Рішення

від 17.09.2020 по справі 496/3716/19

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3716/19

Провадження № 2/496/557/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до

відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

вимоги позивача: про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку.

2. Позов обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати - ОСОБА_4 . Мати постійно проживала за адресою: АДРЕСА_3 . З грудня 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач змушена була постійно проживати з матір`ю, так як вона потребувала догляду у зв`язку зі здоров`ям та по старості. Факт постійного проживанню сумісно з матір`ю підтверджується свідками та довідкою ЧП РОСИНКА . Після смерті матері залишилось спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі розміром 2,58 га., що знаходиться на землях Біляївської міської ради ділянка НОМЕР_2 Біляївського району, Одеської області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ № 940738. Позивач і її брат - відповідач по справі є спадкоємцями першої черги. Дане спадкове майно вона фактично прийняла. Після смерті матері вона протягом трьох років отримувала натуроплату за оренду землі. Але з 2015 року орендатор став вимагати від позивача, щоб вона отримала свідоцтва на право власності на цей пай. Також, вона отримала майно спадкоємця, яке знаходилось в будинку матері. Відповідач в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звертався, так як він отримав частину цього же паю разом з матір`ю після смерті батька. Позивач звернулась до Біляївської районної державної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, але їй 09.09.2019 року було відмовлено в прийняті спадщини, так як пропустила строк на прийняття спадщині. Позивач вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона не є особою, яка пропустила строк на прийняття спадщини. Отже, вона прийняла спадщину після смерті матері, оскільки вона фактично постійно проживала разом зі спадкоємцем, вступила в управління та володіння спадковим майном та не відмовлялась від нього відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

3. У судовому засіданні позивач та її представник наполягали на позовних вимогах та просили їх задовольнити.

4. Відповідач відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Відповідач у судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі. (а.с. 28)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 року, цивільну справу № 496/3716/19, передано на розгляд судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.

7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 27.09.2019 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання.

8. На виконання ухвали суду від 22.01.2020 року до суду надійшов лист від Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області щодо майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

9. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 09.06.2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду на 17.09.2020 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про народження, актовий запис № 162, батьками позивачки є: батько - ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_4 . (а.с. 10)

11. Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 9)

12. Позивач уклавши шлюб з ОСОБА_6 , змінила своє дівоче прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . (а.с. 10)

13. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2006 року, зареєстрованого в реєстрі № 1-1081, посвідченого державним нотаріусом Біляївського державної нотаріальної контори Одеської області - Кифоренко Р.Б., спадкоємцем на Ѕ частину після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина - ОСОБА_4 . Спадкове майно на яке в зазначеній частці видано свідоцтво, складається в цілому з - земельної ділянки площею 5,16 гектарів в тому числі: сільськогосподарських угідь - 5,16 гектарів з них ріллі - 5,16 гектарів, що розташована на території Біляївської міської Ради, Одеської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 483540, виданого Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 23.08.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 333. (а.с. 11)

14. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області від 07.04.2006 року, реєстр № 1-1081 було видано державний акт серії ЯГ № 940738 померлій ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,58 га., що розташована у Біляївському районі, Біляївська міська рада, ділянка НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 12)

15. З плану меж земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка має кадастровий номер - 5121010100:01:004:0034. (а.с.13)

16. Відповідно до акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 18.08.2006 року, Біляївський міський голова - Бухтіяров М.П. в присутності начальника Біляївського районного відділу земельних ресурсів Валюха В.О. за участю інженера-землевпорядника ОСОБА_10 передали земельну ділянку в натурі із земель колишнього КСП Промінь - ОСОБА_4 в розмірі - 2,58 га. ріллі. (а.с. 15)

17. Відповідно до довідки СГ (фермерське) Росинка , позивач після смерті своєї матері - ОСОБА_4 отримувала натуроплату згідно з договором оренди з 2011 року по 2014 рік. (а.с 16)

18. З довідки Виконавчого комітету Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області за вих. № 2704 від 30.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно до дня смерті була зареєстрована у АДРЕСА_3 . (а.с. 8)

19. Згідно до листа Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 259/01-16 від 28.01.2020 року державним нотаріусом - Ю.А. Шевченко повідомлено, що в результаті перевірки з 2011-2020 роки, спадкова справа до майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно даних спадкового реєстру не заводились. (а.с. 33)

20. Позивач не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, що підтверджується листом державного нотаріуса Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області - Шевченко Ю.А. за вих. № 3809/02-14 від 09.09.2019 року. (а.с. 7)

21. У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є сусідкою померлої ОСОБА_4 та позивач дійсно проживала зі своєю матір`ю з 2005 року до дня її смерті, здійснювала догляд за нею.

22. Свідок ОСОБА_12 у судовому засідання повідомила, що вона є донькою позивачки та коли бабуся - ОСОБА_4 захворіла її мати доглядала за нею приблизно з 2005 року та після смерті ОСОБА_4 отримувала гроші за земельну ділянку (пай).

V. Оцінка Суду.

23. Положеннями статей 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

24.У відповідності до п. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем їх проживання.

26. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

27. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

28. Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

29. З роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах спадкування , слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

30. Відповідно до п.п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

31. Відповідно до ст. 1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

32. Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

33. Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

34. Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

35. Пунктом 3.22 гл. 10 р. 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

36. Із досліджених матеріалів справи та показів свідків - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем за законом першої черги та вона постійно проживала з матір`ю по день її смерті. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку заявниця прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 за одною адресою: АДРЕСА_3 по день смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмову від спадщини не заявляла.

37. Щодо позовних вимог позивача про визнання права власності на земельну частку (пай), суд приходить до наступного.

38. Згідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

39. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

40. Відповідно до статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

41. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

42. Згідно зі статтею 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

43. Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України).

44. Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

45. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

46. Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

47. Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

48. Згідно п. 23 роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

49. В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

50. Відповідно до п. 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

51. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

52. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

53. Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , суд беручи до уваги, той факт, що інших осіб, які заявили про своє право на спадщину немає, належне померлій майно обтяжено не було, обставини, які б свідчили про усунення позивача від спадкування, судом не встановлені, обраний спосіб захисту цивільного права відповідає вимогам закону, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 316-319, 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 89, 95, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 293, 315-319, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

2. Встановити факт постійного сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини з грудня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично прийняла спадщину.

3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 право власності на земельну частку (пай) землі розміром 2,58 га, що знаходиться на землях Біляївської міської ради ділянка №56 Біляївського району, Одеської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №940738.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

7. Повний текст рішення складено 24 вересня 2020 року.

Суддя О.П. Галич