ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року Справа № 903/328/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухова М.Г.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Орловська Т.Й.
за участю представників:
прокурор: Шептіліс О.І. прокурор
позивача: не з"явився
відповідача: Лавренчук О.В. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича на рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.19 р. у справі № 903/328/19 (суддя Костюк С. В., м.Луцьк, повний текст складено 27.11.2019 р.)
за позовом Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Шпура Миколи Олександровича
про стягнення 232810,00 грн.
В С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.
1. Заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області звернувся до Господарського суду Волинської області із позовом в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради до Фізичної особи - підприємця Шпура Миколи Олександровича про стягнення недоотриманих коштів за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 232810,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
2. Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що відповідачу належить на праві приватної власності майстерня автообслуговування за адресою м. Нововолинськ, вул.Шахтарська, 43/7; для обслуговування приміщення майстерні використовується земельна ділянка площею 0,3669 га; розпорядженням міського голови від 29.09.2003 № 460-р підприємцю надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, а п. 13 рішення Нововолинської міської ради від 23.02.2012 № 15/12 затверджено проект землеустрою, однак договір оренди земельної ділянки не укладався, що підтверджено інформацією міської ради та актом перевірки вимог земельного законодавства від 02.08.2018; виконавчим комітетом 07.04.2015 надсилався підприємцю лист з вимогою оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку; використання приміщень майстерні в підприємницькій діяльності підтверджено інформацією Головного управління ДФС у Волинській області та поданими підприємцем деклараціями. Виконавчим комітетом 20.04.2017 за № 123 прийнято рішення про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради та затверджено Положення про комісію; відповідно до п. 2.15 якого розмір збитків розраховується виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у вигляді недоотриманої орендної плати за період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів; рішенням виконавчого комітету від 20.12.2018 № 472 затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків, завданих підприємцем Шпуром М.О. за період з 01.12.2015 по 01.12.2018 у розмірі 232810,00 грн., які прокурор просить стягнути з відповідача посилаючись на норми п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України та правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 12.04.2017 у справі №922/207/15, від 23.05.2018 № 629/4628/16-ц.
3. Рішенням господарського суду Волинської області від 26.11.2019 у справі № 903/328/19 (з урахуванням ухвали Господарського суду Волинської області від 10.02.2020 року про виправлення описки) позов задоволений повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича на користь Нововолинської міської ради Волинської області недоотримані кошти в сумі 232810,00 грн. за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича на користь Прокуратури Волинської області 3492,15.грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Рішення господарського суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що для обслуговування майстерні автообслуговування, яка належать відповідачу на праві власності використовується земельна ділянка площею 0,3669га за адресою: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська 43/7. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, як власник об`єктів нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна, зокрема укладення відповідних договорів оренди з міською радою та державної реєстрації такого права. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази ухилення або відмови міської ради від укладення таких договорів оренди. Отже, враховуючи те, що відповідач належним чином не оформив права користування земельною ділянкою площею 0,3669 га за адресою: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська 43/7 та без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, тому він зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки, тобто міській раді на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Шпур Микола Олександрович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Волинськоі? області від 26.11.2019 року у господарськіи? справі №903/328/19 за позовом заступника керівника Володимир-Волинськоі? місцевоі? прокуратури Волинськоі? області в інтересах держави в особі Нововолинськоі? міськоі? ради Волинськоі? до ФОП Шпур М.О. про стягнення недоотриманих коштів в сумі 232 810,00 грн. за фактичне використання земельноі? ділянки без правовстановлюючих документів та стягнення 3492,15 грн. витрат по сплаті судового збору, скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову заступника керівника Володимир-Волинськоі? місцевоі? прокуратури Волинськоі? області в інтересах держави в особі Нововолинськоі? міськоі? ради Волинськоі? відмовити повністю.
6. Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають діи?сним обставинам справи, таким чином допустив порушення і неправильне застосування норм як матеріального, так і процесуального права.
7. Зазначає, що позовна заява заступника керівника Володимир-Волинськоі? місцевоі? прокуратури в інтересах держави в особі Нововолинськоі? міськоі? ради Волинськоі? області потребує доведення підстав звернення прокуратури, а не безпосередньо Нововолинськоі? міськоі? ради, оскільки участь прокурора порушує основні принципи господарського процесу, такі як змагальність сторін, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та и?ого повне фіксування технічними засобами, диспозитивність, пропорціи?ність.
8. Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції не повного мірою досліджено обставини справи, адже Фізична особа - підприємець Шпур Микола Олександрович не єдинии? власник приміщення, яке знаходиться на земельніи? ділянці, що знаходиться за адресою: м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 43/7. Також не досліджено чи сплачували інші власники орендну плату за ділянки, що свідчить про неповне та необ`єктивне дослідження обставин справи, адже необхідно було залучити інших відповідачів.
9. Відповідач також, зазначає в апеляційній скарзі про порушення його права на участь в судовому розгляді даної справи, оскільки ні він сам, ні його адвокат не знали про призначення судового засідання, оскільки не отримували судові повістки. Про оскаржуване рішення Господарського суду Волинськоі? області відповідач дізнався тільки після надходження постанови про відкриття виконавчого провадження.
10. Також, скаржник відзначив, що судом першої інстанції не перевірено правильність проведення розрахунку суми заборгованості за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, які були подані заступником керівника Володимир - Волинськоі? місцевоі? прокуратури Волинськоі? області.
ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
11. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємцю Шпуру Миколі Олександровичу на рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.19 р. у справі № 903/328/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 29 липня 2020 року. Витребувано у Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури та у Нововолинської міської ради Волинської області - належним чином завірені відомості у формі витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за адресою: м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 43/7, площею 0,3669 га.
12. На адресу суду 17.07.2020 засобами електронного зв`язку та 20.07.2020 поштовим зв`язком від Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2020 надіслано витяг з Державного земельного кадастру від 16.07.2020 №НВ-0710167532020 про земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Нововолинськ, вул. Шахтарська, 43/7.
13. Прокурор в судовому засіданні 29.07.2020 апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі та надала відповідні пояснення.
14. В судове засідання 29.07.2020 Нововолинська міська рада та Фізична особа - підприємець Шпур Микола Олександрович своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
15. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16 вересня 2020 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №6. Витребувано у Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області та Нововолинської міської ради: письмові докази на підставі яких у Шпура Миколи Олександровича виникло право приватної власності на земельну ділянка за кадастровим номером 0710700000:03:005:0081 за адресою: Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Шахтарська, 43/7, площею 0,3669; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Шпура Миколи Олександровича - земельної ділянки за кадастровим номером 0710700000:03:005:0081 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3669; письмові пояснення щодо різниці в розмірі загальної площі земельної ділянки за кадастровим номером 0710700000:03:005:0081 за адресою: Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Шахтарська, 43, яка зазначена у інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що долучена до позовної заяви (0,0882 га) та у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0710167532020 від 16.07.2020 (0,3669 га). Витребувано у Фізичної особи - підприємця Шпура Миколи Олександровича - документ на підставі якого у Шпура Миколи Олександровича виникло право приватної власності на земельну ділянка за кадастровим номером 0710700000:03:005:0081 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3669. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Шпура Миколу Олександровича виконати вимоги викладені в п.6 резолютивної частини ухвали суду від 10.07.2020, а саме: надати суду докази надіслання апеляційної скарги з додатками Нововолинській міській раді.
16. 12 серпня 2020 року на адресу суду від ФОП Шпура М.О. надійшли докази надсилання апеляційної скарги з додатками Нововолинській міській раді та підтвердження права власності ФОП Шпура М.О. на земельну ділянку за кадастровим номером: 0710700000:03:005:0081 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,3669.
17. 14 серпня 2020 року на адресу суду від Володимир-Волинської місцевої прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2020 надійшли пояснення з додатками.
18. 16 вересня 2020 року на адресу суду від Рівненської обласної прокуратури надійшли пояснення в яких прокурор зазначив, що оскільки відповідач добровільно завдані збитки не відшкодував виникла необхідність звернення до суду з позовом.
19. Від адвоката ФОП ОСОБА_1 - адвоката Лавренчук О.В. 16.09.2020 засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з участю Лавренчука О.В. в якості захисника в судовому засіданні 16.09.2020 об 11:00 год. в Голосіївському районному суді м.Києва у кримінальній справі №757/57135/19-к.
20. Прокурор в судовому засіданні 16.09.2020 року, щодо задоволення клопотання адвоката відповідача про відкладення розгляду справи не заперечувала.
21. В судове засідання 16.09.2020 Нововолинська міська рада своїх представників не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомила.
22. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24 вересня 2020 року.
23. 21 вересня 2020 року на адресу суду засобами електронного зв`язку та поштою 22.09.2020 з доказами надсилання іншим учасникм справи від Нововолинської міської ради надійшов відзив в якому просить суд залишити апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.2019 у справі № 903/328/19 - без змін.
24. В судовому засіданні 24.09.2020 року адвокат відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав суду відповідні пояснення. Зазначив, що позовна заява заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Волинської області потребує доведення підстав звернення прокуратури, а не безпосередньо Нововолинської міської ради. Крім того, Господарським судом Волинської області не повного мірою досліджено обставини справи, адже Фізична особа - підприємець Шпур Микола Олександрович не єдиний власник приміщення, яке знаходиться на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Судом не досліджено чи сплачували інші власники орендну плату за ділянки, що свідчить про неповне та необ`єктивне дослідження обставин справи, адже необхідно було залучити інших відповідачів. Також, адвокат відповідача звернув увагу на те, що не він, ні його довіритель не отримували жодної кореспонденції від суду після залишення в даній справі позову без розгляду. Судом першої інстанції не перевірено правильність проведення розрахунку суми заборгованості за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, які були подані заступником керівника Володимир - Волинської місцевої прокуратури Волинської області. Просив суд рішення Господарського суду Волинськоі? області від 26.11.2019 року у господарськіи? справі №903/328/19 за позовом заступника керівника Володимир-Волинськоі? місцевої прокуратури Волинськоі? області в інтересах держави в особі Нововолинськоі? міськоі? ради Волинськоі? до ФОП Шнур М.О. про стягнення недоотриманих коштів в сумі 232 810,00 грн. за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та стягнення 3492,15 грн. витрат по сплаті судового збору, скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Волинської області відмовити повністю.
25. Прокурор в судовому засіданні 24.09.2020 року вимоги апеляційної скарги заперечила повністю з підстав викладених у відзиві та наданих суду поясненнях. Зазначила, що оскільки Шпур М.О. у період часу з набуття права власності на нерухоме майно не був власником або постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 0710700000:03:005:0081, розміром 0,3669 га, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 20.12.2018 № 472 затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради від 04.12.2018, яким визначено збитки за використання вказаної земельної ділянки підприємцем Шпуром М.О. за період з 01.12.2015 по 01.12.2018 у розмірі 232 810 грн. У зв`язку з тим, що відповідач добровільно завдані збитки не відшкодував виникла необхідність звернення до суду з позовом. Відзначила, що згідно витягу з свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно №181513 від 18.03.2003 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу нерухомості № 700 від 04.02.2003 на праві приватної власності є власником комплексу із 3-х будівель за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Нововолинської міської ради від 23.02.2012 № 15/12 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_1 - площею 0,3669 га по АДРЕСА_1 для обслуговування майстерні автотехобслуговування і зварювальних робіт та надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,3669 га по вул. Шахтарській, 43/7 для обслуговування майстерні автотехобслуговування і зварювальних робіт. Просила суд апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.19 р. у справі № 903/328/19 без змін.
26. В судове засідання 24.09.2020 Нововолинська міська рада своїх представників не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
27. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
28. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
29. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
30. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Нововолинської міської ради .
31. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
ІV. Мотивувальна частина постанови.
32. Заслухавши пояснення прокурора в судових засіданнях 29.07.2020, 24.09.2020 та адвоката відповідача в судовому засіданні 24.09.2020, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича слід задоволити, рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.19 р. у справі № 903/328/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, виходячи з наступного.
33. Як вбачається з матеріалів справи, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Шпур Микола Олександрович є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , а саме - комплексу із 3-х будівель(а.с.68-81 т.1).
34. Право власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомого майна виникло на підставі договору купівлі - продажу нерухомості № 700 від 04.02.2003 укладеного між ВОВ ВБФ Професіонал підприємство комерційний центр Професіонал та ОСОБА_1 , згідно якого останнім придбано нерухоме майно, що належало ВАТ Волинська автобаза , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.38 т.1).
35. Згідно витягу з свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 18.03.2003 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу нерухомості № 700 від 04.02.2003 на праві приватної власності є власником комплексу із 3-х будівель за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с. 39 т.1).
36. Розпорядженням міського голови м.Нововолинська від 29.09.2003 № 460-р "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки" зокрема, підприємцю Шпуру Миколі Степановичу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для обслуговування виробничих приміщень.(а.с. 29 т.1).
37. Рішенням Нововолинської міської ради від 23.02.2012 № 15/12 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_1 - площею 0,3669 га по АДРЕСА_1 для обслуговування майстерні автотехобслуговування і зварювальних робіт та надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,3669 га по АДРЕСА_1 для обслуговування майстерні автотехобслуговування і зварювальних робіт.(а.с.30 т.1)
38. Рішенням Нововолинської міської ради №18/12 від 05.07.2012 була затверджена ставка орендної плати за землю згідно додатків №№ 1, 2. Згідно додатку №1 до вказаного рішення до земельних ділянок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, площа яких становить від 1001 до 10 000 м 2 застосовується відсоток від грошової оцінки земельної ділянки у розмірі - 4,5 %(а.с.86-88 т.1).
39. Виконавчим комітетом Нововолинської міської ради 07.04.2015 надіслано підприємцю Шпуру М.О. лист №02-50/576 з проханням вжити заходи щодо оформлення прав на землю.(а.с. 33 т.1) .
40. Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 20.04.2017 №123 створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради та затверджено Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради відповідно до п. 2.15 якого розмір збитків розраховується виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки у вигляді недоотриманої орендної плати за період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.(а.с. 46-51 т.1).
41. Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 15.11.2018 №420 внесено зміни до пунктів 3.1, 3.4 Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради, зокрема щодо терміну - неодержаний доход та визначення розміру збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа (а.с. 52-53 т.1).
42. 02 серпня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Бернацьким А.С. складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки в якому зазначено, що у результаті перевірки встановлено: об`єкт перевірки - земельна діялнка комунальної форми власності, яка розташована по АДРЕСА_1 , (кадастровий номер не визначався), площею 0,3669 га, огороджена по периметру. На земельній ділянці розташованоні складські приміщення, які належать гр. ОСОБА_1 на праві власності згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. В результаті проведення заходу контролю встановлено, що право власності або користування земельною ділянкою площею 0,3669 га за гр. ОСОБА_1 не зареєстровано в установленому порядку, тобто використання земельною діялнкою відбувається з порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме за відсутності зареєстрованого права на земельну ділянку(а.с.36-37 т.1).
43. Головне управління ДФС у Волинській області листом №10203/10/03-20-13-01 від 06.06.2018 повідомило Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури про те, що ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 гр. з 01.01.2012 по даний час). За земельну ділянку, яка розташована під об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 за період 2015-2018 років орендну плату та земельний податок не сплачував(а.с.61).
44. Листом Головного управління ДФС у Волинській області №11631/10/03-20-56-13 від 05.04.2019 надано Заступнику керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури копії податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 ) за 2015, 2016, 2017, 2018 роки (декларації подані по E-Mail). Крім того, податковий орган у вказаному листі звернув увагу на те, що відповідно до абзацу 4 п.297.1 ст. 297 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 (із змінами та доповненнями), платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: 4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сілськогосподарського товаровиробництва.
45. 04 грудня 2018 року комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради складено акт обстеження земельної ділянки, яка знаходиться АДРЕСА_1 , площею 0,3669 га. Обстеження земельної ділянки проведено у зв`язку із необхідністю визначення та відшкодування збитків Нововолинській міській раді. В результаті обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що за вказаною адресою знаходиться будівля автотехобслуговування і зварювальних робіт. Згідно технічного паспорту будівля належить: гр. ОСОБА_2 . Земельна діялнка загальною площею 3669 кв.м. використовується без реєстрації прав на земельну ділянку. Рішенням Нововолинської міської ради від 23 лютого 2012 р. №15/12 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю Шпуру Олександру Миколайовичу площею 0,3669 га. за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування майстерні автотехобслуговування і зварювальних робіт. В акті зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений, погоджений у встановленому законом порядку, але не був зареєстрований в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер земельної ділянки не присвоєний(а.с.117-118 т.1).
46. Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 20.12.2018 № 472 затверджено Акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради від 04.12.2018 №9, що нанесені Нововолинській міській раді ОСОБА_1 у зв`язку із використанням земельної ділянки загальною площею 0,3669 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування майстерні автотехобслуговування за період з 01.12.2015 по 01.12.2018 у сумі 232810,0 грн. Рекомендовано ОСОБА_1 відшкодувати збитки не пізніше одного місяця після затвердження Акту комісії. У разі несплати коштів згідно Акту визначення розмірів збитків у встановлений термін відділу правової роботи та житлових питань виконкому забезпечити передачу матеріалів до суду для примусового відшкодування збитків.(а.с. 54-55 т.1).
47. Листом від 23 квітня 2019 року №34/4-846вих-19 Заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури повідомив Нововолинського міського голову про те, що прокуратурою буде пред`явлено в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Волинської області позовну заяву до Господарського суду Волинської області про стягнення на користь місцевого бюджету з ОСОБА_1 недоотриманих коштів за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у сумі 232810 грн.
48. Враховуючи вищевикладене, Заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради звернувся до Господарського суду Волинської області до Фізичної особи - підприємця Шпура Миколи Олександровича про стягнення недоотриманих коштів за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 232810,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
49. Рішенням господарського суду Волинської області від 26.11.2019 у справі № 903/328/19 позов задоволений повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича на користь Нововолинської міської ради Волинської області недоотримані кошти в сумі 232810,00 грн. за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича на користь Прокуратури Волинської області 3492,15грн. витрат по сплаті судового збору.
50. Однак, колегією суддів встановлено, що вищезазначені висновки Господарського суду Волинської області не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, з огляду на наступне.
51. Так, судом першої інстанції не встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано належну оцінку всім доказам у справі.
52. Предметом позову у справі, є позовна вимога Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради про стягнення з Фізичної особи - підприємця Шпура Миколи Олександровича як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на підставі статей 1212-1214 ЦК України, за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності площею 0,3669 га. за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщене нерухоме майно, за період з 01.12.2015 по 01.12.2018.
53. Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
54. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
55. Предметом регулювання інституту зобов`язань з набуття та збереження майна без достатньої правової підстави є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
56. Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.
57. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
58. За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
59. Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
60. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).
61. Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
62. Таким чином, колегія суддів відзначає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
63. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно власник повинен оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Однак, відповідач, набувши право власності на нежитлові будівлі, а саме: комплексу із 3-х будівель за адресою: АДРЕСА_2 , належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначені будівлі, та не уклав з Нововолинською міською радою відповідного договору оренди.
64. Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.
65. Водночас, щодо порядку визначення сум, які підлягають стягненню за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення права на неї, колегія суддів зазначає наступне. При вирішенні даного спору, слід перевірити, з урахуванням наданих позивачем доказів, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (у розмірі орендної плати), сформованим об`єктом цивільних прав. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18).
66. За змістом частини 3 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу., відповідно до частини 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
67. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт "ґ" частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій").
68. За змістом частини 1 статті 26 цього Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.
69. При цьому згідно зі статтею 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
70. Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
71. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
72. Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
73. За змістом статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
74. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 1 статті 9 зазначеного Закону).
75. Частиною 1 статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
76. При цьому у статті 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
77. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
78. З приписів наведених норм права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
79. Враховуючи викладені законодавчі норми, колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про внесення земельної ділянки, зазначеної в рішенні виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 20.12.2018 № 472, яким затверджено Акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради від 04.12.2018 №9, що нанесені Нововолинській міській раді Шпуром Миколою Олександровичем, а саме: загальною площею 0,3669 га. за адресою: вул. Шахтарська, 43/7, м. Нововолинськ, до Державного земельного кадастру в період з 01.12.2015 по 01.12.2018.
80. З метою встановлення вказаної обставини, судом апеляційної інстанції ухвалою суду від 10 липня 2020 року про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду використовуючи право передбачене приписами ч.4 ст.74 ГПК України, витребувано у Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури та у Нововолинської міської ради Волинської області належним чином завірені відомості у формі витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за адресою: м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 43/7, площею 0,3669 га.
81. На адресу суду 17.07.2020 засобами електронного зв`язку та 20.07.2020 поштовим зв`язком від Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2020 надіслано витяг з Державного земельного кадастру від 16.07.2020 №НВ-0710167532020 про земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.164-170, 173-176 т.2).
82. З вказаного витягу вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 0710700000:03:005:0081 за адресою: Волинська область, м.Нововолинськ, вулиця Шахтарська, 43/7, цільове призначення:11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 0,3669 га. здійснена - 04.12.2018 року, тобто, як об`єкт цивільного права.
83. Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що право приватної власності у ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 0710700000:03:005:0081 виникло 16.10.2019 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16.10.2019, серія та номер 2218 укладеного між Територіальною громадою міста Нововолинська Волинської області в особі Нововолинської міської ради Волинської області (продавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (покупець). Згідно умов п. 1 вказаного договору, продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,3669 га., розташовану на землях, що знаходяться у віданні Нововолинської міської ради Волинської області, цільове призначення якої: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дана земельна діялнка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 0710700000:03:005:0081. Земельна ділянка відчужується, згідно рішення №31/14 сесії Нововолинської міської ради Волинської області "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 22.08.2019 року, право власності за якою зареєстровано 05.10.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 33544436, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1930467507107(а.с. 225-228 т.2).
Відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації договору купівлі-продажу внесено приватним нотаріусом Пасюк Л.О. 16.10.2019 (а.с. 229-230 т.2).
84. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №119160955 від 30.03.2018 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 04.02.2003 є співвласником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , а саме - комплексу із 3-х будівель(а.с.68-81 т.1).
85. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,3669 га. за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовані об`єкти нерухомого майна відповідача та за користування якою прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти, небула сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного прокурором періоду з 01.12.2015 по 01.12.2018.
86. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що земельна ділянка площею 0,3669 га. за адресою: АДРЕСА_1 , про яку зазначає прокурор, в період з 01.12.2015 по 01.12.2018 не мала ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї у вказаний період не занесена до Державного земельного кадастру, а отже ця земельна ділянка не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав в період з 01.12.2015 по 01.12.2018 у розумінні положень статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №915/1806/19.
87. Відсутність присвоєння земельній ділянці площею 0,3669 га. за адресою: АДРЕСА_1 кадастрового номеру підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 04.12.2018 року складеного комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Нововолинської міської ради складено акт обстеження земельної ділянки(а.с. 117-118 т.1).
88. Щодо розміру неотриманої орендної плати, колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.
89. За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").
90. Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17.
91. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
92. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").
93. Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
94. Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
95. За змістом ч. 4 ст. 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
96. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
97. Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
98. Згідно з п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. З 01.01.2017 року у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
99. Отже, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою .
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №915/1806/19.
100. Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/462 8/16-ц, зазначено, що: ...обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок , про що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (п. 71 постанови).
101. Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 3669 м.кв. за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік (а.с.56-58 т.1), колегія суддів вважає неналежними доказами нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, оскільки дані витяги не містять кадастрового номеру земельної ділянки, наявність якого підтвердило б, що вказані витяги видані саме із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3669 га., безпідставно збережені кошти за яку як вважає прокурор зберіг у себе відповідач.
102. Поряд з цим, матеріали справи не містять технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості з якої є необхідними при визначенні суми грошових коштів, які на думку прокурора, відповідач мав сплатити за період з 01.12.2015 по 01.12.2018 за користування вищевказаною земельною.
103. Разом з тим, листом №01-67/474 від 16.02.2018 виконавчий комітет Нововолинської міської ради повідомив заступника Володимир-Волинської місцевої прокуратури про те, що експертна грошова оцінка на земельну ділянку по вул. Шахтарській, 43/7 площею 0,3669 га, відповідно до рішень міської ради не затверджувалась(а.с. 34 т.1).
104. З листів Головного управління ДФС у Волинській області № 10203/10/03-20-13-01 від 06.06.2018 від 06.06.2018 та №11631/10/03-20-56-13 від 05.04.2019 вбачається, що ФОП Шпур М.О. є платником єдиного податку 3 групи з 01.01.2012 по даний час, а отже є звільненим від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в силу вимог статті 297 Податкового кодексу України, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва(а.с. 61-62 т.1). Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 0,3669 га. по вул. Шахтарській, 43/7 використовується ФОП Шпуром М.О. для обслуговування майстерні автотехобслуговування і зварювальних робіт, тобто для провадження господарської діяльності.(а.с. 30-31 т.1)
105. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованим розрахунок розміру збитків в сумі 232810,81 грн. здійснений в акті з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача від 04.12.2018 №9 затвердженого рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради №472 від 20.12.2018 року, оскільки розміри нормативної грошової оцінки земельної ділянки для обрахунку взяті з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка не сформована, як об`єкт цивільного права за адресою: м. Нововолинськ , вул.Шахтарська 43/7, площею 3669 м.кв. за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік (а.с.56-58 т.1), які визнані судом неналежними доказами.
106. Водночас, колегія суддів звертає увагу учасників справи на те, що з наведених вищезгаданих норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати. Вказаний правовий висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).
107. Отже, оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а із наданого позивачем розрахунку, який здійснений як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі неналежних доказів (витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Нововолинськ, вул.Шахтарська 43/7, площею 3669 м.кв. за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік) неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором належними та допустимими доказами по справі не було доведено розрахунок розміру заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість позовних вимог та як наслідок відмову у їх задоволенні.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 922/893/19, від 05.03.2020 у справі №922/926/19, від 29.01.2020 у справі №922/2811/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18, від 10.09.2019 у справі № 922/96/19, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 27.01.2020 у справі №924/653/18.
108. За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог суперечить нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.
109. Колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.19 р. у цій справі підлягає скасуванню через неповне з`ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи та про порушення вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
110. Згідно п. 1 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи.
111. Доводи скаржника про необхідність доведення підстав звернення прокуратури в даній справі, колегією суддів визнані безпідставними, оскільки питання представництва Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради в даній справі вже розглянуто апеляційним господарським судом. Так, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №903/328/19 апеляційну скаргу Заступника прокурора Волинської області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03 вересня 2019 р. у справі №903/328/19 задоволено, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 03 вересня 2019 у справі №903/328/19, якою заяву Нововолинської міської ради про оскарження підстав для представництва прокуратури задоволено, скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Волинської області(а.с.51-59 т.2). В даній постанові судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи містяться докази дотримання прокурором частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду. Зокрема, прокурор повідомив про це позивача листом від 23.04.2019 №34/846 вих-19. Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись нормами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановила, що пред`явлення позову органом прокуратури в інтересах держави про стягнення 232810,00 грн. коштів за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів є відповідним засобом захисту інтересів держави у суді, оскільки уповноваженим органом - Нововолинською міською радою не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
112. Дана постанова не оскаржувалась до суду касаційної інстанції та набрала законної сили 24.10.2019.
113. Щодо посилання відповідача на порушення його процесуальних прав на участь в судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
114. Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач в обґрунтування викладених обставин посилається на те, що ні він, ні його адвокат не знали про призначення судового засідання, оскільки не отримували судові повістки.
115. Відповідно до п. 3 ч.3 ст.277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
116. Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
117. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 і від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 висловлено правову позицію про те, що повернення повістки про виклик до суду чи ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки (поштового відправлення) чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.
118. Водночас, колегія суддів враховує наявність у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі №906/142/18 правової позиції про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи. Проте, така правова позиція не може бути застосована при розгляді цієї справи, оскільки у вказаних справах мали місце інші фактичні обставини, відмінні від обставин у цій справі. У справах №№ 752/11896/17, 906/142/18 були відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток, тобто відповідач не був повідомлений про існування судового провадження щодо нього, про час та місце розгляду справи.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі №904/2584/19.
119. Ухвала Господарського суду Волинської області від 08.11.2019 про повідомлення про проведення розгляду справи по суті 26 листопада 2019 року на 14:30 год, яка була надіслана за адресою скаржника (45403, м.Нововолинськ, вул. Нововолинська, 23/35) та згідно з повідомленням від 20.11.2019 про вручення рекомендованого поштового відправлення повернулася до апеляційного суду з відміткою органу зв`язку Укрпошта" - за закінченням встановленого строку зберігання. (а.с.75 т.2).
120. Однак, з матеріалів справи також вбачається та скаржником не заперечуються факт отримання ФОП Шпуром М.О. ухвали про відкриття провадження від 08.05.2019 у справі №903/328/19(а.с. 106 т.1) та ухвал Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 про відкриття провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Волинської області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2019 у справі №903/328/19 та про призначення Північно-західним апеляційним господарським судом справи №903/328/19 до розгляду на 24.10.2019 об 11:00 год(а.с.33 т.2).
121. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що на відміну від обставин справ №№ 752/11896/17, 906/142/18, у цій справі ФОП Шпур М.О. безумовно був обізнаний про існування судового провадження.
122. Крім того, в матеріалах справи наявні клопотання адвоката ОСОБА_1 - Лавренчука О.В. про відкладення розгляду справи (а.с. 161, 199, 211 т.1), що доводить обізнаність скаржника з фактом розгляду цієї справи.
123. Водночас, у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Тому процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом першої інстанції відповідно до вимог процесуального закону (Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/33054/15). 124. Адже Законом України "Про доступ до судових рішень" та процесуальним законодавством скаржнику надано право бути обізнаним про прийняті в цій справі судові рішення та можливість реалізувати право на участь в апеляційному перегляді рішення місцевого господарського суду шляхом доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/4907/13.
125. Застосовуючи на підставі частини 1 статті 3, частини 2, 4 статті 11 ГПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, колегія суддів зауважує, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відтак, скаржник, який добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язаний слідкувати за перебігом розгляду справи за його участю, крім того, зобов`язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу (стаття 43 ГПК України) (схожу правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/9555/16).
126. Отже, наведена скаржником підстава апеляційного оскарження, передбачена п. 3 ч.3 ст.277 ГПК України, не отримала підтвердження під час апеляційного провадження, що наразі виключає підстави для скасування оскаржуваного рішення з цієї підстави.
127. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
128. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент.
129. З огляду на вищевикладене, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.2019 р. у справі № 903/328/19 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
130. Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
131. Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича на рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.2019 р. у справі № 903/328/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 26.11.2019 р. у справі №903/328/19 скасувати та ухвалити нове рішення:
В задоволенні позовних вимог Заступнику керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради до Фізичної особи - підприємця Шпура Миколи Олександровича про стягнення недоотриманих коштів за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 232810,00 грн., відмовити.
3. Стягнути з Прокуратури Волинської області ( 43000, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15 , код ЄДРПОУ 02909915 ) на користь Фізичної особи-підприємця Шпура Миколи Олександровича ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 5238,22 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.
5. Справу №903/328/19 повернути Господарському суду Волинської області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "28" вересня 2020 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2020 |
Оприлюднено | 29.09.2020 |
Номер документу | 91819302 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні