Ухвала

від 28.09.2020 по справі 420/3178/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3178/19

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 р. по справі № 420/3178/19

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ ЛОГІСТИК"

відповідач Державна фіскальна служба України

про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити дії по реєстрації податкової накладної,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 р. адміністративний позов задоволено повністю.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подали апеляційну скаргу. До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку, клопотання про заміну сторони.

Щодо клопотання про заміну сторони у справі на правонаступника, суд зазначає, що воно буде вирішено в разі відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч.3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду було прийнято у відкритому судовому засіданні 10 вересня 2019 року (а.с. 159-176).

Перший раз Головне управління ДФС в Одеській області, Державна фіскальна служба України звернулись до суду з апеляційною скаргою 09.10.2019 р.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку з тим, що апелянтом не надано документ про сплату судового збору та було надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 р. відмовлено у задоволенні клопотань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про продовження процесуальних строків. Повернуто апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року.

Копії вищезазначеної ухвали суду Державної фіскальної служби України та Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області отримали 03.12.2019 р. та 02.12.2019 р. відповідно (а.с.904, 205).

Повторно апеляційну скаргу Головним управлінням ДФС в Одеській області було здано до відділення поштового зв`язку для направлення до суду першої інстанції 15.09.2020 р. (а.с. 233). До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; поновити ГУ ДПС в Одеській області пропущений строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 року було повернуто апеляційну скаргу контролюючого органу. Станом на кінець 2019 року у ГУ ДФС в Одеській області існувала заборгованість по безспірному списанню судових витрат у загальному розмірі 5071922 грн. 15 коп. Окрім цього, затверджений кошторис контролюючого органу на 2020 рік не містить будь-яких коштів за КЕКВ 2800 для сплати судового збору. Крім того, апелянт зазначає, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України Про знесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (СOVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року , яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19) .

До апеляційної скарги, крім іншого, додано платіжне доручення № 3046 від 02 вересня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 5763,00 грн.

Суд вважає причини пропуску строку, зазначені апелянтом, не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» .

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору митним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Цє пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення «Лелас проти Хорватії» : «Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Також, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення, та звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування" про-який говорить ЄСПЛ.

Держава (в даному випадку - в особі податкових органів) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через невчасну сплату судового збору податковим органом та будь-які проблеми, що виникають під час внутрішньої процедури узгодження його сплати. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ внесено зміни у КАС України, а саме: розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №239, від 22.04.2020 року №291, від 04.05.2020 року №332, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500 строк карантину продовжено до 31 липня 2020 року.

Згідно п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції, яка діє на момент закінчення установленого строку) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Зміни у наведені положення адміністративного процесуального законодавства внесені Законом України від 18.06.2020 року №731-IX, відповідно до п. 2 Розділу ІІ якого процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року №731-IX опубліковано 16.07.2020 року у виданнях "Голос України" за №119-120 та "Урядовий кур`єр" за №135 та набрав чинності 17.07.2020 року, а отже передбачений Законом 20-денний строк завершений 06.08.2020 року.

Як було зазначено вище, копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги Головне управління ДФС в Одеській області отримали 02.12.2019 р., проте повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся 18.09.2020 р., тобто через дев`ять місяців після повернення апеляційної скарги та після внесення змін до норм, відповідно до яких строки, визначені ст. 169 КАС України були продовжені.

У зв`язку із вищевикладеним, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296,298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на зазначене, та керуючись вимогами норм Кодексу адміністративного судочинства, суддя приходить до висновку про необхідність залишити подану Головним управлінням ДФС у Миколаївській області апеляційну скаргу без руху, для надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно.

Крім того, суд зазначає, що в апеляційній скарзі зазначено двох апелянтів - Головне управління ДПС в Одеській області та Державну фіскальну службу України, проте підписана апеляційна скарга лише представником ГУ ДПС в Одеській області Р.В. Тарановським, документи, що підтверджують повноваження Тарановського Р.В. в інтересах Державної фіскальної служби України відсутні.

З огляду на зазначене, необхідно уточнити, яким органом (органами) подано апеляційну скаргу та надати документи, що підтверджують повноваження на право подання апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Роз`яснити Головному управлінню ДПС в Одеській області , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач: Шевчук О.А.