Постанова

від 17.09.2020 по справі 908/2908/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2908/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Шевчук О.М., довіреність № 12/03-20 від 20.03.2020 р., адвокат;

від позивача: Петренко О.Е., паспорт № 004264075 від 28.11.2019 р., директор;

від позивача: Дубов В.Л., довіреність № 14/09-20 від 14.09.2020 р., виконавчий директор;

представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020, ухвалене суддею Топчій О.А., повний текст якого складений 12.02.2020, у справі №908/2908/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя

до Виконавчого комітету Приморської міської ради, Запорізька область, м. Приморськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гівара", м. Запоріжжя

про визнання незаконним та скасування пункту рішення та визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" (далі - Позивач) з позовом до Виконавчого комітету Приморської міської ради (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гівара", в якому просить визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати п. 3 рішення Виконавчого комітету Приморської міської ради №148 від 17.07.2012; визнати незаконним з моменту видачі та скасувати свідоцтво про право власності серії САЕ №276545 від 23.07.2012, видане Виконавчим комітетом Приморської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що приймаючи оскаржуване рішення та видаючи оскаржуване свідоцтво Відповідач діяв без законних на те підстав та з перевищенням своїх повноважень, оскільки не існувало нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна між позивачем та третьою особою, не існувало підстав для оформлення права власності на самочинно збудовані та/або реконструйовані третьою особою об`єкти нерухомого майна, а майно, яке виділено третій особі в окрему одиницю, є приналежністю головної речі та утворює з іншими об`єктами складну річ - Дитячий оздоровчий табір "Алиє паруса".

Існуванням оскаржуваних рішення та свідоцтва порушено право власності позивача на 4/5 частки об`єкту, в яку входить, в тому числі, частина корпусу "К3", 2/3 частини тротуару II, а також право позивача здійснювати право спільної часткової власності за згодою з іншим співвласником - третьою особою. Відповідач незаконно виділив третій особі площу корпусу "К3", яка належить Позивачу, чим фактично легітимізував відсутнє у третьої особи право власності на цю площу, а також самостійно здійснив вибір місця розташування 2/3 частини тротуару II, належних позивачу.

Ухвалою суду від 17.10.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гівара".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2908/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення, просить його скасувати; ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що не погоджується з висновком господарського суду про те, що спірний об`єкт оздоровчий табір "Алиє паруса" - не є об`єктом спільної часткової власності. Відтак, прийняттям рішення та видачею свідоцтва Відповідачем порушено одне із головних прав Позивача - надання згоди на здійснення права спільної часткової власності (ч. 1 ст. 358 ЦКУ), зокрема шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, як того вимагала ч. 4 ст. 364 ЦКУ.

Господарський суд безпідставно не прийняв до уваги лист Приморського комунального підприємства технічної інвентаризації №522 від 28.12.2019 в обґрунтування порушення Відповідачем права власності Позивача на 2/3 частини дороги ІІ та дороги І шляхом зведення третьою особою двох бетонних ґанків до корпусу літ. "К3" за рахунок знесення частин дороги І та дороги (тротуару) ІІ.

Вважає, що оскільки одна і та ж сама споруда (дорога II), яка до видачі свідоцтва належала Позивачу та Третій особі на праві спільної часткової власності (з частками у праві власності 2/3 та 1/3, відповідно) ніколи не виділялась у натуру для жодної зі сторін, не визначалося фактичне місце розташування належних сторонам частин цієї дороги, то самостійне виділення у натурі Відповідачем частки дороги II, належної Третій особі, без погодження такого виділення з Позивачем шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі дороги II між Позивачем та Третьою особою, грубо порушує права Позивача.

Відповідач та Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Гівара" у відзивах на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечили, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, оскільки рішеннями Господарського суду Запорізької області у справах №20/66/06 та №11/5009/6946/11 встановлено, що спірний об`єкт не є спільною частковою власністю позивача та третьої особи.

Крім того зазначають, що до заяви ТОВ "Гівара" до виконавчого комітету Приморської міської ради було надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.04.2007 в якому було зазначено, що по заяві ТОВ "Гівара" відчужується 1/5 частки об`єкту нерухомості, до якої входять в корпусі "К3" кімнати від №1 по №49 (включно) загальною площею 499,1 кв.м. та інше. Отже, до виконавчого комітету Приморської міської ради надійшли саме ці дані відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.04.2007, сумнівів щодо законності відомостей, зазначених в реєстрі, не виникало, інших даних про їх незаконність не було. Тим самим, твердження позивача про незаконність привласнення площі корпусу "К3", належної ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" є безпідставним та нічим не обґрунтованим.

Після проведеної інвентаризації за заявою ТОВ "Гівара" від 17.07.2012 №1101/02-07 рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради №148 від 17.07.2012 "Про внесення змін до деяких рішень виконавчого комітету Приморської міської ради, п.3 було змінено преамбулу та п. 12, п. 13., п. 14 рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради №30 від 16.03.2012.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2020 (у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (головуючий, доповідач), Антоніка С.Г., Березкіної О.В.) відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2908/19.

У зв`язку з встановленням на період дії карантинних заходів на території України тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 1 від 17.03.2020 та рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 3 від 31.03.2020, повідомлено сторін, що судове засідання для розгляду даної справи буде призначено додатково ухвалою суду.

Ухвалою суду від 04.05.2020 призначено розгляд справи на 22.06.2020.

В судовому засіданні 22.06.2020 оголошено перерву до 13.07.2020.

13.07.2020 розпорядженням в.о. керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2908/19 у зв`язку з відпусткою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020, справу №908/2908/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Кузнецова І.Л., якою дану справу ухвалою від 13.07.2020 прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 13.07.2020 оголошено перерву до 02.09.2020.

02.09.2020 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2908/19 у зв`язку з відпусткою суддів Березкіної О.В., Кузнецової І.Л.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2020, справу №908/2908/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Дармін М.О., якою дану справу ухвалою від 02.09.2020 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 02.09.2020 через неявку представників сторін розгляд справи відкладено на 17.09.2020.

Представник третьої особи ТОВ "Гівара" в судове засідання, призначене на 17.09.2020 не з`явився, натомість, 17.09.2020 директором третьої особи подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано перебуванням представника ТОВ "Гівара" (виконавчого директора Братанової Н.М.) у щорічній відпустці та неможливістю прибуття на вказану дату.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За положеннями ч.1, 3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Отже, представництво ТОВ "Гівара" у даній справі, крім виконавчого директора Братанової Н.М. може здійснювати як керівник, яким подано відзив на апеляційну скаргу та клопотання про відкладення судового засідання, чи інший член виконавчого органу особисто (самопредставництво юридичної особи), так і інший представник за довіреністю, який має статус адвоката.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що третьою особою ТОВ "Гівара" подано відзив на апеляційну скаргу, представник третьої особи приймав участь у судовому від 22.06.2020, у якому надав пояснення по суті справи.

За цих обставин, третя особа не була позбавлена права представляти свої інтереси самостійно через керівника підприємства, а також уповноважити іншу особу, із статусом адвоката, на представництво інтересів підприємства в суді.

В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.

В свою чергу, саме третя особа не забезпечила участі представника (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представником - зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб`єктивними, які залежали виключно від волевиявлення останнього, тому не можуть бути визнані поважними.

Враховуючи, що повідомлені представником третьої особи причини неявки не визнаються судом поважними, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, пояснення ТОВ "Гівара" надані у попередньому судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду апеляційної скарги та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників Відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 17.09.2020 року Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частину постанову у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін у судових засіданнях 22.06.2020, 13.07.2020, 17.09.2020, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

20.09.2002 між ПП "Сантекс" - продавець та ТОВ "Завод підйомтрансмашин" - покупець укладено договір №67 купівлі-продажу майна, за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю 4/5 майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса", що знаходиться за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, б. 13, та розташований на земельній ділянці 5,3 га, які належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу №7 від 12.08.2002, та довідки-характеристики, виданої бюро технічної інвентаризації 19 вересня 2002 року №872.

Відповідно до п. 1.1. договору у рахунок 4/5 переходить: адмінбудівля (літ А) загальною внутрішньою площею 305,8 кв.м ; їдальня (літ А1) зальною внутрішньою площею - 659,4 кв.м., медпункт (літ Бб) загальною внутрішньою площею 85,1 кв.м; сторожка (літ В) загальною внутрішньою площею 8,4 кв.м ; пральня-душева (літ Д) загальною внутрішньою площею 139.4 кв.м.; склади (літ Ии,Ж,3) загальною внутрішньою площею 174,9 кв.м; корпус № 1 (літ К-1) загальною внутрішньою площею 793,5 кв.м; корпус № 2 (літ К-2) загальною внутрішньою площею 795,9 кв. м; корпус № 3 (К-3) кімнати № с 102-107, 141-150, 202-207, 238-248, частина коридору № 101 площею 20 кв.м, частина коридору № 201 площею 24,4 кв.м., склади (літ М,П,П1п) загальною внутрішньою площею 140,5 кв. м, дизельна (літ Т) загальною внутрішньою площею 20,4 кв. подвал (літ ПодИ) загальною внутрішньою площею 43,0 кв.м; склад-холодильник (літ О), навіси (літ Н, Н1-7, Р), трансформаторна (літ - X), загальні уборні (літ У, У1), басейн (літ. Ч), громовідводи (літ Г1-5), водойоми (літ ПВ1), огородження (літ NN5,7,8), резервуар (літ. Е), ворота (літ N2), хвіртки (літ N1), 2/3 частина дороги II, дорога 1 , вмивальники (літ Э, Э1), фонтанчики питні (літ Ф1), площадка для сміття (літ VI).

В загальному користуванні залишається : рятувальна (літ. Ц), ворота (літ. N3), хвіртка (літ. N4), парапет (літ. N13), забор (літ. N), ліхтарі, сіть каналізації та водопостачання.

04.07.2002 між ТОВ "ГамалІТА" - продавець та ТОВ "Гівара" - покупець укладено договір №04/06-2002 купівлі-продажу, за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця 1/5 частину дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса", що знаходиться за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, б. 13, та розташований на земельній ділянці 5,3 га, а також 22 відсотки майна цього оздоровчого табору згідно додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

У рахунок відчужуваної 1/5 частини переходить: в житловому корпусі "К3" кімнати з 108 по 140 та з 208 по 237, частка коридору 101 в рахунку 17,7 кв.м., частка коридору 201 в рахунку 12,7 кв.м. Загальна площа відчужуваних приміщень по житловому корпусу "К3" становить 484,7 кв.м.; також відчужується водоймище для питної води «ПВ» ; клуб «Сс» ; бар «Фф» ; спортмайданчик « V» ; водонапірна башта, «Ю» ; танцмайданчик « IV» ; ворота № 6; огородження № 9, № 11, № 10, № 12; замощення « III» ; 1/3 тротуару "II" ; уборна «У2» .

В загальному користуванні залишається : №3 - ворота, хвіртка №4, паркан №, парапет №13, рятувальня Ц, дорога І, ліхтарі, мережа каналізації і водопостачання.

Відчужувані будівлі, приміщення і споруди загальною площею 692,4 кв.м.

Пунктом 12 рішення виконавчого комітету Приморської міської ради №30 від 16.03.2012 присвоєно 1/5 частині дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса" поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Пунктом 13 зазначеного рішення вирішено оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності замість договору купівлі-продажу №0-4/06-2002 на 1/5 частину дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса" за ТОВ "Гівара".

Відповідно до рішення виконавчого комітету Приморської міської ради №148 від 17.07.2012 "Про внесення змін до деяких рішень виконавчого комітету Приморської міської ради", п.3 було змінено преамбулу рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради №30 від 16.03.2012 і викладено у наступній редакції:

"Керуючись п. 1. Тимчасового положення "Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", пп. 10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розглянувши заяву ТОВ "ГІВАРА" № 370/02-07 від 06.03.2012 (на підставі наданих до заяви № 370/02-07 від 06.03.2012 документів - рішення господарського суду Запорізької області по справі № 14/1619 від 30.08.2005, рішення суду по справі № 20/66/06 від 05.04.2006, копії договору купівлі - продажу № 04/06-2002 від 04.06.2002) ...

п. 12. Присвоїти 1/5 частці оздоровчого табору «Алиє паруса-2» , що складається з: в корпусі (літера «К3» ) кімнати від № 1 по 65 включно, загальною площею 499,1 кв.м, водойма для питної води (літера «ПВ» ), прибудова (літера «с» ), бар (літера «Ф» ), спортмайданчик (літера « V» ), вимощення (літера « VII» ), водонапірна башта (літера «Ю» ), танцмайданчик (літера « IV» ), ворота №6, огорожа №11, огорожа до спортмайданчика №12, майданчик для сміття (літера « V III» ), навіс (літера «С1» ), замощення « III» , замощення « IX» , частка тротуару « II» площею 436,97 кв м, убиральня (літера «У2» ), розташованих за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, нову поштову адресу - АДРЕСА_1 ;

п. 13. Оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності взамін договору купівлі продажу № 04/06-2002 від 04.06.2002 р. на оздоровчий табір «Алиє паруса-2» , що складається з: в корпусі (літера «К3» ) кімнати від № 1 по 65 включно, загальною площею 499,1 кв.м, водойма для питної води (літера «ПВ» ), прибудова (літера «с» ), бар (літера «Ф» ), спортмайданчик (літера « V» ), вимощення (літера « VII» ), танцмайданчик (літера « IV» ), ворота №6, огорожа №11, огорожа до спортмайданчика №12, майданчик для сміття (літера « VIII» ), навіс (літера «С1» ), замощення « III» , замощення « IX» , частка тротуару "II" площею 436,97 кв м , убиральня (літера «У2» ), розташованих за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, нову поштову адресу - м. Приморськ, вул. Курортна, 13а, розташованого за адресом: м. Приморськ, вул. Курортна, 13а за товариством з обмеженою відповідальністю «ГІВАРА» ;

п. 14. Приморському комунальному підприємству технічної інвентаризації сформувати свідоцтво про право власності та провести реєстрацію права власності з видачою свідоцтва про право власності взамін договору купівлі продажу № 04/06-2002 від 04.06.2002 р. на оздоровчого табору «Алиє паруса-2» , що складається з: в корпусі (літера «К3» ) кімнати від № 1 по 65 включно, загальною площею 499,1 кв.м, водойма для питної води (літера «ПВ» ), прибудова (літера «с» ), бар (літера «Ф» ), спортмайданчик (літера « V» ), вимощення (літера « VII» ), танцмайданчик (літера « IV» ), ворота №6, огорожа №11, огорожа до спортмайданчика №12, майданчик для сміття (літера « VIII» ), навіс (літера «С1» ), замощення « III» , замощення « IX» , частка тротуару "II" площею 436,97 кв м , убиральня (літера «У2» ), розташованих за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, нову поштову адресу - м. Приморськ, вул. Курортна, 13а, розташованого за адресом: м. Приморськ, вул. Курортна, 13а за товариством з обмеженою відповідальністю «ГІВАРА» .

23.07.2012 на підставі рішення виконавчого комітету Приморської міської ради №148 від 17.07.2012 ТОВ "Гівара" видано свідоцтво про право власності на 1/1 частку оздоровчого табору «Алиє паруса-2» , розташований за адресою: Запорізька обл., м. Приморськ, вул. Курортна, б. 13-а. Опис об`єкта: корпус «К» , кімнати №1-№65, загальною площею 499,1 кв.м.: прибудова с, загальною площею 30,8 кв.м.; бар Ф, загальною площею 49,8 кв.м.; водойма для питної води, ПВ; ворота №6; огорожа №11; огорожа №12; спортмайданчик V; вимощення VІІ; майданчик для сміття VІІІ; замощення ІІІ; замощення ІХ; тротуар, площею 436,97 кв.м., ІІ ; убиральня У2; навіс С1.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 у справі №20/66/06 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" та виділено в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" 4/5 частин майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Алые паруса» , що знаходиться за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, та розташований на земельній ділянці 5,3 га, а саме: адмінбудівлю (літ А) загальною внутрішньою площею 305,8 кв.м., їдальню (літ А1) загальною внутрішньою площею 659,4 кв.м., медпункт (літ. Бб) загальною внутрішньою площею 85,1 кв.м., сторожку (літ В) загальною внутрішньою площею 8,4 кв.м., пральню-душову (літ Д) загальною внутрішньою площею 139,4 кв.м., склади (літ Ии, Ж, З) загальною внутрішньою площею 174,9 кв.м., корпус № 1 (літ К-1) загальною внутрішньою площею 793,5 кв.м., корпус № 2 (літ К-2) загальною внутрішньою площею 795,9 кв.м., корпус № 3 (літ К-3) кімнати №№ 102-107, 141-150, 202-207, 238-248, частина коридору № 101 площею 20 кв.м., частина коридору № 201 площею 24,4 кв.м., склади (літ М, П, П1п) загальною внутрішньою площею 140,5 кв.м., дизельну (літ Т) загальною внутрішньою площею 20,4 кв.м., підвал (літ ПодИ) загальною внутрішньою площею 43,0 кв.м., склад-холодильник (літ О), навіси (літ Н, Н1-7, Р), трансформаторна (літ-Х), загальні уборні (літ У, У1), басейн (літ Ч), громовідводи (літ Г1-5), водойми (літ ПВ1), огородження (літ NN 5, 7, 8), резервуар (літ Е), ворота (літ N 2), хвіртки (літ N1), вмивальники (літ Э,Э1), фонтанчики питні (літ Ф1), площадки для сміття (літ VI). У частині позовних вимог про виділення в натурі дороги І та 2/3 частини дороги ІІ, позов залишено без розгляду .

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2012 у справі №11/5009/6946/11 за позовом ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" до ТОВ "Гівара" про виділ з 4/5 долі майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Алиє паруса» в натурі 2/3 тротуару ІІ (873,9кв.м) та дороги І (6446,1кв.м) майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Алиє паруса» , що знаходиться за адресою: вул. Курортна, 13 у м. Приморськ Запорізької області, встановлено наступне:

"Отже, в договорах укладених між ВАТ "Запоріжсільбуд" і ТОВ "ГамалІТА" 27.06.2002 та ВАТ "Запоріжсільбуд" і ПП "Сантекс" 12.08.2002 зазначені ті частини майнового комплексу, які в подальшому відчужені ТОВ "Гівара" та ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" за договорами №04/06-2002 від 05.07.2002 та №67 від 20.09.2002.

Відповідно до приписів діючого законодавства (глава 26 ЦК України) характерною ознакою спільної власності є множинність суб`єкта та єдність об`єкта, учасники спільної часткової власності мають частку у праві власності на спільне майно в цілому, а не конкретну частину майна. Так, з приписів ст. 355 ЦК України, якою визначено поняття і види спільної власності, вбачається, що право кожного із співвласників охоплює весь об`єкт власності в цілому, а не якусь його частину. Тобто право власності, хоч і належить одразу декільком особам, охоплює одне і те саме майно неподільно. Часткою власників у праві спільної часткової власності є вираженою арифметично (1/2, 2/3 і т. д.).

Учасникам спільної часткової власності належить не право власності на конкретну частку у спільній власності, а частка у праві власності, адже в протилежному випадку кожен із співвласників мав би можливість самостійно здійснювати право власності щодо даного майна у повному обсязі, що зводило б нанівець саму ідею спільної власності шляхом розпорядження своєю часткою (ст.ст.361, 362 ЦК України).

Продані за договорами №04/06-2002 від 05.07.2002 та №67 від 20.09.2002 частини майнового комплексу на момент продажу не перебували у спільній частковій власності ТОВ "ГамалІТА" і ПП "Сантекс", оскільки в договорах укладених між ВАТ "Запоріжсільбуд" і ТОВ "ГамалІТА" 27.06.2002 та ВАТ "Запоріжсільбуд" і ПП "Сантекс" 12.08.2002 відчужувані об`єкти нерухомості були конкретно визначені сторонами. Тобто, предмети договорів №04/06-2002 від 05.07.2002 та №67 від 20.09.2002 на момент їх відчуження перебували в статусі окремої власності ТОВ "ГамалІТА" і ПП "Сантекс".

Положення глави 32 ЦК України, яка передбачає поняття користування чужим майном, встановлення сервітуту, його зміст і припинення, вказують на правову обґрунтованість забезпечення в договорі купівлі-продажу від 27.06.2002, а потім в договорі №04/06-2002 від 05.07.2002 інтересів покупців 1/5 частини майнового комплексу щодо користування воротами №3, хвірткою №4, парапетом №13, рятувальною «Ц» , дорогою №1, ліхтарями, мережею водопостачання та каналізацією, які входять до складу цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Алиє паруса» (головної речі) та являються невід`ємною його частиною (приналежністю до головної речі)…

Як вже визначено судовою колегією, в силу положень чинного цивільного законодавства, вибуття з володіння власника за його волею частини належного йому майна на підставі укладеного, з дотримання вимог закону щодо змісту і форми, договору купівлі-продажу, не є підставою для створення у колишнього власника та нового власника права спільної власності як на відчужене, так і на те, що залишилося після відчуження, майно. Єдина адреса будівлі, в якій розміщені об`єкти нерухомості різних власників, не є доказом, що характеризує майно як дольове.

Стосовно матеріалів Приморського комунального підприємства технічної інвентаризації, зокрема, його висновку щодо технічної можливості розподілу майна в натурі між ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" та ТОВ "Гівара", судова колегія зазначає, що висновок про те, що продані частини майнового комплексу не є спільною частковою власністю зроблений апеляційним судом на підставі таких доказів, як вищеописані договори купівлі-продажу індивідуально визначеного майна, які у даному випадку є правовстановлюючими документами, та з дотриманням ст.34 ГПК України в частині допустимості доказів, а також ст.35 ГПК України щодо оцінки преюдиційного значення фактів встановлених в рішенні господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 у справі №20/66/06 та рішенні господарського суду Запорізької області від 30.08.2005 у справі №14/161д.".

Позивач ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" звернувся до суду з вимогою скасувати рішення виконкому Приморської міської ради №148 від 17.07.2012 та видане ТОВ "Гівара" свідоцтво, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням та свідоцтвом про право власності Відповідач незаконно виділив третій особі площу корпусу "К3", яка належить Позивачу, чим фактично легітимізував відсутнє у третьої особи право власності на цю площу, а також самостійно здійснив вибір місця розташування 2/3 частини тротуару II, належних Позивачу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що судом встановлено, що спірний об`єкт - оздоровчий табір "Алиє паруса" - не є об`єктом спільної часткової власності, відтак, посилання позивача на відсутність договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна між ним та третьою особою є безпідставними.

Посилання позивача на лист Приморського комунального підприємства технічної інвентаризації №522 від 28.12.2019 в обґрунтування порушення його права власності на 2/3 частини дороги ІІ та дороги І шляхом зведення третьою особою двох бетонних ґанків до корпусу літ. «К3» за рахунок знесення частин дороги І та дороги (тротуару) ІІ, суд вважає безпідставним, оскільки окрім зазначеного листа позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу (висновок експертизи тощо) щодо збільшення відповідачем площі саме за рахунок власності позивача.

Отже, Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами порушення його прав та законних інтересів, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 статті 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Обраний позивачем спосіб захисту у формі його матеріально-правової вимоги про визнання незаконним з моменту прийняття та скасувати п. 3 рішення Виконавчого комітету Приморської міської ради №148 від 17.07.2012; визнання незаконним з моменту видачі та скасування свідоцтва про право власності серії САЕ №276545 від 23.07.2012, видане Виконавчим комітетом Приморської міської ради, відповідає частині другій статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Разом з тим відповідно до ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Як підтверджено матеріалами справи один і той же об`єкт нерухомого майна - Дитячий оздоровчий табір "Алиє паруса", розташований за адресою: Запорізька обл., Приморський p., м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 13, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПВН: 10588791), було передано у власність двом співвласникам - Позивачу та Третій особі. Отже, Дитячий оздоровчий табір "Алиє паруса" належав їм на праві спільної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Оскільки договорами купівлі-продажу, на підставі яких до Позивача та Третьої особи перейшло право власності на Дитячий оздоровчий табір "Алиє паруса" були визначені частки (4/5 та 1/5 відповідно) кожного з співвласників, то колегія суддів дійшла до висновку, що Дитячий оздоровчий табір "Алиє паруса" належав Позивачу та Третій особі на праві спільної часткової власності.

Право спільної часткової власності між Позивачем та Третьою особою було належним чином зареєстровано БТІ у встановленому законодавством порядку у відповідності до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.

Так, у відповідності до запису бюро технічної інвентаризації, який міститься на Договорі купівлі-продажу майна № 67 від 20.09.2002: "...Зазначені в цьому документі 4/5 частки об`єкта нерухомого майна зареєстровані в Приморському комунальному підприємстві технічної інвентаризації на праві колективної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод підйомтрансмаш"...".

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173774420 від 15.07.2019 (т.1 а.с. 28-29) за Позивачем закріплено право власності на об`єкт нерухомого майна Дитячий оздоровчий табір "Алиє паруса" (адреса: Запорізька обл., Приморський p., м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 13, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1871917623248, номер об`єкта в РПВН: 10588791), при цьому зазначена наступна інформація про право власності: "...Розмір частки: 4/5...".

В той же час, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 у справі №20/66/06 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" та виділено в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" 4/5 частин майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Алые паруса", що знаходиться за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13, та розташований на земельній ділянці 5,3 га.

При цьому, у частині позовних вимог про виділення в натурі дороги І та 2/3 частини дороги ІІ, позов залишено без розгляду .

Отже, в матеріалах справи містяться докази, а саме - належним чином засвідчені копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173774420 від 15.07.2019 (т.1 а.с. 28-29), Договору купівлі-продажу майна № 67 від 20.09.2002 (т.1 а.с. 17-27), Договору купівлі-продажу № 04/06-2002 від 04.07.2002 (т. 1 а.с. 30), рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 у справі №20/66/06, які в сукупності підтверджують факт того, що певна частина Дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса" виділена Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" в натурі.

Однак, частина Дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса": 2/3 частини дороги ІІ, належала Позивачу та Третій особі (до видачі свідоцтва) на праві спільної часткової власності.

Ще одна частина Дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса": рятувальна (літ. Ц), ворота (літ. N3), хвіртка (літ. N4), парапет (літ. N13), забор (літ. N), ліхтарі, сіть каналізації та водопостачання, залишилися в загальному користуванні.

Щодо постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2012 по справі № 11/5009/6946/11 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 року у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 року у справі "Науменко проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Крім того, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини"; рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України"; від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії").

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам , встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом .

У тексті постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2012 по справі № 11/5009/6946/11, на яку суд першої інстанції послався, як на доказ того, що Позивач та Третя особа ніколи не були співвласниками Дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса" лише надана правова оцінка певним фактам - договорам купівлі продажу, за якими Позивач та Третя особа отримали у власність своє майно.

При цьому необхідно зважати на приписи ч. 7 ст. 75 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Крім того, колегія суддів вкотре приймає до уваги рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 у справі №20/66/06, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" про виділ в натурі 4/5 частин майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Алые паруса" у частині позовних вимог про виділення в натурі дороги І та 2/3 частини дороги ІІ, залишено без розгляду .

Більш того, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173774420 від 15.07.2019 (т.1 а.с. 28-29), в ньому зазначена наступна інформація про право власності: "...Розмір частки: 4/5...".

У відповідності до ч. 4 ст. 364 ЦК України договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (в редакції законодавства, чинній на момент прийняття Відповідачем рішення та видачі свідоцтва).

Пунктом 3.10 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 (в редакції, чинній на момент прийняття рішення та видачі свідоцтва), встановлено, що БТІ готує Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2) для укладення договору про виділ в натурі частки з об`єкта нерухомого майна або договору про виділ частки з об`єктів нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

З огляду на все вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що весь спірний об`єкт Дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса" не є об`єктом спільної часткової власності.

Судом не взято до уваги, що частина спірного об`єкту Дитячого оздоровчого табору "Алиє паруса" - дорога ІІ, належала Позивачу та Третій особі на праві спільної часткової власності (із відповідними частками 2/3 та 1/3).

Неврахування цієї обставини призвело до неправильного вирішення справи та незастосування судом до спірних правовідносин ч. 4 ст. 364 ЦКУ, якою встановлюється вимога щодо укладення нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна під час процедури виділу у натурі одним із співвласників своєї частки.

У відповідності до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що прийняттям рішення та видачею свідоцтва Відповідачем порушене одне із головних прав Позивача - надання згоди на здійснення права спільної часткової власності (ч. 1 ст. 358 ЦКУ), зокрема шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, як того вимагала ч. 4 ст. 364 ЦКУ, а також пункт 3.10 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007, яка діяла на той час.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду Приморське комунальне підприємство технічної інвентаризації Приморської районної ради Запорізької області (надалі - Приморське КПТІ ПРРЗО) надало для огляду в судовому засіданні оригінал реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна "Алиє паруса-2" (Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 13а), зареєстроване за ТОВ "Гівара" на праві власності (надалі - реєстраційна справа).

Крім того, Приморське КПТІ ПРРЗО надало наступні пояснення щодо реєстраційної справи.

23.02.2002 Приморським КПТІ ПРРЗО згідно з вимогами "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002, на підставі Довідки-характеристики №576 від 02.07.2002, Договору купівлі- продажу № 04/06-2002 від 05.07.2002, Акту прийому-передачі ДОТ "Алиє паруса" від 05.07.2002, заяви TOB "Гівара", було зареєстровано право спільної часткової власності (розмір частки 1/5) за ТОВ "Гівара" на ДОТ "Алиє паруса".

В рахунок 1/5 частки перейшли: в житловому корпусі "КЗ" кімнати з 108 по 140 та з 208 по 237, частка коридору 101 в рахунку 17,7 кв.м., частка коридору 201 в рахунку 12.7 кв.м.; водоймище для питної води "ПВ"; клуб "Сс"; бар "Фф"; спортмайданчик "V"; водонапірна башта "Ю"; танцмайданчик "IV"; ворота № 6; огородження № 9, № 11, № 10, № 12; замощення "III"; 1/3 тротуару "II"; уборна 2У2".

Приморському КПТІ ПРРЗО не відоме жодне рішення суду, яким би право спільної часткової власності (розмір частки 1/5), зареєстроване за ТОВ "Гівара", було б скасоване, та/або 1/5 частка із майна, що є у спільній частковій власності, була б виділена ТОВ "Гівара" у натурі. За даними Приморського КПТІ ПРРЗО до видачі свідоцтва про право власності серії САЕ № 276545 від 23.07.2012 ТОВ "Гівара" володіла належним їй нерухомим майном майнового комплексу ДОТ "Алиє паруса" на праві спільної часткової власності з розміром частки 1/5.

Про укладення будь-яких договорів між співвласниками ДОТ "Алиє паруса" (ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" та ТОВ "Гівара") про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна чи про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, Приморському КПТІ ПРРЗО також не відомо. В тому числі у Приморського КПТІ ПРРЗО відсутні відомості про укладення будь-яких договорів між ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" та ТОВ "Гівара" про виділ у натурі чи про поділ дороги "II".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 по справі № 20/66/06 ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" виділено в натурі 4/5 частин майнового комплексу ДОТ "Алиє паруса", однак при цьому у частині позовних вимог про виділення в натурі дороги "І" та 2/3 частини дороги "II" позов залишено без розгляду. Приморському КПТІ ПРРЗО відоме дане рішення суду, оскільки Приморське КПТІ ПРРЗО було стороною в цій справі.

Нові правовстановлюючі документи в зв`язку з рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2006 по справі № 20/66/06 ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" не видавалися, оскільки питання щодо виділу у натуру дороги "І" та дороги "II" залишилося відкритим. Рішення суду, яким би було вирішено дане питання, Приморському КПТІ ПРРЗО не відоме.

Дорога "І" та дорога "II" не є дорогами в розумінні земельної ділянки, а є видом замощення. Під літерою "І" зазначено асфальтове замощення, а під літерою "II" - тротуарна плитка. Зважаючи на це, не є помилкою те, що в деяких документах під літерою "II" зустрічається назва "тротуар".

За даними Приморського КПТІ ПРРЗО дорога "І" та 2/3 дороги "II" належать ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин", а 1/3 дороги "II" - ТОВ "Гівара". Будь-які відомості про відчуження власниками ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" чи ТОВ "Гівара" шляхом продажу, міни, дарування тощо, цих об`єктів нерухомого майна у Приморського КПТІ ПРРЗО відсутні.

Крім того, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.11.2005 по справі № 14/161д, в якій Приморське КПТІ ПРРЗО було стороною по справі, встановлено, що дорога "І" є власністю ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин", а ТОВ "Гівара" не є власником дороги "І" і не володіє нею на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Будь-які права користування (в разі їх існування) об`єктами нерухомого майна, які входили до складу майнового комплексу ДОТ "Алиє паруса" (оренда, сервітут, найм тощо), в тому числі дорогою "І", Приморським КПТІ ПРРЗО не реєструвалися, оскільки у відповідності до діючого законодавства, бюро технічної інвентаризації (БТІ) таких повноважень не мало.

Про укладення правочинів (оренда, сервітут, найм тощо), за якими б власником дороги "І" та 2/3 частин дороги "II" ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" передавалося б право користування дорогою "І" чи дорогою "II" (в тому числі, їх частинами) іншим особам, Приморському КПТІ ПРРЗО не відомо.

З моментів придбання ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" та ТОВ "Гівара" дороги "II" місце розташування, межі, тощо, частин дороги "ІІ", належних кожному із її співвласників, визначені не були (документи, матеріали інвентаризації тощо, які б містили такі відомості, у Приморського КПТІ ПРРЗО відсутні). Відомі були лише частки у праві власності, що мали ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" та ТОВ "Гівара" - 2/3 та 1/3 відповідно.

Даними про те, як саме Виконавчим комітетом Приморської міської ради при виділі у натурі ТОВ "Гівара" 1/5 частки з нерухомого спільного майна, присвоєнні нерухомому майну адреси, було поділено дорогу "II" між її співвласниками ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" та ТОВ "Гівара" (де знаходяться межі та місце розташування 1/3 та 2/3 частин дороги "II"), Приморське КПТІ ПРРЗО не володіє, оскільки після прийняття Виконавчим комітетом Приморської міської ради рішення № 148 від 17.07.2012 та видачі свідоцтва про право власності серії САЕ № 276545 від 23.07.2012 інвентаризація виділеного у натуру об`єкту нерухомого майна "Алиє паруса-2" (Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 13а) Приморським КПТІ ПРРЗО не проводилася. Можливо таку інвентаризацію проводило інше БТІ, однак відомості про неї у Приморського КПТІ ПРРЗО відсутні.

Інвентаризація частини ДОТ "Алиє паруса", належної ТОВ "Гівара", проводилася 26.03.2007 та 06.07.2012.

За даними інвентаризації 26.03.2007 ТОВ "Гівара" була проведена реконструкція на першому поверсі належної їй частини корпусу "К3", а саме - проведення реконструкції коридору в окремі приміщення шістьох санвузлів шляхом встановлення додаткових перегородок; розділення однієї кімнати на дві окремих шляхом встановлення додаткової перегородки; знесення перегородок чотирьох лоджій та влаштування замість них шести окремих входів до корпусу "К3"; зведення за рахунок знесення частин дороги "І" та дороги "II" (біля корпусу "К3") двох бетонних ганків до корпусу "К3" (до "К3"). Також було реконструйовано другий поверх корпусу "К3", а саме - реконструкція приміщень під санвузли.

В зв`язку з проведеною реконструкцією "Поверховий план" корпусу літ. "К3" став недійсним (відмітка "Погашено на підставі поточних змін 26.03.2007").

В результаті такої реконструкції, внаслідок того, що бетонні ганки (площами 22,4 кв. м. та 22,6 кв.м.) були зведені за рахунок знесення частин дороги "і" та дороги "II", площа дороги "І" зменшилася на 22,4 кв.м., дороги "II" - на 22,6 кв.м. Таким чином, станом на дату проведення інвентаризації 26.03.2007 загальна площа дороги "II", з урахуванням її часткового знищення, зменшилася з 1310,9 кв.м. до 1288,3 кв.м.

Пунктом 2 рішення Виконавчого комітету Приморської міської ради № 6 від 23.03.2007, копія якого міститься в матеріалах реєстраційної справи, зобов`язано ТОВ "Гівара" до початку будівельних робіт одержати у районному відділі містобудування та архітектури житлово комунального господарства архітектурно-планувальне завдання, замовити виготовлення проектної документації, одержати дозвіл на виконання будівельних робіт, згідно встановленого порядку, який видається Інспекціями державного архітектурного контролю, виконати усі умови Положення про утримання будівель, споруд, прилеглої і закріпленої до підприємств територій, затвердженого рішенням № 40 виконкому Приморської міської ради від 24.01.2006. Пунктом 3 цього ж рішення встановлено, що у разі невиконання п. 2 рішення вважати недійсним. Оскільки жодна із вимог п. 2 рішення Виконавчого комітету Приморської міської ради № 6 від 23.03.2007 не була виконана ТОВ "Гівара", Приморським КПТІ ПРРЗО зроблено висновок про самочинність проведеної реконструкції корпусу "К3".

Крім того, за даними інвентаризації 26.03.2007 ТОВ "Гівара" знесено прибудову "ф", огорожі "№9", "№10", а клуб "С" переобладнано в навіс "СІ".

Всі перераховані зміни зафіксовано та проінвентаризовано (відмітка ""Поточні зміни" 26.03.2007", які позначені відповідним кольором), а також проставлено штамп встановленого зразка, що свідчить про самочинність реконструкції корпусу "К3".

При проведенні інвентаризації 26.03.2007 представники ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" не запрошувалися.

За даними інвентаризації 06.07.2012 ТОВ "Гівара" споруджено вимощення "VII", яке являє собою асфальтоване вимощення по готовій основі площею 43,8 кв.м., утворене на місці частини дороги "І" (біля корпусу "К3"), внаслідок чого загальний розмір площі дороги "І" зменшився на відповідну площу.

Також ТОВ "Гівара" споруджено майданчик для сміття "VIII" площею 5,0 кв.м., замощення "IX" площею 139,4 кв.м. , знесено водонапірну башту "Ю". При будівництві замощення "IX" ТОВ "Гівара" знесено огородження "№5", що належало на праві власності ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" .

Всі перераховані зміни зафіксовано та проінвентаризовано (відмітка ""Поточні зміни" 06.07.2012", які позначені відповідним кольором), а також проставлено штамп встановленого зразка, що свідчить про самочинність будівництва вимощення "VII", майданчика для сміття "VIII", замощення "IX".

При проведенні інвентаризації 06.07.2012 представники ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" не запрошувалися.

У відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 (пункт 3.1), у відповідній редакції, чинній на момент проведення кожної інвентаризації, технічній інвентаризації повинні підлягати об`єкти всіх форм власності, незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди. При цьому, згідно цієї ж Інструкції, наявність самочинного будівництва не є перешкодою для видачі виготовлених матеріалів замовникові.

Зважаючи на вищенаведені приписи Інструкції, Приморським КПТІ ПРРЗО проінвентаризовано всі об`єкти нерухомого майна, належні ТОВ "Гівара", в тому числі і ті, що були самочинними (без відповідно оформлених документів).

Приморське КПТІ ПРРЗО, отримавши рішення Виконавчого комітету Приморської міської ради № 148 від 17.07.2012, не мало підстав його не виконувати. Даним рішенням Приморське КПТІ ПРРЗО зобов`язано сформувати свідоцтво про право власності та провести реєстрацію права власності на оздоровчий табір "Алиє паруса-2", що складається з: в корпусі (літера "К3") кімнати від № 1 по 65 включно, загальною площею 499Д кв.м., водойма для питної води (літера "ПВ"), прибудова (літера "с"), бар (літера "Ф"), спортмайданчик (літера "V"), вимощення (літера "VII"), танцмайданчик (літера "IV"), ворота №6, огорожа №11, огорожа до спортмайданчика №12, майданчик для сміття (літера "VIII"), навіс (літера "СІ"), замощення "III", замощення "IX", частка тротуару "II" площею 436,97 кв.м., убиральня (літера "У2"), розташованих за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 13а за ТОВ "Гівара".

Вищевказане зобов`язання було виконане Приморським КПТІ ПРРЗО в повному обсязі, сформовано свідоцтво про право власності серії САЕ № 276545 від 23.07.2012 в двох примірниках (один для приєднання до реєстраційної справи, другий - для видачі ТОВ "Гівара") саме на ті об`єкти нерухомого майна, які були зазначені в рішенні Виконавчого комітету Приморської міської ради № 148 від 17.07.2012, в тому числі, саме з такою площею, яка була зазначена у рішенні. Також Приморським КПТІ ПРРЗО на виконання зазначеного рішення проведено відповідну реєстрацію права власності.

Приморське КПТІ ПРРЗО не знало (не могло знати) про те, що рішення Виконавчого комітету Приморської міської ради № 148 від 17.07.2012 приймалося не на підставі договору між співвласниками ДОТ "Алиє паруса" ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" та ТОВ "Гівара" про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна. В будь-якому випадку, Приморське КПТІ ПРРЗО не мало підстав оскаржувати це рішення. Крім того, Приморське КПТІ ПРРЗО не зобов`язане було запитувати документи, на підставі яких Виконавчим комітетом Приморської міської ради були узаконене самочинно збудоване та/або реконструйоване ТОВ "Гівара" нерухоме майно, Приморському КПТІ ПРРЗО такі документи не надавалися, а про їх наявність чи відсутність у Виконавчого комітету Приморської міської ради Приморському КПТІ ПРРЗО не відомо. В будь-якому випадку чинним законодавством не передбачені і не передбачалися повноваження БТІ щодо узаконення самочинного будівництва, БТІ має можливість лише провести інвентаризацію такого будівництва.

Таким чином, оскільки повністю вся дорога І є власністю Позивача, то очевидним є те, що її часткове знесення може відбутися виключно за рахунок власності Позивача. Твердження суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі (висновок експертизи тощо) докази щодо збільшення площі корпусу літ. "К3" саме за рахунок власності Позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Договір купівлі-продажу № 67 від 20.09.2002 є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт того, що дорога І у повному обсязі є власністю саме Позивача.

Рішенням та свідоцтвом визнано право власності на результати такої реконструкції (в них зазначена збільшена площа корпусу літ. "К3" (499,1 кв.м.) у порівнянні з площею, вказаною в Договорі купівлі-продажу № 04/06-2002 від 04 липня 2002 (484,7 кв.м.).

Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що оскільки одна і та ж сама споруда (дорога II), яка до видачі свідоцтва належала Позивачу та Третій особі на праві спільної часткової власності (з частками у праві власності 2/3 та 1/3 відповідно) ніколи не виділялась у натуру для жодної зі сторін, не визначалося фактичне місце розташування належних сторонам частин цієї дороги, то самостійне виділення у натуру Відповідачем частки дороги II, належної Третій особі, без погодження такого виділення з Позивачем шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі дороги II між Позивачем та Третьою особою, грубо порушує права Позивача.

Так, обране Відповідачем фактичне місце розташування дороги (тротуару) II в розмірі 436,97 кв.м. з присвоєнням адреси: м. Приморськ, вул. Курортна, 13а, не було погоджено з Позивачем, хоча цей вибір прямо впливає на місце розташування 2/3 частини дороги (тротуару) II, належних Позивачу на праві власності. Позивач, як власник 2/3 частин дороги (тротуару) II, має беззаперечне право впливу на вибір місця розташування належної йому частини, однак шляхом прийняття рішення та видачі свідоцтва, Відповідач позбавив Позивача цього права.

Отже, підстави для виділу у натурі та визнання права власності за Третьою особою площі дороги (тротуару) II, зазначеної в рішенні та свідоцтві (436,97 кв.м.) у Відповідача були відсутні. Тим більше, що загальна площа дороги (тротуару) II фактично зменшилася за рахунок часткового її знесення під час зведення Третьою особою бетонного ганку до корпусу літ. "К3".

Крім того, пунктом 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України № 55 від 18.06.2007, в редакції, чинній на момент прийняття рішення та видачі свідоцтва, встановлено, що за наявності самочинно збудованих (реконструйованих, перепланованих) об`єктів нерухомого майна документи щодо виділу готуються тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна до розрахунку не включаються.

Отже, самочинно збудовані вимощення VII, майданчик для сміття VIII, замощення IX та навіс С 1 , зазначені в рішенні та свідоцтві, яких на момент відчуження Третій особі 1/5 частини об`єкту взагалі не існувало, а також самочинно реконструйована частина корпусу літ. К3, проведення реконструкції якої підтверджується Третьою особою (т. 1 а.с. 118), не лише не мали права включатися до Висновку БТІ щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, а і тим більш не могли включатися до самого свідоцтва. Однак, в свідоцтві Відповідачем вищеперераховані об`єкти нерухомого майна зазначені всупереч вимог чинного на момент видачі свідоцтва законодавства.

У відповідності до приписів підпункту а) п. 8.1 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (в редакції законодавства, чинній на момент прийняття Відповідачем рішення та видачі свідоцтва), оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування: "фізичним та юридичнім особам на новозбудовані, реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам".

Оскільки таких документів (які посвідчують право на земельну ділянку, та відповідно до вимог законодавства засвідчують відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам) на момент прийняття рішення та видачі свідоцтва у Третьої особи не існувало, то прийняття Відповідачем рішення та видача свідоцтва в даному випадку є порушенням вимог підпункту а) п. 8.1 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 (в редакції законодавства, чинній на момент прийняття Відповідачем рішення та видачі свідоцтва).

З огляду на викладене, Центральний апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п. п. 2, 3 та 4 ст. 277 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. за подання позовної заяви та 5763,00 грн. за подання апеляційної скарги необхідно стягнути з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2908/19 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2908/19 - скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя до Виконавчого комітету Приморської міської ради, Запорізька область, м. Приморськ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гівара", м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування пункту рішення та визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати пункт 3 рішення Виконавчого комітету Приморської міської ради № 148 від 17.07.2012 року.

Визнати незаконним з моменту видачі та скасувати Свідоцтво про право власності серії САЕ № 276545 від 23.07.2012 року, видане Виконавчим комітетом Приморської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Гівара".

Стягнути з Виконавчого комітету Приморської міської ради (код ЄДРПОУ 04593273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин" судові витрати у розмірі 3 842,00 грн. за подання позовної заяви та 5763,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.09.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік