Рішення

від 28.09.2020 по справі 912/2356/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 рокуСправа № 912/2356/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №912/2356/20 від 28.07.2020

за позовом: Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", код ЄДР 37396233, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, м. Київ, 02002

до відповідача: Малого підприємства "АРМІКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - МП "АРМІКС" у формі ТОВ), код ЄДР 13770656, вул. Гагаріна, буд. 1, с. Первозванівка, м. Кропивницький, 27652

про стягнення 17 518,07 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до МП "АРМІКС" у формі ТОВ про стягнення суми основного боргу, що складає 13 600 грн, втрати від інфляції в сумі 1 221,88 грн, три проценти від простроченої суми, що складають 628,79 грн, пеню у розмірі 2067,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем умов Договору №КБР-59/08/11 від 01.08.2011 в частині сплати винагороди (роялті).

Ухвалою від 28.07.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2356/20. Ухвалив справу №912/2356/20 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

14.08.2020 до суду надійшло додаткове пояснення про окремі питання, на яких ґрунтуються позовні вимоги №б/н від 10.08.2020 за підписом представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Господарський суд не визнавав за необхідне подання позивачем додаткових пояснень щодо жодного окремого питання, тому подане додаткове пояснення не береться до уваги судом.

18.08.2020 до суду надійшла заява №б/н від 13.08.2020, у якій містяться вимоги вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні позивача; стягнути з відповідача на користь позивача 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1, 9 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

До заяви №б/н від 13.08.2020 не подано доказів направлення її копії та доданих до неї документів відповідачу, тому суд не бере до уваги подані докази, а саме - Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті Клієнтом №б/н від 05.08.2020 та роздруківку постанови Верховного Суду від 03.10.2019 на підставі ч. 9 ст. 80 ГПК України.

Внаслідок вказаного заява №б/н від 13.08.2020 залишається без розгляду на підставі абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Копія ухвали від 28.07.2020 направлена на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позові та є адресою місцезнаходження МП "АРМІКС" у формі ТОВ відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштовий конверт із вкладенням - копія ухвали від 28.07.2020, повернутий органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата повернення - 04.08.2020, що підтверджується роздруківкою із сайту "Укрпошта".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі є 04.08.2020, строк, протягом якого відповідач мав право подати відзив на позов закінчився 19.08.2020.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши всі матеріали справи, господарський суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин сторін.

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" є організацією колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 19/2011.

01.08.2011 між позивачем - Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - УЛАСП) та відповідачем - МП "Армікс" у формі ТОВ (далі - Користувач) був укладений Договір № КБР-59/08/11 (далі - Договір, а.с. 29-32), за умовами якого:

- Користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом Твори), а УЛАСП надає Користувачу, на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов`язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного Договору та Закону України "Про авторське право та суміжні права". (пункт 2.1 Договору)

- Користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних Додатках до цього Договору, не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, після чого надати УЛАСП Акт про виплату роялті згідно з п. 2.5. даного Договору. Платіж за дні з яких складається залишок місяця в якому укладено Договір, здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору. (пункт 2.3 Договору)

- Користувач зобов`язується не пізніше 20-ого числа місяця наступного за звітнім кварталом, надавати УЛАСП звіт про публічно виконані Твори за формою наведеною у Додатку № 4 до даного Договору, якщо інше не встановлено в Додатках до цього Договору. (п. 2.4 Договору)

- У разі прострочення Користувачем виконання грошового зобов`язання по Договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення. (п. 2.6. Договору)

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 4.1 Договору).

- У випадку, якщо жодна з Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 4.1 дати припинення дії Договору, дія договору вважається подовженою ще на один календарний рік і так кожного разу. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаним у цьому договорі поштових реквізитів Сторони, на адресу якої направлено листа. (п. 4.2. Договору)

Терміни в даному Договорі використовуються згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншим законодавством України. (п. 4.3. Договору)

Цей договір є підставою для здійснення розрахунків. Розрахунки здійснюються з формулюванням "виплата винагороди (роялті) за

---

(місяць) згідно договору №____ від

---

. Без ПДВ". (п. 4.4. Договору)

Сторони домовились, що всі зміни та додатки до даного Договору мають юридичну силу та є його невід`ємними частинами, якщо вони укладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін. (п. 4.5. Договору)

Додатком № 1 від 01.08.2011 до Договору є "Перелік закладів, в яких Компанія здійснює публічне виконання Творів", таким закладом визначено кафе "Селена" м. Кіровоград, пров. Кріпосний, 19а.

Згідно з Додатком №2 від 01.08.2011 до Договору сторонами погоджено, що розмір щомісячної винагороди (роялті) за публічне виконання Творів обчислюється виходячи з фінансової ставки 400, 00 грн за кожен заклад Користувача, зазначений у відповідних Додатках до Договору. Загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договору становить 400,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору. (п. 1 Додатку №2 до Договору)

Крім того, в п. 3 Додатку №2 до Договору Сторонами погоджено, що виплата винагороди проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.).

Звертаючись до суду з даним позовом на підставі Договору про стягнення з відповідача заборгованості, позивач вказав, що за весь час з моменту підписання Договору і до дати підписання позовної заяви відповідач мав право легально здійснювати комерційне використання музичних творів. Однак, відповідач не дотримувався належним чином зустрічного обов`язку - обов`язку сплачувати винагороду позивачу.

Позивач також зазначив, що оскільки жодна зі сторін не повідомляла іншу сторону про припинення дії Договору в порядку п. 4.2 Договору, то станом на дату звернення до суду з позовною заявою строк дії Договору визначається періодом з 01.08.2011 по 31.12.2020.

Позивач стверджував, що відповідачем мали бути здійснені платежі за 107 місяців - 400,00 грн за кожен місяць. З урахуванням строків позовної давності мали бути здійснені такі платежі за 36 місяців, але відповідач не здійснив жодного платежу.

У зв`язку із зазначеним позивач звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з даним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу, що складає 13 600 грн, втрати від інфляції в сумі 1 221,88 грн, три проценти від простроченої суми, що складають 628,79 грн, пеню у розмірі 2 067,40 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим Законом (ч. 2 ст. 418 ЦК України).

Перелік об`єктів права інтелектуальної власності визначений приписами ч. 1 ст. 420 ЦК України. Зокрема, об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (ч. 1 ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (ч. 1 ст. 449 ЦК України).

Відповідно до статті 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦК України відносяться: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб.

Ч. 3 ст. 426 ЦК України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 32 Закону за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Ч. 2 ст. 33 Закону передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління. (ст. 45 Закону)

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону встановлено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону (в редакції на час укладення Договору) визначено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що між позивачем та відповідачем укладено Договір №КБР-59/08/11 від 01.08.2011.

З матеріалів справи випливає, що жодна зі сторін письмово не повідомляла іншу сторону про припинення дії Договору в порядку п. 4.2 Договору, а тому даний Договір вважається продовженим на тих же умовах по 31.12.2020 (пункти 4.1, 4.2 Договору), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

За встановлених обставин, в спірний період з липня 2017 року по червень 2020 року Договір був чинним, недійсним не визнавався, а тому був обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання в силу припису статті 525 ЦК України не допускається.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З урахуванням п. 2.1, 2.3 Договору, п. 1 Додатку №2 до Договору, за здійснення використання Творів шляхом їх публічного виконання відповідач був зобов`язаний виплачувати позивачу щомісячну винагороду (роялті) в сумі 400 грн за кожен заклад відповідача щомісячно.

Відповідно до п. 2.3 Договору відповідач був зобов`язаний перераховувати на поточний рахунок позивача узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього Договору винагороду (роялті) не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити черговий місячний платіж, зокрема, за липень 2017 року не пізніше, ніж 25.06.2017 включно, за серпень 2017 року - не пізніше, ніж 26.07.2017 включно і так далі за інші спірні чергові місячні платежі.

Відповідач протягом вказаного періоду дії Договору не виконував зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов Договору.

Так, по матеріалам справи судом встановлено, що неоплаченим періодом, за який позивач заявляє позовні вимоги згідно з Договором, є період з липня 2017 року по червень 2020 року, заборгованість за який складає 13 600 грн (основний борг).

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказані періоди в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не залучені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1221,88 грн інфляційних нарахувань, 628,79 грн 3% річних та 2067,40 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення суми інфляційних нарахувань в розмірі 1221,88 грн та 3% річних в сумі 628,79 грн, суд дійшов висновку, що такі нарахування здійснені позивачем вірно.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач, здійснюючи нарахування пені, врахував норму ч. 6 ст. 232 ГК України, нараховував пеню за прострочення сплати винагороди (роялті) за кожний місяць лише протягом шести місяців з дня виникнення такої заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку щодо його правильності та обґрунтованості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого підприємства "АРМІКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДР 13770656, вул. Гагаріна, буд. 1, с. Первозванівка, м. Кропивницький, 27652) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (код ЄДР 37396233, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, м. Київ, 02002) 17 518,07 грн грн, з яких: 13 600 грн основного боргу, 1 221, 88 грн втрат від інфляції, 628,79 грн три проценти річних, 2067,40 грн пені, а також 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.