 Договору у випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж 10 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків від ціни Договору.

Перевіривши розрахунок штрафу, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованого відповідачу штрафу становить 5 782,25 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.5 Договору Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та дев`яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни Товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу Продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а Покупець зобов`язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.

Перевіривши розрахунок процентів річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу процентів річних становить 7266,08 грн. (3153,29 грн. + 4112,79 грн.), господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо позовних вимог, а тим більш доказів, які спростовують позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "ГРОНО" (68750, Одеська область, Болградський район, с. Баннівка, вул. Центральна, буд. 65, код ЄДРПОУ 32625315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр.-т. Соборності, 15, ЄДРПОУ 30262667) заборгованість у розмірі 48 249,63 грн., з яких: основний борг у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн., штраф у розмірі 5 782 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 25 коп., пеня у розмірі 3 201 (три тисячі двісті одна) грн. 30 коп., проценти річних у розмірі 7 266 (сім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 08 коп., та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 28 вересня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець