Рішення

від 22.09.2020 по справі 917/690/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 Справа № 917/690/20

за позовною заявою Управління майном комунальної власності міста, вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область,36000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт", вул.Небесної Сотні, 13, м. Полтава, Полтавська область,36020

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Полтавська міська рада ( вул.Соборності,36, м. Полтава, 36000)

про стягнення 2 908 977,01 грн. неустойки

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

Представник позивача: Рудич О. В., дов. № 01-05/01.1-11/18 від 13.01.20 р.,

Представник відповідача не з`явився

Представник третьої особи: Дзюбло О. І., дов. № 04.2-20/2/172 від 03.02.20 р.

Обставини справи: 27.04.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Управління майном комунальної власності міста до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" про стягнення 2 908 977,01 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву Управління майном комунальної власності міста залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

06.05.2020 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено справу розглядати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі Полтавську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Призначено підготовче засідання у справі на 04.06.2020 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідачів відзиву на позов. Встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

04.06.2020 року від відповідача надійшов відзив на позову заяву (арк. с. 79-81). В поданому відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ВС по справі №910/20370/17 від 13 грудня 2019 року, згідно якої стягнення неустойки відповідно до ч.2 ст.785 ГКУ є видом подвійної відповідальності, за умови що сплачується орендна плата. Також відповідач до відзиву додав графік нарахування орендної плати та сплати відповідачем коштів за договором оренди.

В судовому засіданні 04.06.2020 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 30.07.2020 року.

12.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив (арк. с. 131-132). В поданій відповіді на відзив позивач вказує на те, що посилання відповідача на правову позицію викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №910/20370/17 від 13.12.2019 р. не заслуговує на увагу оскільки предметом позову по даній справі є стягнення лише неустойки, яка передбачена п. 6.4. договору оренди. Крім того позивач вказує на те, що твердження відповідача про надмірне нарахування орендної плати з боку позивача, яке розпочалось з серпня 2014 року не заслуговують на увагу оскільки збільшення розміру орендної плати в серпні 2014 року є наслідком внесених змін до договору оренди. Ці зміни в розмірі орендної плати були викликані збільшенням площі об`єкту оренди з 823,9 кв. м. до 978,3 кв. м., що були узгоджені сторонами Договору відповідно до вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-Х11 (втратив чинність 01.02.2020 р. па підставі Закону України № 157-ІХ від 03.10.2019) та Порядку передачі в оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Полтави, затверджений рішенням п`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 01 листопада 2011 року.

29.07.2020 року від третьої особи надійшли письмові пояснення стосовно предмету спору (арк. с. 142-144). В поданих поясненнях третя особа вказує на те, що позовні вимоги позивача щодо нарахування відповідачу неустойки на підставі п. 6.4. договору оренди узгоджуються зі ст. с. 550,610 ЦК України та абз. 5 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та є правомірними.

30.07.2020 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (арк. с. 153).

Ухвалою від 30.07.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.08.2020 року.

Судове засідання призначене на 25.08.2020 року не відбулось в зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. на лікарняному.

Ухвалою від 31.08.2020 року суд призначив судове засідання на 22.09.2020 року.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2020 року не з`явився, про місце, дату та час його проведення був повідомлений належним чином.

22.09.2020 року від представника відповідача до суду надійшла заява про відкладання розгляду справи в зв`язку з тим, що відповідач не оплатив участь представника у судовому засіданні. Представник відповідача вказує на своє погане самопочуття та проходження лікування у лікарні. Також представник відповідача вказує, що нею відповідно до укладеного договору за 14 днів було повідомлено відповідача про розірвання договору і про відмову виконувати роботу для даних клієнтів.

Основним завданням судочинства в господарських судах є захист економічних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, сприяння зміцненню законності у цій сфері та розгляду справи у встановлені строки незалежним та незацікавленим судом. Необґрунтоване затягування процесу перешкоджає своєчасному здійсненню правосуддя, що не узгоджується із засадами господарського судочинства.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

Відповідно до вимог ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, представник відповідача, який не має можливості з`явитись на судове засідання, є не єдиним можливим представником підприємства відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, його явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Обставин, які б перешкоджали розглянути спір у даному судовому засіданні, судом не виявлено, суд надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Отже, враховуючи вищевикладене та передбачені ст. 195 ГПК України строки розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

При цьому суд вважає за необхідне наголосити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, 22.09.2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №917/1404/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" до Управління майном комунальної власності міста про визнання частково недійсним договору оренди №1/25 від 01.01.2014 року та зобов`язання відповідача провести перерахунок орендної плати.

Розглянувши клопотання про зупинення суд зазначає наступне.

За змістом п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов`язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, у принципі не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.

Сама лише взаємопов`язаність двох справ (у тому числі й тих, у яких місцевий господарський суд дійшов протилежних висновків) не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

При цьому наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібний правовий висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.

На думку суду, відповідачем не наведено обставин, які неможливо встановити в межах розгляду справи № 917/690/20, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а наявність іншої судової справи жодним чином не перешкоджає вирішенню даної справи.

Крім того, частиною 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Тобто: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Вищезазначений перелік є вичерпним.

Господарським процесуальним кодексом України, а саме, ст.195, не передбачено такої підстави для зупинення провадження на стадії її розгляду по суті, як об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Таким чином, підстави для зупинення провадження з розгляду заяви відсутні.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник третьої особи підтримав вимоги позивача.

22.09.2020 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Ухвалою від 25.09.2020 року суд виправив арифметичну помилку в резолютивній частині рішення від 22.09.2020 року по справі №917/690/20, виклавши п. 3 резолютивної частини рішення: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Старнайт (вул. Небесної Сотні, 13, м. Полтава, Полтавська область,36020, код ЄДРПОУ 38439670) 43634,66 грн. судового збору на користь на користь Управління майном комунальної власності міста (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 13967034) на поточний рахунок ІІА358201720344230003000049503, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЗКПО 13967034, одержувач: Управління майном комунальної власності міста". Усе інше по тексту без змін.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Господарським судом Полтавської області розглядалася справа №917/1578/18 за позовом Управління майном комунальної власності міста до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Полтавської міської ради про: 1) розірвання договору оренди №1/25 від 01.01.2014 року (зі змінами та доповненнями), що укладений між Управління майном комунальної власності міста на виконання делегованих Полтавською міською радою повноважень та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старнайт", щодо передачі в оренду нежитлового приміщення загальною площею 978,3 кв. м., розташованого за адресою : вул. Соборності, 31 у м. Полтаві; 2) зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Старнайт" повернути з оренди об`єкт оренди, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31 (нежитлове приміщення загальною площею 978,3 кв. м.); 3) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" коштів за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31, загальною площею 978,3 кв. м. згідно договору оренди № 1/25 від 01.01.2014 року на загальну суму 484 059,08 грн., у тому числі : 428 045,73 грн. сума орендної плати, 56 013,35 грн. сума податку на додану вартість.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року по справі №917/1578/18 позовні вимоги Управління майном комунальної власності міста задоволено частково. Розірвано договір оренди №1/25 від 01.01.2014 року (зі змінами та доповненнями), що укладений між Управління майном комунальної власності міста на виконання делегованих Полтавською міською радою повноважень та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старнайт", щодо передачі в оренду нежитлового приміщення загальною площею 978,3 кв.м., розташованого за адресою : вул. Соборності, 31 у м. Полтаві. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" коштів за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31, загальною площею 978,3 кв.м. згідно договору оренди № 1/25 від 01.01.2014 року на загальну суму 484 059,08 грн., у тому числі : 428 045,73 грн. сума орендної плати, 56 013,35 грн. сума податку на додану вартість. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Старнайт" повернути з оренди об`єкт оренди, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31 (нежитлове приміщення загальною площею 978,3 кв.м.). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" (вул. Небесної Сотні, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 38439670) на користь Управління майном комунальної власності міста (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, поточний рахунок 35416005049503 ГУ ДКСУ в Полтавській області. МФО 831019. код ЄДРПОУ 13967034, одержувач: Управління майном комунальної власності міста.10 784,89 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 року у справі №917/1578/18 рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 у справі №917/1578/18 залишено без змін.

Зазначене рішення та постанова набрали законної сили 31.07.2019 року за приписами ст. 284 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року та постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 року у справі №917/1578/18 встановлено наступне.

27 грудня 2013 року Полтавська міська рада прийняла рішення, пунктом 4 якого передбачено передати в оренду нежитлове приміщення в стані проведення будівельних робіт площею 823,9 кв. м на вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві ТОВ "Старнайт" з використанням під танцпол та бар строком до 30 грудня 2016 року за погодженням з органом охорони культурної спадщини.

На підставі зазначеного рішення міської ради Полтавська міська рада, делегуючи свої повноваження управлінню майном комунальної власності міста (далі - Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Старнайт" (далі - Орендар) уклали Договір оренди № 1/25 від 01 січня 2014 року.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- з метою підвищення ефективності використання комунального майна Орендодавець передає. а Орендар приймає па умовах, визначених договором, в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева (Соборності),31, яке повинно бути використане під бар, танцпол і знаходилось на балансі КЗ "Кінотеатр ім. Котляревського" (п.1.1 Договору);

- Об`єктом оренди є нежитлове приміщення в стані проведення будівельних робіт загальною площею 823.90 кв. м. (п.2.1 Договору);

- Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.п. 3.2.7. п. 3.2 Договору);

- орендна плата за базовий місяць (листопад 2013 р.) становить 60077,39 грн., (в тому числі: орендна плата 50064,49 грн., ГІДВ 10012.90 грн.). Під час внесення чергового платежу сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суми місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар перераховує щомісячно 100% орендної плати не пізніше 15 числа наступного місяця до бюджету міста та ГІДВ до управління майном комунальної власності міста з послідуючим перерахунком до 20 числа наступного місяця до державного бюджету на поточні рахунки: Суму орендної плати - на п/р 33211871700002. ГУ ДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 38019510, код платежу 22080401, одержувач: У ДКСУ у м. Полтаві/ м. Полтава /22080401. Суму податку на додану вартість - на п/р 31556201 149503 ГУ ДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 13967034. одержувач: управління майном комунальної власності міста (п. 5.2 Договору).;

- розмір орендної плати не є сталим і змінюється зокрема у разі: зміни Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста; в інших випадках, передбачених законодавством. Розмір орендної плати змінюється з дня виникнення підстав для її зміни (п. 5.4. Договору);

- строк дії договору встановлюється: з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Змінами та доповненнями №134/1 від 15.08.2014 до договору оренди №1/25 від 01.01.2014 пункт 2.1 Розділу 2 "Об`єкт оренди" Договору доповнено словами наступного змісту: " 2.1 3 15.08.2014 року об`єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 978.3 кв. м.". В свою чергу наслідком цієї зміни стало збільшення розміру орендної плати: з 15.08.2014 становить 79 331.62 (у тому числі оренда плата 66 109.68 грн.. ГІДВ 13 221,94 грн.).

Змінами та доповненнями № 532/1 від 30.05.2016 укладеними між управлінням майном комунальної власності міста та ТОВ "Старнайт" термін дії Договору продовжено до 31.12.2018.

Відповідно до акту № б/н від 01.01.2014 приймання-передачі орендодавець передав, орендар прийняв в оренду, нежитлове приміщення в стані проведення будівельних робіт загальною площею 823.90 кв. м. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо сплати відповідних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього за період з липня 2018 року по 01 грудня 2018 року перед позивачем на момент звернення позивача з даним позовом до суду становила 484 059,08 грн. (в тому числі : орендна плата 428 045,73 грн., ПДВ 56 013,35 грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи №917/1578/18 (у період з 04.01.2019 р. по 16.01.2019 р.) відповідачем у повному обсязі сплачена заборгованість перед позивачем, яка є предметом розгляду даної справи.

Також судом встановлено, що позивачем не направлялось та не було вручено відповідачу у будь-який інший спосіб заяви про припинення договору оренди, як того передбачають умови Договору та приписи чинного законодавства України. Розпорядженням міського голови № 49-р від 01.08.2018 р. було прийнято переукласти, зокрема, Договір оренди № 1/25 з відповідачем на новий термін. Відповідач листом від 30.11.2018 р. звертався до Полтавської міської ради стосовно договору оренди № 1/25 від 01.01.2014 року, згідно якого, повідомляв позивача про намір ТОВ "Старнайт" скористатись своїм переважним правом як орендаря на укладення договору найму на новий строк.(а.с.201-202). Після 31.12.2018 р. (кінцевий строк Договору), позивачем було надано відповідачу, рахунок на оплату орендної плати за січень 2019 р. Позивачем було надано відповідачу акти здачі-прийняття надання послуг №291 від 31.01.2019 р. та №599 від 28.02.2019 р.

Враховуючи викладене (вчинені сторонами дії спрямовані на реалізацію Договору та відсутність заяви про припинення Договору), суд прийшов до висновку, що Договір оренди № 1/25 від 01.01.2014 р. був продовжений.

Отже, в рішенні та постанові по справі №917/1578/18 встановлено наявність між сторонами зобов`язань, що виникли з договору оренди №1/25 від 01.01.2014 року. Судами встановлено, що договір оренди №1/25 від 01.01.2014 року був продовжений. Також судами встановлений факт наявності заборгованості за період з липня 2018 року по 01 грудня 2018 року на момент звернення позивача з даним позовом до господарського суду, а також факт сплати цієї заборгованості відповідачем під час розгляду справи Господарським судом Полтавської області. Встановлено факт несплати відповідачем орендної плати строком більше ніж 3 місяці. Встановлено факт недотримання відповідачем істотної умови договору щодо експлуатації об`єкту оренди (дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно з законодавством) що зафіксований у Постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 р. №816/506/14, якою позов управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт", про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задоволено в повному обсязі.

Факти, встановлені в рамках справи №917/1578/18, не мають доводитись знов в рамках справи № 917/690/20.

13.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Старнайт" звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року по справі №917/1578/18.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.02.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Старнайт про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 23.04.2019 р. у справі № 917/1578/18, рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 р. у справі № 917/1578/18 залишено в силі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 року у справі №917/1578/18 ухвала господарського суду Полтавської області від 27.02.2020 р. у справі №917/1578/18 залишена без змін.

Обґрунтовуючи свої позові вимоги позивач посилається на те, що після набрання чинності рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 року у справі №917/1578/18 відповідач не повернув об`єкт оренди Орендодавцю шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 6.4. Договору оренди № 1/25 від 01 січня 2014 року якщо Орендар не виконує обов`язки щодо вчасного повернення об`єкта оренди, Орендодавець стягує з Орендаря неустойку у розмірі подвійного розміру орендної плати, нарахованої за час прострочення терміну повернення приміщення.

На підставі вищевикладеного позивачем за період з травня 2019 року по березень 2020 року нараховано відповідачу неустойку в загальному розмірі 3 584 918,50 грн.

За період безпідставного використання комунального майном, яке мало бути повернуто Орендодавцю відповідно до умов Договору протягом трьох днів з моменту закінчення його строку дії та на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 р. і постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019р. по справі №917/1578/18, відповідач сплатив до місцевого бюджету грошові кошти в сумі 675941,49 грн. Зазначені грошові кошти були зараховані позивачем в якості добровільної сплати неустойки по Договору, оскільки нарахування такої неустойки прямо передбачено п. 6.4. Договору.

Отже, на підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку в сумі 2908977,01 грн. (розрахунок арк. с. 16).

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію договору оренди №1/25 від 01.01.2014 року, копію акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2014 року, копію розрахунку орендної плати, копію змін та доповнень №532/1 від 30.05.2016 року до договору оренди №1/25, копію рішення суду від 23.04.2019 року по справі №917/1578/18, копію постанови від 31.07.2019 року по справі №917/1578/18, витяг з ЄДР, копію змін та доповнень №134/1 від 15.08.2014 року до договору оренди №1/25, копію розрахунку орендної плати, копію акту приймання-передачі в орендне користування нежитлового приміщення від 15.08.2014 року до договору оренди №1/25., розрахунок розміру неустойки, відомість нарахувань та сплати орендної плати за користування нежитловою будівлею згідно з умовами договору оренди від 01.01.2014 року №1/25.

На підтвердження заперечень відповідач надав наступні докази: копії квитанцій про сплату орендної плати за період з 01.01.2019 року - 01.04.2020 року, копії рахунків на сплату орендної плати, реєстр платежів за період користування примушенням, копію відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію договору оренди №115/25 від 26.12.2012 року, копію договору оренди №31/1 від 09.09.2015 року, копію акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 09.09.2015 року, копію змін та доповнень №5/31 від 26.01.2016 року до договору оренди №31/3, копію акту приймання-передачі в орендне користування нежитлового приміщення від 24.03.2016 року до договору оренди №31/1, к опію змін та доповнень №438/31 від 24.03.2016 року до договору оренди №31/3, копію розрахунку орендної плати, копію змін та доповнень №472/31 від 27.04.2016 року до договору оренди №31/3, копію розрахунку орендної плати, копію змін та доповнень №533/31 від 30.05.2016 року до договору оренди №31/3, копію розрахунку орендної плати, копію договору оренди №1/25 від 01.01.2014 року, копію акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2014 року, копію розрахунку орендної плати, копію змін та доповнень №134/1 від 15.08.2014 року до договору оренди №1/25, копію розрахунку орендної плати, копію змін та доповнень №6/1 від 26.01.2016 року до договору оренди №1/25, копію змін та доповнень №532/1 від 30.05.2016 року до договору оренди №1/25.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що 01.01.2004р. між сторонами укладено Договір оренди №1/25 відповідно до умов якого, з метою підвищення ефективності використання комунального майна Орендодавець передає, а Орендар приймає па умовах, визначених договором, в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева (Соборності),31, яке повинно бути використане під бар, танцпол і знаходилось на балансі КЗ "Кінотеатр ім. Котляревського".

Як вже вище зазначав суд, рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року по справі №917/1578/18 залишеного в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 року позовні вимоги Управління майном комунальної власності міста задоволено частково. Розірвано договір оренди №1/25 від 01.01.2014 року (зі змінами та доповненнями), що укладений між Управління майном комунальної власності міста на виконання делегованих Полтавською міською радою повноважень та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старнайт", щодо передачі в оренду нежитлового приміщення загальною площею 978,3 кв.м., розташованого за адресою : вул. Соборності, 31 у м. Полтаві. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" коштів за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31, загальною площею 978,3 кв.м. згідно договору оренди № 1/25 від 01.01.2014 року на загальну суму 484 059,08 грн., у тому числі : 428 045,73 грн. сума орендної плати, 56 013,35 грн. сума податку на додану вартість. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Старнайт" повернути з оренди об`єкт оренди, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31 (нежитлове приміщення загальною площею 978,3 кв.м.). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт" (вул. Небесної Сотні, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 38439670) на користь Управління майном комунальної власності міста (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, поточний рахунок 35416005049503 ГУ ДКСУ в Полтавській області. МФО 831019. код ЄДРПОУ 13967034, одержувач: Управління майном комунальної власності міста.10 784,89 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року та постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 року у справі №917/1578/18 встановлено наявність між сторонами зобов`язань, що виникли з договору оренди №1/25 від 01.01.2014 року. Судами встановлено, що договір оренди №1/25 від 01.01.2014 року був продовжений. Встановлено факт наявності заборгованості за період з липня 2018 року по 01 грудня 2018 року на момент звернення позивача з даним позовом до господарського суду, а також факт сплати цієї заборгованості відповідачем під час розгляду справи Господарським судом Полтавської області. Встановлено факт несплати відповідачем орендної плати строком більше ніж 3 місяці. Встановлено факт недотримання відповідачем істотної умови договору щодо експлуатації об`єкту оренди (дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно з законодавством) що зафіксований у Постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 р. №816/506/14, якою позов управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старнайт", про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задоволено в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, суд приймає до уваги рішення господарського суду у справі №917/1578/18 та встановлені у ньому факти, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів.

Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено, що у п. 3.2.15 Договору сторони погодили, що Орендар зобов`язаний у разі припинення (розірвання договору оренди) у триденний термін повернути Об`єкт оренди у стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, придатному для подальшої експлуатації по акту приймання-передачі з орендного користування.

Після набрання чинності рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 року у справі №917/1578/18 відповідач не повернув об`єкт оренди Орендодавцю шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення.

За період безпідставного використання майном за договором оренди №1/25 від 01.01.2014 року, яке мало бути повернуто Орендодавцю, відповідач сплатив до місцевого бюджету грошові кошти в сумі 675941,49 грн. Зазначені грошові кошти були зараховані позивачем в якості добровільної сплати неустойки по Договору, оскільки нарахування такої неустойки прямо передбачено п. 6.4. Договору.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Предметом неустойки, за приписами статті 551 Цивільного кодексу України може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Частиною 3 наведеної статті сторонам договору надано право на зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у п. 6.4. Договору сторони встановили, що якщо Орендар не виконує обов`язки щодо вчасного повернення об`єкта оренди, Орендодавець стягує з Орендаря неустойку у розмірі подвійного розміру орендної плати, нарахованої за час прострочення терміну повернення приміщення.

Частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов`язку з повернення речі.

Перевіривши розрахунок неустойки за прострочення повернення нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31, загальною площею 823,90 кв. м, з орендного користування згідно з договором оренди №1/25 від 01.01.2014 p., на загальну суму 2908977,01 грн. за період з травня 2019 року - березень 2020 року, суд вважає його вірним, а вимоги цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову ґрунтуються лише на цитуванні постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №910/20370/17 від 13.12.2019 р. щодо неможливості одночасного стягнення орендної плати та неустойки у вигляді орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом).

Вищевказана правова позиція не може бути врахована та застосована судом, оскільки предмет позову уданій справі є стягнення лише неустойки, яка прямо передбачення п. 6.4. Договору оренди від 01.01.2014 р. №1/25 та чинним законодавством України.

Крім того, відповідачем до відзиву додано графік сплати коштів, однак всі зазначені відповідачем кошти були враховані позивачем при нарахуванні неустойки.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Старнайт (вул. Небесної Сотні, 13, м. Полтава, Полтавська область,36020, код ЄДРПОУ 38439670) на користь Управління майном комунальної власності міста (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 13967034) 2908977,01 грн. неустойки за прострочення повернення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31, загальною площею 823,90 кв. м, з орендного користування згідно з договором оренди №1/25 від 01.01.2014 p. до Полтавського міського бюджету на поточний рахунок UA068999980334199871000016002, Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 38019510, код платежу 22080401, одержувач: УДКСУ у м. Полтаві/м. Полтава/22080401.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Старнайт (вул.Небесної Сотні, 13, м. Полтава, Полтавська область,36020, код ЄДРПОУ 38439670) 43 634,66 грн. судового збору на користь на користь Управління майном комунальної власності міста (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 13967034) на поточний рахунок ІІА358201720344230003000049503, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЗКПО 13967034, одержувач: Управління майном комунальної власності міста.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення підписано 28.09.2020 року

Суддя Тимощенко О.М.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.