Рішення

від 16.09.2020 по справі 320/3174/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року справа №320/3174/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродія" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродія" з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС (08307, Київська обл., місто Бориспіль, Міжнародний аеропорт "БОРИСПІЛЬ", Код ЄДРПОУ 39470947) правонаступником якої є Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, Код ЄДРПОУ 43337359) про коригування митної вартості товарів № UА125000/2019/000679/2 від 05.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про коригування митної вартості є протиправним, оскільки митна вартість товарів була визначена законним чином, за ціною договору (контракту), а відповідач, у свою чергу, безпідставно та протиправно відмовив позивачу у визначенні митної вартості за першим (основним) методом та визначив митну вартість товару за другорядним (резервним) методом. Позивач зазначив, що до митного контролю були подані всі документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, подані документи не містили розбіжностей, а тому дії митного органу є неправомірними та такими, що не відповідають положенням Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 14.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи таку позицію зазначив, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача.

Керуючись приписами статті 205 КАС України, протокольною ухвалою від 10.09.2020 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродія" (далі - ТОВ "Компанія Агродія") відповідно до Контракту купівлі-продажу №19-SBS-140 від 02 вересня 2019 року (далі-Контракт) ввезено на митну територію України товар:

Ікра морожена, очищена від ястикової оболонки, солона, готова до вживання, без теплової обробки: - ікра горбуші (Oncorhynchus gorbuscha) сорт 3. Вага нетто - 16 128 кг, упаковано в 1344 коробів (розфасована в полімерні контейнери по 1 кг, 12 п/к в коробці), на 16 полетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва 08/2019 р. Термін придатності 08/2021 р. Виробник Silver Bay Seafoods, LLC. Країна виробництва: US (далі -> Товар).

Для здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" подано митну декларацію ІМ40ДЕ № UA125200/2019/633213 від 04.12.2019 року. Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за методом №1 - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Під час здійснення контролю за правильністю заявленої митної вартості товару та за результатами опрацювання документів поданих разом з вищезазначеною митною декларацією, Київською митницею ДФС (далі - Митний орган) прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000679/2 від 05.12.2019 року (далі - Рішення про коригування митної вартості товарів).

На підставі ч. 7 ст. 55 МК України (через незгоду ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" з Рішенням про коригування митної вартості та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України) Митним органом випущено у вільний обіг товар за тимчасовою митною декларацією на товари ІМ40ТН №UA 125200/2019/633496 від 06.12.2019 року (далі - МД).

16.01.2020 року ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" подало додаткову декларацію до тимчасової декларації ІМ40ДТ № UA100320/2020/610555.

Безпосередньо в Рішенні про коригування митної вартості товарів Митним органом зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) умови поставки за товаросупровідними документами визначені як СІР Київ (продавець забезпечує страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення), при цьому жодні страхові документи до митного оформлення надані не були. Додатково зазначаємо, що ч.2 ст. 53 МКУ визначає страхові документи як такі, що підтверджують митну вартість товару без прив`язки до суб`єкта, який поніс ці витрати.

2) відповідно до пункту 4.4 контракту № 19-SBS-140 товар постачається протягом 90 днів з дати виконання передоплати, проте жодні платіжні/банківські документи до митного оформлення надані не були.

3) експортна декларація країни відправлення № 19DE24525488J589Т6 не містить вартісних відомостей.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 55 МК України Рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000679/2 від 05.12.2019 року містить перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а саме:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності;

2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) страхові документи;

4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення з вартісними відомостями.

Виконуючи вимогу митного органу, викладену в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000679/2 від 05.12.2019 року та використовуючи право, передбачене ч. 8 ст. 55 МК України, ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" в період дії гарантійних зобов`язань для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, листом за Вих. № 14/02/20-1 від 14 лютого 2020 року повідомив/надав:

1) Контракт № 19-SBS-140 від 02.09.2019.

2) Заяву про купівлю іноземної валюти № 4 від 23.12.2019 p., платіжне доручення № 4 від 23.12.2019 p., платіжне доручення в іноземній валюті № 4 від 23.12.2019 p., SWIFT від 23.12.2019 p.; заяву про купівлю іноземної валюти № 5 від 26.12.2019 p., платіжне доручення № 5 від 26.12.2019 p., платіжне доручення в іноземній валюті № 5 від

26.12.2019 p., SWIFT від 26.12.2019 p.; платіжне доручення № 6 від 08.01.2020 p., платіжне доручення в іноземній валюті № 6 від 08.01.2020 p., SWIFT від 08.01.2020 р. та SWIFT від 03.01.2020р.

3) Договір добровільного страхування вантажів № 40-2840-19-00007 від 28.11.2019 року.

4) Не укладався/не укладалися договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

5) Бухгалтерську довідку № 03 від 31.01.2020 р. та картку рахунку 632 за період 01.12.2019-31.01.2020року.

6) Прайс-лист від 01.08.2019 року.

7) Митну декларацію країни відправлення від 28.11.2019 MRN № 19DE245254881589T6 та Лист від 03.02.2020 року від Продавця Товару (Lemberg Lebensmittel GmbH; GermaniastraЯe 29, 12099 Berlin, Germany ).

Згідно частини 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Керуючись вищезазначеним, ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" надало додаткові документи, що стосується митної декларації країни відправлення, а саме: Лист Продавця Товару щодо маркування Товару.

17.03.2020 листом за Вих. № 781/15/11/5666 Митний орган повідомив про відсутність підстав для скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000679/2 від 05.12.2019.

На підставі положень глави 4 Митного кодексу України, не погоджуючись з рішеннями Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів - позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач 1 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за додатковою митною декларацією.

Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Щодо страхових документів, що підтверджують митну вартість товару, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. п. 3.1., 4.1. Контракту Товар постачається на умовах СІР Київ.

Відповідно до Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін СІР (CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (...named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим.

Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак, за умовами терміна СІР на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Відповідно до п. 6 статті А.3 Інкотермс продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5.

Так, статтею Б.4 Інкотермс встановлено обов`язок покупця прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності зі статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4. У випадку невиконання свого зобов`язання дати повідомлення згідно зі статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Аналіз змісту наведених норм Інкотермс-2010 свідчить про те, що тривалість періоду страхового покриття визначається до дати прийняття покупцем товару.

Крім того, п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України є, зокрема, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виконуючи вимогу митного органу, зазначену в Рішенні про коригування митної вартості товарів та керуючись ст. 53 МК України, Позивач надав Договір добровільного страхування вантажів № 40-2840-19-00007 від 28.11.2019 року (далі - Договір).

Згідно даного Договору вбачається наступне:

- Вантажовідправником являється продавець Товару - LEMBERG LEBENSMITTEL GMBLL (п. 1.1.3. Договору).

- Вантажоодержувач - TOB "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" (п. 1.1.4. Договору).

- Товаросупроводжувальні документі, зокрема: Інвойс №1164038 від 28.11.2019 (5175576), пакувальний лист від 26.11.2019 (п. 1.1.2. Договору).

- Товар - Ікра, вага брутто 18275 кг., кількість місць 1344(п.п. 1.1., 1.1.2., 1.1.5. Договору).

- Перевізник - ТОВ "СОБІ" (п. 1.1.7. Договору).

- Загальна страхова премія 15 840,00 грн. (п. 1.10. Договору).

Також, як вбачається з Договору страховий період становить 28.11.2019 - 28.12.2019 (товар випущено у вільний обіг 06.12.2019 року).

Інформація зазначена в даному Договорі повністю відповідає товаросупровідним документам, що подавалися декларантом для митного оформлення Товару.

Однак, Митним органом в листі від 17.03.2020 за Вих. № 781/15/11/5666 зазначено, що даний Договір не може слугувати належним доказом для підтвердження митної вартості.

Суд, не погоджується з таким твердженням відповідача, наголошує на наступному.

Виконуючи умови Контракту, на підставі якого здійснювалась поставка Товару, страхові витрати відповідно до умов СІР Київ здійснював Продавець LEMBERG LEBENSMITTEL GMBLL, що підтверджується саме Договором добровільного страхування вантажів № 40-2840-19-00007 від 28.11.2019 року. Відтак, додаткових витрат на страхування товару ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" не понесло.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СІР, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Відповідно до умов поставки за Контрактом та відповідно до товаросупровідних документів, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

Із поданих Позивачем документів можливо встановити вартість страхування та підтвердити заявлену митну вартість товару, у зв`язку з чим твердження відповідача є безпідставними, оскільки в документах декларанта відсутні розбіжності.

В свою чергу, відповідач так і не надав належного обгрунтування того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані ж позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, відсутні сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично і повністю сплачена Товар.

Крім того, Покупець не зобов`язаний документально підтверджувати витрати Продавця на страхування, адже такі не є окремою складовою митної вартості товару та не підлягають перевірці митним органом.

Щодо оплати вартості Товару, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Контракту Продавець продав, а Покупець купив заморожену червону ікру горбуші, надалі пойменовану "Товару" у кількості та на умовах, викладених в цьому Контракті. Продавець продає кількість Товару згідно з Інвойсами або Специфікаціями, які є невід`ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до п. 3.1. Контракту ціни на Товар встановлюються з урахуванням вартості тари, упаковки, маркування і вартості доставки на умовах СІР Київ, України, в доларах США. Загальна сума Контракту дорівнює сумі усіх Інвойсів або Специфікацій за цим Контрактом.

Пунктами 3.2., 3.3. Контракту передбачено, що Покупець виконує платіж за Товар з відстрочкою платежу. За згодою сторін Покупець може виконати передоплату або часткову передоплату за контрактом. Крім того, п. 3.4. Контракту дозволено часткові платежі.

Відповідно до п. 4.4. Контракту Товар постачається протягом 90 днів з дати виконання передоплат згідно п. 3.2. цього контракту.

Як вбачається із Тимчасової митної декларації на товари ІМ40ТН № UA125200/2019/633496 товар випущено у вільний обіг 06.12.2019 року.

Керуючись п.п. 3.2. - 3.4., 4.4.Контракту, Покупець - ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" 23.12.2019 року частково оплатив вартість Товару у розмірі 10 000 дол. США. Дана оплата підтверджується: Заявою про купівлю іноземної валюти № 4 від 23.12.2019p., платіжним дорученням № 4 від 23.12.2019 p., платіжним дорученням в іноземній валюті № 4 від 23.12.2019 р. та міжнародною міжбанківською системою передачі інформації та здійснення платежів (далі - SWIFT) від 23.12.2019 р.

26.12.2019 року ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" знов частково оплатило вартість Товару у розмірі 262 572,00 дол. США. Дана оплата підтверджується: Заявою про купівлю іноземної валюти № 5 від 26.12.2019 p., платіжним дорученням № 5 від 26.12.2019 p., платіжним дорученням в іноземній валюті № 5 від 26.12.2019 р. та SWIFT від 26.12.2019 р.

08.01.2020 року ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" здійснено остаточний розрахунок за Товар у розмірі 41 924,00 дол. США. Дана оплата підтверджується: платіжним дорученням № 6 від 08.01.2020 p., платіжним дорученням в іноземній валюті № 6 від 08.01.2020 р. та SWIFT від 08.01.2020 р. (Заява про купівлю іноземної валюти на суму 41 924,00 дол. США відсутня, так як валюта не купувалась, а зайшла на рахунок ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" за експортну поставку, що підтверджується SWIFT від 03.01.2020 p., з яких і сплачено 41 924,00 дол. США Продавцю Товару).

Всі оплати, здійснені ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ", підтверджуються також бухгалтерськими документами, а саме Бухгалтерською довідкою № 03 від 31.01.2020 року та карткою рахунку 632 за період 01.12.2019 - 31.01.2020 року.

Таким чином, ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ" виконало повністю договірні зобов`язання щодо оплати вартості Товару.

Суд звертає увагу на те, що в листі Митного органу від 17.03.2020 за Вих. № 781/15/11/5666 зазначено, що платіжні доручення від 23.12.2019 № 4, від 26.12.2019 № 5, від 08.01.2020 № 6 та відповідних SWIFT документів у графі призначення платежу містить посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 02.09.2019 № 19-SBS-140. Отже, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок - фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Суд вважає, що вказівка відповідача на те, що у наданих платіжних дорученнях відсутність посилання на інвойс не може визнаватись підставою для визнання митної вартості, оскільки умовами Контракту не передбачено, що платежі здійснюються саме на підставі інвойсу, водночас розділом 3 Контракту детально визначені умови та строки оплати.

Крім того, сума, яка сплачена Позивачем згідно із платіжними дорученнями від 23.12.2019 № 4, від 26.12.2019 № 5, від 08.01.2020 № 6 повністю співпадає з загальною вартістю імпортованого товару, зазначеною в Інвойсі № 1164038 від 28.11.2019.

Також, зазначені платіжні доручення містить посилання на номер та дату Контракту, реквізити покупця та продавця, а отже в повній мірі ідентифікує господарську операцію з поставки Товару та дозволяє визначити митну вартість поставленого товару.

Крім того, листом за Вих. № 14/02/20-1 від 14 лютого 2020 року позивачем надано додаткові документи відповідачу, зокрема: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відтак, у відповідача достатньо документів на підтвердження митної вартості Товару, а отже, відсутність в платіжних дорученнях посилання на Інвойс не є підставою для сумніву у заявленій декларантом митної вартості та жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості.

Крім того, обов`язок надання декларантом до митного органу саме платіжних доручень чинним законодавством України не передбачений. При цьому, варто наголосити, що сам факт здійснення повної оплати вказаної партії товару митним органом під сумнів не поставлено.

Також, Митним органом в листі від 17.03.2020 за Вих. № 781/15/11/5666 зазначено, що додатково наданий прайс-лист не є прайс-листом виробника, що передбачено ч. 3 ст. 53 МК України та що відсутня інформація щодо такої характеристики товару "як сортність". Враховуючи зазначене, надані додатково документи, що підтверджують митну вартість товару, взято митницею до уваги, але не дозволяє використовувати їх як джерело об`єктивної та достовірної інформації про заявлену митну вартість товарів, імпортованих за МД.

Однак суд зазначає, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких можна віднести і прайс-листи продавця товару.

Крім того, ч. 2 ст. 53 МК України до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості прайс-листи не віднесено.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство України не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.

Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (характеристик товару), зокрема такої інформації як "сортність", не може свідчити про невідповідність/недостовірність числових значень складових митної вартості Товару.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що додані документи містять достовірні та об`єктивні відомості, на підставі яких підтверджуються числові значення складових митної вартості товару.

Щодо відсутності вартісних відомостей в експортній декларації країни відправлення № 19DE245254881589T6, суд звертає увагу на наступне.

Листом від 03.02.2020 року Продавець Товару (Lemberg Lebensrnittel GmbH; GermaniastraЯe 29, 12099 Berlin, Germany ) на письмовий запит Покупця повідомив про те, що відвантаження Товару проводилося з митного складу на території Німеччини. Стандартна процедура митної очистки на митній території Німеччини не проводилася, тому стандартна експортна митна декларації не оформлялася. Однак надано копію декларації за процедурою для відвантаження товару з митного складу, а саме митна декларація ЄС від 28.11.2019 MRN № 19DE245254881589Т6 (далі - експортна декларація ЄС).

Крім того, суд зазначає, що до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені ч. 2 ст. .53 Митного кодексу України, експортну митну декларацію продавця - не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати у разі, якщо документи, зазначені у ч.2.ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари (і) на письмову вимогу органу доходів і зборів.

Крім того, згідно експортної декларації ЄС № 19DE245254881589T6 чітко прослідковується наступна інформація:

1. що саме Продавцем ( Lemberg Lebensmittel GmbH ; GermaniastraЯe 29, 12099 Berlin, Germany ) відправлено Товар ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРОДІЯ";

2. відомості зазначені в товаросупровідних документах дублюються в експортній декларації ЄС, зокрема:

- вага Товару нетто 16128/брутто 17472 кг.

- кількість коробок 1344 шт.;

- попередній рахунок № 1164038 від 28.11.2019 року;

- номер автотранспортної накладної (СМЯ) 27101911-0134 від 28.11.2019 року

- номерні знаки автомобіля перевізника.

Враховуючи вищезазначене, твердження Митного органу щодо неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору є такими, що не відповідають вимогам МКУ.

В свою чергу Митним органом в Рішенні про коригування митної вартості не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, зазначені Митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах ймовірні розбіжності є формальними та несуттєвими, такі жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів та спростовуються наданими позивачем документами та поясненнями.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим спірне рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 6 432,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.03.2020 №52. Отже, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби.

Окрім того, згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем до суду надано: завірену копію договору № 28/01/20-1 про надання правової допомоги від 28.01.2020 року; завірену копію додаткової угоди № 1 до договору № 28/01/20-1 про надання правової допомоги від 28.01.2020 року; завірену копію рахунку № 28/01/20-1 від 28.01.2020 року; завірену копію платіжного доручення № 34 від 11.02.2020 року; завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3787 Приліпи М.М.; оригінал ордеру від 01.04.2020 року

Суд зазначає, що відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору № 28/01/20-1 про надання правової допомоги від 28.01.2020 року, сторони погодили розмір оплати правничих послуг, зокрема: 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. (без ПДВ) за ознайомлення з матеріалами та поясненнями наданими КЛІЄНТОМ; дослідження законодавства та судової практики у подібних правовідносинах; допомогу у підготовці та подання документів необхідних для перегляду Рішення про коригування митної вартості товарів, повернення фінансової гарантії, позовної заяви (у разі потреби), інших документів необхідних для захисту інтересів КЛІЄНТА; представництво інтересів КЛІЄНТА; надання КЛІЄНТУ консультації по вищевказаним правовідносинам.

Отже, судові витрати позивача на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС (08307, Київська область, місто Бориспіль, Міжнародний аеропорт "БОРИСПІЛЬ", Код ЄДРПОУ 39470947) правонаступником якої є Київська митниця Держмитслужби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А, Код ЄДРПОУ 43337359) про коригування митної вартості товарів № UА125000/2019/000679/2 від 05.12.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродія" (08606, Київська область, місто Васильків, вул. Декабристів, буд.188-А, код ЄДРПОУ38093615) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) судовий збір у розмірі 6 432 (шість тисяч чотириста тридцять дві) грн 53 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродія" (08606, Київська область, місто Васильків, вул. Декабристів, буд.188-А, код ЄДРПОУ38093615) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) витрати на правову допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.