Постанова

від 22.09.2020 по справі 440/467/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р.Справа № 440/467/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача: Тур Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, повний текст складено 17.03.20 року по справі № 440/467/20

за позовом Приватного підприємства "Прайд"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області , Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Прайд" (далі - позивач, ПП "Прайд") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Полтавській області), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 № 1701 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Прайд" (податковий номер 21121206)" та визнання протиправними дій ГУ ДФС у Полтавській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Прайд" на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 № 1701.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 адміністративний позов Приватного підприємства "Прайд" задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Прайд", за наслідками якої Головним управлінням ДФС у Полтавській області складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 12.07.2019 №873/16-31-14-01-10/21121206.

В решті позову - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Прайд" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня нуль копійок).

Не погодившись з прийнятим рішенням у частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 42.2 ст. 42, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та ст.ст. 72, 90 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 2 зазначає, що згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього ПК України, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

На виконання вищенаведених норм чинного законодавства Головне управління ДФС у Полтавській області направило лист від 24.06.2019 № 27932/10/16-31-14-01-18 з повідомленням та копією наказу від 24.06.2019 №1701 з метою повідомлення про початок проведення позапланової невиїзної перевірки.

Дані документи направлено поштою 24.06.2019 з повідомленням про вручення за податковою адресою ПП Прайд : 33005, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39. Поштове повідомлення повернуто з відміткою про відсутність знаходження платника податків за податковою адресою.

Таким чином, на думку відповідача 2, документальна позапланова невиїзна перевірка ПП Прайд проведена на підставі та відповідно до норм чинного податкового законодавства.

Позиція контролюючого органу щодо застосування норм ст. 42 Податкового кодексу України також підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.08.2019 по справі № 520/8681/18.

В свою чергу, судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача, чим порушено норми чинного законодавства та основоположні принципи судочинства, закріплені КАС України.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 в частині задоволених позовних вимог, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

ПП Прайд подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції - повністю законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 - без змін. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що листом Управління СБУ в Сумській області № 6/1350 від 24.05.2019 повідомлено ДФС України про перебування в провадженні слідчого відділу управління об`єднаного кримінального провадження №22018200000000136 від 19.11.2018, у рамках якого повідомлено про підозру громадянці ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та громадянину України ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України (а.с. 230-232).

З вказаного листа Управління СБУ в Сумській області № 6/1350 від 24.05.2019 вбачається, що ОСОБА_1 з 02.02.2018 працювала на посаді начальника відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг та інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Сумській області. Разом з тим, наказом ГУ ДФС у Сумській області № 2022 від 21.11.2018 призначено документальну планову перевірку ПП "Прайд" та направлено на проведення цієї перевірки начальника відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг та інших галузей економіки управління аудиту Кореневу С. М.

Також, з цього листа вбачається, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням нею неправомірної вигоди за результатами проведення документальної планової перевірки ПП "Прайд".

Отже, посадовій особі контролюючого органу нижчого рівня, яка проводила документальну перевірку платника податків, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи лист Управління СБУ в Сумській області № 6/1350 від 24.05.2019, наказом ДФС України від 18.06.2019 № 476 "Про проведення перевірки ПП "Прайд" прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 в порядку контролю за правильністю висновків акта документальної планової перевірки від 02.01.2019 (пункт 1 наказу). Пунктом 2 цього наказу начальнику ГУ ДФС у Полтавській області Садовому С. наказано забезпечити проведення зазначеної у п. 1 наказу перевірки працівниками ГУ ДФС у Полтавській області, про що видати наказ із урахуванням вимог глави 8 розділу ІІ Кодексу (а.с. 89, 90).

На виконання наказу ДФС України від 18.06.2019 № 476, начальником ГУ ДФС у Полтавській області прийнято наказ від 24.06.2019 № 1701, яким, зокрема, наказано провести працівникам ГУ ДФС у Полтавській області документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Прайд" з 01 липня 2019 року, тривалістю 5 робочих днів. Перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства провести за період діяльності з 01.01.2015 по 30.09.2018 з метою встановлення правильності складених висновків акта документальної планової перевірки від 02.01.2019 (а.с. 19).

В свою чергу, на підставі наказу № 1701 від 24.06.2019 та з метою повідомлення ПП "Прайд" про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ГУ ДФС у Полтавській області складено повідомлення № 510 від 24.06.2019 (а.с. 20), яке 24.06.2019 направлено позивачу за адресою: 33005, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, проте не вручено останньому з причин "закінчення терміну зберігання поштового відправлення" (а.с. 21-23).

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складено акт № 873/16-31-14-10-10/21121206 від 12.07.2019 (а.с. 26-42).

ПП "Прайд", не погодившись із наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 № 1701 та діями з проведення вказаної перевірки, звернулось до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Полтавській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Прайд", суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом порушено приписи пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, що є підставою для висновку про протиправність дій ГУ ДФС у Полтавській області з проведення перевірки.

В свою чергу, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 № 1701 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Прайд" (податковий номер 21121206)", суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ від 24.06.2019 № 1701 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В свою чергу, відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Незважаючи на визначену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім.

Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу вищенаведеного слідує, що чинним ПК України передбачено альтернативні шляхи направлення документів платнику податків податковим органом, а саме: або засобами електронного зв`язку, або засобами поштового зв`язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику. При цьому, наведені вище правові норми не містять обов`язку для контролюючого органу щодо послідовного використання наведених засобів надіслання документів платнику з метою використання усіх можливих.

З наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вище вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

Крім того, оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18.

У постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 та від 09.02.2016 у справі № 826/5689/13-а визначено наступну правову позицію: нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої .

Крім того, у постанові від 23.04.2019 у справі № 823/5028/15 Верховний Суд, з посиланням на практику Верховного Суду України у справах, предметом позову в яких були вимоги про визнання недійсними та скасування наказів про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки платників податків, а в деяких мали місце обставини складання контролюючими органами за наслідками таких перевірок податкових повідомлень-рішень, неодноразово висловлював правову позицію про те, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, установлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Незважаючи на визначену у п. 79.3 ст. 79 ПК України необов`язкову присутність платника податків під час проведення документальної невиїзної перевірки, останній має право бути присутнім. З наказом на перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході розгляду справи встановлено, що 24.06.2019 копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки направлено позивачу за адресою: 33005, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, проте повернуто 25.07.2019 контролюючому органу, у зв`язку з не врученням позивачу з причин закінчення терміну зберігання поштового відправлення (а.с. 21-23).

Разом з тим, згідно з наказом від 24.06.2019 № 1701 документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Прайд" вирішено провести з 01 липня 2019 року, тривалістю 5 робочих днів (а.с. 19).

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, контролюючий орган може приступити до проведення документальної позапланової перевірки платника податків лише у разі належного повідомлення останнього про проведення перевірки шляхом вручення відповідного наказу до початку її проведення.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган приступив до проведення перевірки з 01.07.2019 та закінчив її проведення 05.07.2019, в той час як поштове відправлення із копією наказу та повідомлення повернуто ГУ ДФС у Полтавській області лише 25.07.2019 (а.с. 94), тобто після закінчення проведення перевірки, що є порушенням гарантії платника податків на об`єктивну, повну та всебічну перевірку.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що, з урахуванням п. 42.4 ст. 42 ПК України, позивач є належним чином повідомлений про проведення перевірки навіть за умови повернення поштового повідомлення з відміткою про відсутність знаходження платника податків за податковою адресою, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на таке.

Абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, з аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що платник податків вважається ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Як вже було зазначено, 24.06.2019 копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки направлено позивачу, проте повернуто контролюючому органу, у зв`язку з не врученням позивачу з причин закінчення терміну зберігання поштового відправлення.

Органом поштового зв`язку проставлено вказану відмітку 25 липня 2019 року (а.с. 94).

Таким чином, саме з 25 липня 2019 року ПП Прайд вважається таким, що належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18, на яку посилається відповідач.

В свою чергу, контролюючий орган приступив до проведення перевірки з 01.07.2019 та закінчив її проведення 05.07.2019, тобто до дати повідомлення позивача про її проведення.

Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG (1975, AC 591 at 638) вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office , принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (п. 128), та Беєлер проти Італії (п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (п. 74 рішення ЄСПЛ у справі Лелас проти Хорватії ).

Зважаючи на викладене, в розумінні положень п. 42.4 ст. 42 ПК України, колегія суддів вважає, що відповідачем не вчинено всіх залежних від нього дій щодо вчасного повідомлення позивача про проведення перевірки, що не надало практичну можливість позивачу бути обізнаним про проведення такої перевірки.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що всупереч вимог Податкового кодексу України позивач не був повідомлений про початок проведення щодо нього документальної невиїзної позапланової перевірки, адже не отримав наказ про її проведення завчасно, тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, суд вважає, що були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що контролюючим органом порушено приписи пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, що є підставою для висновку про протиправність дій ГУ ДФС у Полтавській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Прайд" на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 № 1701.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій, що оскаржуються.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вищезазначених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зміст апеляційної скарги, який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року по справі № 440/467/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич І.С. Чалий Повний текст постанови складено 28.09.2020 року