Ухвала

від 25.09.2020 по справі 640/7076/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7076/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

25 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТЕЙЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України по визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІТЕЙЛ звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України по визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, 28 квітня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - апелянт, ГУ ДПС у м. Києві) подало апеляційну скаргу .

Ухвалою апеляційного суду від 27 травня 2020 року скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апелянту було надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня закінчення строку дії карантина, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінета Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.

Відповідно до пункта 3 розділа VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, внесеного Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 169, 295 Кодексу адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії такого карантина. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантина, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки, законом продовжені на весь строк дії карантину.

Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року №731-ХІ, яким, серед іншого, внесені зміни до пункта 3 роздідла VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункта 3 розділа VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, відповідно до процесуальних змін, останній день строку на усунення недоліків апеляційної скарги припадає на 16 серпня 2020 року.

07 серпня 2020 року апелянт направив до суду клопотання, в якому зазначив, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження стало повернення судом вперше поданої апеляційної скарги. Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує строків на подання апеляційної скарги після її повернення, відповідач просить строк на апеляційне оскарження поновити. До того ж наголошує на відсутності можливості сплатити судовий збір та просить продовжити строк для усунення недоліків.

Дослідивши клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Однак, у клопотанні відповідача, дані про будь-які об`єктивні перешкоди, які не давали йому можливості своєчасно реалізувати право на оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, не наведені.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в нього коштів, призначених для сплати судового збору, не може бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на оскарження судового рішення у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.

До того ж, повторну апеляційну скаргу знову подано без сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що причини, на які посилається апелянт для поновлення процесуального строку, є неповажними.

Відтак, наявні правові підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропущення строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІТЕЙЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України по визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити .

Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька