Ухвала

від 28.09.2020 по справі 440/4908/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 вересня 2020 р.Справа № 440/4908/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. ,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року по справі № 440/4908/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

01.09.2020 на зазначене рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано апеляційну скаргу в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення або відстрочення від сплати судового збору.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник посилається на вимоги ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на те, що апелянт отримав повний текст рішення 25.08.2020р., тому просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що 17.04.2020р. судом у письмовому провадженні винесено оскаржуване рішення, повний текст якого виготовлено 17.04.2020р.

В матеріалах справи відсутня інформації щодо дати відправлення сторонам та отримання скаржником оскаржуваного рішення.

Однак , апелянт вказує , що копія такого рішення отримана ним 25.08.2020 р.

01.09.2020р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області направлено апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вимог ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що апелянт подав апеляційну скаргу в тридцятиденний строк після отримання відповідного рішення, підстави, викладені апелянтом в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення знаходять своє підтвердження, тому суд вважає за можливе поновити апелянту строк на апеляційне оскарження рішення суду по даній справі.

Також, колегія суддів, перевіривши доводи клопотання про звільнення або відстрочиння сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

В обґрунтування клопотання апелянт посилається на вимоги ст.ст. 122, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1, 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та вказує. що у управління немає можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, тому просить звільнити або відстрочити сплати судового збору.

Жодних обґрунтувань щодо неможливості сплати судового збору за подачу апеляційної скарги апелянт не наводить , лише цитує вищевказану норму Закону , жодних документів в обґрунтування клопотання не надає.

Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Обґрунтувань наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України " Про судовий збір", заява апелянта не містить.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про звільнення або відстрочення від сплати судового збору слід відмови.

Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 286, 295 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року по справі № 440/4908/19 поновити.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про звільнення або відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Бартош Н.С. Чалий І.С.