Рішення

від 17.09.2020 по справі 397/711/19

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/711/19

н/п : 2/397/84/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2020. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Рум?янцевої О.І.,

представника позивача - Іонової В.Б.,

представника відповідача - Онди В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної у сфері нормотворчої діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в сумі 174924 грн. та моральну шкоду в розмірі 25000 грн.

В обгрунтування позову вказала, що з 1996 вона є власником житлового будинку з господарськими спорудами за АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок розміщений на земельній ділянці розміром 0,17 га, яка числиться за нею і надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Розмір земельної ділянки з часом збільшувався. Так, згідно виданої 08.08.2016 виписки з господарської книги на об`єкти нерухомості, вказаний житловий будинок 1918 року побудови розташований на земельній ділянці площею 0,40 га. Рішенням Олександрівської селищної ради за № 844 від 18.10.2013 їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою та передання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,60 га по АДРЕСА_1 . У вказане рішення були внесені зміни рішенням Олександрівської селищної ради за № 173 від 15.07.2016 стосовно площі земельної ділянки - з 0,60 га на 0,85 га. Рішенням Олександрівської селищної ради за № 803 від 15.02.2019 затверджена технічна документація із землеустрою та безоплатно передана їй у власність земельна ділянка загальною площею 0,71 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2019, вона є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,71 га.

За час користування вказаною земельною ділянкою нею та членами її сім`ї на ній було посаджено десятки декоративних дерев, а також дерев фруктових порід, з яких було створено сад. Цей сад було знищено па протязі 2013 - 2015 в результаті прийняття незаконних рішень органом місцевого самоврядування - відповідачем у справі.

Так, рішеннями за № 845 та № 846 тридцятої сесії Олександрівської селищної ради шостого скликання від 18.10.2013, затверджені проекти землеустрою та передана у приватну власність двом стороннім особам її земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій розташований її житловий будинок з господарськими спорудами і яка надана їй для його обслуговування та для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаних рішень Олександрівської селищної ради громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали Державні акти на право приватної власності на її земельну ділянку по 2,37 га кожному і почали нею користуватись та розпоряджатись її майном, яке на ній знаходилось, на власний розсуд.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2017, визнані протиправними рішення Олександрівської селищної ради за № 845 та № 846 від 18.10.2013 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також скасовані їх Державні акти на право власності на земельні ділянки.

Але, на момент набрання зазначеним рішенням суду законної сили частина її майна, розміщеного на земельній ділянці, була знищена громадянином ОСОБА_2 , який спиляв там її дерева в кількості 78 штук, у тому числі фруктові дерева в кількості 44 штук. Вказаний факт підтверджується Актом № 1 обстеження спиляних дерев по АДРЕСА_1 від 13.05.2016, складеним та підписаним членами комісії і затвердженим Олександрівським селищним головою.

За заявою її доньки до Олександрівського відділу поліції Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області відомості про умисне знищення її майна внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2016 за № 12016120310000432 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, а також 07.10.2016 за № 12016120310000541 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство), стосовно громадянина ОСОБА_2 .

Постановою слідчого Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 12.06.2016 вказані кримінальні провадження об`єднані, а 21.06.2016 слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях громадянина ОСОБА_2 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 194 та ст. 356 КК України, так як він діяв на законних підставах при наявності відповідних документів, виданих на підставі рішення тридцятої сесії Олександрівської селищної ради шостого скликання за № 845 від 18.10.2013, тому він не може нести відповідальність за використання майна, яке перебуває в його власності на підставі незаконного рішення, винесеного органом місцевого самоврядування .

Таким чином, у результаті прийняття Олександрівською селищною радою рішень за № 845 та № 846 від 18.10.2013, які є нормативними актами індивідуальної дії, і були визнані незаконними та скасовані судом, її права порушені і вона зазнала збитків від знищення її майна, а також їй заподіяна моральна шкода, оскільки, між прийняттям відповідачем названих незаконних рішень та нанесеними збитками існує причинний зв`язок.

Згідно розрахунку шкоди та акту обстеження спиляних дерев в результаті їх знищення в кількості 78 штук, тобто в результаті порушення її прав, їй завдано збитків (майнової шкоди) на суму 171614 грн.

Крім того, вона мусить зробити витрати для відновлення свого порушеного права - придбання саджанців фруктових дерев в кількості 44 штук для відновлення знищеного саду, а згідно розрахунку суми витрат для відновлення знищеного саду їй необхідно витратити 3310.00 грн.

Таким чином, загальна сума збитків, завдана їй в результаті прийняття відповідачем незаконних рішень, складає 174924,00 грн.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із знищенням її майна - фруктового саду біля її будинку, який був результатом її кропіткої праці на протязі багатьох років, її гордістю та відрадою; у її болі від усвідомлення того, яким варварським способом були нещадно убиті живі дерева та того, що для відновлення саду потрібен час і у неї мало шансів полюбуватись його цвітом. Розмір нанесеної їй моральної шкоди оцінює в сумі 25000,00 грн.

Ухвалою судді від 08.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження (а.с. 55-56).

30.05.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просили суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що позивачем не надано доказів заподіяння їй або членам її сім?ї душевних страждань протиправним рішенням відповідача у справі, зокрема, доказів погіршення здоров?я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної бездіяльності відповідача, передбачених ч. 2 ст. 23 ЦК України. Також зазначили, що розрахунки здійснені позивачем піддаються сумніву, так як застосування постанови КМУ від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу для органів місцевого самоврядування є помилковим. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах визначено процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на територїї населеного пункту, зокрема пунктом 11 передбачено, що відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена у встановленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи. Зазначають, що при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не було передбачено сплати відновлювальної вартості, в зв?язку з чим можна зробити висновок про те, що дерева були вирубані в зв`язку з досягненням ними вікової межі або ж сухостійні. Крім цього, з доданої до позовної заяви копії постанови про закриття кримінального провадження від 21.06.2018 вбачається, що згідно з розрахунком шкоди заподіяної поваленням дерев сума збитків становить 13304,06 грн. Сума на придбання саджанців згідно розрахунку наданого позивачем становить 3310,00 грн. Отже, позивачем складено розрахунок з явно завищеними сумами відшкодування коштів. Про претензії позивача та намагання їх вирішити в позасудовому порядку, в Олександрівській селищні раді дізнались з отриманої позовної заяви, оскільки жодних звернень від позивача особисто та будь-яких осіб до селищної ради не надходили (а.с. 66-70).

13.06.2019 представником позивача у судовому засіданні заявлені клопотання про виклик та допит свідків, приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, які були задоволені судом (а.с. 76-77, 78-79).

Ухвалою суду від 13.06.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 99-100).

Ухвалами суду від 01.10.2019, 06.11.2019, 10.12.2019 відкладалися судові засідання в зв`язку з здійсненням, за клопотанням представника позивача, приводу свідка ОСОБА_2 в судове засідання (а.с. 126-127, 141-142, 155-156).

Позивач у судове засідання не з`явилася, клопотала розглянути справу без її участі, за участі її представника - адвоката Іонової В.Б. (а.с. 1-7, 50-51).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові. Пояснила, що позивач стала власником земельної ділянки 14.03.2019, а до цього моменту вона була землекористувачем. Дерева були посаджені позивачем на території земельної ділянки, кадастровий номер 0035 (останні цифри). Рішення селищної ради щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_2 були скасовані, оскільки надана земельна ділянка накладалася на земельну ділянку позивача. Вказаним рішенням не надано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка перебувала у користуванні позивача. ОСОБА_2 відповідно до держаного акту отримав право на частину земельної ділянки позивача, оскільки вони накладалися, проте акти були скасовані. Дерева садила позивач разом з дітьми на її земельній ділянці. Підтвердженням того, що дерева спиляв ОСОБА_2 є його пояснення, надані у кримінальному провадженні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві. Вважає, що вина Олександрівської селищної ради у відповідних діях не має, оскільки не селищна рада спилювала дерева. Також, на її думку, позивач не користувалася земельною ділянкою, жодних даний про те, в якому стані були дерева, їх вік не має.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що на земельній ділянці бачив дерева: абрикос, горіхи, яблука, вишні, сливи. Бачив як дерева білили, окультурювали, збирали врожай, дерева були у нормальному стані до того як їх спиляли. Бачив як дерева пиляли, приблизно в 2013, було холодно. Дерева належали ОСОБА_1 , хата та участок є батьківщиною останніх. Поряд також росли дерева - клинки і плодоносні дерева, які були також випиляні та безхазяйно покинуті. Дерева садив ОСОБА_6 , його ділянка від діда-прадіда, яка оформлена на дружину. Вони постійно займали там огород. Вони деякий час здавали будинок квартирантам. Працювала бригада, командував ОСОБА_2 , але він останнього там не бачив. Працювала бригада з 4-5 осіб. Він бачив попиляні, порубані дерева. Після того він туди не ходив. Ходили також чутки, що дерева пиляв голова сільради ОСОБА_7 . Сухих дерев він там не бачив, огорожено не було, територія саду була велика. Родина ОСОБА_6 займалися деревами, але чи на своїй ділянці чи ні, не знає.

Представник позивача клопотала про виклик і допит свідка ОСОБА_2 і дане клопотання судом було задоволено, але свідок жодного разу у судове засідання не з?явився.

Зокрема, за вказаними представником позивача адресами здійснювався виклик свідка, проте останній жодного разу до суду не з?явився, у зв?язку з чим до свідка неодноразово застосувався привід, який жодного разу виконаний не був. За клопотанням представника позивача судом неодноразово відкладалися судові засідання для повторного виклику свідка ОСОБА_2 до суду та здійснення його приводу. Враховуючи розумні строки розгляду (справа перебуває на розгляді більше року), неодноразові неявки свідка до суду (суд сприяв для його виклику, шляхом направлення судових повісток) і неможливістю виконати його привід, суд вважає за можливе розглянути справу без участі свідка ОСОБА_2 , враховуючи також і те, що сторона позивача, яка заявила про виклик і допит свідка ОСОБА_2 , не забезпечила його явку до суду.

Заслухавши пояснення учасників, показання свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі виписки із по-господарської книги, серія та номер: 3733, виданої 08.08.2016 Олександрівською селищною радою, належить житловий будинок, 1918 року побудови, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 65298847 від 08.08.2016 (а.с. 15).

Згідно виписки, виданої Олександрівською селищною радою 08.08.2016 № 3733, із по-господарської книги на об`єкт нерухомого майна що знаходиться в АДРЕСА_1 , житловий будинок 1918 року побудови, голова господарства - ОСОБА_1 , земельна ділянка під будинком ОСОБА_1 загальною площею 0,40 га, відомості про загальну житлову площу відсутні, відомості взяті з по-господарської книги № 3 Олександрівської селищної ради с. Китайгород (а.с. 19).

На заяву ОСОБА_1 від 25.04.2016 Олександрівська селищна рада своїм листом від 26.04.2016 № 400/02-30 повідомила, що згідно по-господарської книги № 1 та особового рахунку № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 рахується житловий будинок. Відповідно до рішення Олександрівської селищної ради від 18.10.2013 № 844, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,60 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради не наданих у власність та користування, в с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 11-14).

Крім того, з наданого особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що всього землі 0,17 га, в тому числі: під будівлями, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,05 га, під ріллею - 0,10 га, під багаторічними насадженнями - 0,02 га. Посівна площа (записуються дані про площу посіву під урожай попереднього року на підставі опиту дорослих членів господарства) - 0,10 м.кв., в тому числі - картопля - 0,10 м.кв. (а.с. 13-14).

Згідно земельної кадастрової книги Олександрівської селищної ради № 8 Китайгород, за ОСОБА_1 рахується присадибна ділянка загальною площею 0,17 га, в тому числі - ріллі 0,16 га, під будівлями, чагарниками, лісами і ярами - 0,01 га (а.с. 16-17).

Відповідно до витягу з рішення тридцятої сесії Олександрівської селищної ради шостого скликання № 844 від 18.10.2013 Про надання дозволу громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства , надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,60 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, в с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 20).

Рішенням дев`ятої сесії Олександрівської селищної ради сьомого скликання № 173 від 15.07.2016 Про внесення змін і доповнень до рішення Олександрівської селищної ради від 18.10.2013 № 844 Про надання дозволу громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства , внесено зміни до п. 4 вказаного рішення № 844 від 18.10.2013 та викладено його в наступній редакції: надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,85 га, в тому числі: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, за рахунок земель житлової та громадської забудови Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, по АДРЕСА_1 ; для ведення особистого селянського господарства, площею 0,60 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, по АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Рішенням тридцять четвертої сесії Олександрівської селищної ради сьомого скликання № 803 від 15.02.2019 Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок з метою формування двох окремих земельних ділянок та подальшої передачі однієї з утворених в результаті поділу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) земельну ділянку, загальною площею 0,7100 га, (кадастровий номер 3520555100:51:000:0035) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 02.01), в тому числі 0,7100 га сільськогосподарських земель, з них: 0,7100 га рілля, по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зареєструвати право на земельну ділянку передану у власність згідно чинним законодавством України. Зобов`язано ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку по прямому цільовому призначенню та виконувати обов`язки власника землі відповідно до вимог Земельного Кодексу України (а.с. 22).

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3506302762018 від 07.12.2018 підтверджується державна реєстрація технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (а.с. 23-25).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 159451735 від 14.03.2019 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 159452110 від 14.03.2019 підтверджується право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3520555100:51:000:0035, площею 0,71 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26-27).

Рішенням тридцятої сесії Олександрівської селищної ради шостого скликання № 845 від 18.10.2013 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_2 в с. Китайгород , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення особистого селянського господарства та для ведення садівництва за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області; передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельні ділянки, загальною площею 2,3700 га, в тому числі:

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку (кадастровий номер 3520555100:50:000:0010), загальною площею 0,2500 га забудованих земель, з них: 0,2500 га під житловою одно-та двоповерховою забудовою за рахунок земель житлової та громадської забудови Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області;

- для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки, загальною площею 2,0000 га, в тому числі:

- земельна ділянка (кадастровий номер 3520555100:51:000:0008), площею 0,6435 га, з них 0,6435 га сільськогосподарські угіддя,

- земельна ділянка (кадастровий номер 3520555100:51:000:0009), площею 0,3248 га, з них 0,3248 га сільськогосподарські угіддя,

- земельна ділянка (кадастровий номер 3520555100:51:000:0012), площею 1,0317 га, з них 1,0317 га сільськогосподарські угіддя за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області;

- для ведення садівництва земельну ділянку (кадастровий номер 3520555100:51:000:0011), загальною площею 0,12 га, з них 0,12 га сільськогосподарські угіддя за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 28).

Рішенням тридцятої сесії Олександрівської селищної ради шостого скликання № 846 від 18.10.2013 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_3 в с. Китайгород , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення особистого селянського господарства та для ведення садівництва за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області; передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельні ділянки, загальною площею 2,3700 га, в тому числі:

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку (кадастровий номер 3520555100:50:000:0015), загальною площею 0,2500 га забудованих земель, з них: 0,2500 га під житловою одно-та двоповерховою забудовою за рахунок земель житлової та громадської забудови Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області;

- для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки, загальною площею 2,0000 га, в тому числі:

- земельна ділянка (кадастровий номер 3520555100:51:000:0013), площею 0,6435 га, з них 0,6435 га сільськогосподарські угіддя,

- земельна ділянка (кадастровий номер 3520555100:51:000:0016), площею 0,3248 га, з них 0,3248 га сільськогосподарські угіддя,

- земельна ділянка (кадастровий номер 3520555100:51:000:0014), площею 1,0317 га, з них 1,0317 га сільськогосподарські угіддя за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області;

- для ведення садівництва земельну ділянку (кадастровий номер 3520555100:51:000:0017), загальною площею 0,1200 га, з них 0,1200 га сільськогосподарські угіддя за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради, не наданих у власність та користування, за адресою: с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області (а.с.29).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2017 визнано протиправним та скасовано рішення Олександрівської селищної ради Кіровоградської області №№ 545 та 546 від 18 жовтня 2013 року Про затвердження землепроекту землеустрою та передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; скасовано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку 3520555100:51:000:0012 - суб`єкт права - ОСОБА_2 ; скасовано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку 3520555100:51:000:0014 - суб`єкт права - ОСОБА_3 . Відповідно до вказаного рішення суду встановлено, що позивач має у власності з 1996 року житловий будинок в АДРЕСА_1 з прилеглою земельною ділянкою загальною площею 0,32 га. Дозволи на розроблення проектів землеустрою, на підставі яких сформовані земельні ділянки, надані рішенням сесії Олександрівської селищної ради № 793 від 15.08.2013 року, проекти затверджені та передані земельні ділянки у приватну власність рішеннями сесії Олександрівської селищної ради № 845 та № 846 від 18.10.2013 року, прийняті сесіями Олександрівської селищної ради з порушенням чинного законодавства, оскільки зазначені ділянки накладаються на земельну ділянку позивача та без врахування її інтересів, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню (а.с. 30-33).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2017 внесено виправлення у другий абзац резолютивної частини повного тексту рішення Олександрівського районного суду від 28.08.2017 та його вступної та резолютивної частин та абзац другий викладено в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати рішення Олександрівської селищної ради Кіровоградської області № 845 та № 846 від 18 жовтня 2013 року Про затвердження землепроекту землеустрою та передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 34-35).

Постановою про закриття кримінального провадження від 21.06.2018, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120310000432 від 19.08.2018 закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 356, 194 ч. 1 КК України. Згідно вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_2 використовував земельну ділянку № 3520555100:51:000:0012 на законних підставах при наявності відповідних документів виданих рішенням тридцятої сесії Олександрівської селищної ради шостого скликання № 845 від 18.10.2013. Зокрема, судом не встановлено періоду використання земельних ділянок, а також не встановлено факту будь-якого порушення з боку ОСОБА_2 при отриманні відповідних документів (підробки, надання недостовірних даних тощо). В даному випадку, особа не несе відповідальності за використання майна, яке перебуває у його власності на підставі винесеного незаконного рішення органом місцевого самоврядування (а.с. 36-40).

Наявність кримінального провадження підтверджується витягами з кримінального провадження, заявами ОСОБА_8 щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та посадових осіб Олександрівської селищної ради, постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань (а.с. 80-88).

Крім того, відповідно до протоколу одночасного допиту осіб між потерпілою ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_2 , потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що на початку квітня 2016 від жителів с. Китайгород їм стало відомо, що ОСОБА_2 випилює дерева на території належного її матері домоволодіння, вони звернулися до Олександрівської селищної ради та поліції. Останні виїжджали на територію домоволодіння, що в АДРЕСА_1 , де зафіксували випиляні дерева (склали акт) та було встановлено, що пошкоджена стіна будинку, що на вказаній земельній ділянці (ліва стіна та пошкоджено перекриття даху на споруді с/г призначення, а саме - черепиці, яка була перекрита за радянських часів. Стіна будинку, як вона пам`ятає, була збудована з глини. Технічна документація на будинок відсутня, мається лише витяг про право власності на вказаний будинок, згідно якого, власником є її мати ОСОБА_1 . Суму збитків по пошкодженій стіні будинку та перекриттю сараю оцінює в 15 чи 20 тисяч гривень. Вважає, що ОСОБА_2 вчинив вказані пошкодження, оскільки останній випилював дерева на території вказаного домоволодіння, що бачила сім`я ОСОБА_10 , фельдшер с. Китайгород - ОСОБА_5 та вона. Крім того, ОСОБА_2 пропонував випиляні дерева жителям с. Китайгород. Свідок ОСОБА_2 пояснив, що не згоден з показами ОСОБА_8 , вони повністю законно придбали дану земельну ділянку та подавали заяви на її придбання. З приводу оброблення даної ділянки повідомив, що ділянка не оброблювалась. З приводу вирубки дерев повідомив, що він вирубував дерева, які знаходились на його земельній ділянці, оскільки йому потрібна була чиста земельна ділянка, та на території інших громадян він нічого не випилював. Поблизу будинку ОСОБА_1 він нічого не випилював (а.с. 89-94).

Згідно акту № 1 обстеження спиляних дерев по АДРЕСА_1 від 13.05.2016, затвердженого Олександрівським селищним головою О. Безпечним, при обстеженні дворової території по АДРЕСА_1 виявлено 78 спиляних дерев, а саме: горіх ф-29 см, горіх ф-20см, горіх ф-64 см, вишня ф-15 см, вишня ф-11см, вишня ф-22см, вишня ф-10см, слива ф-25см, слива ф-18см, слива ф-18см, слива ф-13см, слива ф-18см, слива ф-12см, слива ф-12см, слива ф-18см, слива ф-10см, слива ф-14см, слива ф-16см, слива ф-13см, слива ф-30см, слива ф-20см, слива ф-20см, слива ф-10см, слива ф-16см, слива ф-14см, слива ф-10см, слива ф-19см, яблуня ф-25см, яблуня ф-19см, яблуня ф-20см, яблуня ф-18см, яблуня ф-17см, яблуня ф-17см, яблуня ф-15см, яблуня ф-14см, яблуня ф-13см, груша ф-39см, груша ф-33см, клен ф-16см, клен ф-24 см, клен ф-17см, клен ф-25см, клен ф-15см, клен ф-27см, клен ф-16см, клен ф-17см, клен ф-33см, клен ф-10см, клен ф-6см, клен ф-25см, клен ф-13см, клен ф-10см, клен ф-10см, клен ф-28см, клен ф-18см, клен ф-14см, клен ф-8см, акація ф-24см, акація ф-61см, акація ф-53см, акація ф-43см, акація ф-10см, акація ф-10см, акація ф-24см, акація ф-24см, акація ф-32см, акація ф-10см, акація ф-17см, акація ф-31см, акація ф-29см, абрикос ф-28см, абрикос ф-15см, абрикос ф-28см, абрикос ф-37см, абрикос ф-19см, абрикос ф-32см, шовковиця ф-20см, шовковиця ф-10см (а.с. 41-42).

Позивачем надано розрахунок шкоди відповідно до додатку 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 № 665 згідно акту Олександрівської селищної ради № 1 Обстеження спиляних дерев по АДРЕСА_1 від 13.05.2016 , яким визначено розмір шкоди на загальну суму 171614 грн. (а.с. 44-46).

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_11 № 1 від 14.04.2019, підприємці та фізичні особи на Олександрівському районному ринку пропонують до продажу саджанці плодових, горіхоплідних та ягідних культур за наступною ціною: саджанці яблуні - 50 грн./шт.; саджанці груші та кісточкових порід - 80 грн./шт.; саджанці горіха грецького - 100 грн./шт. (а.с. 47).

Згідно розрахунку на придбання саджанців потрібно:

- горіх, вартість одного саджанця - 100 грн., кількість - 3, загальна вартість - 300 грн.;

- вишня, вартість одного саджанця - 80 грн., кількість - 4, загальна вартість - 320 грн.;

- слива, вартість одного саджанця - 80 грн., кількість - 20, загальна вартість - 1600 грн.;

- яблуня, вартість одного саджанця - 50 грн., кількість - 9, загальна вартість - 450 грн.;

- абрикос, вартість одного саджанця - 80 грн., кількість - 6, загальна вартість - 480 грн.;

- груша, вартість одного саджанця - 80 грн., кількість - 2, загальна вартість - 160 грн.; всього в кількості 44 шт. загальною вартістю 3310 грн. (а.с. 48).

Згідно інформації Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України станом на 10.04.2019, інститут здійснював продаж саджанців (весна 2019) за наступними цінами:

-саджанці яблуні - 50 грн./шт. (сорти: Ренет Симиренка, Амулет, Теремок);

-саджанці груші та кісточкових порід - 80 грн./шт. (груша: Вижниця, Яблунівська, Бере київська, Стрийська та ін., слива: Стенлей, вишня: Богуславка, Ксенія);

-саджанці горіха грецького - 100 грн./шт. (а.с. 96-97).

Повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Конституція України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України).

Зміст ст. 56 Конституції закріплює в національному законодавстві право на матеріальний захист особи - принцип майнової відповідальності. В ній підкреслюється, що підставою виникнення такого права є незаконні дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування або їхніх службових осіб під час здійснення ними повноважень. Тобто дана конституційна норма, спрямована на захист громадян, які потерпіли від свавілля органів державної влади, місцевого самоврядування або їх співробітників під час здійснення ними управлінських функцій, а також на зміцнення законності в діяльності цих органів.

У випадках прийняття нормативно-правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси фізичних або юридичних осіб, останні мають право звернутися до суду про визнання такого акту недійсним та його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Правила ст. 1175 ЦК України передбачають особливості відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту. Дана норма є спеціальною по відношенню до положень ст.ст. 1166, 1173 ЦК України, оскільки в ній передбачені наступні особливості: а) шкода завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту; б) нормативно-правовий акт повинен бути визнаний судом незаконним і скасований; в) відповідальність настає незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Згідно з ч. 3 ст. 140 та ч. 1 ст. 144 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з?ясуванню при розгляді справи про відшкодування шкоди підлягають: наявність майнової шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою й протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відсутність однієї з вище наведених умов цивільно-правової відповідальності звільняє заподіювача від відшкодування шкоди (збитків).

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов?язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Проте, позивачем та її представником не доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок незаконного рішення органу місцевого самоврядування, яке скасовано судом, їй нанесено матеріальної та моральної шкоди, що між діями відповідача та спричиненою шкодою є взаємозв`язок.

Так, судом встановлено, що позивачу належить на праві власності будинок по АДРЕСА_4 , а також рахувалася земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

За рішенням селищної ради № 844 від 18.10.2013 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,60 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення Олександрівської селищної ради.

Рішенням селищної ради № 173 від 15.07.2016 внесено зміни до п. 4 вказаного рішення № 844 від 18.10.2013 та надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,85 га по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст. 79, 79? ЗК України та ст. 373 ЦК України, право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс/18), рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Рішенням сесії Олександрівської селищної ради № 803 від 15.02.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок з метою формування двох окремих земельних ділянок та подальшої передачі однієї з утворених в результаті поділу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) земельну ділянку, загальною площею 0,7100 га, (кадастровий номер 3520555100:51:000:0035) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 02.01), в тому числі 0,7100 га сільськогосподарських земель, з них: 0,7100 га рілля, по АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку по прямому цільовому призначенню.

Відповідно до зареєстрованої технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок підтверджується, що позивачу шляхом об`єднання була надана вказана земельна ділянка, а саме рілля площею 0,0048 га, 0,0021 га та 0,7031 га.

Отже, до 15.02.2019 ОСОБА_1 не набула права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 .

Таким чином, суду не надано доказів того, що позивачу належала на праві власності і дозвіл на розроблення проекту землеустрою надано саме на ту земельну ділянку, на якій були посаджені, а у подальшому спиляні, дерева ОСОБА_2 .

Окрім того, суд звертає увагу і на те, що ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на вже сформовану земельну ділянку, яка мала кадастровий номер, і доказів того, що на вказаній земельній ділянці були посаджені дерева, які належали позивачу, суду не надано.

Показання свідка ОСОБА_5 не спростовують вищевикладених висновків, а навпаки підтверджують те, що родина ОСОБА_6 займалися деревами, але чи на своїй ділянці чи ні, він не знає (територія саду огороджена не була).

Наданий позивачем акт обстеження спиляних дерев по АДРЕСА_1 від 13.05.2016 також не є належним доказом спричинення шкоди позивачу, оскільки він лише констатує обсяг пошкоджень, але не містить відомості про розташування дерев (і зокрема щодо розташування їх на земельній ділянці, наданої незаконно ОСОБА_2 ), дату їх спилювання та інформацію про особу, яка вчиняла відповідні дії, якісні характеристики дерева (вік, сорт, плодоносні, зелені насадження чи сухостій, тощо).

Інших доказів того, які саме було пошкоджено дерева (до ступеня припинення росту, до ступеня неприпинення росту, саджанці), також суду не надано.

Та обставина, що рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2017 визнано протиправним та скасовано рішення Олександрівської селищної ради Кіровоградської області №№ 845 та 846 від 18.10.2013 Про затвердження землепроекту землеустрою та передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не може бути єдиною й безумовною підставою для відшкодування позивачу шкоди, оскільки доведенню підлягають не лише факт порушення, але і факт завдання такими діями чи бездіяльністю шкоди. Вказаним рішенням суду не встановлено факту нанесення позивачу скасованим рішенням Олександрівської селищної ради матеріальної чи моральної шкоди позивачу.

Суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ постанову про закриття кримінального провадження від 21.06.2018, на яку посилається позивач, оскільки, у відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, обов`язковими для суду щодо правових наслідків дій чи бездіяльності особи є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Норми ст.ст.76, 78 ЦПК України, передбачають, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц (провадження № 14-146цс18) зробила висновок, що суд повинен з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, та у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у позові з підстав його необґрунтованості.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд, оцінивши подані позивачем докази та вищевикладені обставини вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог, оскільки всупереч вищенаведених вимог закону позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача.

Відповідно вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що у задоволенні позову необхідно відмовити, судові витрати у справі суд залишає як фактично понесені.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної у сфері нормотворчої діяльності - відмовити.

На рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Олександрівський районний суд Кіровоградської області).

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2020.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .

Представник позивача: Іонова Валентина Борисівна , місце знаходження: АДРЕСА_3 , ордер серія КР №68678 від 15.04.2019.

Відповідач: Олександрівська селищна рада, місце знаходження: Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 42-А, код ЄДРПОУ - 04364035.

Представник відповідача: Онда Валентина Олександрівна, місце знаходження: Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України,42-А, довіреність № 2 від 17.09.2020.

Суддя: /підпис/ Д.В. Мирошниченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на

---

20___ набрало законної сили.

Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/711/19.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області

---

Д.В.Мирошниченко

Копію засвідчено

---

20___ .