Рішення

від 28.09.2020 по справі 460/3345/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2020 року м. Рівне №460/3345/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доБугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_2 в якій позивач просить:

визнати розпорядження сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області від 13.1.2019 № 118 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад таким, що не набуло чинності;

визнати розпорядження сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області від 13.1.2019 № 118 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад незаконним та скасувати;

встановити відсутність компетенції (повноважень) Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_2 щодо прийняття та підписання розпорядження №118 від 13.11.2019 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад ;

стягнути із Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди;

стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Бугаївською сільською радою 13.11.2019 був оголошений конкурс на заміщення вакантних посад в органі місцевого самоврядування. Позивач стверджує, що розпорядження сільського голови Бугаївської сільської ради №118 від 13.11.2019 Про затвердження конкурсу на заміщення вакантних посад прийняте за відсутності компетенції сільського голови Бугаївської сільської ради, а тому є незаконним. Вважає, що дане розпорядження не відповідає вимогам Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади , затвердженої Постановою КМУ від 30.11.2011 №1242 та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5.

Позивач зазначає, що внаслідок вчинення протиправних дій відповідачами, йому завдано моральної шкоди, що полягає в душевних стражданнях, пов`язаних з порушенням його прав, закріплених у Конституції України.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративні справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав у встановлений судом строк відзив на позовну заяву. У відзиві вказує на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №169 затверджені Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців далі - Порядок №1169). 07.10.2019 Бугаївською сільською радою було прийнято Розпорядження №62 про внесення змін і затвердження структури а загальної чисельності апарату сільської ради. А отже висновок позивача щодо відсутності таких вакансій на час оголошення конкурсу є безпідставним. Питання про відсутність компетенції не підлягає розгляду, оскільки спір щодо відсутності компетенції допускається виключно між суб`єктами владних повноважень. Просив у позові відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про місцеві вибори" встановлено, що суб`єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія; 3) виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, які уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів; 4) кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости; 5) місцева організація партії, яка висунула кандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах; 6) офіційний спостерігач від кандидата, від місцевої організації партії - суб`єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про місцеві вибори" виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про місцеві вибори" територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Члени територіальної виборчої комісії здійснюють свої повноваження до сформування на чергових місцевих виборах у порядку, передбаченому цим Законом, нового складу відповідної територіальної виборчої комісії. Повноваження територіальної виборчої комісії у новосформованому складі починаються з моменту складення присяги більшістю від складу територіальної виборчої комісії, визначеного при формуванні її складу, на засіданні цієї комісії. Таке засідання скликається головою територіальної виборчої комісії і проводиться не пізніш як на другий день після дня прийняття рішення про формування її складу.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України "Про місцеві вибори" сільська, селищна, районна в місті, міська, районна територіальна виборча комісія підпорядковується відповідній міській (міста з районним поділом або міста, до складу якого входять село, селище та/або інше місто), районній, обласній територіальній виборчій комісії, виборчій комісії Автономної Республіки Крим, яка встановлює результати місцевих виборів відповідно міської, районної, обласної ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або міського голови стосовно відповідних місцевих виборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеві вибори" територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та у порядку, передбачених цим та іншими законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про місцеві вибори" сільська, селищна територіальна виборча комісія: забезпечує підготовку та проведення відповідних місцевих виборів; утворює одномандатні виборчі округи по виборах депутатів сільської, селищної ради, встановлює їх межі, єдину нумерацію; реєструє кандидатів у депутати відповідно сільської, селищної ради у відповідних одномандатних виборчих округах, їх довірених осіб та видає їм посвідчення; реєструє кандидатів на посаду відповідно сільського, селищного голови, старости, їх довірених осіб та видає їм відповідні посвідчення; повідомляє населення про зареєстрованих кандидатів у депутати відповідної сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, старости; затверджує текст виборчих бюлетенів по виборах депутатів відповідної місцевої ради, а також сільського, селищного голови, старости, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх дільничним виборчим комісіям; скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної виборчої комісії; вирішує питання щодо використання коштів на проведення місцевих виборів, розподіляє кошти між дільничними виборчими комісіями, здійснює контроль за їх цільовим використанням; сприяє організації зустрічей кандидатів у депутати відповідно сільської, селищної ради, кандидатів на посаду відповідно сільського, селищного голови, старости з виборцями; забезпечує виготовлення бланків протоколів та іншої виборчої документації, передає їх відповідним дільничним виборчим комісіям; здійснює контроль за наданням списків виборців дільничними виборчими комісіями для загального ознайомлення та уточнення; реєструє офіційних спостерігачів від кандидатів у депутати відповідної сільської, селищної ради та кандидатів на посади сільських, селищних голів, старост, від громадських організацій; здійснює контроль за використанням кандидатами власних виборчих фондів згідно із цим Законом; встановлює підсумки голосування та результати виборів депутатів відповідної сільської, селищної ради та відповідного сільського, селищного голови, старости; реєструє обраних депутатів сільської, селищної ради; реєструє обраного сільського, селищного голову, старосту; організовує проведення повторного голосування і повторних виборів у випадках, передбачених цим Законом; встановлює підсумки голосування з виборів депутатів районної ради в територіальних виборчих округах, утворених у межах відповідного села, селища, передає ці підсумки до районної виборчої комісії; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 83 Закону України "Про місцеві вибори" протоколи та інші виборчі документи дільничних виборчих комісій приймаються і розглядаються на засіданні відповідної територіальної виборчої комісії.

Частиною 2 статті 83 Закону України "Про місцеві вибори" передбачено, що засідання територіальної виборчої комісії починається з моменту закінчення голосування і продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування. На цей час члени територіальної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії. Таке засідання територіальної виборчої комісії оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем виборчої комісії або членом виборчої комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов`язки секретаря. До протоколу додаються (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим територіальною виборчою комісією рішенням.

Відповідно до ст. 85 Закону України Про місцеві вибори , сільська, селищна, міська територіальна виборча комісія на своєму засіданні на підставі складеного нею протоколу про результати виборів сільського, селищного, міського голови, старости не пізніш як на п`ятий день з дня голосування приймає одне з рішень:

1) про визнання сільського, селищного, міського голови, старости обраним;

2) про проведення повторного голосування;

3) про визнання виборів відповідного сільського, селищного, міського голови, старости такими, що не відбулися.

Повідомлення про підсумки голосування та результати виборів, обраного депутата, сільського, селищного, міського голову, старосту із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання депутата, сільського, селищного, міського голови, назви місцевої організації партії, від якої він обраний (або шляхом самовисування), не пізніш як на п`ятий день після встановлення результатів публікуються у засобах масової інформації або доводяться до відома населення в інший спосіб. Про підсумки голосування та результати виборів територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення. Про результати виборів депутатів сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, старости відповідна територіальна виборча комісія інформує відповідну раду на її першому пленарному засіданні відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Про підсумки голосування та результати виборів міського голови, результати виборів депутатів сільської, селищної ради, сільського, селищного голови, старости відповідна територіальна виборча комісія надсилає повідомлення Центральній виборчій комісії в порядку та за формою, встановленими Центральною виборчою комісією.

Таке повідомлення також в електронному вигляді передається територіальною виборчою комісією відповідному органу ведення Державного реєстру виборців для невідкладного надсилання Центральній виборчій комісії.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Як встановлено з матеріалів справи, Бугаївська сільська виборча комісія Радивилівського району Рівненської області постановою від 01 липня 2019 року №1 Про визнання ОСОБА_2 головою Бугаївської ОТГ, обраним на місцевих виборах 30 червня 2019 року на підставі протоколу Бугаївської сільської виборчої комісії від 01 липня 2019 року про результати виборів голови Бугаївської ОТГ, постановила:

- Визнати ОСОБА_2 головою Бугаївської ОТГ обраним на місцевих виборах 30 червня 2019 року;

- Зміст постанови оприлюднити на першій сесії восьмого скликання Бугаївської ОТГ.

Позивач не надав доказів порушення відповідачем процедури, передбаченої статтею 85 закону України "Про місцеве самоврядування", враховуючи наступне.

Згідно з рішенням Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області восьмого скликання №2 від 10 липня 2019 року Про початок повноважень Бугаївського сільського голови вирішено:

- заслухати складення присяги посадової особи місцевого самоврядування Бугаївським сільським головою ОСОБА_2 та вважати його таким, що вступив на посаду;

- присвоїти Бугаївському сільському голові ОСОБА_2 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах категорії посад.

Таким чином, висновки позивача про відсутність компетенції сільського голови Бугаївської сільської ради ОСОБА_2 є хибними, належних та допустимих доказів про зворотнє суду не надано.

13.11.2019 сільським головою Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області прийнято розпорядженням № 118 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад .

Даючи правову оцінку обставинам справи щодо проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Згідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

З аналізу викладених норм слідує, що видача розпоряджень належить до повноважень сільського голови.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, вирішуючи спір, суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи або законні інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Так, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, право на судовий захист має особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. При цьому, така особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних чинним законодавством інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

В обсязі встановлених у даній справі фактичних обставин, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд вважає, що розпорядження від 13.11.2019 № 118 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад є актом індивідуальної дії, а тому його прийняття не порушує прав позивача.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 5 від 25.05.2001 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п. 9 постанови Пленум Верховного Суду України також рекомендував судам при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), інші обставини, як стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В силу зазначеного суд вважає, що підстав для стягнення моральної шкоди немає, оскільки позивачем не зазначено факти заподіяння такої шкоди та не наведено доказів, на підтвердження вимог про стягнення моральної шкоди.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що дії сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, які полягають у виданні розпорядження від 13.11.2019 №118 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад не порушують прав позивача, які б підлягали захисту та відновленню в судовому порядку, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову позивачу у задоволенні позову, то й відсутні підстави для задоволення клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (вул. Шевченка, 36, с. Бугаївка, Радивилівський район, Рівненська область, 35561, код ЄДРПОУ 04387817), Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання незаконним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков