Рішення

від 25.09.2020 по справі 203/1741/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1741/20

Провадження № 2/0203/817/2020

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у спрощеному порядку у письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради , Дніпропетровська обласна рада, про стягнення заборгованості грошової компенсації за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 пред`явила через суд зазначений позов, вимоги за яким збільшила 07 липня 2020 року, на предмет захисту свого права на оплату праці, посилаючись на те, що працювала на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи у КЗВО Дніпровський педагогічний коледж ДОР з 04 березня 2019 року до 03 березня 2020 року, коли її звільнено за п.5 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із реорганізацією підприємства шляхом приєднання до КЗВО Дніпровська академія неперервної освіти ДОР , в порядку переведення до Дніпровського педагогічного коледжу КЗВО Дніпровська академія неперервної освіти ДОР , до якого прийнята 04 березня 2020 року на посаду заступника директора з адміністративно-господарської роботи Наказом №74-к-тр від 03 березня 2020 року, з урахуванням невикористаної щорічної відпустки. 16 березня 2020 року позивач Наказом КЗВО Дніпровська академія неперервної освіти ДОР №91-к-тр звільнена з посади за угодою сторін з виплатою грошової компенсації за 25 календарних днів невикористаної частини щорічної основної відпустки та 7 календарних днів згідно колективного договору.

31 березня 2020 року позивач від відповідача отримала грошові кошти в розмірі 5148,56 грн., 19 червня 2020 року отримала 7463,97 грн., однак вважає, що станом на день звернення її до суду належні при звільненні кошти невикористаної частини щорічної основної та додаткової відпустки виплачені не були, внаслідок чого позивач з підстав, визначених ст. 117 КЗпП України просила суд стягнути на свою користь з відповідача КЗВО ДАНО ДОР заборгованість з виплати компенсації за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпустки в розмірі 5472,51 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 15749,18 грн. та з урахуванням подальшого коригування суми на день ухвалення рішення, а також моральну шкоду, передбачену ст. 237-1 КЗпП України в розмірі 30 000 грн. і судовий збір в сумі 840,80 грн.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 27 травня 2020 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

Відповідач Комунальний заклад вищої освіти Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв, отримавши копії ухвали про відкриття спрощеного провадження та позовної заяви з додатками 19 червня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач Дніпровська обласна рада, отримавши позов з додатками до нього 04 червня 2020 року та заяву про збільшення позовних вимог 10 липня 2020 року, подав 03 серпня 2020 року відзив на збільшені позовні вимоги, в якому позовні вимоги не визнав з тих підстав, що Комунальний заклад вищої освіти Дніпровська академія неперервної освіти є самостійною юридичною особою, що діє на підставі Статуту, затвердженого Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 02 грудня 2016 року №443-7/VІІ, веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, тому облрада не має повноважень на втручання в діяльність цього Комунального підприємства та не знаходилась у трудових відносинах з позивачем. Просила в задоволенні позовних вимог, пред`явлених до Дніпровської обласної ради відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178, ч.5 ст. 279 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених судом наступних обставин.

На підставі наданої позивачем трудової книжки в копії (а.с.5-10) судом встановлено, що позивач з 04 березня 2019 року прийнята на посаду бухгалтера (фахівця І категорії) Комунального закладу вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради на підставі наказу КЗВО Дніпровський педагогічний коледж ДОР №53-к-тр від 01 березня 2019 року.

03 квітня 2019 року позивача переведено на посаду керівника підрозділу з охорони праці, на підставі наказу №85-к-тр від 02 квітня 2019 року.

05 серпня 2019 року позивач переведено на посаду заступника директора з адміністративно-господарської роботи, на підставі наказу №269 від 05 серпня 2019 року.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради Про питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області №551-20/VІІ від 13 грудня 2019 року вирішено реорганізувати комунальний заклад вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради шляхом приєднання до комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради (а.с.11).

На підставі наказу КЗВО Дніпровський педагогічний коледж ДОР №147-к-тр від 02 березня 2020 року Про звільнення за переведенням ОСОБА_1 позивача звільнено із займаної посади заступника директора з адміністративно-господарської роботи 03 березня 2020 року за її згодою в порядку переведення з КЗВО ДПК`ДОР до Дніпровського педагогічного коледжу комунального закладу вищої освіти Дніпровської академії неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради згідно п.5 ст. 36 КЗпП України (а.с.12), з яким вона була ознайомлена.

На підставі наказу КЗВО Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради №74-к-тр від 03 березня 2020 року Про прийняття на роботу в порядку переведення до ДПК КЗВО ДАНО`ДОР ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника директора з АГР 04 березня 2020 року за її згодою в порядку переведення з КЗВО ДПК ДОР до Дніпровського педагогічного коледжу комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради з урахуванням невикористаної частини щорічної відпустки (а.с.13).

Наказом КЗВО Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради №91-к-тр від 16 березня 2020 року Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено із займаної посади заступника директора з адміністративно-господарської роботи 16 березня 2020 року за угодою сторін а.1 ст. 36 КЗпП України. Бухгалтерській службі виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 25 календарних днів невикористаної частини щорічної основної відпустки за період роботи 04 березня 2019 року - 16 березня 2020 року та 7 календарних днів згідно колективного договору за період роботи з 04 березня 2019 року - 16 березня 2020 року (а.с.14).

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 83 КЗпП України, ст. 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

На підставі даних розрахункових листів за березень 2020 року та довідки про рух коштів на картковому рахунку позивача в АТ КБ Приватбанк , куди зараховувалась заробітна плата позивача, судом встановлено, що 18 березня 2020 року на рахунок позивача надійшло 465,53 грн. та 31 березня 2020 року 5418,56 грн. з призначенням платежу заробітна плата (а.с.15,20).

25 червня 2020 року позивач подала суду заяву за вх. № 11980 про врахування при розгляді справи суму сплачених відповідачем КЗВО ДАНО ДОР 19 червня 2020 року коштів на її картковий рахунок у АТ КБ Приватбанк в розмірі 7463,97 грн. (а.с.36).

Отже, станом на день розгляду справи позивачеві перераховано відповідачем КЗВО ДАНО ДОР суму в загальному розмірі 13 348,06 грн., тоді як позивач просила стягнути заборгованість суми грошової компенсації за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпустки у розмірі 5472,51 грн., з чого необхідно дійти висновку про відсутність предмету спору між сторонами у цій частині вимог, у зв`язку з чим такі вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з тим, станом на день звільнення - 16 березня 2020 року, сума заборгованості по заробітній платі та за частину щорічної основної та додаткової відпустки складала 5472,51 грн. і остаточний розрахунок проведений відповідачем КЗВО ДАНО ДОР 19 червня 2020 року зі сплатою суми в розмірі 7463,97 грн., що визнано позивачем і узгоджується з даними виписки по картковому рахунку позивача в АТ КБ Приватбанк .

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Розв`язуючи вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд слідує роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 20 постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, за якими установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

За наведених обставин, суд, оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази кожний окремо та в своїй сукупності і логічному взаємозв`язку, дійшов висновку про доведеність порушення відповідачем КЗВО ДАНО ДОР вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП України з вчасного та належного розрахунку при звільненні з 16 березня 2020 року, який проведений частинами, а саме: 18 березня 2020 року на суму 465,53 грн., 31 березня 2020 року на суму 5418,56 грн. та остаточний розрахунок 19 червня 2020 року, коли виплачена за вимогою позивача сума 5472,51 грн. платежем на суму 7463,97 грн.

Разом з тим, суд, розглядаючи справу згідно ст. 13 ЦПК України лише в заявлених позивачем межах, виходить виключно із заявленої суми невикористаної відпустки в розмірі 5472,51 грн., прострочення якої виникло з 17 березня 2020 року та припинилося 19 червня 2020 року з фактичним розрахунком, тобто за 65 робочих днів.

При цьому, суд відзначає, що сама по собі відсутність у відповідача коштів для оплати праці не звільняє його від такого обов`язку, а наявність заборгованості відповідача перед іншими юридичними особами, що фінансуються з державного бюджету, а так само обставини першочергової сплати податків і обов`язкових платежів, не є підставою для невиплати заробітної плати при звільненні і, відповідно, не звільняє відповідача від обов`язку сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

За даними розрахунку позивача, що перевірений судом та не спростований відповідачами, відповідно до п. 2 ч. ІІ, п.8 ч. ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середньоденна заробітна плата позивача, виходячи з розміру заробітної плати за 2 останні повні місяці роботи, які передують виплаті, складає 434,76 грн., (((13108,00 грн. (січень 2020 року)+12108,00 грн. (лютий 2020 року)) : 51 к.д. = 434,76 грн.) та, відповідно, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17 березня 2020 року по 19 червня 2020 року, тобто по день фактичного розрахунку, за 65 робочих днів, складає 28259,40 грн. (434,76 грн.х65 роб.днів=28259,40 грн.), що підлягають стягненню з відповідача КЗВО ДАНО ДОР на користь позивача за вирахуванням суми переплати в 1991,46 коп., що виникла при проведенні фактичного розрахунку 19 червня 2020 року зі сплати боргу 5472,51 грн. платежем в розмір 7476,97 грн. (7476,97 грн. - 5472,51 грн. =1991,46 грн.), у зв`язку з чим сума до стягнення становить 26267,94 грн. (28259,40 грн. -1991,46 грн.= 26267,94 грн.).

Розглядаючи вимоги позивача, пред`явлені до відповідача Дніпропетровської обласної ради, належить дійти висновку про відмову в задоволенні вимог до цього відповідача, оскільки позивач знаходилась у трудових правовідносинах з КЗВО Дніпровська академія неперервної освіти ДОР , а не з Дніпропетровською обласною радою та остання як засновник Комунального закладу не несе майнової відповідальності за зобов`язаннями створеного комунального закладу перед його працівниками, в силу ч.ч.1-3 ст. 96 ЦК України, а положення ст. 77ч.10 ст. 78, ч.7 ст. 77 ГК України на правовідносини засновника комунального закладу і працівників цього закладу відповідно до ст. 4 ГК України не поширюються.

Крім того, статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановивши наявність порушення конституційного права позивача на оплату її праці (відпустки), кошти якої є основним джерелом існування для неї, суд, враховуючи положення ст.237-1 КЗпП України та беручи до уваги тривалість такого порушення, дійшов висновку, що останнє безумовно спричиняло порушення нормальних життєвих зв`язків позивача через позбавлення її можливості забезпечувати себе харчуванням, одягом, утримувати помешкання, розпоряджатися заробленими коштами на власний розсуд, і, як наслідок, вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, чим позивачу спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі співмірному до заподіяної шкоди та достатньому для відновлення порушених життєвих зв`язків позивача, що за внутрішнім переконанням суду становитиме 500,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача КЗВО ДАНО`ДОР.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради , Дніпропетровська обласна рада, про стягнення заборгованості грошової компенсації за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради , (ЄДРПОУ 41682253, п.і.49006, м. Дніпро, вул.В.Антоновича, 70), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 березня 2020 року по 19 червня 2020 року в розмірі 26267,94 грн. (двадцять шість тисяч двісті шістдесят сім гривень 94 коп.), у відшкодування моральної шкоди - 500, 00 грн. (п`ятсот гривень 00 коп.) та судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., а всього - 27608,74 грн. (двадцять сім тисяч шістсот вісім гривень 74 коп.)

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс складено і підписано 25.09.2020.

Суддя О.В. Колесніченко