Рішення

від 28.09.2020 по справі 460/4544/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2020 року м. Рівне №460/4544/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Вартспецбуд" доГоловного управління ДПС у Рівненській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №1597924/42346933 від 01.06.2020, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Вартспецбуд" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №1597924/42346933 від 01.06.2020 року комісії ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 08.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №4 від 08.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Згідно з позовною заявою позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством податкову накладну №4 від 08.05.2020 року, виписану для ТОВ "Реноме-Євробуд" на часткову оплату будівельних робіт, позаяк позивачем для відповідача були надані пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення такої операції. Крім цього, відповідач всупереч вимог закону не вказав, які документи слід подати для реєстрації відповідної податкової накладної. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача доводила, що рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №1597924/42346933 від 01.06.2020 року не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та розсудливості, податкова накладна №4 від 08.05.2020 року підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому просив позов задовольнити.

Згідно з відзивом на позовну заяву сторона відповідачів позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що позивачем не надано копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних поданої ним податкової накладної. Зокрема, після зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 08.05.2020 року позивачем не було надано повного пакету документів для підтвердження правомірності її реєстрації. При цьому, стороною відповідача зауважено, що оскільки не надано платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, тому були всі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, тому рішення №1597924/42346933 від 01.06.2020 року є правомірними і обґрунтованими, а тому просила в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 24.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, судом встановлено наступне.

ПП "Вартспецбуд" з 01.09.2018 року зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1817094500020 з реєстру платників податку на додану вартість від 15.08.2018 року.

Основними видами діяльності підприємства за КВЕД: 2010 є 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін (основний); 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

21.02.2020 року ТОВ РЕНОМЕ-ЄВРОБУД (Генеральний підрядник) та ПП Вартспецбуд (Підрядник) було укладено Договір підряду (додаткові роботи) №7-РЄ від 21.02.2020 року, відповідно до п. 1.1 якого, Підрядник зобов`язується виконати комплекс робіт на об`єкті, вказаному в Додатку 1, Додатку 2 до цього Договору, а Генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що оплата робіт здійснюється в наступному порядку: 1) до початку робіт Генпідрядник зобов`язаний сплатити Підряднику аванс згідно Додатку 1 до Договору.

На виконання умов Договору ТОВ РЕНОМЕ-ЄВРОБУД здійснило авансову оплату в розмірі 500 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2141 від 08.05.2020 року.

У зв`язку із надходженням коштів ПП Вартспецбуд по першій події було складено податкову накладну №4 від 08.05.2020 року, яку 26.05.2020 року було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.05.2020 року, таку податкову накладну було прийнято, але реєстрацію зупинено та зазначено, що коди УКТзеД/ДКПП товару/послуг 41.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПП Вартспецбуд подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, згідно яких, повідомляю, що відповідно до статті 180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 Приватне підприємство Вартспецбуд зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.09.2018 року та є сумлінним платником. Для виконання робіт підприємство використовує власних працівників. Облікова чисельність штатних працівників на 01.05.2020 р. становить 22 особи. У власності підприємства є будівельні інструменти. Також ПП Вартспецбуд орендує офісне приміщення площею 20,5 м.кв., майданчик площею 250 м2 та вантажний автомобіль. Доводимо до Вашого відома, що на підприємстві сформовано комплексну бригаду для виконання будівельних робіт та отриманої ліцензію. Щодо податкової накладної №4 від 08.05.2020 р., складеної у відповідності до п.201.1 ст.201 ПКУ, повідомляю, що податкове зобов`язання виникло внаслідок отримання авансової плати (копія платіжного доручення додається) згідно підпункту а) пункту 187.1 статті 187 ПКУ. Роботи виконуються відповідно до Договору підряду №7-РЄ від 21 лютого 2020 р. Предметом договору є виконання додаткових будівельних робіт по об`єкту: Реконструкція фельдшерсько-акушерського пункту під амбулаторію загальної практики сімейної медицини по вул. Лесі Українки, 105А с. Поляни Березнівського району Рівненської області та Капітальний ремонт будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини на вул. Незалежності, 185 а, с. Тишиця Березнівський район Рівненської області . Роботи виконуються власними працівниками (на момент виконання робіт в штаті підприємства 22 працівника) з матеріалів підрядника. Аванс отримано для розрахунків з постачальниками матеріалів. Зокрема в день отримання авансу було зроблено ряд платежів згідно виписки що додається. Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) не підписано оскільки роботи ще тривають.

Рішенням №1597924/42346933 від 01.06.2020 року комісії ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 08.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки не надано платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, до якої надав пакет документів на підтвердження обґрунтованості реєстрації податкової накладної №4 від 08.05.2020 року, проте, рішенням №26327/42346933/2 від 17.06.2020 року скаргу залишено без задоволення, а рішення №1597927/42346933 від 01.06.2020 року залишено без змін. Підставою для відмови зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення суд враховує наступне.

Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно якої, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено пунктами 10-11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2019 року №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція від 26.05.2020 року про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.

Крім того, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" (які є Додатком до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року за №1165) рішення ГУ ДПС у Рівненські й області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить.

Разом з тим, позивачем були подані до контролюючого органу пояснення і документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, копії яких приєднані до матеріалів справи.

У п. п. 40, 42-46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року за №1165, зазначено: "40. Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. … 42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. 43. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. 44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). 45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. 46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення".

Відповідачами не додержано вимоги п. 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року за №1165 в частині проведення перевірки поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Отже, контролюючим органом, в даному випадку, жодним чином не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності.

Враховуючи вищевикладене, платником податків було надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, відсутність яких зумовила прийняття Комісією регіонального рівня рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до пунктів 2, 10 часини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані відповідачу (з врахуванням підстав для відмови у реєстрації, зазначеним контролюючим органом регіонального рівня), останній не мав правових підстав для відмови в задоволенні скарги, та, фактично, відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Згідно з п. 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України (яка є правонаступником ДФС України) зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на першого відповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача слід стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області, як органу, що приймав оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства "Вартспецбуд" (вул. Данила Галицького, 5/1, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 42346933) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 01 червня 2020 року №1597924/42346933 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4, сформованої 08 травня 2020 року Приватним підприємством "Вартспецбуд".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4, сформовану 08 травня 2020 року Приватним підприємством "Вартспецбуд", датою її подання до реєстрації.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Вартспецбуд" (вул. Данила Галицького, 5/1, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 42346933) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков