Постанова

від 23.09.2020 по справі 2-1396/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1396/10

провадження № 61-7944св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт ,

заінтересовані особи : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року у складі судді Бондаренко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт (далі - ТОВ ФК Укрфінстандарт , товариство) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

На обґрунтування заяви товариство зазначало, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції від 23 травня 2014 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1396/10, що виданий 01 червня 2011 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № 43424955).

23 вересня 2019 року між ПАТ УкрСиббанк і ТОВ ФК Укрфінстандарт укладено договір факторингу № 143, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором від 20 червня 2008 року № 11362624000, укладеним між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ ФК Укрфінстандарт .

З урахуванням викладеного ТОВ ФК Укрфінстандарт як новий кредитор набуло статусу стягувача у виконавчому провадженні, у зв`язку з чим просило задовольнити заяву та замінити стягувача у виконавчому провадженні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 18 грудня 2019 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі відмовив.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що станом на день розгляду заяви виконавче провадження на виконанні у Рівненському міському відділі ДВС ГТУЮ у Рівненській області не перебуває, тому підстав для задоволення заяви немає.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Рівненський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Ошурка Й. М. як представника ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ні ОСОБА_1 , ні її представник Ошурко Й. М. не навели поважних підстав для поновлення

строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 12 травня 2020 року до Верховного Суду, адвокат Ошурко Й. М. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції направлялася на адресу ОСОБА_1 , однак конверт повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання , що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц, не свідчить про відмову сторони від його одержання.

ОСОБА_1 дізналася про існування оскаржуваної ухвали міського суду 24 березня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.

27 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26 березня 2020 року на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року адвокат Ошурок Й. М. як представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була постановлена судом без участі ОСОБА_1 , її копія ОСОБА_1 не направлялася, а отримана нею з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 24 березня 2020 року.

У зв`язку з неповажністю наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд ухвалою від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав ОСОБА_1 і її адвокату строк протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

10 квітня 2020 року на виконання вимог цієї ухвали адвокат Ошурко Й. М. надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в якому він повторно послався на те, що копію оскаржуваної ухвали суду ОСОБА_1 отримала з Єдиного державного реєстру судових рішень 24 березня 2020 року.

Також зазначив, що згідно з розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 04 липня 2014 року № 272 створено дитячий будинок сімейного типу на базі родини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які разом з членами їх сім`ї проживають у службовому житлі на АДРЕСА_1 , тому з 2014 року ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рівненський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Ошурка Й. М. як представника ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України в редакції Закону від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або

оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також належить і право апеляційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Аналіз вказаної норми процесуального права дає підстави вважати, що передбачені частинами першою і другою статті 354 ЦПК України обставини є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Установлено, що заява ТОВ ФК Укрфінстандарт про заміну сторони виконавчого провадження розглянута судом першої інстанції 18 грудня 2019 року без участі ОСОБА_1 .

Надіслана судом на адресу заявника копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції повернулася до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання , тому що вона не проживає за вказаною адресою, а відповідно до ЦПК України заявник не була зобов`язана повідомляти суд про зміну місця свого проживання, оскільки розгляд справи по суті заявлених позовних вимог закінчився і рішення суду набрало законної сили.

Належних та допустимих доказів її обізнаності про існування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції раніше ніж 24 березня 2020 року матеріали справи

не містять та апеляційний суд не встановив.

Однак, апеляційний суд, порушивши вказані вимоги процесуального закону, не звернув уваги на наявність безумовних підстав для поновлення пропущеного заявником строку на оскарження ухвали міського суду та дійшов передчасних висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження, визнавши неповажними причини зазначені ОСОБА_1 пропуску вказаного строку.

Ураховуючи наведене право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є порушеним.

Європейський суд з прав людини у справі Воловік проти України (рішення від 06 грудня 2007 року) нагадує, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність

судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Аргументи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, і її постановлено без додержанням норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду

апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича як представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун