Рішення

від 22.09.2020 по справі 300/1646/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. справа № 300/1646/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Федоляк Ю. М.,

свідка - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1.1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_3 (надалі, також - позивач, ОСОБА_3 ) 09.07.2020 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якій просить визнати протиправними дії щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 25.06.1986 по 31.08.1992 в первинній організації ДОСАФ БуГРЕС та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати такий період до трудового стажу позивача з дня, що настає за днем призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні стажу роботи водія ІІІ класу первинної організації ДОСАФ БуГРЕС у зв`язку із відсутністю в трудовій книжці номеру наказу про призначення на посаду. Позивач наголошує, пенсійний орган не здійснив зарахування спірного стажу з формальних причин, оскільки такий недолік заповнення трудової книжки не може свідчити про не зайнятість особи на відповідній роботі (а.с.2-4).

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач подав відзив на позов №0900-0803-8/14474 від 13.08.2020, який надійшов до суду 17.08.2020 (а.с.39-42). Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними. Відповідач вказав на те, що є спеціальна процедура підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, для проходження якої позивач не звернувся. Окрім цього відповідач зазначив, що встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, оскільки для вирішення цієї категорії правовідносин передбачена інша, позасудова процедура, яка чітко визначена Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху (23-24).

До суду 23.07.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с.27).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.32-34).

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, окрім відзиву на позов, надати суду документальне підтвердження вжиття вичерпних заходів у відповідності до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, для зарахування в страховий стаж ОСОБА_3 періоду роботи з 25.06.1986 по 31.08.1992, чи будь-які інші докази, які б свідчили про відсутність у позивача підтвердженого страхового стажу впродовж спірного періоду. Копії зазначених документів зобов`язано надати суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам згідно з приписами статті 126 КАС України та отримана сторонами 31.07.2020, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.37, 38).

До суду від відповідача 17.08.2020 надійшов відзив на позов №0900-0802-8/14474 від 13.08.2020 (а.с.39-43) та додані до нього документи (а.с.44-50).

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року призначено судовий розгляд справи №300/1646/20 на 10 вересня 2020 року о 14:00 год. Викликано в якості свідків: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; - ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 . Повідомлено свідків про необхідність мати з собою документ, що підтверджує особу, а також оригінал або належним чином засвідчену копію трудової книжки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надати в судове засідання належним чином засвідчені докази, підтверджуючі чи спростовуючі зайнятість позивача на відповідній посаді та вжиття відповідачем вичерпних заходів, передбачених "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (а.с.51-53).

Ухвалою від 21.08.2020 витребувано в Бурштинської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України належним чином засвідчені копії всіх документів, підтверджуючих роботу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , з 25.06.1986 по 31.08.1992 водієм ІІІ класу в первинній організації ДОСАФ БуГРЕС. Зобов`язано Бурштинську автомобільну школу Товариства сприяння обороні України.

Від Бурштинської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України 03.09.2020 надійшов лист №19 від 31.08.2020 з інформацією, що автомобільна школа не є правонаступником первинної організації ДОСАФ БуГРЕС, тому документи, що стосуються позивача відсутні (а.с.65).

Ухвалою від 03 вересня 2020 року витребувано в: - архівного відділу Бурштинської міської ради; - Бурштинської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"; - первинної профспілкової організації "Бурштинської ТЕС" належним чином засвідчені копії всіх наявних документів, підтверджуючих роботу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , з 25.06.1986 по 31.08.1992 водієм ІІІ класу в первинній організації ДОСАФ БуГРЕС. Зобов`язано Бурштинську міську раду, Бурштинську теплову електростанцію Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" та первинну профспілкову організацію "Бурштинської ТЕС" надати витребувані судом докази до 18.09.2020.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.09.2020 допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , під присягою свідка (а.с.77) вказав, що працював разом із ОСОБА_3 у первинній організації ДОСААФ БуГРЕС. У якості доказу роботи у зазначеній організації ОСОБА_4 надав суду оригінал трудової книжки для огляду. Судом долучено до матеріалів справи копію сторінки трудової книжки в якій належним чином здійснені записи №4 "09.03.1983 Прийнятий водієм першого класу в п/о ДОСААФ БуГРЕС Наказ №2 від 05.03.1983", запис №5 31.08.1992 Звільнений з займаної посади в зв`язку з переведенням у приватне підприємство БМВ , наказ №116 від 31.08.1992 .

ОСОБА_5 , під присягою свідка (а.с.78) вказав, що працював разом із ОСОБА_3 у первинній організації ДОСААФ БуГРЕС. У якості доказу роботи у зазначеній організації ОСОБА_5 надав суду оригінал трудової книжки для огляду. Судом долучено до матеріалів справи копію сторінки трудової книжки в якій належним чином здійснені записи №10 24.11.1988 Прийнятий водієм 3-го класу в СТК п/о ДОСААФ Бурштинський ГРЕС, наказ №47 від 21.11.1988 , запис №11 31.08.1992, звільнений з займаної посади у зв`язку з переведенням у приватне підприємство БМВ , наказ №116 від 31.08.1992 .

Також, на виконання ухвали суду відповідачем долучено до матеріалів справи листи Державного архіву Івано-Франківської області №Ш-26/06-07 від 03.09.2020 (а.с.81) архівного відділу Галицької районної державної адміністрації №Ш-580/04-01 від 02.09.2020 (а.с.83), відповідно до змісту яких, документи з первинній організації ДОСААФ БуГРЕС - відсутні.

Судове засідання відкладено до 22.09.2020 о 14:00 год у зв`язку із необхіднісю допиту ще одного свідка - ОСОБА_2 .

До суду 14.09.2020 від первинної профспілкової організації Бурштинської ТЕС надійшов лист з інформацією, що витребувані судом документи в організації відсутні (а.с.93).

Від виконавчого комітету Бурштинської міської ради надійшов лист №1807/02-26 від 10.09.2020 в якому зазначено, що документи первинної організації ДОСААФ БуГРЕС в архівному відділі відсутні (а.с.95).

Від відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електрична станція акціонерного товариства ДТЕК Західенерго надійшов лист №106/749 від 15.09.2020 в якому повідомлено, що позивач не перебував в трудових відносинах з ДТЕК Бурштинська ТЕС, а відтак витребувані документи відсутні (а.с.99).

У судовому засіданні, яке відбулося 22.09.2020 допитано в якості свідка ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , під присягою свідка (а.с.101) вказав, що працював разом із ОСОБА_3 у первинній організації ДОСААФ БуГРЕС. У якості доказу роботи у зазначеній організації ОСОБА_4 надав суду оригінал трудової книжки для огляду. Судом долучено до матеріалів справи копію титульної та сторінки трудової книжки в якій належним чином здійснені записи №14 01.10.1981 прийнятий водієм третього класу в п/о ДОСААФ БуГРЕС Наказ №11 від 30.09.1981 , запис №15 31.08.1992 Звільнений з займаної посади в зв`язку з переведенням у приватне підприємство БМВ , наказ №116 від 31.08.1992 .

У судовому засіданні позивач вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав наведених у відзиві.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, розглянувши позовну заяву та відзив на позов, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_3 , 12.05.2020 звернувся до Галицького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2. До заяви позивачем долучено, зокрема трудову книжку НОМЕР_2 від 18.07.1983.

У зазначеній трудовій книжці містяться запис №10 25.06.1986 Призначений на посаду водієм третього класу з окладом згідно штатного розпису в п/о ДОСААФ БуГРЕС, Наказ № від 25.06.1986 , запис №11 31.08.1992, звільнений з займаної посади у зв`язку з переведенням в приватне підприємство БМВ , наказ №116 від 31.08.1992 (а.с.9-11).

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №1670-1553/Ш-02/8-0900/20 від 19.06.2020 (а.с.17-18) позивачу повідомлено, що йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до Закону №1058 з урахуванням страхового стажу 31 рік 2 місяці (в тому числі 17 років за списком №2), коефіцієнт трудового стажу 0,31167. При визначенні стажу ОСОБА_3 не враховано період роботи з 25.06.1986 по 31.08.1992, оскільки в записі трудової книжки під №10 відсутній номер наказу при прийнятті на роботу.

Не погоджуючись із не зарахуванням стажу роботи, ОСОБА_3 звернувся із даною позовною заявою до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі, також - Закону №1058) передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України , які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж , а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Приписами пункту 1 абзацу 2 статті 14 Закону №1058 передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту а) абзацу 1 статті 3 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі, також - Закон №1788), право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Абзацом 2 статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Порядок №22-1).

Пунктом 2 частини 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі, також - Порядок 637).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію . Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 23 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами .

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки , а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи , для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

У період з 20.06.1974 по 29.07.1993 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 №162 (надалі, також - Інструкція №162).

Пунктом 2.3 Інструкції №162 передбачено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виробляються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 5 січня 1984 р в графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 г.) записується: "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р .; "05.01.1984". Записи виробляються акуратно, ручкою з пером чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору .

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №162, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. Виправлення здійснюються адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові в цьому необхідну допомогу.

Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (надалі, також - Положення №280).

Пунктами 7 частини 4 Положення №280 передбачено, що головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому соціальному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати; здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 9 частини 6 Положення №280, головне управління Фонду має право: залучати вчених, спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції; отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Суд зазначає, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Колишній Король Греції та інші проти Греції (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по їх суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ.

Відповідно до змісту позовної заяви позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 25.06.1986 по 31.08.1992 в первинній організації ДОСААФ БуГРЕС у зв`язку із відсутністю в трудовій книжці проставленого номеру наказу.

Проте, на переконання суду, таке не зарахування до трудового стажу вказаного періоду роботи позивача здійснено з формальних підстав.

Необхідно зазначити, що при визначенні (зарахуванні) страхового стажу особи, дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки повинно розглядатися і оцінюватися в сукупності із іншими об`єктивними та обгрунтованими обставинами і не носить першочергового значення при прийнятті рішення. У зв`язку з чим не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Вказана позиція суду співпадає з правовими висновками, висвітленими в постановах Верховного Суду від 06.03.2018, справа №754/14898/15-а, від 17.07.2018, справа №220/989/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України повинні враховуватися при прийнятті рішення.

Суд зазначає, що період роботи позивача у вказаній організації підтверджений показами трьох свідків, два з яких працювали в первинній організації ДОСААФ БуГРЕС до моменту початку роботи у вказаній організації позивача. Усі свідки та позивач 31.08.1992 звільнені із вказаної організації шляхом переведення в одне підприємство - БМВ . Вказане додатково підтверджується наявними в матеріалах справи копіями сторінок трудової книжки з відповідним записами. Як встановлено судом, згідно із показами свідків, період їх роботи в первинній організації ДОСААФ БуГРЕС зарахований до страхового стажу при призначенні пенсії.

Щодо посилання відповідача на передчасність позовних вимог, суд зазначає, що такі є формальними, оскільки відповідач мав можливість надати відповідні роз`яснення позивачу, здійснити виклик свідків і з`ясувати обставини допущеної описки в трудовій книжці на стадії призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2. Відповідних дій відповідачем не вчинено, до матеріалів справи доказів протилежного не долучено.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов`язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Суд зазначає, що позовною вимогою позивач ставить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати такий період до трудового стажу позивача з дня, що настає за днем призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте не змінюючи самого змісту позовних вимог суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 17.02.2020 (дата призначення пенсії) перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_3 із урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 25.06.1986 по 31.08.1992 у первинній організації ДОСААФ БуГРЕС.

Виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №15.18963.1/258837726 від 06.07.2020 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн (а.с.1).

З огляду на підтвердження сплати ОСОБА_7 судового збору за подання даної позовної заяви, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 250, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРОПУ 20551088) щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) періоду роботи з 25.06.1986 по 31.08.1992 у первинній організації ДОСААФ БуГРЕС.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРОПУ 20551088) з 17.02.2020 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) із урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 25.06.1986 по 31.08.1992 у первинній організації ДОСААФ БуГРЕС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРОПУ 20551088) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.

Рішення складене в повному обсязі 28 вересня 2020 року.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.