Рішення

від 25.09.2020 по справі 140/10821/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/10821/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Адвокатського об`єднання Преміум Сервіс про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом (далі - ВОВФСЗІ, позивач) до Адвокатського об`єднання Преміум Сервіс (далі - АО Преміум Сервіс , об`єднання, відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 24782,50 грн. та пеню в сумі 481,12 грн., разом до сплати 25 263,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №875-ХІІ) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до поданого відповідачем звіту за 2019 рік, середньооблікова чисельність працюючих складала 8 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб. В силу приписів статті 19 Закону №875-ХІІ норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 1 особа, який відповідачем не виконаний.

Відтак, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, на підставі статті 20 Закону №875-ХІІ та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок №70 від 31.01.2007) відповідачу було нараховано до сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 24 782,50 грн. та пеню в сумі 481,12 грн., разом до сплати 25 263,62 грн.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито провадження у даній справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позов від 21.09.2020 вх.№46094/2020 відповідач позовних вимог не визнав. Вказав, що відповідно до працюючих осіб у 2019 році товариству необхідно було працевлаштувати одну особу із інвалідністю, для чого було створене відповідне робоче місце. Про наявність вакансії для осіб із інвалідністю товариство повідомляло Луцький міський центр зайнятості, подаючи відповідні звіти.

Представник відповідача зазначає, що згідно звіту форми №10-ПІ у 2019 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу АО Преміум Сервіс за рік становила 7,75 осіб. Згідно штатного розпису об`єднання, що вводиться в дію з 02.01.2019 затверджено 9 штатних посад; згідно штатного розпису об`єднання, що вводиться в дію з 01.02.2019 затверджено 8 штатних посад; згідно штатного розпису, що вводиться в дію з 01.10.2019 - 7 штатних посад; згідно штатного розпису об`єднання, що вводиться в дію з 29.12.2019 - 7 штатних посад.

Відповідач також зазначає, що на виконання статті 18 закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , статті 50 закону України Про зайнятість населення у відповідності до наказу Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, яким затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) об`єднанням до Луцького міськрайонного центру зайнятості 18.09.2019 було подано звіт форми №3-ПН про попит на робочу, силу для працевлаштування інвалідів у кількості 1 осіб, а саме адвокат.

На думку відповідача, даний факт підтверджує, що на підприємстві з жовтня і до кінця 2019 року працювало 7 чоловік.

Крім того, зазначає, що подавши до центру зайнятості Звітність Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) у вересні 2019 року підприємство виконало вимогу Закону про вжиття заходів по забезпеченню працевлаштуванню інвалідів, водночас причини не працевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого відповідача.

На переконання відповідача, він вчинив усі необхідні, залежні від нього дії для забезпечення виконання нормативів щодо працевлаштування осіб із інвалідністю, однак, із незалежних від нього причин такі особи у 2019 році не були працевлаштовані на підприємстві.

З наведених підстав, просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив, поданій позивачем 24.09.2020, представник ВОВФСЗІ не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов.

На обгрунтування своїх доводів вказує, що до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування. Такі вимоги закону реалізуються відповідно до частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення , за якою роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформації про попит на робочу силу (вакансії).

Тобто підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

У справах цієї категорії визначальним є дослідження факту подання роботодавцями звітності №3-ПН протягом відповідного року.

Так, 07.05.2020 ВОВФСЗІ направило запит №333/06-07 до Луцького міського центру зайнятості з приводу того, чи звертався у 2019 році керівник АО Преміум Сервіс до центру зайнятості з інформацією про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю та чи направлялись до роботодавця інваліди, і чи був факт відмови у працевлаштуванні осіб з обмеженими фізичними можливостями адміністрацією підприємства, на що листом №813/05/20 від 13.05.2020 Луцький міський центр зайнятості повідомило відділення Фонду про те, що впродовж 2019 року до Луцького міського центру зайнятості надійшов звіт з інформацією про попит на робочу силу (вакансії) від 18.09.2019 на посаду адвокат .

Позивач зауважує, що відповідачем подано звітність форми 3-ПН до Державної служби зайнятості лише у вересні 2019 року, в той час, коли відповідно до листів Мінсоцполітики від 26.03.2007 від 27.01.2009 №1/6-30/06 норми щодо працевлаштування інвалідів будуть вважатися виконаними, якщо інвалід пропрацював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівника відповідатимуть цим шести місяцям звітного року згідно з п. 3.2 ч.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286.

Вказує, що навіть у випадку направлення центром зайнятості для працевлаштування до відповідача особу з інвалідністю, встановлений законом норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не міг вважатися виконаним, оскільки на момент подання звіту форми 3-ПН до кінця 2019 року залишалося лише 3 місяці.

Також позивач звертає увагу, що згідно штатного розкладу на 2019 рік, з 02.01.2019 кількість штатних посад у відповідача становила 9, з 01.02.2019 - 8, з 01.10.2019 - 7. Тобто у відповідача ще 02.01.2019 середньооблікова кількість працівників становила більше 8, а відтак у нього ще в січні 2019 року виник встановлений законом обов`язок щодо створення робочого місця для особи з інвалідністю та подання звіту форми 3-ПН Державній службі зайнятості, в той час, коли відповідно до наказу №45 від 18.09.2019 відповідачем внесено зміни до штатного розпису та введено додаткову штатну одиницю на посаду адвокат та подано звітність форми 3-ПН Луцькому міському центру зайнятості лише 18.09.2019.

Таким чином, на думку позивача, відповідач протягом 2019 року не подавав звітність форми №3-ПН до Державної служби зайнятості своєчасно та в повному обсязі, а відтак не може вважатися таким, що вжив усіх заходів, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази, та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до звітності Адвокатського об`єднання Преміум Сервіс за 2019 рік по формі №3-ПІ (затверджена наказом Мінпраці України від 10.02.2007 №42) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 7,75 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа (а. с. 7).

У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Волинським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 17.03.2020 було надіслано відповідачу повідомлення за №17-2634 про наявність заборгованості з адміністративного-господарських санкцій в розмірі 24 782,50 грн. та про необхідність її сплати у термін до 15.04.2020, яка у вказані терміни сплачена не була.

Оскільки адміністративно-господарські санкції не були сплачені відповідачем у встановлений термін, відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ відповідачу нарахована пеня в сумі 481,12 грн., що підтверджується розрахунком вартості робочого місця, розміру сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-ХІІ (далі - Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Абзацами першим, другим статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 18-1 Закону №875-ХІІ пошук підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" форма № 3-ПН.

Форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточняється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку. Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункти 3-5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості. При цьому обов`язок підприємства стосовно створення робочих місць не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця. Такий обов`язок покладено на органи працевлаштування.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (частина третя статті 18-1 Закону).

Таким чином, виконанню відповідними органами обов`язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад.

При цьому, передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справах №817/652/17, № 802/707/17-а, від 08.05.2018 у справі №805/2275/17-а.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу АО Преміум Сервіс - 7,75 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа

Тобто, не зайнятими особами з інвалідністю було 1 робоче місце.

Доводи відповідача зводяться до того, що останній своєчасно та в повному обсязі вжив усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленими нормативами, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Однак з такими твердженнями суд частково погоджується, враховуючи наступне.

Як слідує з матеріалів справи, згідно штатного розкладу АО Преміум Сервіс на 2019 рік, з 02.01.2019 кількість штатних посад становила 9, з 01.02.2019 - 8, з 01.10.2019 - 7.

Відтак, оскільки з 02.01.2019 середньооблікова кількість працівників становила більше 8, тому, відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ, у відповідача виник обов`язок щодо подання звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) не пізніше 09.01.2019.

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідний звіт подано до центру зайнятості у звітному 2019 році вперше лише 18.09.2019 (а. с. 21), у якому повідомлялося про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, що свідчить про порушення вимог Закону №875-ХІІ щодо забезпечення виконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів.

З врахуванням того, що подана АО Преміум Сервіс звітність форми №3-ПН від 18.09.2019 була первинною, тому на думку суду, до 18.09.2019 в об`єднанні не було попиту на робочу силу та про такий попит не подавалась інформація до відповідного центру зайнятості.

Разом з тим в матеріалах адміністративної справи немає доказів того, які ж дії вчинялись відповідачем до 18.09.2019 з приводу виконання вимог законодавства щодо створення робочих місць відповідного нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю, інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та вжиття заходів для реального працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, враховуючи те, що підприємство створило робочі місця для осіб з інвалідністю, однак своєчасно не надало інформацію про попит на робочу силу, фактично, не вжило усіх залежних від нього передбачених законом заходів до 18.09.2019, відтак на думку суду, позов в цій частині підлягає до задоволення.

Таким чином, з врахуванням подачі звіту форми 3-ПН 18.09.2019, АЩ Преміум Сервіс зобов`язане сплатити адміністративні санкції за 9 місяців 2019 року, що становить 18 947,47 грн., а саме: 18 586,88 грн. - сума адміністративно-господарських санкцій та 360,59 грн. - пеня.

Розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій: 24782,50 грн. (сума адміністративно-господарських санкцій за нестворене робоче місце)/12 місяців х 9 місяців = 18586,88 грн. - сума адміністративно-господарських санкцій;

Розрахунок пені: (18 586,88 грн. х 0,02%) х 96 днів = 360,59 грн.

Щодо невиконання відповідачем нормативу робочих місць з 18.09.2019 по 31.12.2019, то суд зазначає, що позов в цій частині до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Як слідує з матеріалів справи, відповідні звіти форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) в подальшому, подавалися відповідачем до центру зайнятості щомісячно, а саме: 18.09.2019. При цьому, суд зазначає, що на час спірних правовідносин законодавство не встановлювало обов`язку підприємств подавати звіт форми 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю.

Таким чином, відповідач інформував центр зайнятості про створення робочих місць для осіб з інвалідністю.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" в період з 18.09.2019 по грудень 2019 року, зокрема, створено робочі місця для осіб з інвалідністю, подано інформацію до центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.04.2019 у справі №825/709/17, від 31.01.2019 у справі №820/2267/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем були виконані вимоги Закону №875-ХІІ щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для застосування до товариства адміністративно-господарських санкцій за період з 18.09.2019 по грудень 2019 року.

Таким чином, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Адвокатського об`єднання Преміум Сервіс (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Є.Сверстюка, будинок 1, офіс 403, код ЄДРПОУ 41094755) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України (УK у м. Луцьку/Луцька отг/50070000, код ЄДРПОУ 38009628, p/p UА528999980313151230000003550, Казначейство України (ЕАП ідентифікаційний номер 38051994) суму адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 18 947 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім) гривень 47 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський