Ухвала

від 28.09.2020 по справі 200/7850/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 вересня 2020 р. Справа №200/7850/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна судова адміністрація України, про стягнення коштів,-

УСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна судова адміністрація України, в якому просить: - стягнути за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом списання 261 000 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади прийняттям неконституційного правового акта.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що з 15.04.2020 відновлено дію статті 136 Закону №2453, що передбачала виплату вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто відновлено право судді, який вийшов у відставку у період дії Закону №2453, на отримання вихідної допомоги на підставі зазначеної норми. Оскільки він вийшов у відставку під час дії Закону №2453, а тому після ухвалення рішення Конституційного Суду України, він 15.04.2020 року набув право на отримання вихідної допомоги відповідно до ст. 136 Закону №2453.

У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19 Велика Палата Верховного суду також зазначила, що Відповідно до положень частини п`ятої статті 21 КАС України адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції. .

Спірні у вказаній справі правовідносини не пов`язані з проходженням особою публічної служби або стягненням матеріальної шкоди на підставі ч. 3 ст. 152 Конституції України, але вказані висновки мають відношення щодо застосування норм процесуального права, а не матеріального.

Наведені умови в цій справі відсутні.

Проте, у постанові від 05.06.2019 у справі № 686/23445/17 за позовом фізичної особи до держави України в особі УДКСУ у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ДСАУ, про відшкодування збитків, завданих прийняттям неконституційного акта, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що предметом спору є стягнення збитків у вигляді неотриманої частини заробітної плати та щомісячного грошового утримання, які мали бути нараховані позивачу у 2008 році (січень - травень), коли він працював суддею, тобто перебував на публічній службі, а також стягнення компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати та щомісячного грошового утримання.

Спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства. .

Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 у справі № 686/6775/18 позовом до держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відшкодування шкоди також зазначив, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися не лише за наявності умов, наведених у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18, а і в інших випадках, зокрема, зазначених у висновках Верховного Суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2020 розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач був звільнений з посади судді Волноваського районного суду Донецької області.

Частинами 3-7 ст. 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залучити Волноваський районний суд Донецької області і Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області які співвідповідачів.

Частиною 6 ст. 260 КАС України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

З огляду на предмет спору, з метою з`ясування заперечень проти позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження і залучення третьої особи.

Керуючись ст. ст. 9, 48, 77, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залучити до участі у справі як співвідповідачів Волноваський районний суд Донецької області і Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 20 жовтня 2020 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Одночасно з надісланням відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

До відзиву на позов необхідно додати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копію цієї ухвали направити сторонам. Відповідачу направити також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Куденков