Рішення

від 28.09.2020 по справі 480/2492/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 р. Справа №480/2492/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), через представника - адвоката Васильця С.О., звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) та просить:

1. Визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену у формі наказу від 14.11.2019 за №18-16539/16-19-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.

2. Зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскарженим наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, з тих підстав, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у постійному користуванні іншої особи. Проте вказана підстава відмови не передбачена нормами Земельного кодексу України.

Крім того, позивач зазначила, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Селянського (фермерського) господарства Сільченко Володимира Дмитровича .

Згідно ч. 5 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-ХІІ (чинного на момент передачі ОСОБА_2 земельної ділянки у постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІІ-СМ №003967 від 01.03.1999 та створення ним Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 ) на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 28.07.2010. Головою Селянського (фермерського) господарства Сільченко Володимира Дмитровича на даний час є його донька ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпрпємців та громадських формувань, яка надала нотаріально засвідчену згоду на вилучення позивачу вказаної земельної ділянки.

Отже, позивач не погоджується з відмовою відповідача у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв`язку із чим звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 24.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що діяв у межах чинного законодавства, оскільки при повторному розгляді заяви позивача ГУ Держгеокадастру у Сумській області видало наказ про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на те, що бажана до відведення земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні іншого громадянина, згідно державних актів на право постійного користування, а саме, згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІІ-СМ №003967 земельна ділянка площею 30,70 га та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія СМ №00253 земельна ділянка площею 46,34 га знаходяться у постійному користуванні громадянина ОСОБА_4 . Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Також відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки це є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області, і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с.27-28).

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що оскільки у відповідача наявна згода землекористувача на відведення позивачу бажаної земельної ділянки у власність, тому вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 36-39).

Ухвалою суду від 26.06.2020 залучено до участі в розгляді цієї справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Селянське (фермерське) господарство Сільченко Володимира Дмитровича (далі за текстом СФГ Сільченко В. Д.) та зобов`язано третю особу надати суду копії правовстановлюючих документів на право постійного користування спірною земельною ділянкою, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.

Ухвалою суду від 17.07.2020 СФГ Сільченко В. Д. повнорно зобов`язано надати суду копії правовстановлюючих документів на право постійного користування спірною земельною ділянкою, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.

СФГ Сільченко В. Д. надано пояснення по справі, в яких відображено, що головою Селянського (фермерського) господарства Сільченко Володимира Дмитровича на даний час являється його донька ОСОБА_3 . На зверненя позивача господарством надано відповідну згоду на безоплатне вилучення земельної ділянки до 2 га з її подальшою передачею у власність для ведення нею особистого селянського господарства.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 11.10.2019, яка зареєстрована відповідачем 15.10.2019, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с.31).

Наказом від 14.11.2019 № 18-16539/16-19-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні іншого громадянина згідно державних актів на право постійного користування. Згідно ч.5 ст. 116 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (а.с.18).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Із наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 14.11.2019 № 18-16539/16-19-СГ вбачається, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою слугувало те, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у постійному користуванні у іншого громадянина, згідно державних актів на право постійного користування (а.с. 18).

Однак, суд зазначає, що ті обставини, на які посилається відповідач у своєму наказі, не передбачені статтею 118 ЗК України в якості підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідач у оскарженому наказі не зазначив, у кого саме та на підставі яких документів перебуває в користуванні спірна земельна ділянка.

При цьому, у відзиві відповідач вказав, що земельна ділянка, за рахунок якої планується відведення ділянки позивачу, перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що згідно Державних актів на право постійного користування землею серія ІІІ-СМ №003967 від 01.03.1999 (а.с.9), серія ІІІ-СМ №00253 від 11.07.2000 (а.с.11) ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства було надано землю 30,70 га та 46,34 га.

Після чого ОСОБА_2 було зареєстровано СФГ Сільченка В. Д., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с. 12).

Проте, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про смерть від 25.07.2020 серія НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

Як вбачається з інформаційної довідки Відділу у Лебединському районі №1759/406-19 від 24.10.2019, земельна ділянка, яка планується для відведення, знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні ОСОБА_2 , але провести реєстрацію земельної ділянки не можливо у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , відомості до Державного земельного кадастру не внесено (а.с.32).

Зважаючи на викладене, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка, яка планується для відведення, знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_2 . А тому відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є неправомірною.

При цьому суд зазначає, що після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.

З моменту створення СФГ Сільченко В. Д. відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно з часу державної реєстрації цього господарства воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц.

Відповідно до пункту "а" ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно із ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації додається погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Головою СФГ Сільченко В. Д. згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпрпємців та громадських формувань є ОСОБА_3 (а.с.14-16).

У відповідності до ч. 6 ст. 118 ЗК України головою СФГ Сільченко В. Д. надано письмову, засвідчену секретарем виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, згоду на вилучення частини зазначеної вище земельної ділянки для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її подальшої безоплатної передачі у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (а.с.17).

Отже, додана позивачем до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до ГУ Держгеокадастру у Сумській області згода СФГ Сільченка В. Д. від 09.10.2019 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її безоплатної передачі позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства, є у розумінні ч. 6 ст. 118 ЗК України належним погодженням землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Проте, у оскарженому наказі вказаним обставинам відповідачем належної оцінки надано не було.

Суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України саме відповідачу належать повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, як в даному випадку.

Таким чином, суд визнає, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 14.11.2019 №18-16539/16-19-СГ.

Суд зазначає, що частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді заяви позивача не надана її оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, з урахуванням висновків суду.

А відтак позовні вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, задоволенню не підлягають.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 840,80 грн., сплаченого за квитанцією №0.0.1682711675.1 від 20.04.2020 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18-16539/16-19-СГ від 14.11.2019 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 11.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска