Рішення

від 28.09.2020 по справі 353/758/20

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/758/20

Провадження № 2/353/324/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Круховської С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Свої вимоги обґрунтовують тим, що їм як членам колгоспного двору, належить по 1/5 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 . Також по 1/5 частці вказаного майна належала їхнім покійним батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_6 помер.Після його смерті відкрилася спадщина за законом на все належне йому майно. Батько за життя заповіт не складав. Після його смерті в управління та володіння спадковим майном вступила їх мати ОСОБА_5 , так як вони проживали разом, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_5 померла. Ще за життя вона заповіла позивачу ОСОБА_3 все належне майно. Остання прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.21.02.2009 року та 20.10.2011 року в державній нотаріальній конторі вона отримала два свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майновий пай, грошові вклади та дві земельні ділянки, тобто на майно, яке належало покійній матері ОСОБА_5 , в тому числі на майно, яке мати успадкувала після смерті батька. 27.08.2020 року вона звернулася додержавного нотаріуса Тлумацької державної нотаріальної контори Васильєвої Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2/5 частки житлового будинку та приналежних до нього господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і залишились після смерті матері ОСОБА_5 . Однак нотаріус своїми постановами відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищенаведене нерухоме майно, з тих підстав, що свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Гарасимівської сільської ради Тлумацького району 02.12.2002 року, тобто після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того на вказаному свідоцтві відсутні печатка та підпис органу, який видав цей документ, тобто воно видане з порушенням норм законодавства України.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, однак у позовній заяві просили розгляд справи провести у їх відсутності, позов підтримують, просили його задовольнити.

Представник відповідача - Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій вказав, що заперечень проти позову немає, позов визнає у повному обсязі та просив справу розглянути у його відсутності.

07.09.2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 02.12.2002 року виконавчим комітетом Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, на підставі рішення №95 від 11.10.2000 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (по 1/5 частці) належало будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , і яке зареєстроване 02.12.2002 року в Коломийському МБТІ в реєстровій книзі №1, під реєстровим № 182 (а.с.3).

Відповідно до виписки із погосподарської книги № 6 Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 значилось господарство, яке числилось як колгоспний двір, розташоване по АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно довідки виконкому Гарасимівської сільської ради за №139 від 03.09.2020 року будинковолодінню по АДРЕСА_2 змінено поштову адресу на АДРЕСА_2 (а.с.16).

З копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 14.07.2020 року вбачається, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 побудовані у період з 1973 року по 1990 рік, та не є самовільним будівництвом (а.с.13-15).

Згідно п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Пунктом 3 вищевказаної Постанови визначено, що вирішуючи спори про право приватної власності на майно, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 13 Закону України Про власність об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення, набуті з передбачених законом підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.5).

Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.), який діяв на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном та подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прийняла спадщину за законом, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном та проводила похорон померлого чоловіка, до дня його смерті проживали разом, вели спільне господарство, що підтверджується довідкою Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області № 138 від 28.08.2020 року (а.с. 9). Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом тільки на належне ОСОБА_4 право на земельну частку (пай), і за життя не оформила своїх спадкових прав на належну спадкодавцю 1/5 частку будинковолодіння по АДРЕСА_3 . Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 19/2001 від 16.01.2001 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_4 (а.с.61-72).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5 зворот). Ще за життя остання посвідчила на ім`я дочки ОСОБА_3 заповіт, яким заповіла їй все належне на день смерті майно, що підтверджується копією заповіту від 12.02.2007 року (а.с. 10).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається є постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області № 138 від 28.08.2020 року (а.с. 9). 21.02.2009 року та 20.10.2011 року в державній нотаріальній конторі позивач отримала два свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майновий пай, грошові вклади та дві земельні ділянки, тобто на майно, яке належало ОСОБА_5 , в тому числі на майно, яке мати успадкувала після смерті батька (а.с.7-8). Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 115/2009 від 21.02.2009 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_5 , з якої вбачається, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає (а.с.38-60).

На момент звернення до суду позивачі правомірно претендують на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по АДРЕСА_3 , в тому числі ОСОБА_3 на належну їй 1/5 частину домоволодіння та на 2/5 частини домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на належні їм по 1/5 частині домоволодіння кожному.

Позивачу ОСОБА_3 в нотаріальному порядку відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_5 , оскільки свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Гарасимівської сільської ради Тлумацького району 02.12.2002 року на підставі рішення виконкому Гарасимівської сільської ради від 11.10.2000 року за №95, зареєстроване в Коломийському МБТІ, та записане в реєстрову книгу за №1, за реєстровим №182 від 02.12.2002 року, тобто після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того на вказаному свідоцтві відсутні печатка та підпис органу, який видав цей документ, тобто воно видане з порушенням норм законодавства України, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданими державним нотаріусом Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Васильєвою Н.М. за № 479/02-31 та № 480/02-31 від 27.08.2020 року (а.с.11, 12).

Зазначені обставини перешкоджають позивачам належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у відповідних частках.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При такому вирішенні позову, враховуючи те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачам слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову, а саме: ОСОБА_3 в сумі 280,50 грн., а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 70,00 грн. кожному.

На підставі ст. 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі: на належну їй 1/5 частину домоволодіння та на 2/5 частини домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на належну йому 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на належну йому 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_3 .

Повернути ОСОБА_1 сплачений нею по квитанції № 110.18947.1/309642405 від 02.09.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 280,00 грн. (двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Повернути ОСОБА_2 сплачений ним по квитанції № 109.18947.1/309642401 від 02.09.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 70,00 грн. (сімдесят гривень 00 копійок).

Повернути ОСОБА_3 сплачений ним по квитанції № 108.18947.1/309642391 від 02.09.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 70,00 грн. (сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Гарасимівська сільська рада Тлумацького району Івано-Франківської області, місце знаходження с. Гарасимів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357756.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2020 року.

ГоловуючийЛ. І. Мотрук