Рішення

від 28.09.2020 по справі 560/3373/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3373/20

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Мідас - ПТА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 23.06.2020 в якому просить: 1) визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних /РК в єдиному реєстрі податкової накладної: №1461053/36404494 від 19.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов`язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості, щодо реєстрації податкової накладної Фермерського господарства Мідас-ПТА датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме: податкову накладну №1 від 11.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в реєстрації податкової накладної було відмовлено, при цьому підставою для відмови Головне управління ДФС у Хмельницькій області зазначило, що платником податку надано копії документів, складених із порушенням законодавства. Зазначає, що на виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення та усі документи з додатками.

Згідно з ухвалою від 02.07.2020, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

20.07.2020 до суду від Головного управління державної податкової служби у Хмельницькій області поступив відзив на позовну заяву від 17.07.2020, в якому вказує, що згідно квитанції від 11.02.2020, надісланих Автоматизованою системою "Єдине вікно поданий електронних документів зупинено реєстрацію податкової накладної вії 11.02.2020 №1 та зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.02.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКПКД/ДКІІП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/нослуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначає, що на порушення п.5 Порядку №520 позивачем не надано первинні документи, а саме: відсутні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, щодо наявних трудових ресурсів для обробітку 230 га землі (посів, внесення добрив, збір врожаю), пояснення та первинні документи щодо транспортування пшениці до покупця ТOB Зернолія м. Київ (п.4.2 договору №7343-1 передача товару покупцеві у власність підтверджується товаротранспортними накладними і відміткою про приймання товару на ім`я покупця), картка рах. 361 з ТОВ Зернолія . Також вказує, що позивачем у розрахунку витрат на професійну правничу допомогу зазначено ряд передчасних витрат та вказані події, які ще не відбулися, тому вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 22.07.2020 суд залишив без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 17.07.2020 про розгляд справи №560/3373/20 за правилами загального позовного провадження.

30.07.2020 до суду поступила відповідь на відзив, в якому позивач вказує, що первинні документи засвідчують факт реальною виконання ФГ Мідас - ПТА та його контрагентом господарських зобов`язань, а відмова у реєстрації податкових накладних на підставі надання неповного пакету документів є незаконною та не відповідає вимогам чинного законодавства і є перевищенням службових повноважень.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.09.2020, позивач Фермерського господарства "Мідас - ПТА" має код 36404494, види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Між ТОВ "Зернолія" (покупець) та ФГ Мідас - ПТА (постачальник) було укладено Договір постачання №7343-1 від 10.02.2020 (далі - Договір №7343-1) (арк. спр. 21).

Згідно з п. 1.1.-2.1. Договору №7343-1, постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити пшеницю врожаю 2019 року на умовах СРТ - доставлено до ТОВ "Зернолія". Загальна кількість товару складає 73400 тонн +/- 5% за вибором Покупця.

Відповідно до видаткової накладної №2 від 11.02.2020, назва товару - пшениця, кількість 73,400 т., всього з ПДВ 403699,70 гривень. Постачальник - ФГ Мідас - ПТА , одержувач ТОВ "Зернолія" (арк. спр. 22).

Платіжним дорученням №12057 від 11.02.2020 стверджено сплату ТОВ "Зернолія" на користь ФГ Мідас - ПТА 322000,00 гривень (арк. спр. 26).

11.02.2020 позивачем було виписано податкову накладну №1 з обсягом постачання на суму 403699,70 грн і 67283,28 грн ПДВ, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. спр. 15).

Згідно квитанції №9020018268 від 11.02.2020 зупинено реєстрацію податкової накладної від 11.02.2020 №1 та зазначено, що "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.02.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (арк. спр. 16).

Позивачем подано повідомлення №1 від 17.02.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, із наступними поясненнями: "Фермерське господарство "Мідас -ПТА" створене 09 квітня 2009 року. №16561020000000450, Власник - ОСОБА_1 , Посівні площі під урожай 2019 року складали 460 га, було посіяно пшеницю озиму - 150 га, зібрано-900 тонн; кукурудзу на зерно - 80 га, зібрано - 800 тонн; соя - 80 га, зібрано - 200 тонн; соняшник - 150 га, зібрано - 480 т. Зерно зберігається в зерноскладі площею 720 м.кв.". Також, надано 17 додатків (арк. спр. 100, 108).

Однак, 19.02.2020 Комісією ГУДПС в Хмельницькій області прийнято Рішення №1461053/36404494 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником надано копії документів, складених з порушенням законодавства. Також зазначено: "надано не повний пакет документів щодо підтвердження ПН №1 від 11.02.2020 р., а саме: відсутні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, щодо наявних трудових ресурсів для обробітку 230 га землі (посів, внесення добрив, збір врожаю), пояснення та первинні документи щодо транспортування пшениці до покупця ТОВ Зернолія м. Київ (п. 4.2 договору №7343-1 передача товару покупцеві у власність підтверджується товаротранспортними накладними з відміткою про" (арк. спр. 102-103).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від від 11 грудня 2019 року № 1165 ( в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10,11 Порядку №1165, у зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року по справі №320/6312/18 зазначено, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з п. 1 яких є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520).

Згідно з п. 4-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу електронними засобами зв`язку пояснення та документи на підтвердження реального здійсненої господарської операції по Договору №7343-1.

Крім цього потрібно враховувати, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто, контролюючим органом навіть не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Також, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі №1740/2004/18.

На підтвердження здійснення господарських операцій на виконання яких було складено податкову накладну №1 від 11.02.2020, позивачем надано ряд підтверджуючих документів, а також письмові пояснення, що стверджено Повідомленням №1 від 17.02.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (арк. спр. 100, 108), тому висновки контролюючого органу щодо надання не повного пакету документів щодо підтвердження ПН №1 від 11.02.2020, викладені в оскаржуваному рішенні є протиправними.

Відтак, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З врахуванням задоволення основної позовної вимоги, також підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваних рішень, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 4204,00 грн судового збору за подання позовної заяви із двома вимогами немайнового характеру, котрі задоволено по одній до кожного з відповідачів (скасування рішення та зобов`язання реєстрації накладної). Тому такі витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, а саме по 2102,00 грн з кожного з них.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 зокрема зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 та від 19.12.2019 у справі №520/1849/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказала, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18 Верховний Суд висловив думку, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

В Розрахунку суми витрат на надання юридичних послуг, зокрема, зазначено: складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні, складання апеляційної, касаційної скарги, складання та подання процесуальних документів, участь представника в судових засіданнях, однак такі послуги позивачу не надавалися, адже розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а тому, представник позивача у судове засідання не викликався, також до суду не подавалися процесуальні документи, апеляційна і касаційна скарги, які вказані в розрахунку, тому включення до складу витрат на професійну правничу допомогу таких сум є необґрунтованим.

Крім того, суд зважає на те, що позитивний результат у справі не є наданою послугою представником позивача, а тому, не є витратами на професійну правничу допомогу, які слід стягувати з відповідачів.

За вказаних обставин, враховуючи співмірність послуг категоріям складності справи та докази щодо обсягу виконаних робіт, суд вважає, що заява позивача в частині стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги підлягає задоволенню на суму 2000 гривень.

Таким чином, судові витрати слід стягнути з відповідачів у розмірі 3102,00 (2102,00 + 1000,00) гривень з кожного з них.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Мідас - ПТА" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1461053/36404494 від 19.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.02.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Мідас - ПТА" №1 від 11.02.2020.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Мідас - ПТА" судові витрати в розмірі 3102,00 (три тисячі сто дві) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Мідас - ПТА" судові витрати в розмірі 3102,00 (три тисячі сто дві) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 вересня 2020 року

Позивач:Фермерське господарство "Мідас- ПТА" (вул. Центральна, 22, с. Вівсяники, Деражнянський район, Хмельницька область, 32233 , код ЄДРПОУ - 36404494) Відповідачі:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя А.І. Петричкович