Рішення

від 28.09.2020 по справі 360/2948/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2948/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, УСЗН Міловської РДА), в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні допомоги при народженні дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачка є матір`ю двох близнюків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Діти народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у м. Гданськ, Польща, та є громадянами України.

02 липня 2020 року позивачка за допомогою електронного сервісу сайту Міністерства соціальної політики України подала заяви про призначення допомоги при народженні дитини, які було зареєстровано за номерами 200702005517625 та 200630132630765 відповідно, та надала в електронному вигляді весь пакет документів, необхідний для призначення такої допомоги. Заява була підписана позивачкою за допомогою електронного цифрового підпису. Цього ж дня позивачка отримала відмову у призначенні їй вищевказаної соціальної виплати на підставі того, що Управлінням соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області, яке здійснює призначення та нарахування таких виплат за місцем постійного проживання, не було знайдено в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян записів, які відповідали б зазначеним позивачкою реквізитам свідоцтва про народження дітей, а також у зв`язку із тим, що реквізити її банківського рахунку, відкритого у Приватбанку, не співпадають з реквізитами, по яких виплачується допомога при народженні дитини у Міловському районі Луганської області.

Таким чином, відповідач відмовив позивачці у призначенні допомоги при народженні дітей.

Такі дії УСЗН Міловської РДА, на думку позивачки, порушують її права та права її дітей на соціальний захист, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 10.08.2020 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.

Ухвалою суду від 28.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.09.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив (арк. спр. 51-53), в обґрунтування якого останній послався на таке. По-перше, у призначенні допомоги ОСОБА_1 при народженні дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було відмовлено. По-друге, ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Міловської РДА 02 липня 2020 року із заявами за призначенням допомоги при народженні дитини, які було подано в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики з використанням кваліфікованого електронного підпису. Подані електронні заяви за номером 200702005517625 та 200630132630765 було відхилено з таких причин: у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не було віднайдено записів, які відповідали б зазначеним реквізитам свідоцтв про народження дітей; у відомостях для здійснення виплати номер банківського рахунку не відповідав тому, який повинен бути на момент звернення за призначенням допомоги (міжнародний номер банківського рахунку ІВАN).

Відповідно до пункту 11 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом.

Даною умовою подачі заяви скористалася ОСОБА_1 , але при проведенні перевірки факту народження дитини на території України в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація не підтвердилась, що не дало змоги провести нарахування допомоги при народженні дитини.

Окрім того, відповідно до постанови правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (ІВАN) в Україні з 05 серпня 2019 року в Україні запроваджено міжнародний номер банківського рахунку ІВАN, а з 01 листопада 2019 року застосування рахунків ІВАN є обов`язковим для клієнтів усіх банків України.

При заповненні електронних заяв ОСОБА_1 вказала банківський рахунок, відкритий до запровадження нових стандартів, що не дало можливості призначити та нарахувати допомогу при народженні дитини.

У відповіді на електронне звернення ОСОБА_1 було повідомлено про помилки в заповненні та вказано підстави, які унеможливлюють нарахування та виплату їй допомоги при народженні дітей. Також повідомлено, що після усунення помилок вона може повторно подати електронну заяву або звернутися до управління соціального захисту населення особисто для призначення їй допомоги при народженні дітей. Даним правом ОСОБА_1 не скористалася.

Відповідач вважає, що рішення про відхилення у призначенні допомоги при народженні дітей ОСОБА_1 прийнято законно, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є матір`ю двох дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - діти), які народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гданськ, Республіка Польща, що підтверджується свідоцтвами про народження, виданими відділом реєстрації актів цивільного стану м. Гданськ 28.08.2019 (арк. спр. 7-8, 12-19).

Відповідно до вищезазначених свідоцтв про народження батьком дітей є чоловік позивачки - ОСОБА_4 .

Відповідно до довідок від 01.06.2020 № 91 та № 92 зареєстроване місце проживання дітей: АДРЕСА_1 (арк. спр. 20-21).

Довідками про реєстрацію особи громадянином України від 22.01.2020 № 61316/536-31 та № 61316/536-32 підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані громадянами України (арк. спр. 22-23).

02.07.2020 позивачка за допомогою електронного сервісу сайту Міністерства соціальної політики України подала заяви про призначення допомоги при народженні дитини, які було зареєстровано за номерами 200702005517625 та 200630132630765 відповідно.

02.07.2020 ОСОБА_1 отримала електронні листи, якими було відмовлено у призначенні допомоги при народженні дітей. Обґрунтовуючи свою відмову, відповідач послався на те, що не було віднайдено в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян записів, які відповідали б зазначеним позивачкою реквізитам свідоцтв про народження дітей, а також те, що реквізити банківського рахунку позивачки для отримання допомоги не співпадають з реквізитами, по яких виплачується допомога при народженні дитини у Міловському районі Луганської області (арк. спр. 25-26).

Позивачка вважає таку відмову відповідача протиправною, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Основного Закону України закріплено визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII) відповідно до Конституції України встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 3 Закону № 2811-XII передбачені види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, п.2 передбачена допомога при народженні дитини.

Розділом ІІІ Закону № 2811-XII Допомога при народженні дитини передбачені права, умови та розмір призначення зазначеного виду допомоги.

Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною (частина перша статті 10 Закону №2811-XII).

Відповідно до положень статті 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2811-XII про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку (стаття 23 Закону № 2811-XII).

Вказані норми Закону № 2811-XII кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі Порядок № 1751), який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".

Абзацами п`ятим та шостим пункту 2 Порядку № 1751 визначено, що призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника. Допомога за місцем проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання (пункт 10 Порядку № 1751).

Згідно з положеннями пункту 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (абз. 7 п. 11 Порядку № 1751).

Відповідно до абзацу восьмого пункту 11 Порядку № 1751 у разі звернення одного з батьків дитини (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини орган соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

Згідно з абзацом 1 п. 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відповідно до абзацу шостого пункту 43 Порядку № 1751 у разі подання заяви в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.

Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення (абз. 7 п. 43 Порядку № 1751).

Пунктами 44 та 45 Порядку № 1751 визначено, що уразі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім`ям з дітьми, повинен давати роз`яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

Рішення органу, що призначає і виплачує державну допомогу сім`ям з дітьми, може бути оскаржено у порядку їх підлеглості у вищестоящі органи або у судовому порядку (п. 50 Порядку № 1751).

Отже, допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Суд зазначає, що і Закон № 2811-XII і Порядок № 1751 передбачають підстави припинення виплати допомоги при народженні дитини, проте не містять підстав для відмови у призначені допомоги при народженні дитини.

Як встановлено судом, позивачка народила дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за межами України. При цьому позивачка звернулася до відповідача із електронною заявою про призначення допомога при народженні дитини вчасно, а саме 02.07.2020.

Проте, відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивачки про призначення допомоги при народженні дитини з підстав того, що відповідач не зміг віднайти у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян записи, які відповідали б зазначеним позивачкою реквізитам свідоцтв про народження дітей, а також через те, що реквізити банківського рахунку позивачки для отримання допомоги не співпадають з реквізитами, по яких виплачується допомога при народженні дитини у Міловському районі Луганської області.

Суд вважає, що такий висновок відповідача є протиправним, адже позивачка звернулася до відповідача із електронною заявою про призначення допомоги при народженні дитини вчасно, проте, як зазначив відповідач, не вдалося віднайти у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян записи, які відповідали б зазначеним позивачкою реквізитам свідоцтв про народження дітей, та через невідповідність реквізитів банківського рахунку (арк. спр. 25-26).

Отже, позивачка звернулася до відповідача із електронною заявою про призначення допомоги при народженні дитини із дотриманням 12-тимісячного терміну, проте отримала відмову з незалежних від неї та не передбачених законодавством обставин.

Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту електронних повідомлень УСЗН Міловської РДА від 02.07.2020 про відхилення заяв ОСОБА_1 за № 200630132630765 та № 200702005517625 про призначення допомоги при народженні дитини, такі відповіді не відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а саме - критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, оскільки зазначені підстави відхилення заяв не передбачені ані Законом № 2811-XII, ані Порядком № 1751.

Також суд зауважує, що порядок звернення за допомогою при народженні дитини та строки такого звернення, визначені Порядком № 1751, позивачкою дотримано.

Суд також зазначає, що відповідно статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Непризначення зазначеної виплати з підстав того, що не вдалося віднайти у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян записи, які відповідали б зазначеним позивачкою реквізитам свідоцтв про народження дітей, та через невідповідність реквізитів банківського рахунку, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у пункті 23 рішення Кечко проти України від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачкою заявлений позов в інтересах дітей для їх належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, право позивачки на отримання допомоги при народженні дитини є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Керуючись принципом верховенства права, з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, суд дійшов висновку, що позивачка має право на отримання допомоги при народженні дитини.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, які слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивачка при зверненні до суду з позовом сплатила 1681,60 грн судового збору (арк. спр. 5).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі суд дійшов висновку, що всі судові витрати в сумі 1681,60 грн, понесені позивачкою, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,) до Управління соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області (код за ЄДРПОУ 03196972, Луганська область, смт Мілове, вул. Миру, буд. 43) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні допомоги при народженні дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Міловської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун